Три роки, дві нації-партнери, одна місія

Джерело: Європейське Командування Збройних сил США

Read in English

Автор: майстер-сержант Чарльз Ларкін, ВПС США
Європейське Командування Збройних сил США
Штутгарт, Німеччина, 5 травня 2015 року

Три роки тому Європейське Командування Збройних сил США об’єднали кілька військових об’єктів, розташованих по всій Європі. Після того, як частину об’єктів закрили і будівлі спорожніли, офісні меблі, комп’ютери, ліжка й інші меблі та обладнання накопичилися на складах. Один з таких складів належав Управлінню воєнного співробітництва міністерства оборони США в Італії.

150427-F-LG216-003
Виступ посла США в Україні на церемонії відкриття Центра суспільної освіти у Вінниці

Завдяки зусиллям Європейського Командування Збройних сил США й Управління воєнного співробітництва міністерства оборони США деякі з цих речей нещодавно знайшли новий притулок у Вінниці, Україна. 27 квітня представники посольства США в Україні, Європейського Командування Збройних сил США, місцевого уряду і неурядових організацій зібралися на церемонії відкриття відновленого Центру суспільної освіти у Вінниці.

Проект розпочався у 2012 році із запиту від місцевої неурядової організації. Вони хотіли побудувати ресурсний центр у своїй області, який би займався питаннями охорони здоров’я і освіти молоді серед соціально-вразливого населення. Також громадський центр займається проблемами внутрішньо переміщених осіб і торгівлі людьми. За даними Міністерства юстиції США торгівля людьми з метою сексуальної експлуатації – яку часто називають сучасною формою рабства – це багатомільярдний злочинний бізнес в Україні. Торгівля жінками та дітьми з цією ж метою є серйозною проблемою, що зачіпає сотні тисяч жертв та їхні родини. Continue reading “Три роки, дві нації-партнери, одна місія”

Advertisements

Разом з Україною: надія, поступ та важкий шлях попереду

Автор посту: Пейдж Александер, Заступник Адміністратора USAID у справах країн Європи та Євразії 

Read in English

У середині вересня я мала змогу відвідати Україну та на власні очі ознайомитися з програмами нашого Агентства, що покликані сприяти критично важливим заходам з відбудови та реформування країни. З цієї поїздки я повернулася не лише з кращим розумінням цих проектів та усвідомленням їх важливості, але й з глибокими враженнями від сили та стійкості українців, перед якими сьогодні лежить важкий шлях.

Протягом цього візиту мені випала нагода побувати у Дніпропетровську – місті, яке знаходиться лише за кілька сотень кілометрів від зони конфлікту у Східній Україні, де тисячі громадян були вимушені залишити свої домівки після початку бойових дій між українськими військами та сепаратистами, підтримуваними Росією.

Під час відвідин розташованого у Дніпропетровську центру для внутрішніх переселенців, який був створений та працює завдяки зусиллям волонтерів, я була вражена велетенським бажанням та готовністю українців, незалежно від їхньої професії чи рівня матеріального добробуту, допомогти своїм співгромадянам та зробити свій внесок до цієї справи.

На сьогодні центр надає одяг та харчі, а також забезпечує можливість тимчасового проживання для понад 21 тис. переселенців, які їдуть на Дніпропетровщину з сусідніх   Донецької та Луганської областей.

Я мала змогу познайомитися з жінкою на ім’я Марія та її маленькою дочкою, які були змушені полишити свій дім у Горлівці поблизу Донецька, та вже кілька тижнів перебувають у Дніпропетровську.  Вона каже, що доля переселенців є нелегкою, але дуже вдячна за те, як їх прийняли у Дніпропетровську. Нині Марія сама працює у центрі як волонтерка, надаючи допомогу новоприбулим переселенцям.

Під час свого перебування у дніпропетровському центрі для переселенців, Заступник Адміністратора USAID у справах країн Європи та Євразії Пейдж Александер мала змогу поспілкуватися з жінкою на ім'я Лідія, яка була змушена залишити своє рідне місто, але сподівається невдовзі повернутися додому. Лідія дякує громадській організації «Допомога Дніпра» та центру для переселенців за надану допомогу. Фото: Роман Воронович, USAID
Під час свого перебування у дніпропетровському центрі для переселенців, Заступник Адміністратора USAID у справах країн Європи та Євразії Пейдж Александер мала змогу поспілкуватися з жінкою на ім’я Лідія, яка була змушена залишити своє рідне місто, але сподівається невдовзі повернутися додому. Лідія дякує громадській організації «Допомога Дніпра» та центру для переселенців за надану допомогу. Фото: Роман Воронович, USAID

На початку червня цього року, центр у середньому приймав близько ста переселенців на день. Сьогодні ця кількість зросла до трьохсот, тож центр потребує підтримки.  Координуючи свої дії з українською владою, Уряд США вже відгукнувся на необхідність забезпечити допомогу близько 271 тис. людей, які були змушені залишити свої домівки в результаті конфлікту.  Для того, щоб полегшити становище новоприбулих переселенців, яким немає більше до кого звернутися, центрові у Дніпропетровську та ще кільком подібним до нього закладів будуть надані ліжка та інші меблі, а також кухонна техніка. Окрім того, USAID розробляє плани щодо ремонту двох поверхів будівлі центру, що дасть змогу розмістити ще 200 переселенців.

Заступник Адміністратора USAID у справах країн Європи та Євразії Пейдж Александер та керівник Благодійного фонду «Допомога Дніпра» Владислав Макаров підписали Меморандум про взаєморозуміння, на основі якого USAID забезпечить кошти для допомоги ще 200 переселенцям. Фото: Роман Воронович, USAID
Заступник Адміністратора USAID у справах країн Європи та Євразії Пейдж Александер та керівник Благодійного фонду «Допомога Дніпра» Владислав Макаров підписали Меморандум про взаєморозуміння, на основі якого USAID забезпечить кошти для допомоги ще 200 переселенцям. Фото: Роман Воронович, USAID

У дні Майдану, тисячі українців повстали проти корупції та зловживань влади, вимагаючи свободи та демократії у своїй країні. Протягом свого нинішнього візиту я переконалася у тому, що громадяни України готові зробити свій внесок до дій нової влади.  На одній з наших зустрічей у кімнаті майже не залишилося порожніх місць, бо на неї зібралися десятки представників громадянського суспільства; багато з них представляли організації, які вже користуються  нашою підтримкою у розбудові їхнього потенціалу до просування та здійснення громадського контролю за поступом реформ у таких сферах, як децентралізація влади, підвищення її прозорості та покращення стану охорони здоров’я.  Багато з цих громадських активістів вкладають свої сили та бажання не лише у забезпечення підзвітності влади – вони також допомагають цій владі піклуватися про переселенців, та навіть надають харчі й одяг для української армії.  Ці люди справді продовжують боротьбу за гідність українців, яка розпочалася на Майдані, і саме вони є одним з головних джерел моєї надії на позитивне майбутнє України.

У Києві Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська (ліворуч) та Заступник Адміністратора USAID у справах країн Європи та Євразії Пейдж Александер взяли участь у відкритті проекту USAID  з захисту прав людини.  Фото: Роман Воронович, USAID
У Києві Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська (ліворуч) та Заступник Адміністратора USAID у справах країн Європи та Євразії Пейдж Александер взяли участь у відкритті проекту USAID з захисту прав людини. Фото: Роман Воронович, USAID

Хоча 16 вересня цього року парламент України не зміг ухвалити закон про боротьбу з корупцією, ключові державні посадовці як і раніше налаштовані на те, щоб прокласти шлях до нової України. Я мала честь провести зустріч з новообраним міським головою Києва Віталієм Кличком – певна, що дехто з вас пам’ятає його як багаторічного чемпіона світу з боксу у надважкій вазі. Сьогодні пан Кличко вступив на політичний ринг, та просуває важливі реформи, аби подолати корупцію і марнотратство у чотиримільйонному місті Києві.  Нині USAID подвоює свої зусилля, щоб стати важливим партнером Києва у антикорупційній діяльності – зокрема, у розбудові систем електронного врядування; нещодавно до України прибув радник нашого Агентства, який забезпечить допомогу у цій справі міській владі Києва, Адміністрації Президента України та Міністерству регіонального розвитку.

Уряд США налаштований і далі надавати Україні як короткотермінову, так  і стратегічну допомогу у той час, коли лідери країни змушені йти на важкі жертви, аби побудувати стабільну, демократичну і заможну країну, на яку заслуговують її громадяни.

Під час перебування Президента України Петра Порошенка у Вашингтоні 18 вересня ц.р., Президент Обама оголосив про надання нового пакету допомоги загальною вартістю 53 млн. доларів, та звернувся до Конгресу з запитом надати ще 45 млн. доларів на допомогу Україні у наступному фінансовому році. Цього року вартість критично важливої американської допомоги Україні вже склала 291 млн., а у травні ц.р. Уряд США надав Україні кредитну гарантію на суму 1 млрд. доларів.

Разом з іншими установами Уряду США, USAID тісно співпрацює з місцевими партнерами та міжнародними донорами у наданні екстреної допомоги, що має забезпечити найбільш нагальні потреби України.  Разом ми зможемо полегшити становище переселенців та доправити гуманітарну допомогу до районів конфлікту у Східній Україні.

USAID докладає всіх зусиль до того, щоб допомогти Україні підготуватися до важкого зимового сезону, здійснюючи цілу низку заходів – від заміни старих вікон, що допоможе забезпечити тепло у оселях, до роботи з фахівцями підприємств електроенергетики, аби знизити ризики відключення електроенергії внаслідок браку палива. Ми також готуємося до того, щоб надати допомогу у проведенні парламентських виборів у жовтні цього року – для того, щоб були почуті всі голоси та представлені інтереси всіх українців.

Паралельно з виконанням цих нагальних завдань, USAID як і раніше сприятиме Україні у здійсненні важливих реформ, необхідних для того, щоб покласти край корупції, забезпечити децентралізацію влади та реформування конституційної системи.

На довший термін часу, USAID і далі співпрацюватиме з владою України у побудові заможної країні зі стабільною економікою, високопродуктивним сільським господарством та вищим рівнем енергоефективності.

За останні місяці Україна здійснила суттєвий поступ за багатьма напрямами. Парламент країни одноголосно підтримав Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, яка передбачає реформування економіки, судової влади та фінансового сектору згідно з законодавством та нормами ЄС. Україна виконала низку домовленостей, досягнутих під час переговорів у Мінську про припинення вогню, що дозволить покласти край втраті людських життів на сході країни.  У травні цього року відбулися вільні та справедливі президентські вибори, а нині держава готується до історичних парламентських виборів.

Втім, незважаючи на ці успіхи, перед країною і досі стоять суттєві проблеми.

Навіть у ситуації, коли влада України змушена відстоювати суверенність і територіальну цілісність країни та водночас вирішувати нагальні потреби своїх громадян, вона не повинна забувати про головний заклик Майдану, та мусить виконувати свої обіцянки у сфері боротьби з корупцією, забезпечення верховенства права, прозорості та підзвітності держави.

Сьогодні Україна переживає критичний момент, і якщо вірити історичному досвіду, то час для виконання цих обіцянок у нової української влади є обмеженим. На довгому шляху, який лежить попереду, країна може досягти успіху лише за умови ухвалення та реалізації складних реформ. Сполучені Штати Америки, та зокрема USAID, сподіваються, що на цьому шляху вони і далі залишатимуться потужним і відданим партнером України.

Доступ до інформації = доступ до можливостей

Автор посту: Олександра Чувакова, координатор соціальних програм компанії Microsoft Україна

Read in English

BibliomistТехнології набувають дедалі більшого значення у всій сфері громадських послуг, але особливо це стосується бібліотечної справи. В епоху, коли економічні, освітні, оздоровчі та соціальні можливості все більше і більше залежать від доступу до Інтернету, відсутність такого доступу означає відсутність можливостей.

Компанія Microsoft вирішила, що проект «Бібліоміст» являє собою чудову нагоду для того, щоб започаткувати партнерство з USAID, Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів, Фундацією Білла та Мелінди Гейтс в Україні та Українською бібліотечною асоціацією; партнерство, мета якого –стимулювати перетворення українських бібліотек на сучасні центри інформаційних ресурсів та громадського життя. В рамках своєї глобальної ініціативи, спрямованої на передачу місцевим громадам доступних та корисних технологій, Microsoft безплатно надала українським бібліотекам програмне забезпечення вартістю 9 млн. дол. США.  Сьогодні програма «Бібліоміст» може з гордістю заявити про те, що допомогла відродити 10% бібліотек України та заклала добрі підвалини для того, аби ще багато з цих закладів зажили новим життям. Такі масштабні зрушення стали можливими лише на основі широкого та всеосяжного партнерства.

Бібліотеки є джерелом не лише книг, але й інформації, тому їх роль у сучасному світі не зменшується. Технології у бібліотечній справі можуть використовуватися по-різному – зокрема, забезпечуючи бібліотеки комп’ютерами з загальним доступом, ми допомагаємо тим, хто не має комп’ютера вдома, на роботі, у школі чи виші, отримати користь від цих критично важливих технологій.  За використання технологій, бібліотеки здатні зробити корисний внесок і до життя місцевих громад – зокрема, вони можуть стати доброю базою для розробки аналітичних оцінок стану громади, що допомагають їй визначити власні проблеми та шляхи їх вирішення.

Сьогодні українські публічні бібліотеки наполегливо працюють над тим, щоб заповнити прогалини як у сфері цифрових технологій, так і у царині можливостей завдяки широкому спектру заходів – від безплатних уроків з підготування резюме для тих, хто шукає роботу, до забезпечення вільного доступу до технологій.  Вони прагнуть надавати послуги та пропонують курси навчання, які відповідають основним потребам громад – від просвіти виборців до пропагування здорового способу життя.  І чим досконалішими стають методи отримання інформації на базі нових медіа-платформ, чим ефективнішою стає повсякденна діяльність бібліотек – тим більший вплив вони матимуть загалом на життя суспільства.

Надаючи свою підтримку українським бібліотекам, ми очікуємо, що технології Microsoft стануть тим ресурсом, що ним як місцева влада, так і громадські організації зможуть скористатися для того, аби перекинути місток у цифрову епоху і зробити свої громади більш потужними та міцними.

І хоча попереду у нас ще багато роботи, нас надихають ті враження, які ми отримали від співпраці з українськими колегами – бо ми бачимо людей, що намагаються змінити не лише своє власне життя, але і життя тих, хто навколо них – і таким чином досягають реальних перетворень у своїх місцевих громадах та по всій Україні.

Консультування ув’язнених та впровадження кращих стратегічних підходів як запорука зменшення ризикованої поведінки

Автор посту: Марк Бреда, Місія Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в Україні

Read in English

DSC_0279Під Новий рік, у великому бараку однієї з українських виправних колоній зібралася група в’язнів. Передаючи один одному брудний шприц з затупленою голкою, вони вприскують собі у вени наркотик, калічачи собі руки. «Для української тюрми це – типова картина», – зауважує колишній в’язень, який побажав, щоб його ім’я залишилося невідомим.

В Україні ув’язнені часто вдаються до ризикованої поведінки, яка сприяє подальшому розповсюдженню ВІЛ. Дехто з них постійно використовує одні і ті ж самі шприци, інші виготовляють саморобні пристрої для ін’єкцій з шарикових ручок та пластикових трубок, ще хтось робить собі татуювання за допомогою нестерильних інструментів або вступає у незахищені статеві контакти з іншими в’язнями чи відвідувачами.

Нещодавнє опитування, проведене за фінансової підтримки уряду США в Україні серед 1300 осіб, позбавлених волі, показало, що рівень захворюваності на ВІЛ серед в’язнів складає понад 13% (10% серед чоловіків та 33% серед жінок), тобто є у 20 разів вищим, аніж у середньому по Україні. 44% опитаних повідомили про те, що протягом життя вживали ін’єкційні наркотики, а 17% визнали, що вживали наркотики під час свого перебування у виправних закладах.

Державна пенітенціарна служба України поки що повільно впроваджує заходи національної політики з протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу. Зокрема, лише 60 з 183 виправних установ отримують медикаменти та матеріали для лікування цієї хвороби. Важкі умови перебування та неналежне поводження з боку працівників виправних закладів роблять засуджених більш вразливими до інфекції та іноді стають на заваді лікування ВІЛ-позитивних в’язнів. Послуги зі зменшення шкоди – такі, як обмін шприців, замісна терапія для лікування опіоїдної залежності або навіть тестування на ВІЛ-інфекцію – є недоступними для ув’язнених чи забезпечуються лише час від часу.

Після того, як споживачі ін’єкційних наркотиків виходять на волю, перед ними постають проблеми, що можуть призвести до розповсюдження ВІЛ-інфекції: багато з них залишаються без житла, не можуть знайти роботу і не мають належної інформації про ВІЛ та захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ).

DSC_0880Спільно з органами влади України та іншими міжнародними донорами, уряд США в Україні працює над розв’язанням цих складних проблем за допомогою двостороннього підходу, і сьогодні ситуація повільно, але починає змінюватися на краще.

По-перше, уряд США реалізує проект Start, який у співпраці з Міністерством юстиції України впроваджує програму, що має знизити ризик захворювання на ВІЛ, ЗПСШ та гепатит-С серед тих в’язнів, термін покарання яких скоро завершується. Ця програма розпочинається за два місяці до того, як в’язень полишає виправну установу, та триває ще три місяці після того, як він виходить на волю. З кожним з учасників проводяться сім індивідуальних занять, протягом яких вони отримують цілу низку порад і настанов з профілактики цих хвороб, що розраховані саме на їх конкретні потреби.

По-друге, спільно з Управлінням ООН з наркотиків і злочинності (UNODC), уряд США впроваджує проект «Підвищення ефективності заходів правоохоронних органів, пенітенціарної системи та наркологічної служби у відповідь на епідемію ВІЛ/СНІД» (HIV-PLEDGE). Його мета – сприяти просуванню системних змін у цій сфері шляхом обґрунтування та реалізації нових стратегічних підходів до зменшення шкоди, допомагаючи ухваленню відповідних законодавчих актів, а також у безпосередній співпраці з пенітенціарними установами.

Завдяки тим заходам, що впроваджувалися за сприяння уряду США на нормативно-правовому рівні, затверджено спільний наказ Міністерства охорони здоров’я, МВС та Мінюсту щодо лікування затриманих осіб та тих, що перебувають в установах попереднього ув’язнення. Також за підтримки Агентства в Україні розроблено та ухвалено комплексну Національну стратегію щодо наркотиків, яка свідчить про перехід від репресивних заходів на адресу споживачів ін’єкційних наркотичних речовин до принципів, основаних на дотриманні прав людини. Стратегія передбачає ширше застосування та більшу доступність програм обміну шприців, замісної терапії, а також взаємну інтеграцію послуг з протидії ВІЛ-інфекції, туберкульозу, гепатиту-С та іншим хворобам, пов’язаним з вживанням наркотиків.

У співпраці з Програмою розвитку ООН (ПРООН) та Об’єднаною програмою ООН з ВІЛ/СНІД, уряд США розробив комплекс послуг для пілотних пенітенціарних установ, що включає надання в’язням та працівникам виправних закладів інформації з питань вживання наркотиків.

Про те, що наразі комплексні заходи з протидії ВІЛ/СНІД отримали новий рівень підтримки з боку органів влади України, свідчить висловлювання начальника департаменту кадрового забезпечення та охорони здоров’я апарату Державної пенітенціарної служби Сергія Зінченка, який у липні 2013 року зауважив: «Сьогодні ми розуміємо, що ситуацію у цій сфері необхідно покращувати. Важливо засвоїти міжнародні стандарти поводження з ув’язненими, що передусім стосується дотримання їхнього права на охорону здоров’я».

 

Завдяки партнерству, система управління судами україни отримує новий арсенал для перетворень

Автор посту: д-р Морін Коннер, директор Програми судового адмініструванняУніверситету штату Мічиган

Read in English

Випуск першої групи слухачів пілотної програми з питань судового адміністрування
Випуск першої групи слухачів пілотної програми з питань судового адміністрування

Декому з нас випадає щастя пережити події, які змінюють нас назавжди. Для мене такою нагодою стала участь у підготовці та впровадженні пілотної програми сертифікації судових адміністраторів в Україні. Спільно з проектом USAID «Справедливе правосуддя» та у співпраці з Державною судовою адміністрацією і Національною школою суддів України, ми розробили першу в історії країни академічну програму з питань судового адміністрування. Це стало чудовим прикладом того, як партнерство між державними органами, науковими установами та організаціями, що працюють у сфері розвитку, здатне забезпечити реальні зміни.

З ухваленням в Україні Закону «Про судоустрій і статус суддів» (2010 р.), судові адміністратори отримали ширше коло обов’язків та вищий рівень самостійності в управлінні роботою судів, але поряд з цим виникли і суттєві непорозуміння щодо того, хто за що відповідає у процесі діяльності судових установ. На заваді ефективній роботі судових адміністраторів стояли відсутність чітких кваліфікаційних вимог, неповне розуміння параметрів судового адміністрування, суперечливі визначення обов’язків і повноважень та обмежені можливості для фахового розвитку. USAID усвідомило ці проблеми та вирішило розглядати їх як можливості для надання допомоги у реформуванні судової системи за використання оптимальних сучасних методів адміністрування судів – що, у свою чергу, мало забезпечити громадянам України кращий доступ до правосуддя.

Разом зі своїми українськими колегами, науковці з університету штату Мічиган приступили до розробки предмету та відповідних навчальних матеріалів. До складу програми були включені десять курсів, які в університеті штату Мічиган викладаються у рамках програми судового адміністрування – з суттєвою адаптацією та доповненнями, які забезпечили належне врахування українських реалій. Учасниками нової програми стали судові адміністратори, відібрані на конкурсній основі з усіх регіонів країни. Всі десять курсів, які охоплювали повний спектр навичок та вимог, вироблених Національною асоціацією судового управління США, викладалися спільно українськими та американськими спеціалістами. Результатом цієї роботи став випуск першої групи слухачів пілотної програми з питань судового адміністрування; 12 червня 2013 року сорок її учасників отримали відповідні сертифікати. Під час урочистої церемонії багато випускників зазначали, що участь у програмі вже дозволила їм досягти помітних результатів у діяльності їхніх судових установ, і що вони очікують продовження цієї позитивної тенденції.

У 2014 році ми маємо підготувати ще один випуск учасників програми, а у подальшому її робота здійснюватиметься під проводом українських фахівців – ці функції вже погодилася взяти на себе Національна школа суддів України. Тож я впевнена, що у вашій країні з’явиться нове покоління судових адміністраторів, знайомих з найсучаснішими методами управління діяльністю судових установ.

Від моменту нашої першої зустрічі з експертами проекту USAID «Справедливе правосуддя», де йшлося про можливе перенесення програми університету штату Мічиган у сфері сертифікації судових адміністраторів на український грунт, мене не полишало відчуття того, що цей проект якісно відрізняється від усього того, чим мені доводилося займатися у минулому. Освіта, системне вдосконалення, необхідність вирішувати проблеми та робити це з карколомною швидкістю – всі ці елементи були присутні, але цього разу перед нами стояло унікальне завдання – забезпечити успіх того незвичайного партнерства, яке ми мали створити. І результат перевершив усі мої очікування.

За ті місяці, що їх ми – вся команда експертів проекту «Справедливе правосуддя», учасники та викладачі програми – провели у спільній праці, наші цілі та прагнення об’єднали нас у колективному духовному піднесенні, яке пішло на користь судовій системі та громадянам України. Разом ми виплекали нових лідерів сьогодення та майбутнього – а що може бути кращим за це? Маю надію на те, що наше партнерство триватиме і надалі.

Ретельна та наполеглива праця дасть змогу зупинити туберкульоз

Автор посту: Джед Бартон, директор Місії Агентства США з міжнародного розвитку (USAID)

Read in English

image002(1)Туберкульоз – це та хвороба, від якої людство страждає вже тисячі років; не подолане це лихо і до сьогодні. Мільйони людей в Україні та по всьому світу потерпають від цієї хвороби, причому багато з них і досі не усвідомлюють, що туберкульозу можна позбавитися шляхом лікування – тобто що цю страшну хворобу можна зупинити.

Запитайте про це Олесю – 27-річну жінку, яка має фахову роботу та мешкає у Києві. Коли вона захворіла, у неї діагностували застуду, але за кілька місяців, восени 2011 року, після того, як Олеся побувала у протитуберкульозному диспансері, їй сказали, що вона хвора на туберкульоз. Наступні два місяці жінка провела у цьому ж медичному закладі, отримуючи лікування за методикою DOTS (короткотерміновий курс лікування під прямим лікарським наглядом), яка рекомендується Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ).  Ще п’ять місяців Олеся лікувалася амбулаторно за супроводу одного з членів сім’ї, який спостерігав за дотриманням режиму лікування. За кілька тижнів по тому вона одужала та вийшла на роботу.

Щороку ефективність лікування туберкульозу зростає, а кількість хворих зменшується. Втім, загалом у світі у 2011 році діагноз «туберкульоз» був поставлений 8.7 млн. людей, а 1,4 млн. пішли з життя від цієї хвороби. Відповідно, по всьому світу туберкульоз залишається першочерговою турботою для урядів, донорських організацій, структур приватного сектору, релігійних об’єднань та груп на рівні місцевих громад.

В Україні щороку реєструється близько 40 тис. випадків захворювання на туберкульоз, та 7500 хворих помирають від цієї хвороби. Ще більше занепокоєння викликає те, що 16% нових та 44% раніше лікованих випадків туберкульозу нині виявляються стійкими до звичайних препаратів. Також зафіксовані випадки туберкульозу з широкою лікарською стійкістю, де можливості для лікування є дуже обмеженими та менш ефективними.

Починаючи з 2001 року, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) надає Уряду України технічну допомогу у протидії епідемії туберкульозу. У співпраці з Міністерством охорони здоров’я України, USAID спочатку провело апробацію, а потім забезпечило широке застосування інноваційної DOTS-методики у тих регіонах країни, які мають найвищі показники захворюваності на туберкульоз.

Протягом останніх чотирьох років офіційна українська статистика повідомляє про стабілізацію та незначне зменшення як захворюваності, так і смертності від туберкульозу.  Втім, зростання кількості випадків туберкульозу з лікарською стійкістю та коінфекції «туберкульоз-ВІЛ» свідчать про те, що існує надзвичайна потреба у додаткових діях, які нарешті дозволять покласти край епідемії.

Туберкульоз – це непіддатлива, уперта хвороба, але USAID продовжує співпрацювати з Урядом України, аби її приборкати. У центрі уваги відповідної програми Агентства перебувають такі питання, як забезпечення прихильності до лікування та його результативності, ефективне ведення випадків туберкульозу з множинною лікарською стійкістю, дієве реагування на зростаючу кількість випадків коінфекції «туберкульоз-ВІЛ», а також зміцнення відповідних фармацевтичних систем. Ще одна мета програми – сприяти зростанню потенціалу до управління закупівлями, зберіганням та розподілом препаратів, щоб забезпечити їх отримання згідно до процедур, затверджених ВООЗ.

У Всесвітній день боротьби з туберкульозом, який щороку відзначається 24 березня, Сполучені Штати Америки ще раз підтверджують свою налаштованість до співпраці з партнерами у протидії цій смертельній хворобі. Ми підтримуємо діяльність програм, які рятують життя та допомагають зробити світ здоровішим і безпечнішим, з первинною увагою до тих країн, які мають найвищі показники захворюваності на туберкульоз. Як найбільший фінансовий донор Глобального фонду боротьби з ВІЛ/СНІД, туберкульозом і малярією, Уряд США розглядає це як одне зі своїх першочергових завдань. Минулого року, завдяки більш досконалому спостереженню, ранній діагностиці та лікуванню, по всьому світу вдалося врятувати мільйони людських життів та запобігти десяткам мільйонів випадків захворювання на туберкульоз.

Зі свого попереднього досвіду експерти USAID знають, що для стабілізації досягнутих успіхів та виконання поставлених завдань треба завжди залишатися пильними. Не менш важливо продовжувати тісну співпрацю з Урядом України та Міністерством охорони здоров’я, аби наші заходи з протидії епідемії туберкульозу у державі відбувалися узгоджено.

У співробітництві з українською стороною та світовою медичною спільнотою, ми здатні використати досягнення науки, технологій та інноваційного розвитку для того, щоб суттєво скоротити захворюваність на туберкульоз і залишити по собі унікальний спадок у сфері охорони здоров’я. Наша кінцева мета полягає в тому, щоб дати набагато більшій кількості людей – таких, як Олеся – шанс на здорове майбутнє.

Майбутнє Криму – зелені поля

Автор посту: Джейсон Гілпін,  Агентство США зміжнародного розвитку USAID

Read in English

Цей рів в Роздольному  буде заповнений водою в літній період. Води будуть спрямовані в Крим з Дніпра з використанням існуючих систем зрошення. Кошти USAID  будуть використані для розробки інфраструктури, яка дозволить транспортувати воду з каналу в сади неподалік.
Цей рів в Роздольному буде заповнений водою в літній період. Води будуть спрямовані в Крим з Дніпра з використанням існуючих систем зрошення. Кошти USAID будуть використані для розробки інфраструктури, яка дозволить транспортувати воду з каналу в сади неподалік.

Для тих з нас, хто завжди мав доступ до чистої води, він сприймається як щось абсолютно природнє – ми відкриваємо кран, і звідти тече вода, яку ми використовуємо для приготування їжі, для того, щоб прийняти ванну, полити квіти чи газон, і навіть не думаємо про те, який складний шлях вона пройшла, перш ніж потрапити до нашої оселі. Але безумовно на нашій планеті є багато людей, які мають постійно думати про воду, тому що ніколи не мали її вдосталь, і у кращому випадку були змушені раз у раз носити її з місцевого колодязя.

Ці заходи дозволять використовувати насос в Первомайському для зрошення колгоспних угідь, що є економічною базою сільських громад  з 300 чоловік.
Ці заходи дозволять використовувати насос в Первомайському для зрошення колгоспних угідь, що є економічною базою сільських громад з 300 чоловік.

Але є і такі села та міста, зокрема у країнах колишнього Радянського Союзу, які колись мали стабільне водопостачання, але нині відчувають на собі наслідки руйнування інфраструктури, тоді як споживання води у них не зменшується, а навпаки зростає. Особливо наочним це є у невеликих містах та селах Криму.

Крим – це привабливий регіон з цілою низкою дуже різноманітних екосистем, ландшафтів, кліматичних умов, етнічним та культурним розмаїттям. Свого часу я був волонтером Корпусу миру США, і два роки прожив у Севастополі – місті, розташованому на південно-західному узбережжі півострова. За цей період мені довелося відвідати чимало сіл та містечок, де працювали наші партнери – члени громадських організацій, а також інші волонтери, тож мені на власні очі довелося побачити, як багато мешканців сільських громад Криму змушені цілими днями, а то й тижнями обходитися без води, особливо влітку.  У багатьох селах вода подається за графіком – кілька днів на тиждень, і то лише одну-дві години на добу.  У цей короткий час люди вважають за розкіш навіть нашвидкуруч прийняти душ, бо їм треба наповнити водою як можна більше пластикових банок та пляшок – щоб вистачило до наступної подачі.  Вода у бутлях, що продається у супермаркетах, є надто дорогою для пересічного мешканця кримського села, дохід якого зазвичай складає не більше 200 доларів на місяць.  Окрім того, сьогодні до Криму приїздить все більше туристів, тому у літній період навантаження на систему постачання води, і без того переобтяжену, ще більше зростає.

Колодязі і водна інфраструктура у Криму створена за радянських часів і потребує лише покращення або ремонту, щоб зробити їх корисними.
Колодязі і водна інфраструктура у Криму створена за радянських часів і потребує лише покращення або ремонту, щоб зробити їх корисними.

При цьому не можна сказати, що у Криму бракує води – це доволі посушливий регіон (у середньому за рік тут випадає не більше 400 мм опадів), зате у ньому існують значні запаси підземних вод та працюють канали, якими вода надходить з півночі – з однієї з приток Дніпра. Проблема полягає в тому, що у періоди високого сезонного попиту той обсяг води, який постачається з водогонів та водоносних шарів ґрунту, є недостатнім. Особливо складною ситуація стає навесні та влітку, бо сільські мешканці використовують значну кількість води для поливу овочів та фруктів на своїх присадибних ділянках – а без них теж не обійтися, бо це – суттєве джерело додаткових доходів.

Змінити цю ситуацію на краще покликаний проект Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Стале водопостачання для сільського господарства Криму», що його з липня минулого року впроваджує наш український партнер – організація «Інститут розвитку аграрних ринків». Він успішно демонструє те, що на основі прозорого планування і потужної підтримки з боку місцевих громад, навіть за незначного вкладення коштів можна здійснити вдосконалення інфраструктури, які забезпечать надійне водопостачання малих міст та селищ Криму.  В рамках цієї програми мають бути реалізовані демонстраційні проекти у трьох районах автономії: Сакському, Первомайському та Роздольненському.

Керівники проекту пояснюють майбутнє зеленішого Криму під час візиту  в Перв
Керівники проекту пояснюють майбутнє зеленішого Криму під час візиту в Перв

Наприкінці лютого разом зі своїми колегами з USAID я побував у тих місцевих громадах, які були визначені у якості партнерів проекту. У Сакському районі ми мали змогу поспілкуватися з його основними учасниками, і один з місцевих фермерів зауважив, що це дуже важлива програма з точки зору підвищення врожаїв та доходів місцевих мешканців, і що вони з великим ентузіазмом сприймають можливість нарешті отримати надійне постачання води для своїх громад.

З багатьох точок зору, завдання проекту є дуже простими: у більшості територіальних громад треба просто подати воду з існуючих джерел постачання – тих же каналів – до садиб на території села з використанням звичайних труб та насосів. Завдяки цьому мешканці зможуть поливати свої присадибні ділянки технічною водою і не обтяжуватимуть систему постачання питної води.

А от у одній з громад Первомайського району, де нам довелося побувати, ставиться більш масштабна мета – використати потенціал проекту для забезпечення водою великих територій сільськогосподарських земель, які перебувають у комунальній власності, тобто відновити ту інфраструктуру, яка існувала за радянських часів, і використати її для зрошення ділянок, на яких нині працюють 30 місцевих сімей.  Завдяки цьому має пожвавитися економічне життя у навколишніх громадах, а мешканці сусіднього села (близько 300 осіб) отримають дуже потрібні робочі місця.  Ми мали змогу на власні очі побачити різницю між зрошуваною та незрошуваною ділянками, і вона була доволі очевидною та зрозумілою – на одній все буяло зеленню, а друга мала бляклий брунатний колір.

Поле на передньому плані -  зрошуване, тоді як на задньому - ні
Поле на передньому плані – зрошуване, тоді як на задньому – ні

З розвитком туризму у Криму, зростатиме і потреба у воді. З економічної точки зору конче необхідно, щоб у цьому регіоні існував план надійного постачання питної води до тих міст, які є туристичними центрами, і водночас забезпечував сільськогосподарським виробникам можливість для зрошення їхніх культур – бо лише за цієї умови Україна зможе реалізувати свою перспективну роль як житниці Європи.

Цей проект є особливо унікальним тому, що Місія USAID в Україні впроваджує його за підтримки програми «Гранти на потреби розвитку». Це – механізм, призначений саме для підвищення потенціалу місцевих організацій, аби по завершенні гранту вони накопичили достатньо досвіду і навичок для того, щоб зберегти та примножити результати тих ініціатив, які були розпочаті за кошти USAID. В рамках цих заходів, наш місцевий партнер зміцнює свої внутрішні інструменти контролю, процеси управління, нарощує кадрові ресурси – що у майбутньому дозволить йому самостійно виконувати подібні програми та досягати потрібних результатів.

У кінцевому рахунку, ми не лише сприяємо кращій водозабезпеченості Криму, але й допомагаємо місцевим громадським організаціям використовувати їх власні навички та ресурси для того, щоб підтримати подальший розвиток цього життєво важливого регіону України.