Відкриті дані для покращення перспектив українського суспільства

Автор: Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт

Read in English

Демо-день Інкубатора відкритих даних «1991»
Демо-день Інкубатора відкритих даних «1991», квітень 2016 року

Минулої п’ятниці мені випала нагода відвідати Демо-день Інкубатора відкритих даних «1991» (1991 Open Data Incubator) у приміщенні бізнес-центру «Євразія». Ця подія стала одним із найсильніших моїх цьогорічних вражень і, безперечно, була головною подією минулого тижня. Інкубатор відкритих даних, заснований неймовірно талановитим Денисом Гурським, об’єднав команди з усієї України для участі у супер-інтенсивній шеститижневій програмі розробки рішень відкритих даних для їх застосування у різних галузях. Цього року 14 команд з Дніпропетровська, Харкова, Києва, Львова й Одеси разом складали плани відкритих даних для сільського господарства, енергоефективності, громадської безпеки, боротьби з корупцією, транспортної галузі. Звичайно, найкращою частиною програми був кінець Демо-дня, оскільки саме тоді можна було дізнатися про те, що придумали команди. І, як завжди, спостереження за динамічними і талановитими фахівцями з технологій надзвичайно надихало. Я дуже вдячний Денисові й Western NIS Enterprise Fund, що діє за підтримки США (а також Microsoft-Україна, в приміщенні якого відбувся Демо-день), за можливість проведення цього заходу, присвяченого проблемі відкритих даних.

Демо-день Інкубатора відкритих даних «1991», квітень 2016 року
Демо-день Інкубатора відкритих даних «1991»

Iнкубатор відкритих даних «1991» є потужним прикладом того, як інноваційна економіка може призводити до прогресивних змін не тільки в бізнесі, а й в усьому суспільстві. Я родом з Каліфорнії, отже, я – технологічний оптиміст. Я спостерігав надзвичайно важливий, трансформаційний вплив технологій протягом близько тридцяти років мого професійного життя. Кожні пару років я намагаюся приїхати в Силіконову долину на день або два, щоб поговорити з людьми, які там живуть, і це завжди  нагадує мені про те, як швидко змінюється світ. Там можна зустріти людей, які мають безмежну уяву і які абсолютно віддані ідеї використання технологій, щоб зробити наш світ кращим. Сьогодні Україна рухається у такому самому темпі, і мені дуже кортить побачити, до чого це призведе.

Демо-день Інкубатора відкритих даних «1991», квітень 2016 року
Демо-день Інкубатора відкритих даних «1991», квітень 2016 року

Відкриті дані – це яскравий приклад багатоцільового підходу, який має переваги в багатьох сферах – у боротьбі з корупцією, впровадженні інновацій, стимуляції економічного зростання, – про все це я почув у розмовах із представниками проектів Інкубатора минулої п’ятниці. Мені було цікаво послухати про AgroMonitor та AgriEye, де новатори використовують інформацію для модернізації та підвищення технологічного рівня сільського господарства, важливої частини економіки України з величезним потенціалом. Мені, оскільки я багато подорожую Україною і провів багато часу на українських дорогах, було цікаво дізнатися про Navizor – навігаційні рішення на основі відкритих даних. Все це приклади того, як технології можуть трансформувати традиційні бізнесові процеси таким чином, щоб створити нові послуги, сприяти економічному зростанню, покращити якість життя.

Україна має все необхідне для того, щоб пройти через фундаментальні перетворення можливостей в економічній площині, в основі яких лежать відкриті дані та інновації, такі самі перетворення, що їх ми бачили в інших країнах. У вас є талановиті і висококваліфіковані інженери й технологи. У вас є екстраординарна ДНК для творчості та інновацій. І у вас є національне прагнення до демократії і сильне громадянське суспільство, яке є незамінним компонентом потужної інноваційної економіки.

Тоді як неймовірно талановиті технологи України розвиватимуть цю інноваційну економіку, Сполучені Штати й надалі будуть вашим сильним партнером. Не зупиняйтеся – ви створюєте майбутнє.

 

Доступ до інформації = доступ до можливостей

Автор посту: Олександра Чувакова, координатор соціальних програм компанії Microsoft Україна

Read in English

BibliomistТехнології набувають дедалі більшого значення у всій сфері громадських послуг, але особливо це стосується бібліотечної справи. В епоху, коли економічні, освітні, оздоровчі та соціальні можливості все більше і більше залежать від доступу до Інтернету, відсутність такого доступу означає відсутність можливостей.

Компанія Microsoft вирішила, що проект «Бібліоміст» являє собою чудову нагоду для того, щоб започаткувати партнерство з USAID, Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів, Фундацією Білла та Мелінди Гейтс в Україні та Українською бібліотечною асоціацією; партнерство, мета якого –стимулювати перетворення українських бібліотек на сучасні центри інформаційних ресурсів та громадського життя. В рамках своєї глобальної ініціативи, спрямованої на передачу місцевим громадам доступних та корисних технологій, Microsoft безплатно надала українським бібліотекам програмне забезпечення вартістю 9 млн. дол. США.  Сьогодні програма «Бібліоміст» може з гордістю заявити про те, що допомогла відродити 10% бібліотек України та заклала добрі підвалини для того, аби ще багато з цих закладів зажили новим життям. Такі масштабні зрушення стали можливими лише на основі широкого та всеосяжного партнерства.

Бібліотеки є джерелом не лише книг, але й інформації, тому їх роль у сучасному світі не зменшується. Технології у бібліотечній справі можуть використовуватися по-різному – зокрема, забезпечуючи бібліотеки комп’ютерами з загальним доступом, ми допомагаємо тим, хто не має комп’ютера вдома, на роботі, у школі чи виші, отримати користь від цих критично важливих технологій.  За використання технологій, бібліотеки здатні зробити корисний внесок і до життя місцевих громад – зокрема, вони можуть стати доброю базою для розробки аналітичних оцінок стану громади, що допомагають їй визначити власні проблеми та шляхи їх вирішення.

Сьогодні українські публічні бібліотеки наполегливо працюють над тим, щоб заповнити прогалини як у сфері цифрових технологій, так і у царині можливостей завдяки широкому спектру заходів – від безплатних уроків з підготування резюме для тих, хто шукає роботу, до забезпечення вільного доступу до технологій.  Вони прагнуть надавати послуги та пропонують курси навчання, які відповідають основним потребам громад – від просвіти виборців до пропагування здорового способу життя.  І чим досконалішими стають методи отримання інформації на базі нових медіа-платформ, чим ефективнішою стає повсякденна діяльність бібліотек – тим більший вплив вони матимуть загалом на життя суспільства.

Надаючи свою підтримку українським бібліотекам, ми очікуємо, що технології Microsoft стануть тим ресурсом, що ним як місцева влада, так і громадські організації зможуть скористатися для того, аби перекинути місток у цифрову епоху і зробити свої громади більш потужними та міцними.

І хоча попереду у нас ще багато роботи, нас надихають ті враження, які ми отримали від співпраці з українськими колегами – бо ми бачимо людей, що намагаються змінити не лише своє власне життя, але і життя тих, хто навколо них – і таким чином досягають реальних перетворень у своїх місцевих громадах та по всій Україні.

Розвиток ядерної медицини в Україні

Підготовлено: Гая Селф, Аналітик Економічного відділу з питань науки, технологій, охорони здоров’я і навколишнього природного середовища

День відкриття Конференції з ядерної медицини – Харків, 19 вересня  2011р.
День відкриття Конференції з ядерної медицини – Харків, 19 вересня 2011р.

17 вересня ми з колегою Євгенію поїхали до Харкова для участі у триденній міжнародній конференції «Ядерна медицина: Фізика, Інженерія, Практика », яка зібрала разом більше ста науковців з 13 дослідницьких інститутів України та 11 міжнародних дослідницьких інститутів. Цей захід був першим у своєму роді в Україні і створив нове коло українських та іноземних зацікавлених учасників в області ядерної медицини. Американські вчені, які брали участь у конференції приїхали з Національної Аргонської Лабораторії, Національної Лабораторії Лоуренса Берклі, Техаського Університету, Університету Арізони, Університету Джонса Хопкінса та Чиказького Дослідницького Інституту управління травматичними ризиками. Конференція проходила на базі Інституту сцинтиляційних матеріалів науково-технологічного комплексу «Інститут монокристалів» НАН України за фінансової підтримки Державного Департаменту США та Міністерства Енергетики США, Національна Аргонська Лабораторія в Чикаго надала технічну підтримку заходу.

Вчені збирались в маленькі групи для обговорення конкретних проектів в сфері ядерної медицини.

Місто Харків має довгу історію видатного наукового потенціалу. Харківський національний університет ім.. В.Н. Каразіна, заснований у 1804 році був однією з найстаріших наукових установ Російської імперії. З початку 19 століття у Харкові з’явилось більше 60 наукових установ та 80 бібліотек, наразі місто залишається одним з провідних культурних та наукових осередків України. Ніяке інше місце не могло б кращим чином згуртувати десятки іноземних і українських вчених задля ознайомлення з найновішими досягненнями в галузі ядерної медицини. Одним із головних завдань конференції було створення умов для співпраці з метою зниження вартості та розширення можливостей доступу до діагностичного обладнання. Спікери обговорювали виробництво ізотопів для медичного зображення, тенденції в радіонуклідній діагностиці, дослідження та розвиток фармацевтики для ядерної медицини, застосування матеріалів для біомедицини та нові детектори для ядерної медицини. Continue reading “Розвиток ядерної медицини в Україні”