Легенда фольку Пітер Ярроу з групи «Пітер, Пол і Мері» та Марія Бурмака записали диск українською мовою для кампанії, спрямованої проти агресії в школах

Пітер Ярроу з групи «Пітер, Пол і Мері» та Марія Бурмака в студії "Кофеїн"
Пітер Ярроу з групи «Пітер, Пол і Мері» та Марія Бурмака в студії "Кофеїн"

Автор посту:  Сьюзан Клірі, Аташе з питань культури Посольства США

Якби ви побачили, як Пітер Ярроу і Марія Бурмака працюють у студії «Кофеїн» над записом трьох пісень до кампанії Пітера «Операція “Повага”»,  спрямованої проти агресії в школах, ви могли б подумати, що вони співають разом уже багато років поспіль.  Але перед тим, як уперше зустрітися 16 грудня, щоб записати пісні, вони спілкувалися лише електронною поштою і слухали музику одне одного. Результати цієї співпраці виявилися настільки природними, що Пітер сказав Марії після першого імпровізаційного виконання пісні «Відповідь вітер відніс»:  «Саме так і мало бути!»

Виконавець фольк-музики Пітер Ярроу, один із членів впливової фольк-групи «Пітер, Пол і Мері», цього тижня перебуває в Україні  в рамкaх проведення кампанії з навчання школярів толерантності і взаємоповаги через музику.  Його пісню «Не смійся з мене» було написано спеціально для цієї програми, яку вже запровадили в себе понад 22 тисячі американських шкіл і яку буде представлено в Україні у партнерстві з Корпусом миру, Асоціацією християнської молоді (YMCA) й українською НУО «Альтернатива В» і за підтримки Відділу преси, освіти і культури Посольства США.  Українська версія, виконана Марією Бурмакою і записана у четвер разом із Пітером, виявилася напрочуд гарною і зворушливою піснею, яка має однаковий вплив і на дітей, і на дорослих.  А виконані Марією пісні Боба Ділана «Відповідь вітер відніс» і «Крихітний вогник мій» дуже гарно звучать у перекладі.

Студенти другого і третього курсів Музичного інституту ім. Глієра співають разом із Марією Бурмакою
Студенти другого і третього курсів Музичного інституту ім. Глієра співають разом із Марією Бурмакою

Студенти другого і третього курсів Музичного інституту ім. Глієра (Катерина Андрєєва, Анна Комлякова, Яна Мельник, Марія Дмитрук, Олександр Мельниченко, Олександр Мариненко, Кирило Сучак, Ігор Бенедик) супроводжували спів Марії для диску, який буде випущено в Нью-Йорку протягом наступного місяця. Студенти провели у студії понад п’ять годин, працюючи разом із Марією й Пітером, і насамкінець проспівали для Пітера кілька українських народних пісень.

У 1999 році Пітер заснував некомерційну організацію під назвою «Операція ”Повага”»: «Не смійся з мене», підгрунтям якої є його пристрасна віра в те, що музика, з її здатністю об’єднувати спільноти і бути каталізатором змін, може стати унікальним організаційним знаряддям і водночас джерелом натхнення для дітей.  Проект використовує музику і відео у поєднанні з шкільною програмою морального виховання, щоб боротися з агресією у школах і створювати безпечне середовище для дітей, сповнене співчуття і турботи.

Пітер Ярроу в студії звукозапису "Кофеїн"
Пітер Ярроу в студії звукозапису "Кофеїн"

Для Пітера Ярроу вже багато років громадянська діяльність іде пліч-о-пліч з музикою.  Разом зі своїми партнерами по групі, Ноелем Полем Стукі й Мері Треверс, Пітер брав активну участь в американському Русі за громадянські права. У 1963 році, під час Маршу за громадянські права у Вашингтоні, очолюваного д-ром Мартіном Лютером Кінгом молодшим, де він виголосив свою історичну промову «В мене є мрія», тріо виконало дві знамениті пісні «Відповідь вітер відніс» і «Якби в мене був молоток».  В 1965 році вони були учасниками маршу «Сельма-Монтгомері» в Алабамі.  Пітер організував і ряд заходів у рамках Руху за мир, спрямованого проти війни у В’єтнамі, зокрема фестивалі у Медісон Сквер Гарден і на стадіоні «Шей» у Нью-Йорку. Ці зусилля досягли кульмінації у добре відомому нині «Марші за життя» у Вашингтоні, який налічував близько півмільйона учасників і співорганізатором якого Пітер став у 1969 році. Після цього він віддавав свій час і талант вирішенню численних проблем суспільства, таких як боротьба за рівні права і гендерну рівність, за мир, і охорону довкілля, за якісну освіту і послуги хоспісів, проти безпритульності тощо.

Студенти другого і третього курсів Музичного інституту ім. Глієра разом з Пітером Ярроу
Студенти другого і третього курсів Музичного інституту ім. Глієра разом з Пітером Ярроу

На підтримку цієї програми в безкоштовному концерті, який відбудеться в суботу (18 грудня, 2010) в Українському домі, виступить і Марія Бурмака. Разом із Пітером співатимуть його донька Бетані й син Крістофер, які також є професійними виконавцями й музикантами.

Більше фото на сторінці Посольства США у Фейсбук.

Advertisements

Тиждень міжнародної освіти і церемонія відкриття Американських Рад з міжнародної освіти

Посол США Теффт подарував фотоальбом одній з випускниць програм обміну
Посол США Теффт подарував фотоальбом одній з випускниць програм обміну

Автор посту: Посол США в Україні Джон Ф. Теффт

Мені дуже подобається ця частина моєї роботи. Проводити час, спілкуючись з одними з найталановитіших молодих українських студентів – це таке позитивне свідчення дивовижного потенціалу країни та того, що наша робота дійсно чогось варта. Більшість моїх робочих днів як посла заповнені зустрічами з міністрами та представниками уряду, візитами за проектами технічної допомоги, читанням та написанням дипломатичних телеграм та прийняттями.  І це все дійсно серйозні та важливі речі.

Але якщо бути відвертим, одна з моїх улюблених частин в роботі – і вона не менш важлива – це зустрічі з дуже цікавими українськими студентами, вченими та професіоналами, які брали участь у багатьох наших програмах обмінів. Провівши якийсь час – від двох тижнів до двох років – у дуже різних частинах Сполучених Штатів, вони повертаються додому, сповнені цікавих знань про американське суспільство, глибоких спогадів про нових друзів, а також ідей про покращення своєї громади. Учасники програм обміну бачать мою країну з усіх боків, так само, як у назві картини відомого Клінта Іствуда: «Хороший, поганий, злий». Ми не є досконалими, але я завжди сподіваюся, що вони віднайшли якісь сторони «Хорошого» і певним чином використають їх, коли повернуться додому.

Минулого вечора я мав задоволення познайомитися з декількома десятками випускників програм обміну на церемонії відкриття нових приміщень Американських Рад з міжнародної освіти, що розташувалися біля метро «Палац спорту»; на цю подію також завітали ключові представники наукових кіл та Верховної Ради України. Американські Ради з міжнародної освіти – один з ключових партнерів Посольства у провадженні академічних програм обмінів, що фінансуються урядом США. Серед них – Програма законодавчого обміну (LFP), а також дуже популярна програма для учнів випускних класів – Програма обміну для майбутніх лідерів (FLEX). У стінах Рад також розташований наш Ресурсний центр для випускників програм обмінів, отже ця подія була чудовою нагодою зібрати разом учасників багатьох наших програм обмінів, включаючи ті, що впроваджуються нашими іншими партнерами – Програмою Фулбрайта в Україні, IREX та PH International. Під час заходу ми також представили книгу фотографій Америки, зроблених більше як 40 українськими учасниками програм обмінів – одна з учасниць зробила гарний знімок осіннього краєвиду під час поїздки до Мінокуа, штат Вісконсін, мого рідного штату.
Посол США Теффт розказує про своє захоплення фотографією
Посол США Теффт розказує про своє захоплення фотографією

Тисячі американців, включаючи багатьох фулбрайтерів, волонтерів Корпусу миру, перетнули Атлантику, аби дістатися України та навчати, вчитися і дізнаватися про країну, її багату історію та прекрасних людей. Більше 20 тисяч українців взяли участь у наших програмах з 1992 року, включаючи 9 тисяч учасників академічних програм обмінів за фінансування Конгресу США та американського народу. Цього року ми очікуємо близько 500 українців за програмами професійного обміну та майже 400 – у американських коледжах та університетах. Беручи до уваги минулі роки, ми припускаємо, що ще близько 1700 українців самостійно вступили до американських університетів та громадських коледжів. Багато з цих заповзятливих українців отримали поради щодо умов вступу та фінансової підтримки від наших радників з питань освіти у центрах EducationUSA, один з яких розташований у Консультаційному центрі, що у новому офісі Американських Рад. Вони роблять добру справу, намагаючись розвіяти деякі таємниці навколо вступного процесу для українських студентів, які хочуть навчатися у Сполучених Штатах.

Посол Теффт вручає приз - цифрову фотокамеру переможцю конкурсу
Посол Теффт вручає приз - цифрову фотокамеру переможцю конкурсу

Минулого вечора випускники програми FLEX розповіли мені свої історії про те, як вони жили та досягали успіхів у типових американських школах у типових американських містах, у Теннессі та на Гавайях, і по всіх Сполучених Штатах. Цього року дев’ятеро підлітків проживають у американських сім’ях за програмою FLEX у моєму рідному штаті Вісконсін. (Я маю зазначити, що після завершення події в Американських Радах, я тепер є гордим власником яскравої червоної фірмової футболки програми FLEX). Я також спілкувався з випускниками наших програм Фулбрайта, Маскі та інших, а також з групою українських видавців книг, які провели декілька тижнів у Чикаго, одному з найчудовіших міст моєї країни, за програмою Зв’язків з громадськістю USAID, дізнаючись, як їхні американські колеги переживають економічну кризу та ознайомлюючись з новими технологічними напрямками. Ці надзвичайно талановиті, захоплюючі українці усі були неофіційними громадськими дипломатами  своєї країни, і мені це нагадало про важливість цієї двосторонньої течії людей та про важливість міжнародної освіти взагалі.

Посол США Теффт вітає одну з випускниць програм обміну

Відкриття нового приміщення Американських Рад за часом співало з нашим святкуванням 11-ї річниці Міжнародного тижня освіти, під час якого ми заохочуємо школярів, студентів, дорослих скористатися можливістю дізнатися більше про ширший світ. Тут в Україні це є нагодою показати нашу відданість зміцненню системи освіти та створенню можливостей для американців навчатися тут та для українців навчатися у США. Як я сказав на вчорашньому заході, якщо ми хочемо побудувати тісні та міцні стосунки, яких прагнуть обидві наші країни, ми маємо розширити можливості для обмінів поза межі програм, що фінансуються урядом, побудувати мережу людей, які брали участь у цих програмах обмінів. Нам потрібно більше українців з досвідом перебування у США та більше американців з досвідом перебування в Україні. Адже, чим більше ми знаємо один одного, тим міцніша дружба між американцями та українцями. Хіба це може не сподобатися?

Випускники програм розглядають фотоальбоми