Доступ до інформації = доступ до можливостей

Автор посту: Олександра Чувакова, координатор соціальних програм компанії Microsoft Україна

Read in English

BibliomistТехнології набувають дедалі більшого значення у всій сфері громадських послуг, але особливо це стосується бібліотечної справи. В епоху, коли економічні, освітні, оздоровчі та соціальні можливості все більше і більше залежать від доступу до Інтернету, відсутність такого доступу означає відсутність можливостей.

Компанія Microsoft вирішила, що проект «Бібліоміст» являє собою чудову нагоду для того, щоб започаткувати партнерство з USAID, Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів, Фундацією Білла та Мелінди Гейтс в Україні та Українською бібліотечною асоціацією; партнерство, мета якого –стимулювати перетворення українських бібліотек на сучасні центри інформаційних ресурсів та громадського життя. В рамках своєї глобальної ініціативи, спрямованої на передачу місцевим громадам доступних та корисних технологій, Microsoft безплатно надала українським бібліотекам програмне забезпечення вартістю 9 млн. дол. США.  Сьогодні програма «Бібліоміст» може з гордістю заявити про те, що допомогла відродити 10% бібліотек України та заклала добрі підвалини для того, аби ще багато з цих закладів зажили новим життям. Такі масштабні зрушення стали можливими лише на основі широкого та всеосяжного партнерства.

Бібліотеки є джерелом не лише книг, але й інформації, тому їх роль у сучасному світі не зменшується. Технології у бібліотечній справі можуть використовуватися по-різному – зокрема, забезпечуючи бібліотеки комп’ютерами з загальним доступом, ми допомагаємо тим, хто не має комп’ютера вдома, на роботі, у школі чи виші, отримати користь від цих критично важливих технологій.  За використання технологій, бібліотеки здатні зробити корисний внесок і до життя місцевих громад – зокрема, вони можуть стати доброю базою для розробки аналітичних оцінок стану громади, що допомагають їй визначити власні проблеми та шляхи їх вирішення.

Сьогодні українські публічні бібліотеки наполегливо працюють над тим, щоб заповнити прогалини як у сфері цифрових технологій, так і у царині можливостей завдяки широкому спектру заходів – від безплатних уроків з підготування резюме для тих, хто шукає роботу, до забезпечення вільного доступу до технологій.  Вони прагнуть надавати послуги та пропонують курси навчання, які відповідають основним потребам громад – від просвіти виборців до пропагування здорового способу життя.  І чим досконалішими стають методи отримання інформації на базі нових медіа-платформ, чим ефективнішою стає повсякденна діяльність бібліотек – тим більший вплив вони матимуть загалом на життя суспільства.

Надаючи свою підтримку українським бібліотекам, ми очікуємо, що технології Microsoft стануть тим ресурсом, що ним як місцева влада, так і громадські організації зможуть скористатися для того, аби перекинути місток у цифрову епоху і зробити свої громади більш потужними та міцними.

І хоча попереду у нас ще багато роботи, нас надихають ті враження, які ми отримали від співпраці з українськими колегами – бо ми бачимо людей, що намагаються змінити не лише своє власне життя, але і життя тих, хто навколо них – і таким чином досягають реальних перетворень у своїх місцевих громадах та по всій Україні.

Advertisements

Уряд України робить рішучий крок до прозорості та підзвітності перед громадянами

Автор посту: Посол США в Україні Джон Ф. Теффт

Джеймс Медісон, четвертий президент США

” Народний уряд без інформації для народу, або можливості її отримувати –  це лише пролог до фарсу чи трагедії, або, можливо, і до того і іншого. Знання завжди буде перемагати невігластво, і люди, що хочуть самі бути собі керівниками, повинні озброїти себе силою, яку дає знання.”

Джеймс Медісон, четвертий президент США і автор Біллю про права Конституції США.

3 лютого 2011 року Україна вступила до спільноти демократичних держав, які визнали право громадян на отримання інформації про діяльність свого уряду, забезпечуючи таким чином його підзвітність. Підписання президентом Януковичем Закону про доступ до публічної інформації – це обіцянка українському народу, а зокрема журналістам та громадянському суспільству, що їхнє право знати та поширювати інформацію про те, що влада робить від їх імені, тепер юридично закріплене і буде поважатися. Тепер починається найскладніша частина: вровадження закону належним чином  і забезпечення того, щоб політики та чиновники не послабили закон, навмисно приховуючи неналежну поведінку за ширмою конфіденційності. Хоча ні один уряд не може виконувати свою роботу із захисту безпеки та процвітання своєї країни без таємниці, головним в цьому є забезпечення присвоєння інформації статусу кофіденційної тільки відповідно до законних правил.  Уникання незручних становищ у політичному чи особистому плані  (або й злочинна діяльность!) не можуть бути законними підставами до втаємничення інформації.

Тоді як моя країна була заснована в 1776 році Декларацією незалежності, а потім і сміливою заявою: “Уряди, засновані людьми, черпають свої законні повноваження зі згоди керованих”, Швеція була першою країною, яка цього ж року проголосила перший у світі закон про свободу інформації. Сполучені Штати не мали такого закону на федеральному рівні аж до часу, поки президент Ліндон Джонсон не підписав Закон про свободу інформації (Freedom of Information Act) 4 липня 1966, на 190 років пізніше, ніж була підписана Декларація незалежності США. Це був лише третій такий закон у світі, після Швеції та Фінляндії, і тоді його було визнано революційним, але з того часу близько 80 інших країн наслідували цей приклад. Новий український закон, як і Закон про свободу інформації США гарантує громадянам та іноземцям право на отримання копії урядових документів протягом встановленого періоду часу після запиту. Тільки деякі види інформації можуть зазнати обмежень у доступі, наприклад, з міркувань національної безпека або дотримання конфіденційності окремих громадян.

Закон про свободу інформації США передбачає, що всі документи федерального уряду відкриті для доступу, і кожен штат США має свій аналогічний закон забезпечення доступу громадськості до інформації. З самого початку закон успішно застосовувався, навітьколи це було дуже невигідно для уряду. Наприклад, через два роки після події завдяки Закону про свободу інформації  було оприлюднено подробиці різанини у Май Лай (My Lai) у В’єтнамі. Разом з цим відкритість уряду збільшилася, коли у 1996 році президент Білл Клінтон підписав додаток до закону, який включав і доступ до цифрової інформації. Наступного дня після присяги, президент Обама підписав меморандум для виконавчої влади, в якому зазначено: “Закон про свободу інформації повинен адмініструватися з чіткою презумпцією: в разі виникнення сумнівів відкритість має переважати.”

Новий український закон виданий для того, щоб журналісти могли виконувати свою роботу без перешкод, щоб громадянське суспільство могло отримувати інформацію у такий спосіб, щоб це допомагало у здійсненні подальших реформ, а також, щоб громадяни України загалом мали можливість знати, що їхні представники роблять від їх імені. Кожен громадянин тепер зможе надіслати запит на інформацію до уряду, монополії чи бізнес-структури, які фінансуються з державного бюджету і влада має надати відповідь не пізніше ніж через п’ять днів з дня отримання запиту, або-  у надзвичайних ситуаціях – протягом 48 годин. Я сподіватимусь, що президент Янукович і уряд України робитимуть все від них залежне для забезпечення реалізації нового закону, що гарантуватиме ширший доступ громадян України до інформації.