Американка в Україні: роздуми про річницю від дня народження Тараса Шевченка

Автор посту:  Полетта Волш,  Асистент прес-аташе Посольства США

Read in English

Музей Тараса Шевченка в Києві, 2017 р.Для звичайного мандрівника, приїзд в нову країну – це завжди неповторний досвід. Нові місця і запахи, перспективи свіжих пейзажів і архітектури, можна офіційно заявити – пригода розпочалася. Дипломати, мабуть, найкращі дослідники в історії, від Ібн Батута, Макіавеллі до Бенджаміна Франкліна. Вони залишають свою батьківщину, представляючи своїх лідерів, і йдуть на службу з глибоким розумінням інших народів і культур.

Я приїхала в Україну якраз напередодні Нового року. Добре закутавшись від холоду, я розпочала своє знайомство з містом. Мої колеги з посольства надихнули мене вести блог про свої відкриття Києва та України.

IMG_0157 copy9 березня українці відсвяткували 203-ю річницю від дня народження Тараса Шевченка, улюбленого поета, письменника і громадського активіста, якого часто називають батьком української літератури. З цієї нагоди дипломати посольства США записали на відео кілька віршів Шевченка. Згодом, разом із групою дипломатів посольства, до якої також долучилася посол Марі Йованович і її мати, пані Надія, я відвідала музей Шевченка, щоб дізнатися про нього більше.

IMG_0168Музей Тараса Шевченка розташований в улюбленому Шевченком Києві, в особняку, що колись належав багатому цукровому магнату. Це безпосереднє сусідство найповнішої колекції артефактів, картин і речей із життя Шевченка в оточенні розкоші, викликає почуття парадоксальності і болю. Для українців, Шевченко – головний національний герой. Син кріпака, і одночасно письменник і художник, поет і в’язень, Шевченко був знаменитістю і політичний діячем, який, врешті решт, повернувся додому, в містечко неподалік від Канева, щоб бути похованим там після смерті. Для  нового покоління українців, народжених після радянської епохи, вихованих із почуттям національної ідентичності, які досягли повноліття в епоху Євромайдану, мрія Шевченка про свободу України резонує з новою силою. Музей однаково надає можливість як іноземцям, так і місцевим громадянам, познайомитися із Шевченком та зробити висновки з його праць про минуле і майбутнє України.

IMG_0248Отже, музей розміщується в одній із чудових будівель Києва, яких багато на вулицях, вимощених бруківкою у старому місті. Спочатку, ви потрапляєте в сучасний скляний атріум, з достатньою кількістю місця для колекції сучасного мистецтва. Піднявшись на другий поверх мармуровими сходами, можна оглянути кімнати музею, прикрашені картинами, малюнками і книгами. Я дізналася про історію козацької України, а потім,  крок за кроком, про різні етапи життя Шевченка. Історія життя Тараса Шевченка добре відома в Україні. Народився в 1814 році, Шевченко виріс у злиднях, осиротів у віці 11 років, але незважаючи на це, йому вдалося отримати освіту, будучи учнем викладача і диякона. Ранні роки його життя залежали від примх господарів, але згодом життя у Вільнюсі стало більш продуктивним, бо він мав змогу брати уроки малювання. Його наступна подорож зі своїм господарем в російську столицю, Санкт-Петербург, буквально змінила його життя. Шевченка прийняли до Імператорської Академії мистецтв, де він почав навчатися живопису. Що ще більш важливо для історії української літератури, він почав писати вірші. Згодом, він познайомився з іншими українцями – художниками з діаспори, а також з тим, хто купив йому свободу в 1838 році. У 1840 році була опублікована його перша збірка віршів – «Кобзар». Це було початком нового розділу в його житті, який згодом привів до конфлікту з російською імператорською сім’єю та іншими представниками правлячого класу, чий патронат був йому потрібен, щоб вижити. Пізніше він писав вірші українською мовою, де критично висловлювався щодо кріпосницької системи і режиму царя Миколи I. Шевченко відбув шість років в колонії суворого режиму в Новопетрівському. Після звільнення він повернувся в Санкт-Петербург, де продовжував писати аж до своєї смерті у віці 47 років 10 березня 1861 року, за сім днів до звільнення кріпаків від рабства.

IMG_0253Але чого саме боялася Російська імперія? Я почала шукати ті вірші, які резонували в той час так, як і зараз, щоб зрозуміти українську ідентичність і серце, яке прагне свободи.

Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.

Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу… отойді я
І лани, і гори —
Все покину і полину
До самого бога
Молитися… а до того
Я не знаю бога.

Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
І мене в сем’ї великій,
В сем’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.

Тарас Шевченко
25 грудня, 1845 р.
в Переяславі

Про Музей Тараса Шевченка в Києві website, FB, VK

 

Відкриті дані для покращення перспектив українського суспільства

Автор: Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт

Read in English

Демо-день Інкубатора відкритих даних «1991»
Демо-день Інкубатора відкритих даних «1991», квітень 2016 року

Минулої п’ятниці мені випала нагода відвідати Демо-день Інкубатора відкритих даних «1991» (1991 Open Data Incubator) у приміщенні бізнес-центру «Євразія». Ця подія стала одним із найсильніших моїх цьогорічних вражень і, безперечно, була головною подією минулого тижня. Інкубатор відкритих даних, заснований неймовірно талановитим Денисом Гурським, об’єднав команди з усієї України для участі у супер-інтенсивній шеститижневій програмі розробки рішень відкритих даних для їх застосування у різних галузях. Цього року 14 команд з Дніпропетровська, Харкова, Києва, Львова й Одеси разом складали плани відкритих даних для сільського господарства, енергоефективності, громадської безпеки, боротьби з корупцією, транспортної галузі. Звичайно, найкращою частиною програми був кінець Демо-дня, оскільки саме тоді можна було дізнатися про те, що придумали команди. І, як завжди, спостереження за динамічними і талановитими фахівцями з технологій надзвичайно надихало. Я дуже вдячний Денисові й Western NIS Enterprise Fund, що діє за підтримки США (а також Microsoft-Україна, в приміщенні якого відбувся Демо-день), за можливість проведення цього заходу, присвяченого проблемі відкритих даних.

Демо-день Інкубатора відкритих даних «1991», квітень 2016 року
Демо-день Інкубатора відкритих даних «1991»

Iнкубатор відкритих даних «1991» є потужним прикладом того, як інноваційна економіка може призводити до прогресивних змін не тільки в бізнесі, а й в усьому суспільстві. Я родом з Каліфорнії, отже, я – технологічний оптиміст. Я спостерігав надзвичайно важливий, трансформаційний вплив технологій протягом близько тридцяти років мого професійного життя. Кожні пару років я намагаюся приїхати в Силіконову долину на день або два, щоб поговорити з людьми, які там живуть, і це завжди  нагадує мені про те, як швидко змінюється світ. Там можна зустріти людей, які мають безмежну уяву і які абсолютно віддані ідеї використання технологій, щоб зробити наш світ кращим. Сьогодні Україна рухається у такому самому темпі, і мені дуже кортить побачити, до чого це призведе.

Демо-день Інкубатора відкритих даних «1991», квітень 2016 року
Демо-день Інкубатора відкритих даних «1991», квітень 2016 року

Відкриті дані – це яскравий приклад багатоцільового підходу, який має переваги в багатьох сферах – у боротьбі з корупцією, впровадженні інновацій, стимуляції економічного зростання, – про все це я почув у розмовах із представниками проектів Інкубатора минулої п’ятниці. Мені було цікаво послухати про AgroMonitor та AgriEye, де новатори використовують інформацію для модернізації та підвищення технологічного рівня сільського господарства, важливої частини економіки України з величезним потенціалом. Мені, оскільки я багато подорожую Україною і провів багато часу на українських дорогах, було цікаво дізнатися про Navizor – навігаційні рішення на основі відкритих даних. Все це приклади того, як технології можуть трансформувати традиційні бізнесові процеси таким чином, щоб створити нові послуги, сприяти економічному зростанню, покращити якість життя.

Україна має все необхідне для того, щоб пройти через фундаментальні перетворення можливостей в економічній площині, в основі яких лежать відкриті дані та інновації, такі самі перетворення, що їх ми бачили в інших країнах. У вас є талановиті і висококваліфіковані інженери й технологи. У вас є екстраординарна ДНК для творчості та інновацій. І у вас є національне прагнення до демократії і сильне громадянське суспільство, яке є незамінним компонентом потужної інноваційної економіки.

Тоді як неймовірно талановиті технологи України розвиватимуть цю інноваційну економіку, Сполучені Штати й надалі будуть вашим сильним партнером. Не зупиняйтеся – ви створюєте майбутнє.

 

Харків: не піддаватися стереотипам та прокладати шлях до майбутнього України

Автор: Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт

Read in English

Ядерна дослідницька установка «Джерело нейтронів», Харків, березень 2016 року
Ядерна дослідницька установка «Джерело нейтронів», Харків, березень 2016 року

На цьому тижні я мав честь відвідати Харків разом із президентом Порошенком для запуску завершального етапу підготовки до введення в повну експлуатацію ядерної дослідницької установки «Джерело нейтронів», на яку Сполучені Штати виділили 73 мільйони доларів і яка значно розширить дослідницькі можливості відомого Харківського фізико-технічного інституту. Цей візит, і особливо зустріч з активними молодими поліцейськими добровольцями, що зараз проходять тренінг для майбутньої служби у Слов’янську, Краматорську та Сєвєродонецьку, знову показав мені, як швидко змінюється Україна і яким застарілим та недолугим став російський «наратив» географічного поділу України. Динамічна енергія Харкова, яку я помітив, а також всі цікаві проекти, що зараз здійснюються там, ще раз підтверджують мої сподівання щодо майбутнього України.

Моєю першою зупинкою у візиті разом із Президентом була ядерна дослідницька установка «Джерело нейтронів» у Харківському фізико-технічному інституті. Більше року тому, в грудні 2014-го, я вперше відвідав це місце разом із помічником Держсекретаря США Роуз Геттемюллер. Тоді цей проект ще був на стадії розробки, і треба було багато чого зробити, перш ніж установка «Джерело нейтронів» могла розпочати роботу. Зараз цей проект на заключній стадії із завершеним будівництвом фізичної конструкції. 73 мільйони доларів, які США інвестували в цю найсучаснішу установку, нададуть Україні нові дослідницькі можливості, а також здатність виробляти ізотопи для промислового і медичного застосування прямо тут, в Україні. Мої найкращі вітання перш за все блискучим вченим інституту, які були нашими ключовими партнерами у перетворенні цього захоплюючого проекту на реальність, що знаменує ще одну віху у двадцятирічній історії нашого науково-технічного співробітництва з Україною. І багато чого ще попереду. Українські вчені продовжують тісну співпрацю з Національними лабораторіями США, включно із Національною лабораторією в Оак Рідж і Національною лабораторією Айдахо, щоб перейти від монтажу обладнання на об’єкті до введення його в експлуатацію та запуску на повну потужність. Ядерна дослідницька установка «Джерело нейтронів» буде служити платформою для підготовки нового покоління ядерних експертів в Україні і продовжувати славні традиції передового досвіду в галузі прикладної і теоретичної фізики, що завжди вирізняло Харківський фізико-технічний інститут з моменту його заснування в 1928 році.

У моїй розмові з президентом Порошенком під час візиту я закликав його підтримати всі кроки, необхідні для введення об’єкту до експлуатації у 2016 році, щоби українці могли скористатися повним потенціалом науково-дослідного центру. Саміт з ядерної безпеки 2016 року, проведення якого заплановане на 31 березня і 1 квітня у Вашингтоні, округ Колумбія, буде для президента Порошенка нагодою підтвердити – а світові це визнати – що міжнародне лідерство України у питанні ядерного нерозповсюдження і безпеки зберігається.

З церемонії запуску фінального етапу проекту «Джерело нейтронів» ми поїхали на зустріч із курсантами патрульної поліції, що проходять тренінг у Харкові, і мали нагоду поспостерігати за їх складним (з великою кількістю активних вправ) базовим курсом підготовки. Група, яку ми бачили, поїде на службу в патрульній поліції в Донецьку і Луганську області, в тому числі у Краматорськ, Слов’янськ та Сєвєродонецьк. Мене дуже вразили ці патріотично-налаштовані молоді чоловіки і жінки, які уособлюють наступне покоління українців, що візьме майбутнє країни до своїх рук. Як і курсанти в інших містах, вони прагнуть завоювати довіру своїх співгромадян, а також гарантувати безпеку в громадах. Я неймовірно пишаюся підтримкою Сполученими Штатами нової патрульної поліції по всій території України, адже вона відіграє важливу роль у сприянні відновленню довіри українського народу до державних установ – це один із її найцінніших внесків до поступу українського суспільства. І це особливо важливо в громадах східної частини України, де неспровокована агресія Росії створила таку розруху і загрожувала – але безуспішно, я міг би додати – знищити довіру людей до свого уряду. Але всупереч намірам Росії, Україна сильніша і згуртованіша, ніж будь-коли, і ці курсанти є живим доказом цього.

Тренінговий центр патрульної поліції Харкова, березень 2016 року
Тренінговий центр патрульної поліції Харкова, березень 2016 року

Харків є одним з багатьох міст України, що запроваджує реформи для залучення інвестицій і створення робочих місць у своєму регіоні, і це було видно під час нашого відвідання “Турбоатому”, виробника турбін і одного з тих харківських підприємств, що забезпечує тисячі робочих місць у своїх гігантських цехах недалеко від центру міста. З одного боку, “Турбоатом” має довгу історію, але з іншого – він винаходить себе заново: він уклав угоди з американськими фірмами, у тому числі з “Весттінґаузом” і “Голтеком”, на модернізацію енергетичної інфраструктури України і утвердження її сталої енергетичної незалежності. “Весттінґауз” допомагає “Турбоатому” модернізувати ядерні реактори України, що підвищить частку чистої енергії, яка надходить до національної електроенегретичної мережі, та сформує цінний досвід для інших країн з російськими реакторами, в тому числі країн Європи; “Голтек”, тим часом, спільно з “Турбоатомом” розробляє для внутрішніх і міжнародних ринків системи зберігання використаного ядерного палива. Вразила на “Турбоатомі” величезна кількість українських прапорів, а також зворушлива данина співробітникам-ветеранам ATO – ще одне заперечення неправдивого твердження Росії про розділеність України. Я радий бачити, що українські та американські компанії працюють разом, як у прикладі “Турбоатому”, щоб допомогти Україні використовувати свій величезний потенціал у виробництві вітчизняної енергії і зменшенні залежності від імпорту обладнання з Росії, і сподіваюся, що ми побачимо ще тіснішу співпрацю у майбутньому.

Перед Україною яскраве майбутнє – вона продовжує спростовувати стереотипи Росії про схід і захід та презентує єдину Україну. Моя поїздка до Харкова послужила нагадуванням про те, наскільки більш згуртованою стала Україна за останні два роки, об’єднавшись навколо чіткого вибору на користь європейської ідентичності і у відповідь на агресію Росії. Україна досягла визначного прогресу, хоч це надто часто не помічають через щоденні драматичні повороти внутрішньої політики. І ніде це не є більш справедливим, ніж у Харкові. В аеропорту, якраз перед вильотом до Києва, у мене була можливість порозмовляти з губернатором Ігорем Райніним. Як я вже зазначав у моєму останньому блозі про Харків (минулого вересня), я дуже радий мати там такого сильного партнера, відданого справі реформ і боротьби з корупцією. Коли ми прощалися, губернатор Райнін сказав мені з явною гордістю, що “Харків рухається вперед.” Мій візит дуже ясно мені показав, наскільки це вірно.

Виконуючи обіцяне на Майдані

Автор: Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт

Read in English

photo 51
Посол США Джеффрі Пайєтт біля меморіалу Небесній сотні, січень 2014 року

Через два роки після Революції гідності, керівництво України, за спонукання активного і свідомого громадянського суспільства, розпочало впровадження  складних політичних і економічних реформ, аби наблизити Україну до обраного нею європейського майбутнього. Воно зробило це, стикнувшись віч-на-віч із штучно створеним Кремлем конфліктом на Сході, а також із злидарською економікою, успадкованою від епохи Януковича, роблячи все, що було досягнуто протягом останніх двох років, ще більш надихаючим.

Зміни не відбуваються легко; довелося багато чого принести в жертву. Як сказав віце-президент США Байден під час свого візиту, щоб вшанувати пам’ять тих, хто віддав так багато – в першу чергу на Майдані, а потім в Донбасі – кожен з нас зобов’язаний відповісти на виклик історії, аби допомогти побудувати єдину, демократичну Україну. Найкращий пам’ятник Небесній сотні – це Україна, вільна від корупції, кумівства та клептократії. Україна з тісними зв’язками з Європою, які створюють нові умови для зростання і дають змогу новому поколінню реалізувати подарований їм Богом потенціал.

У повсякденній політиці і бюрократичній боротьбі за економічну реформу, легко розгубитися серед дрібниць. Але в такі часи, важливо, щоб наш погляд залишався зосередженим на головному – на тенденціях, а не заголовках новин. Треба визнати, що зміни відбуваються, і прогрес є, будь то в Раді, Національному банку, поліції, або в реформованому Нафтогазі. Насправді, цей прогрес найбільший, ніж будь-коли в історії України.

Протягом останніх двох років Україна провела успішні президентські, парламентські і місцеві вибори, відповідно до міжнародних норм. Ви дотримуєтеся вимог програми МВФ. Ваша валюта стабілізувалася і ви провели реструктуризацію своїх резервів. Ви наполегливо працювали над відновленням довіри до України з боку міжнародної фінансової спільноти. В Україні з’явилась нова, доброчесна національна поліція, яка отримала найцінніший актив з усіх – довіру населення. Ви домоглися прогресу в області децентралізації – розширення можливостей місцевих громад для поліпшення якості послуг громадянам. Повертається економічне зростання, і новостворена Зона вільної торгівлі з Європейським Союзом відкриває нові захопливі можливості для реалізації невикористаного економічного потенціалу України.

Ми всі згодні, що можна і потрібно зробити більше, особливо в області боротьби з корупцією. Але прогрес останніх двох років показує, що Україна змінюється. На Майдані і далі ви показали всьому світу, що, коли українці тримаються разом, жоден клептократ, жоден олігарх, або жодна іноземна сила не може зупинити вас.

Створивши відкритий демократичний уряд, який проводить реформи і дійсно служить народу, керівництво України зможе показати світу, що повернення до минулого не буде. Ось заради чого тисячі людей стояли на Майдані. Ось за що віддали свої життя герої Небесної сотні і тисячі тих, хто загинули, захищаючи свою країну від невідступного російського агресора. Їх жертва – ваш борг.

У дусі Майдану керівництву України слід поставити інтереси українського народу вище вузько партійних і особистих інтересів. Вони можуть скористатися цією можливістю і допомогти Україні по праву зайняти своє місце серед вільних, демократичних, західних націй. Це майбутнє, якого український народ хоче і на яке заслуговує. І це найкращий спосіб вшанувати надії, мрії та пам’ять тих, кров і відвага котрих дали Україні ще один шанс на свободу.

Допомагаємо Україні захищатися

Автор: Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт

Read in English

Навчання Сил спеціальних операцій, Хмельницький, Україна, січень 2016 року
Навчання Сил спеціальних операцій, Хмельницький, Україна, січень 2016 року

Минулого тижня я разом з генерал-майором Грегорі Ленглейлом, командувачем Сил спеціальних операцій Збройних сил США в Європі відвідали Хмельницький, де американські військові з 10 групи сил спеціальних операцій здійснюють підготовку українських військових із Сил спеціальних операцій у рамках Спільної багатонаціональної тренувальної групи – Україна.

В мене була гарна нагода почути від заступника міністра оборони України Долгова та командувача українських Сил спеціальних операцій генерал-майора Луньова про стан реформування спецназу Збройних сил України, і на власні очі побачити як проходять навчання і у класних кімнатах і у полі, що проводять американські й союзницькі фахівці із сил спеціальних операцій для українських військових, аби зміцнити потенціал України обороняти себе в умовах безжальної агресії Росії.

Емблема-нашивка кіборгів, котрі захищали Донецький аеропорт
Емблема-нашивка кіборгів, котрі захищали Донецький аеропорт

У Хмельницькому американські військові спецназу забезпечують підготовку військових фахівців з різних галузей: медицини, влучної стрільби, будівництва, підривних робіт, комунікацій, технологій. Побачене справило на мене неймовірне враження. Українські новобранці із Сил спеціальних операцій дуже перспективні, і серед них є багато хоробрих воїнів, які вже служили в АТО, у тому числі один з кіборгів, котрі захищали Донецький аеропорт. Для мене стало великою честю отримати від нього емблему-нашивку його частини.

Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт та командувач українських Сил спеціальних операцій генерал-майор Луньов, Хмельницький, січень 2016 року
Навчання Сил спеціальних операцій, Хмельницький, Україна, січень 2016 року

Навчання у Хмельницькому здійснюють наші військові на запрошення українського уряду, і свідчать про налаштованість Сполучених Штатів допомогти Україні створити професійні військові сили, що відповідають стандартам НАТО. З 2014 року ми надали обладнання та провели підготовку військових на суму понад 266 мільйонів доларів, аби допомогти українським силам поліпшити контроль та безпеку кордонів, діяти ефективніше і безпечніше, і захищати суверенітет та територіальну цілісність своєї країни.

І те, що я побачив під час своєї подорожі ще раз підтвердило моє переконання в тому, що українське військо прагне іти шляхом реформ – рухатися у напрямку до європейських інституцій, у напрямку створення війська за стандартами НАТО і сил спеціального призначення за стандартами НАТО. Ми дуже пишаємося тим, що Сполучені Штати є частиною цього проекту.

Я сподіваюся, що ви знайдете кілька хвилин, щоб подивитися деякі з моїх основних моментів поїздки тут.

Різдвяні колядки, вертеп та кутя у Львові: відмінний початок 2016 року

Автор: Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт

Read in English

Львів, січень 2016
Львів, січень 2016

Вітаю всіх з Новим Роком! Мені особливо пощастило – я провів перший тиждень після повернення в Україну на святкуванні Різдва у Львові. Львів гарний завжди, але сніг, що вкрив церкви і площу Ринок, зробив мою подорож особливо незабутньою.

Я ніколи досі не мав нагоди відвідати Львів у святкові дні, і мушу сказати, що рівень активності його жителів просто неймовірний. Тисячі людей

Львів, січень 2016
Львів, січень 2016

зібралися на площі Ринок, вишикувавшись у довжелезні черги, щоб покататись на ковзанах і піднятись на вежу адміністративної будівлі. Це нагадало мені великі різдвяні ринки, які я пам’ятаю з часів мого перебування у Відні.

Депутат Ради, з яким ми прогулювалися старим містом, знайомив мене з українцями з усіх куточків України – Одеси, Слов’янська, Києва й Харкова,  – що зібралися тут відсвяткувати Різдво. Це – переконлива демонстрація єдності України.

DSC_0143 small
Львів, січень 2016

Я був зворушений, коли слухав колядки в Домініканському соборі, заборонені законом у сталінську епоху, а також насолоджувався численними вертепами. Хоча традицію різдвяних вистав поширено в багатьох країнах, я й гадки не мав, яким політизованим може бути вертеп, з унікальним поєднанням гумору, музики та іронії. На Святвечір я отримав рідкісну нагоду приєднатися до мера Садового та наших друзів і колег на традиційну різдвяну вечерю, де вперше скуштував кутю. Це було дуже смачно! Зважаючи на те, яка вона солодка, я розумію, чому це задоволення можна дозволити собі лише раз на рік.

Кожна з цих різдвяних традицій свідчить про гідність і творчий потенціал унікального українського національного характеру, і я був радий долучитися  до багатьох українців, об’єднаних сім’єю, дружбою і звичаями. Цей чудовий початок сповнює мене ще оптимістичнішими сподіваннями щодо того майбутнього, яке чекає на Україну в 2016 році, який, за всіма передбаченнями, стане історичним.

День подяки – суто американське свято на відзначення універсальних цінностей

Автор: Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт

Read in English

У цей четвер ми святкували День подяки, коли американські родини збираються разом, щоб подякувати за ті блага, що були дані їм протягом року, і розпочати вервечку зимових свят. Щороку по всій Америці вокзали та аеропорти напередодні цього свята виглядають так, як вокзали і аеропорти України перед Новим роком. У Сполучених Штатах це, безумовно, найнапруженіший день подорожей за увесь рік, адже люди долають великі відстані, щоб повернутися до своїх родин до свята.

І, звичайно, як багато хто з вас бачив у американських фільмах, День подяки – це про страви! Індичка (найважливіше), журавлиновий соус, начинка, картопляне пюре, гарбузовий пиріг – усе це класичні страви традиційного столу на американський День подяки. Усі переїдають – так вже повелося на це свято.

(Якщо ви пропустили сюжет на телебаченні, ви можете подивитися тут, як я обговорював традиції американського Дня подяки у середу в прямому ефірі з ведучими “Сніданку” на 1 + 1).

Свято Подяки має своє коріння в американській історії. Близько 400 років тому, група “пілігримів” залишила свої домівки в Європі і перетнула Атлантичний океан в пошуку свободи і достатку. В Америці їх привітно зустріли індіанці племені вампаноаг і навчили їх вирощувати та збирати врожай культур нового світу. Вони ділилися одне з одним успішним урожаєм і відзначали цінність уз співтовариства і дружби у час великих труднощів і випробувань.

Спадок тієї першої подяки пережив часи війни і миру. Під час Американської революції та Громадянської війни дні подяки об’єднували американців молитвою і духом, який веде нас до кращих днів. І кожного року наш народ виділяв день, щоб висловити подяку своїм родинам, громадам та країні. Це свято, що єднає всіх американців.

У ці зимові свята ми маємо подякувати багато за що. Ми віддаємо належне всім тим, хто захищає наші країни у лавах Збройних Сил, а також відважним героям на лінії фронту на сході України. Ми глибоко вдячні за їх службу і їхні жертви. Я хочу принести особливу подяку трьомстам військовим 173-ої повітряно-десантної бригади, які не були в цей День подяки зі своїми сім’ями, а замість цього провели святковий день у службі своїй країні, допомагаючи нашими українськими партнерами розбудовувати здатність України захистити свою суверенну територію.

День подяки це також час, коли американці згадують про тих, кому пощастило менше. У притулках і доброчинних їдальнях американці віддають борг своїм громадам, пам’ятаючи про те, як віра і милосердя допомогли нашим предкам збудувати нове життя, засноване на принципах свободи і відкритих можливостей.

Звернення Президента Обами з нагоди Дня подяки ви можете подивитися тут. День подяки є суто американським святом, але, як зазначив президент Обама, дух Подяки є універсальним. Він відчувається і в коротких моментах спілкування між незнайомцями, і у возз’єднаннях друзів і близьких, і в тихих молитвах за інших людей. У серці американської віри горить невгасиме переконання, що разом ми можемо поглибити наше спільне процвітання, що ми можемо збудувати більш справедливу, об’єднану і націлену у майбутнє країну.

Це ті ж самі цінності, у які гаряче вірять і за які боротися українці. На цьому тижні подяки, давайте згадаємо спільні цінності, які об’єднують наші країни, і пообіцяємо зміцнювати нерозривний зв’язок між нашими народами.