Згадуючи минуле, охороняючи майбутнє

Автор посту: Джон Керрі, 68-й Держсекретар США

 Read in English

2014_0127_holocaust_memorial«Це було так жахливо. Було важко осягнути це розумом». Це слова старшого сержанта Армії США Марвіна Джозефса, який побачив Бухенвальд 12 квітня 1945 року разом із військовим священиком рабином Гершелем Шехтером.

Минули десятиліття, але Джозефс і досі ясно пам’ятає слова «Ти – вільний», що пролунали  з мегафона рабина Шехтера. Він згадав усе, коли знову побачив крематорій і будинок коменданта і його горезвісної дружини Ільзе Кох – «звіра Бухенвальду». Під звуки рабинового мегафона він також пригадав тих, хто вижив, попри виснаження і катування.

Вигляд звільнених в’язнів настільки приголомшував, що генерал Дуайт Ейзенхауер наказав кожному з 4-ї бронетанкової дивізії США пройти територією Бухенвальду. Джозефс відразу зрозумів навіщо: «Він не хотів, щоб люди коли-небудь заперечували те, що сталося».

Після Другої світової війни минуло майже 70 років, але навіть через 70 років колективний  жах Голокосту й антисемітизму залишається глобальною загрозою. Не досить того, щоб тільки згадувати мільйони невинних життів, втрачених під час одного з найчорніших розділів світової історії людства. Ми маємо дотримуватися нашої обіцянки ніколи не забувати про зло, яке йде від фанатизму й нетерпимості і перетворюється на конкретні дії. Багато хто з нас у Сполучених Штатах має особисті й сімейні зв’язки з цією тяжкою історією, і це може стати причиною наших дій сьогодні. Інтерес мого брата до вивчення генеалогії нашої сім’ї змусив його зупинитися в Чехії кілька місяців тому, щоб дізнатися більше про історію пращурів, про яких ми ніколи нічого не чули до останнього десятиліття,  доки не почули розповідей двоюрідного дідуся Отто та його сестри Дженні, які вижили під час Голокосту.

День пам’яті жертв Голокосту закликає нас засудити антисемітизм в будь-якій формі: чи то тривожне зростання кількості ксенофобських і антисемітських партій у Європі, чи сплеск насильства проти єврейського народу в будь-якій частині світу.

Доповідь з антисемітизму Агентства Європейського Союзу з основних прав 2013 року  підкреслює ці тези. За останні п’ять років третина опитаних у деякій формі відчула антисемітські переслідування, 26 відсотків зазнали словесного нападу чи переслідування за останній рік тільки через своє єврейське походження.

Більше того, 4 відсотки повідомили про фізичне насильство, а 23 відсотки сказали, що вони уникають відвідувати єврейські заходи чи пам’ятки через те, що не відчувають себе захищеними.

Звичайно, ці цифри не дають повної картини.

В Італії поліція проводить розслідування, вистежуючи злочинця, який минулого тижня  надіслав свинячі голови до Великої синагоги в Римі, посольства Ізраїлю й музею, в якому експонується виставка про Голокост.

У Румунії провладний телеканал випустив в ефір глибоко антисемітську різдвяну пісню, яка стверджувала, що євреї гарні тільки «як дим у комині».

Якщо ці акти ненависті не вразили вас, я не знаю, що може вас вразити. Якщо це не заклик до дії, то я не знаю, що це.

Ми маємо бути рішучими у визначенні того, що правильно, а що неправильно. Але ми водночас повинні працювати над тим, щоб розпізнати нашу спільну людяність в інших і щоб почати перемовини, які допоможуть іншим розпізнати нашу людяність.

Ось чому адміністрація Обами заснувала Раду із запобігання кривавим злочинам. Ось чому ми тісно співпрацюємо з Меморіальним центром музею Голокосту в Сполучених Штатах задля попередження геноциду і, отже, можемо виявити і викрити це глобальне лихо.

І саме тому минулого року Спеціальний посланник з моніторингу та боротьби з антисемітизмом Айра Форман і Спеціальний посланник президента Обами в Організації ісламського співробітництва Рашад Хусейн здійснили історичний міжконфесійний візит до концтаборів у Дахау і Освенцимі-Біркенау.

Сполучені Штати зацікавлені в тому, щоб провести серйозні перемовини з представниками різних культур і релігій, які справді можуть змінити думку людей. Папа Френсіс називає це «діалогом життя», і ми підтверджуємо, що сьогодні дійсно існують мільйони життів, які залежать від нього.

Ми, кожен із нас, несемо відповідальність за те, щоб устати й підтвердити людську гідність. У взаємопов’язаному світі антисемітизм, що залишається без відповіді в будь-якому місці, загрожує всім людям. Це колективний виклик, з яким ми всі стикаємося в ХХІ столітті.

Роздуми з нагоди Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, 27 січня

Автор посту: Ніл Гібсон, політичний відділ Посольства США

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту має важливе значення як для Сполучених Штатів, так і для України. У США цей день відзначається в громадах по всій країні, а Меморіальний музей Голокосту у Вашингтоні проводить церемонію запалювання свічок та інші спеціальні заходи для відвідувачів. Усі ці заходи спрямовані на вшанування пам’яті жертв нацизму та підтримку зусиль на розробку освітніх програм для запобігання майбутніх геноцидів.

У Сполучених Штатах найрозповсюдженішою згадкою про  Голокост є  жахіття газових камер в Освенцимі-Біркенау та інших нацистських таборах смерті на території Польщі. Але американці також вивчають історію і про інші трагедії, як наприклад ті, що мали місце на території України. За підтримки музею Голокосту США, учений і священик о. Патрік Дебуа написав книгу під назвою «Голокост від куль», в якій розповідає проникливу історію про те, як він провів десять років, працюючи над розкриттям більше ніж 800 масових поховань євреїв, знищених нацистами в Україні. Ця книга та інші пов’язані освітні проекти вперше  допомогли багатьом американцям зрозуміти масштаби та методи звірств, скоєних нацистами в Україні.

Україна також відзначає Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту під час релігійних служб, академічних та громадських зібрань. Книжка отця Дебуа  допомогла розкрити інформацію про ці події і зберегти пам’ять про колишню єврейську громаду як в Україні, так і в Сполучених Штатах. Інформація про його книгу була розповсюджена в Україні під час спеціалізованих виставок в Києві, Дніпропетровську, Харкові та через освітні програми по всій країні.

Американці та українці разом відзначають те,  що президент Обама назвав «одним єдиним  Голокостом  – шести мільйонів невинних людей – чоловіків, жінок, дітей, немовлят, яких вбили тільки за те, що вони відрізнялися за своєю національністю, просто були євреями». Сьогодні ми разом згадуємо про велику трагедію, але з прицілом на майбутнє. Ми маємо навчити наших дітей на прикладах уроків минулого і працювати над майбутнім, культивуючи в них повагу до прав людини.

ПРИМІТКА: З питання Голокосту в світі ще високо цінується книга професора історії Єльського Тімоті Снайдера «Криваві землі» (Bloodlands), яка підвищила обізнаність в Сполучених Штатах і за кордоном про нацистські (і радянські) масові вбивства на території Польщі, України, Білорусії, Прибалтики та західної Росії, і яку він презентував у Києві 21 жовтня 2011, на одному з Форумів посла на запрошення Дипломатичної академії України.

У 70-ті роковини трагедії Бабиного Яру уроки Голокосту залишаються актуальними

Автор посту: Посол США в Україні Джон Теффт

Виставка «Голокост від куль: масові розстріли євреїв в Україні 1941–1944»

8 вересня я взяв участь у відкритті виставки «Голокост від куль: масові розстріли євреїв в Україні 1941-1944», розгорнутої в «Українському Домі» в центрі Києва. «Голокост від куль» уже показували в Парижі, Брюсселі, Нью-Йорку та інших містах, і тепер вперше демонструютьїї Україні . Організація цієї виставки в Києві насправді виявилася справою спільних міжнародних зусиль. Ключову роль відіграв Фонд Віктора Пінчука за підтримки та у партнерстві з Меморіалом Шоа (Memorial de la Shoah), організацією «Яхад-Ін Унум», а також посольствами Ізраїлю, Франції, Німеччини та Сполучених Штатів Америки. Інші учасники проекту: Український центр вивчення історії Голокосту, Інститут візуальної історії та освіти Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії, а також Центр з вивчення історії та культури східно-європейських євреїв.

Цього року міжнародне співтовариство разом з Україною відзначатиме 70 роковини трагедії массового знищення людей у Бабиному Яру. Відкриття виставки «Голокост від куль» в Києві надає унікальну можливість українцям побачити та дізнатися більше про важкий і болісний момент в історії країни, який переважно замовчували або піддавали цензурі в радянські часи. Той факт, що Україна пережила приголомшливі людські втрати під час Другої світової війни, ретельно задокументовано, однак вплив Голокосту, і, зокрема, масових вбивств євреїв та інших жертв нацистських солдатів в Україні, все ще є відносно новою темою для підручників з історії та незручним моментом в історії для багатьох. Завдяки таким виставкам, як «Голокост від куль», можна розширити обізнаність громадськості та розповісти про Голокост представникам молодших поколінь. Continue reading “У 70-ті роковини трагедії Бабиного Яру уроки Голокосту залишаються актуальними”