Життя і спадщина Мартіна Лютера Кінга

Джерело: ShareAmerica

Read in English

Мартін Лютер Кінг, молодший присвятив своє життя ненасильницькій боротьбі за расову рівність в Сполучених Штатах. В третій понеділок січня в США відзначається свято – День Мартіна Лютера Кінга, щоб ушанувати його спадщину, а також обговорити проблеми громадян, які працюють волонтерами у своїх громадах.

Початок подорожі

Двоповерховий жовтий будинок з коричневими віконницями і ганком (Служба національних парків)
Двоповерховий жовтий будинок з коричневими віконницями і ганком (Служба національних парків)

Кінг народився 15 січня 1929 року в родині баптистських служителів, ріс в Атланті в часи, коли закони Джима Кроу зробили сегрегацію та дискримінацію для чорношкірих на Півдні повсякденною реальністю.

Кінг якраз навчався у коледжі Морхаус в Атланті, коли він дійшов думки, що релігія може стати потужним каталізатором соціальних змін. Перед поверненням на Південь, де він служив пастором баптистської церкви на Декстер авеню в Монтгомері, штат Алабама, Кінг отримав докторський ступінь у Школі теології Бостонського університету.

Сьогодні місце народження Кінга в Атланті є Національною історичною пам’яткою.

Боротьба за громадянські права в 1950-і роки

Мартін Лютер Кінг поклав руку на плече хлопчика  під час демонстрації на вулиці (© AP Images)
Мартін Лютер Кінг поклав руку на плече хлопчика
під час демонстрації на вулиці (© AP Images)

Кінг допоміг організувати автобусний бойкот в Монтгомері, який закінчився тим, що Роза Паркс була арештована за відмову поступитися своїм місцем в автобусі білому пасажиру. Після того як Верховний суд скасував закони сегрегації в автобусах Алабами в 1956 році, Кінг став співзасновником Конференції Християнських лідерів Півдня і почав пропагувати  ненасильницькі дії у боротьбі за громадянські права по всьому Півдню. Він перебував під впливом філософії Махатми Ганді, тому в 1959 році відправився в Індію.

Культова фігура 1960-х рр

Кінг сидить і дивиться удалечінь через грати  тюремної  камери (Національний архів)
Кінг сидить і дивиться удалечінь через грати тюремної камери (Національний архів)

Приєднавшись до свого батька, пастора баптистської церкви Ебенезера в Атланті, Кінг продовжував використовувати свої ораторські здібності для закликів покінчити із сегрегацією і правовою нерівністю. Протягом 1960-х років його неодноразово затримували під час ненасильницьких протестів в Алабамі, Флориді та Джорджії. Якось, після одного з таких арештів у 1963 році, Кінг написав листа з Бірмінгемської в’язниці, в якому виклав моральну основу руху за громадянські права. У серпні того ж року він виголосив свою знамениту промову «У мене є мрія» перед 200 000 зібранням у Національному Моллі у Вашингтоні.

Кінг веде натовп демонстрантів через  міст (© AP Images)
Кінг веде натовп демонстрантів через міст (© AP Images)

7 березня 1965 року отримало назву «Кривава неділя» через те, що протестуючих, які вийшли на захист своїх виборчих прав, було побито місцевою поліцією, щойно вони перетнули міст Едмунда Петаса в Сельмі, штат Алабама. Вчинене над ними насильство змусило їх повернутися назад, але цей випадок призвів до ще масштабнішого маршу за виборчі права, організованого Кінгом (на фото), що розтягнувся на 87 км від Сельми до Монтгомері.

Громадянські права: перемоги

Кінг бере ручку для підписання у Ліндона Джонсона (© AP Images)
Кінг бере ручку для підписання у Ліндона Джонсона (© AP Images)

У 1964 році президент Ліндон Джонсон підписав Акт про громадянські права, який забороняв дискримінацію під час працевлаштування, в громадських місцях та інших сферах життя. Кінг взяв участь у церемонії підписання цього закону (фото). Він також продовжував наполягати на тому, щоб афро-американцям надали виборчі права і не позбавляли їх права голосувати через існуючу дискримінаційну практику, тести грамотності. Отже, в 1965 році Джонсон підписав Закон про виборчі права. Кінг отримав Нобелівську премію миру в 1964 році.

Вбивство

Труна Мартіна Лютера Кінга серед натовпу проводжаючих (© AP Images)
Труна Мартіна Лютера Кінга серед натовпу проводжаючих (© AP Images)

4 квітня 1968 року Кінга вбили на балконі готельного номера в Мемфісі, штат Теннессі. На його похорон через Атланту йшли тисячі людей, супроводжуючи повозку з його труною, яку віз запряжений мул.

У статті «Заповіт надії», опублікованій після його смерті, Кінг закликав афро-американців продовжити боротьбу ненасильницькими методами, але також попередив, що «справедливості для чорношкірих не може бути досягнуто без радикальних змін у структурі суспільства».

Спадщина Кінга: ненасильницький протест

Мартін Лютер Кінг і Коретта Кінг у натовпі на вулиці (© AP Images)
Мартін Лютер Кінг і Коретта Кінг у натовпі на вулиці (© AP Images)

У своєму радіозверненні під час поїздки до Індії у 1959 році Кінг сказав: “Сьогодні ми вже не можемо обирати між насильством і ненасильством; це – або ненасильство, або неіснування». Його філософія була натхненна ненасильницькими засобами Ганді, який прагнув таким чином покінчити з британським правлінням в Індії. У свою чергу, Кінг надихав інших змінювати суспільство ненасильницькими засобами, наприклад, рух солідарності проти радянської окупації в Польщі, боротьбу Нельсона Мандели проти апартеїду в Південній Африці.

Мартін Лютер Кінг виступає під час Маршу на Вашингтон у 1963 році (© AP Images)
Мартін Лютер Кінг виступає під час Маршу на Вашингтон у 1963 році (© AP Images)

Спадщина Кінга: боротьба з упередженнями

У 1963 році під час Маршу на Вашингтон, Кінг виголосив, що всі люди мають бути судимі «не за кольором шкіри, а за вчинки». Центр Кінга в Атланті  – це живий пам’ятник його баченню світу, вільного і рівного, з розширеними можливостями, де є боротьба з расизмом, а також припинення всіх форм дискримінації.

Спадщина Кінга: соціальна справедливість

Мартін Лютер Кінг читає проповідь (© AP Images)
Мартін Лютер Кінг читає проповідь (© AP Images)

Інститут досліджень та освіти Мартіна Лютера Кінга, молодшого Стенфордського університету – це домівка проекту, який має повну колекцію виступів Кінга, його листування та інші рукописи. Інститут також брав участь в Ініціативі навчальних програм та спільноти Ганді-Кінг, які використовують життя та ідеї Кінга для залучення соціальних активістів по всьому світу, що працюють над проблемами прав людини.

Президент Обама і перша леді Мішель Обама малюють відомі вислови Мартіна Лютера Кінга, молодшого, беручи участь у проекті спільноти добровольців (© AP Images)
Президент Обама і перша леді Мішель Обама малюють відомі вислови Мартіна Лютера Кінга, молодшого, беручи участь у проекті спільноти добровольців (© AP Images)

Спадщина Кінга: служіння іншим людям

У США, День Мартіна Лютера Кінга – це національний день служби. Американцям радять відзначати цей день «не як вихідний день, а як корисний для громади», в який можна зробити щось для покращення життя інших людей. Президент Обама сприяє розвитку волонтерства як способу допомогти відповісти на виклики, що стоять перед нашим світом.

 Афро-американець біля Меморіалу Мартіна Лютера Кінга (© AP Images)
Афро-американець біля меморіалу Мартіна Лютера Кінга (© AP Images)

Мрія, втілена у життя

Національний меморіал Мартіна Лютера Кінга був побудований поруч із меморіалом Лінкольна, де Кінг виголосив свою відому промову «У мене є мрія». Меморіал спонукає відвідувачів замислитися про життя і спадщину Кінга.

Advertisements

Боротьба за громадянські права: від Прокламації про звільнення рабів до Мартіна Лютера Кінга

Автор: Даг Морроу, помічник аташе з питань культури

Read in English

В цьому році ми відзначаємо дві важливі віхи в афро-американської історії, а також в довгому шляху Сполучених Штатів до расової рівності та громадянських прав. День 1 січня 2013 року відзнаменував 150-річчя Прокламації про звільнення рабів, якою президент США Авраам Лінкольн звільнив більшість афро-американців від рабства. 28 серпня 2013 р. буде відзначатися 50-річчя Маршу на Вашингтон, в якому преподобний Мартін Лютер Кінг – молодший виголосив свою знамениту промову «Я маю мрію», закликаючи всіх людей ставитися один до одного однаково, незалежно від кольору їхньої шкіри.

Рабство і Прокламація про звільнення рабів

У 1860 році в Сполучених Штатах понад 3,9 мільйона афроамериканців були рабами. В деяких штатах, таких як Південна Кароліна і Міссісіпі, більше половини від загальної чисельності населення були поневолені, а в таких штатах, як Алабама, Флорида, Луїзіана і Джорджія, поневолені люди складали більше 40% населення. В штатах Арканзас, Кентуккі, Меріленд, Міссурі, Північна Кароліна, Теннессі, Техас і Вірджинія також були значні популяції рабів. У тому ж році, на чолі з Південною Кароліною, кілька південних штатів почали відділення від Сполучених Штатів Америки (для формування “Конфедерації Штатів Америки”), незадоволені тим, що північні штати (“Союз”) відмовлялися повертати рабів-втікачів, і побоюючись, що новообраний президент Лінкольн буде прагнути покінчити з рабством в США.  Continue reading “Боротьба за громадянські права: від Прокламації про звільнення рабів до Мартіна Лютера Кінга”

50 штатів за 50 днів: Алабама – милий дім

Автор: Джон Грегг, Керівник відділів еміграційних та неіміграційних віз

Read in English

Зростаючи в Алабамі, я дізнався про перемоги руху за громадянські права в моєму штаті в ранньому віці. Доктор Мартін Лютер Кінг-молодший провів одні з найбільш відомих маршів тут, в таких містах як Монтгомері, Сельма і в моєму рідному місті Бірмінгемі. Ви можете відвідати ці історичні місця в числі багатьох інших сьогодні в цьому зеленому, дружньому і шаленіючому за спортом штаті.

Одна за памяток туристичного маршруту “Історія боротьби за громадянські права в Алабамі”

Європейці оселилися в Алабамі у великій кількості на початку 1800-х років. Поселенці замінити корінне американське населення і розвинули сільськогосподарську економіку, засновану на рабстві. Алабама стала 22-им штатом США в 1819 році, але вийшла з союзу з декількома іншими штатами на початку Громадянської війни в США. Першою столицею Конфедерації було місто Монтгомері, і навіть після війни, расова дискримінація тут тривала досить довго. Виступи доктора Кінга і багатьох інших активістів за громадянські права підштовхнули Конгрес до скасування дискримінації в 1960 році. Сьогодні весь історичний центр міста Бірмінгем присвячений пам’ятникам епохи протестів. Економіка штату вийшла далеко за межі хлопкосіючого господарства, яке домінувало у минулому. Наприклад, в Бірмінгемі розвинуті металургічна промисловість та медичний сектор, що базується в Університеті Алабами.

Ракетно-космічний центр місті Хантсвілл

Місто Хантсвілл зіграло ключову роль в іншому аспекті історії США: космічній гонці. Ракети і капсули, які доставляли американських астронавтів на Місяць, були розроблені тут, і багато з них збереглися в Ракетно-космічному центрі разом з іншими пам’ятками. До них відносяться ракети-носії «Сатурн», командні і місячні модулі програми «Аполло», а також американський космічний табір, який приваблює дітей з усього світу. Continue reading “50 штатів за 50 днів: Алабама – милий дім”

Вступ до місячника афроамериканської історії, частина перша: Мартін Лютер Кінг

Автори посту: Деніел Сісек, заступник прес-аташе Посольства США та Хезер Фабрікант, заступник аташе з питань культури Посольства США

Подкаст: Послухати | Завантажити

Протягом цього тижня ми згадуємо роки життя та спадщину Мартіна Лютера Кінга, однієї з найважливіших фігур в американській історії.  Також ми чекаємо на лютий, в якому відзначається місяць афроамериканської історії, аби ще раз підкреслити той великий внесок, що зробили  афроамериканці в розвиток нашої країни. В лютому ми також чекаємо на візит до Києва Мері Уілсон (Mary Wilson) – однієї з учасниць легендарної «мотаун» групи «Сюпрімз» (The Supremes).  Її  життя  та музика у 1960-х були тісно пов’язані з боротьбою за громадянські права під керівництвом Мартіна Лютера Кінга.

Мартін Лютер Кінг (1929-1968) був баптистським священиком, який очолював боротьбу афро-американців за рівні права, доки його не вбили у 1968 році. Він дотримувався принципу ненасильницького опору несправедливості і гнобленню, відповідно до його християнських переконань. У 1963 році він очолив демонстрацію за громадянські права «Марш на Вашингтон», де він виголосив свою знамениту промову “У мене є мрія” («I Have a Dream») на сходах Меморіалу Лінкольна. Під час промови прозвучали, можливо, найбільш відомі його слова: “У мене є мрія, що одного разу четверо моїх дітей житимуть в країні, де їх будуть судити не за кольором їх шкіри, а за змістом їх характеру”. У 1964 році Кінг отримав Нобелівську премію миру, ставши наймолодшим серед  одержувачів цієї премії. Його керівництво рухом за громадянські права завершилося прийняттям Закону про громадянські права у 1964 році та Закону про виборчі права у 1965 році. У 1968 році він відправився в Мемфіс, щоб підтримати страйк прибиральників,  де його було вбито кулею снайпера. Це стало трагічною крапкою у його сміливій боротьбі за рівні права.

Чи знаєте ви про зв’язок між філософією Льва Толстого і Мартіна Лютера Кінга? Кінг був під сильним впливом успішної боротьби Махатми Ганді в Індії проти британського колоніалізму шляхом ненасильницького опору. Кінг відправився в Індію в 1959 році, щоб зустрітися з активними послідовниками Ганді. У свою чергу, філософія ненасильницького опору Ганді грунтувалася на творах Льва Толстого, і зокрема книзі “Царство Боже всередині вас” (“The Kingdom of God is Within You”). Толстой і Ганді вели тривалу переписку в останні роки життя Толстого. Таким чином, цілком правильно сказати, що власна стратегія ненасильницького соціального протесту Мартіна Лютера Кінга корінням сягає одного з видатних діячів культури Східної Європи. Ми також можемо простежити вплив Кінга, Толстого та Ганді на хід таких нещодавних подій, як масовий рух ненасильницького опору, що призвів до помаранчевої революції в Україні.

День Мартіна Лютера Кінга щороку відзначається у третій понеділок січня. Цього року Президент Обама підписав прокламацію на честь дня Мартіна Лютера Кінга, заявивши наступне: “Доктор Кінг вів нас до вершини гори, на якій всі американці – незалежно від кольору шкіри – можуть жити разом в умовах взаємної поваги та братерства. Його сміливе лідерство і промови об’єднали людей усіх верств суспільства в благородному прагненні до свободи і загальних громадянських прав”.

First Lady Michelle Obama and daughter Malia paint during a service project in the cafeteria of Stuart Hobson Middle School in Washington, D.C., Jan. 17, 2011

Цього року відзначається 25-а річниця з дня визначення цього свята федеральним. Вважається, що в цей день треба відзначити благодійництвом або зробити добру справу.  Президент Обама і його сім’я відзначили цей день добровільною роботою в одному з проектів середньої школи у Вашингтоні, округ Колумбія.