Федералізм: стара ідея і її сучасне застосування

Лері Соча, офіцер консульського відділу Посольства США

Read in English

Капітолій - будівля Конгресу США
Капітолій – будівля Конгресу США

Що спільного між контролем над вогнепальною зброєю, одностатевими шлюбами і медичною марихуаною? Те, що всі вони пов’язані темою федералізму, з якою я мав нагоду виступити та провести обговорення зі студентами Київського національного університету імені Тараса Шевченка два тижні тому. Федералізм є одним з тих політичних наукових термінів, що може здатися досить нудним на перший погляд. Тим не менш, багато питань, які домінують у заголовках статей американської преси, включають цей важливий конституційний елемент.

Федералізм являє собою систему правління, при якій влада ділиться конституцією між центральним урядом і регіональними органами влади. Можливо, найбільшим страхом у лідерів нашої нації під час написання конституції, була можливість централізації влади в руках занадто малої кількості людей. Пам’ятаєте, як в центрі уваги твору Томаса Джефферсона і національного обурення в Декларації незалежності була самотня фігура короля Георга III? Колеги Джефферсона, Джордж Вашингтон та Бенджамін Франклін, були дуже обережні, і створили уряд з поділом влади таким чином, щоб жодна людина або група не змогли домінувати. 

В результаті, в 1789 році була ратифікована Конституція США, яка використовується донині. Національний уряд країни має повноваження, яких окремі штати не мають, наприклад, право оголошувати війну і карбувати монети. Тим не менш, десята поправка до Конституції залишає деякі повноваження для урядів штатів. Тобто, якщо в якомусь в конкретному питанні Конституцією США не делеговано повноваження національному уряду, то повноваження “зарезервовано відповідно за штатами, або за народом”.

Тож який зв’язок  між Джорджем Вашингтоном та питаннями контролю над вогнепальною зброєю, одностатевими шлюбами та медичною марихуаною? Усі ці питання пов’язані з повноваженнями та рішеннями як на державному рівні, так і на рівні окремих штатів. Наприклад, виборці Каліфорнії узаконили використання медичної марихуани в 1996 році. В Конституції США немає згадки про марихуану. Отже, це справа кожного окремого штату вирішувати, відповідно до Десятої поправки, вірно? Але все  трохи складніше, бо федеральний Закон контролю за речовинами 1970 року передбачає кримінальну відповідальність за вживання марихуани , за будь-якої мети. Федеральний уряд має Конституційне право регулювати торгівлю між штатами, а вирощування і використання марихуани в одному штаті може вплинути на загальний ринок марихуани в багатьох штатах. Отже, ми отримуємо певні правові напруженості в таких штатах, як Каліфорнія, де існує конфлікт між законом штату та федеральним законом.

“Ну, хіба це погано для демократії і верховенства закону?” – запитав мене один студент. І я відповів, що одним з аргументів на захист федералізму є те, що така система дозволяє штатам спробувати закони на місцевому рівні, щоб побачити, чи зможуть вони спрацювати, в один прекрасний день, в просуванні свободи і демократії на національному рівні. На щастя, в Сполучених Штатах існують такі сильні інституції, як Верховний суд США, який займається розробкою цих питань. Рішення суду в тлумаченні Конституції є вищим законом країни. А що ж до контролю за зброєю і одностатевими шлюбами? Слідкуйте за новинами. Верховний суд США уже пише наступний розділ підручника з політології, поки я друкую цей пост на блозі.

Advertisements

День президента – на честь Джорджа Вашингтона

Джордж Вашингтон, 1-й президент США

Третій понеділок лютого – національне свято у США. І хоча це свято називається «День президента», його офіційна назва – «День народження Вашингтона». Цей день є відзнакою нашого першого президента, Джорджа Вашингтона, який народився 22 лютого. З часом це свято також стало пов’язане з ще одним великим президентом США, Авраамом  Лінкольном, який народився 12 лютого. Колись день народження Лінкольна відзначався окремо в багатьох штатах (а в декількох і дотепер).  Проте після введення свята «День Мартіна Лютера Кінга» в середині січня святкування дня народження Лінкольна об’єднали з днем народження Вашингтона у “День президента”, з тим щоб зберегти кількість офіційних робочих днів. У цьому році свято припадає на 21 лютого.

Часто говорять, що Джордж Вашингтон був «першим в серцях своїх співвітчизників». Американці знають і шанують його за два основних досягнення: як успішного головнокомандувача армією США у Війні за незалежність, та за встановлення обмежень виконавчої влади, коли він був першим президентом Сполучених Штатів.

Всі американські школярі можуть переказати історію про Джорджа Вашингтона та вишневе дерево, що, ймовірно, вигадана, але добре ілюструє думку народу щодо його бездоганної чесності. Історія розповідає про те, як Вашингтон, ще маленьким хлопчиком, бавлячись своєю новою сокиркою, ненароком пошкодив кору найкращої вишеньки в саду, і то так, що це улюблене деревце його батька невдовзі загинуло. Коли батько помітив і почав розпитуватись, хто міг призвести до загибелі дерева, він чесно зізнався, сказавши: “Я не можу сказати неправду”.

Під час Війни за незалежність, недосвідчені солдати Вашингтона зіткнулися з грізною британською армією. Але він привів їх до перемоги, пройшовши крізь неймовірні труднощі. Вашингтон також отримав всенародну повагу, коли після військового тріумфу відмовився від усіх переваг політичної влади,і замість цього повернувся на свою ферму у штаті Вірджинія як звичайний громадянин. Укладачі нової Конституції в 1787 році погодилися надати більше повноважень виконавчій владі, оскільки вони очікували, що саме Вашингтон буде обраний першим президентом США. Вони довіряли йому і вважали, що він не зловживатиме своєю посадою і створить важливі прецеденти обмеження виконавчої влади для його наступників.

Вашингтон служив на посаді президента два терміни з 1789 по 1797 рік. Він був найпопулярнішою особистістю в Америці наприкінці свого другого терміну, але знову відмовився від влади. Вчинивши так, він встановив неофіційну восьмирічну межу на президентство, яка згодом була оформлена у 22-й поправці до Конституції США (1951 р.). Його військове керівництво дозволило США отримати незалежність, але його чесність та відповідальне використання виконавчої влади, можливо, відіграло ще більшу роль у становленні країни як демократичної республіки, заснованої на верховенстві закону, де президент поважає обмеження своєї влади, передбачене Конституцією.