Меморіал ветеранів Другої світової війни як символ єдності американського народу

Меморіал ветеранів Другої світової війни у Вашингтоні, округ Колумбія
Меморіал ветеранів Другої світової війни у Вашингтоні, округ Колумбія

Read in English

Меморіал ветеранів Другої світової війни у Вашингтоні, округ Колумбія, вшановує 16 мільйонів військових, які служили у збройних силах США, більш ніж 400 тисяч загиблих, а також всіх, хто підтримував військові зусилля вдома.

Меморіал ветеранів Другої світової війни у Вашингтоні, округ Колумбія
Меморіал ветеранів Другої світової війни у Вашингтоні, округ Колумбія

У національному конкурсі на розробку дизайна Меморіалу переміг проект архітектора Фрідріха Флоріана. За його концепцією Меморіал утворюють 56 колон і дві невеликі тріумфальні арки, що оточують площу і фонтан. Меморіал ветеранів Другої світової війни розташований на Національній алеї, між меморіалом Лінкольна і монументом Вашингтона.

Меморіал ветеранів Другої світової війни у Вашингтоні, округ Колумбія
Меморіал ветеранів Другої світової війни у Вашингтоні, округ Колумбія

П’ятдесят шість гранітних колон символізують безпрецедентну єдність нації під час Другої світової війни. Вони уособлюють штати і території того періоду, а також округ Колумбія. Кожна колона прикрашена написом із назвою штату або території, а також двома брозовими вінками – з колосків пшениці та гілок дуба. Колони розташовані в порядку вступу штатів до Союзу. Їх з’єднують бронзові мотузки як символ об’єднання нації.

Меморіал ветеранів Другої світової війни у Вашингтоні, округ Колумбія
Меморіал ветеранів Другої світової війни у Вашингтоні, округ Колумбія

Вхід на площу – через дві 43-футові арки з північного і південного боків. На підлозі кожної з арок інкрустована Медаль Перемоги у Другій світовій війні, а також напис із роками “1941-1945” та словами “Перемога на землі”, “Перемога на морі”, “Перемоги в повітрі”. Ці скульптурні елементи відзначають перемоги в Атлантичному і Тихооеанському театрах воєнних дій.

Меморіал ветеранів Другої світової війни у Вашингтоні, округ Колумбія
Меморіал ветеранів Другої світової війни у Вашингтоні, округ Колумбія

Меморіальна площа і Веселковий басейн – це основні архітектурні об’єкти Меморіалу, які об’єднують всі інші елементи. Два флагштоки з американськими прапорами, що майорять вгорі, утворюють арку церемоніального входу з 17-ї вулиці. Серія із двадцяти чотирьох панелей бронзових барельєфів уздовж парадного входу балюстради зображують роки війни в Америці та за кордоном. На одному з каменів Меморіалу, що розташований перед парадним входом з 17-ї вулиці, написано наступне:

Меморіал ветеранів Другої світової війни у Вашингтоні, округ Колумбія
Меморіал ветеранів Другої світової війни у Вашингтоні, округ Колумбія

“Тут, в присутності Вашингтона, батька нації вісімнадцятого століття, та Лінкольна, охоронця нашої нації дев’ятнадцятого століття, ми вшановуємо тих американців двадцятого століття, які боролися під час Другої світової війни і пожертвували життями, щоб увічнити дарунок наших предків – націю, народжену в свободі і справедливості”.

Меморіал ветеранів Другої світової війни у Вашингтоні, округ Колумбія.  Кожна з 4048 золотих зірок уособлює 100 американців, загиблих під час війни
Меморіал ветеранів Другої світової війни у Вашингтоні, округ Колумбія.
Кожна з 4048 золотих зірок уособлює 100 американців, загиблих під час війни

Створення Меморіалу здійснювалося переважно за рахунок приватних пожертвувань. Сума внесків становила понад 197 мільйонів доларів готівкою. В цю суму увійшли 16 мільйонів доларів від федерального уряду. Меморіал – це пам’ятник бойовому духу, жертовності і відданості американського народу спільній обороні нації, а також захисту миру і свободи в світі від тиранії.

Джерело: http://www.wwiimemorialfriends.org

150-річчя Прокламації про звільнення

Автор посту: Луї Сідебака, Посол з особливих доручень, Офіс з моніторингу та протидії торгівлі людьми Держдепартаменту США

Read in English

150 років тому Президент Авраам Лінкольн видав Прокламацію про звільнення
150 років тому Президент Авраам Лінкольн видав Прокламацію про звільнення

Першого січня ми відзначили 150-річчя з дня виголошення президентом Авраамом Лінкольном Прокламації про звільнення, яка надала свободу мільйонам чоловіків, жінок та дітей, які до того часу перебували в рабстві. Півтора століття потому президент Обама заявив, що своєю прокламацією Лінкольн «підтвердив довгострокову прихильність Сполучених Штатів справі свободи. Як тоді, так і зараз, ми, як і раніше, повні рішучості добиватися того, щоб усі чоловіки, жінки і діти мали можливість реалізувати цей найбільший з дарів».

Однак, ми ще далеко не досягли своєї мети – звільнити світ від будь-яких сучасних видів рабства. Приблизно 27 мільйонів людей є жертвами сучасного рабства, також відомого як торгівля людьми. Цей злочин проявляється по-різному: домашнього працівника насильно утримують в будинку господарів, або чоловіка примушують займатися рабською працею в рибальському човні, або молоду дівчину примушують до проституції в публічному будинку, або хлопчика змушують служити солдатом. Яку б форму вона не приймала, по своїй суті, торгівля людьми – це злочинна експлуатація, що позбавляє своїх жертв свободи і гідності. Сучасне рабство зустрічається у всіх країнах світу, і кожен уряд зобов’язаний на нього реагувати.

Адміністрація Обами прихильна боротьбі із сучасним рабством у себе вдома і за кордоном, практикуючи так званий «підхід трьох “П”» – переслідування торговців, допомога їх жертвам і запобігання цьому злочину в майбутньому (prosecuting traffickers, protecting their victims, and preventing this crime in the future). Ми також прагнемо стати партнерами урядів, які приймають цю проблему всерйоз, і співпрацюємо із зацікавленими особами в громадянському суспільстві, релігійних громадах та приватному секторі, які привносять у нашу боротьбу свої унікальні можливості та досвід. Основна частина нашої роботи полягає в залученні уваги громадськості до цієї проблеми і участю активістів у виявленні, припиненні і запобіганні цього злочину.

Ми продовжуємо цю боротьбу, відзначаючи річницю Прокламації про звільнення. Державний Департамент спільно з Національним центром свободи «Підземна залізниця» в Цинциннаті (штат Огайо) створив фільм «Шлях до свободи», що показує паралелі між торгівлею людьми та періодом рабства в Сполучених Штатах. Від Конго та Мексики до Непалу наші посольства і консульства відкривають свої двері, щоб показати людям цей фільм, пролити світло на цю проблему і спонукати більше людей внести свій внесок у боротьбу з сучасним рабством.

Цей фільм можна переглянути за посиланням: 


Більше інформації: http://www.state.gov/j/tip

Зрештою, якщо ми хочемо досягти успіху в боротьбі із сучасним рабством, ми повинні діяти всі разом, аби навчитися виявляти цей злочин, знати, що робити, коли ми є його очевидцями, і не дозволяти йому заподіювати шкоду нашим громадам. І ми повинні надати повну підтримку цій боротьбі. Як сказав президент Обама, у «боротьбі з торгівлею людьми ми захищаємо одне з основних прав людини». Сполучені Штати зберігають відданість цій роботі, і ми сподіваємося, що ви станете нашим партнером в цих зусиллях.

Коротка історія Дня подяки

Автор: Оксана Ключко, журналіст

День подяки – це насправді велике американський свято. Воно відзначає низку подій, які відбулися в ХVІІ-му столітті.

"Перший День подяки" (1915), Джин Леон Джером Ферріс (американскький художник, 1863 – 1930)

11 грудня 1620 року пілігрими – перші поселенці з Європи, отаборилися на Плімут Рок. Їхня перша зима була жахливою. На початку наступної осені, вони втратили 46 з 102 людей, що припливли на кораблі «Мейфлауер». Але врожай 1621 року був рясний. І колоністи, які вижили, вирішили відсвяткувати це – разом з 91 людиною з корінних американців, які допомогли пілігримам пережити перший рік. Свято відзначалося як традиційний англійський фестиваль врожаю, що тривав три дні.

Їхній запас борошна на той час вже давно вичерпався, тож не було ніякого хліба або випічки. Тому вони їли варений гарбуз і зробили щось на зразок смаженого хліба з кукурудзи. Не було також ні молока, ні сидру, ні картопля, ні масла. Вони не мали домашньої худоби для виробництва молочних продуктів, а щойно відкрита ними картопля, багатьма європейцями ще вважалася отруйною. Зате на святковому столі були індичка, риба, ягоди, омари, сушені фрукти, молюски, дичина і сливи. Продовжувати читання “Коротка історія Дня подяки”