Поїздка до Чернігова: програма із захисту свідків та боротьби із торгівлею людьми за фінансової підтримки США та зустріч з енергійними місцевими журналістами

Автор посту: Посол США в Україні Джон Теффт

Як справжнього ветерана багатьох країн колишнього Радянського Союзу, мене цікавить  історія цього регіону, і нещодавно у мене була нагода відвідати дійсно чудове місто – Чернігів,  який був одним з важливих центрів періоду Київської Русі. Це місто приблизно в 90 хвилинах їзди від Києва, напрочуд приємна поїздка, особливо в ті дні, як 11 травня, коли погода була теплою і ясною.

Посол Теффт під час презентації програми захисту свідків у Чернігові

Я розпочав свій візит із церемонії розрізання стрічки під час відкриття нової системи перевірки свідків у Чернігівському апеляційному суді. Суд було оснащено окремою кімнатою для свідків, де жертви торгівлі людьми, або свідки інших серйозних злочинів, могли б безпечно давати свідчення за допомогою відеозв’язку без необхідності безпосереднього контакту з обвинуваченою особою. Наразі, тільки третина жертв торгівлі людьми в Україні співпрацює з правоохоронними органами, і головною причиною відсутності такої співпраці є стурбованість щодо відсутності захисту. Система дозволяє штучно спотворювати голос або зображення, в той час як судді мають свій окремий монітор,  де  вони можуть бачити особу ясно. Голова апеляційного суду, Садіг Тагієв (випускник програми “Відкритий світ“), пояснив нам, що система цього типу, дозволить суду краще задовольнити міжнародні стандарти захисту свідків. Зараз у нього вже є великі плани щодо цієї системи: в кінці цього місяця він хоче залучити студентів для проведення тренувальних судів. Запровадження цієї системи було профінансовано Бюро Держдепартаменту з міжнародної боротьби з наркотиками та правоохоронної діяльності, і є однією з п’яти систем, що вже були встановлені Міжнародною організацією з міграції. Хоча це обладнання призначено переважно для жертв торгівлі людьми, воно може бути успішно застосовано і для свідків інших тяжких злочинів, де конфіденційність допомагає запобігти повторному звинуваченню або не відчувати загрози від підсудного.

Посол Теффт під час презентації програми захисту свідків у Чернігові

Після суду я зустрівся з губернатором Чернігівської області, Володимиром Хоменко та мером Чернігова Олександром Соколовим. Губернатор свого часу вивчав історію свого регіону, тому висловив занепокоєність проблемами збереження історичних місць та пам’яток у цьому регіоні, а також навколишнього середовища. Як і багато хто в країні, він стурбований тим, як позиціонувати цей регіон з економічної точки зору, аби змінитися з постачальника сировини на виробника повного циклу сільськогосподарських та м’ясних продуктів. У нас відбулася цікава дискусія, оскільки мій рідний штат Вісконсін свого часу стикався  із схожими проблемами.

Після короткої екскурсії містом, аби можна було зробити декілька гарних знімків історичного “Валу” (в центрі міста),  ми завітали до Чернігівською прес-клубу, де мали нагоду зустрітися із групою місцевих журналістів з друкованих, радіо та інтернет-видань, щоб відверто поговорити про свободу преси в регіоні. Це була група дуже енергійних та небайдужих осіб. Журналісти висловили свої думки з широкого кола питань,  деякі з них висловили невдоволення відсутністю доступу до державних посадових осіб, в той час як інші говорили, що така ситуація склалася внаслідок відсутності професіоналізму серед журналістів. Деякі члени прес-клубу заявляли, що журналісти не можуть отримати належний доступ до урядовців та публічної інформації. Інші наголошували на тому, що журналісти повинні мати кращу освіту, або у формі тренінгів, або поліпшення знань українського законодавства щодо преси та публічної інформації. 

У відповідь на питання журналістів, я поділився своєю власною точкою зору на новини в Сполучених Штатах, в тому числі наголосив, що американці виграють від того, що отримують  інформацію з різних джерел новин і часто влаштовують бурхливі дебати щодо суспільноважливих питань. Деякі журналісти висловилися щодо поступового розвитку в Україні різноманітних джерел інформаціії та новин, а також розказали, що альтернативні погляди теж представлені в засобах масової інформації в регіоні. Ми закінчили нашу розмову, обговорюючи роль Інтернет-новин в усьому світі та в Україні. 

Я і раніше бував у Чернігові як турист, і ця поїздка підтвердила те, що я вже знав: це гарне місто, багате історією та красою, і варте короткої одноденної поїздки з Києва!

Advertisements

Ярмарок інноваційних бібліотечних послуг та електронного врядування

Автор посту: Джон Теффт, Посол США в Україні

“Стрибни, і мережа підхопить тебе”. Джон Берроуз (“LEAP, and the net will appear.” John Burroughs) Англійська абревіатура LEAP (Library Internet Access Program) проекту «Інтернет для читачів публічних бібліотек» співпадає із словом «стрибнути». 

Посол США Джон Теффт спілкується з українськими ЗМІ на ярмарку

Я був заінттригований, коли мене запросили до участі в церемонії відкриття першого в історії українських бібліотек Ярмарку інноваційних бібліотечних послуг та електронного врядування в Українському Домі 11 квітня 2011 року. Це була чудова нагода розповісти 800 бібліотекарям, присутнім на ярмарку, про наші серйозні плани щодо  бібліотек та вільного доступу до Інтернету в Україні. Витяг з промови, з якою я виступив у понеділок, наведено нижче. З повним текстом промови ви можете ознайомитися тут, а також переглянути фотографії більше 40 стендів на ярмарку, де бібліотеки демонстрували свою діяльність.

«Я хотів би подякувати організаторам цього заходу, програмі «Бібліоміст», і особливо Деборі Джейкобс з Фонду Білла і Мелінди Гейтс, моєму хорошому другу послу Бобу Пірсону, президенту IREX,  заступнику Міністра культури Вікторії Лісничій, а також голові комітету Верховної Ради з питань духовності та культури Володимиру Яворівському.

Хоча ми  представляємо різні професії та організації, я можу з упевненістю сказати, що всі ми поділяємо любов до письмового слова, бібліотек і бібліотекарів. Наш президент також розділяє цю думку. У 2005 році, будучи ще сенатором від штату Іллінойс, Президент Обама сказав про бібліотекарів наступне: “Бібліотекарі, вартові істини та знання, мають бути віддячені за їх роль справжніх борців за недоторканість приватної інформації, грамотність, самостійність мислення, і, перш за все, читання.” Нещодавно в своєму зверненні «Про стан країни» президент Обама згадав про своє прагнення зробити бездротовий Інтернет доступним для 98 відсотків американців протягом наступних п’яти років. Він вважає, і я не можу з цим не погодитися, що необмежений доступ до Інтернету допоможе бізнесу рости швидше, студентам дізнаватися більше, а також є важливим елементом інфраструктури громадської безпеки. 

З 2001 р. Уряд Сполучених Штатів виділив понад 1 млн. 500 тис. доларів на покращання доступу громадян України до інформації шляхом відкриття у публічних бібліотеках 147 Інтернет-центрів, безкоштовних для читачів, за програмою “Інтернет для читачів публічних бібліотек (LEAP)”. За цією програмою бібліотеки отримують фінансування до 10 тисяч доларів на придбання техніки, програмного забезпечення, оплату послуг провайдера на два роки. Інтернет-центри також проводять тренінги, щоб допомогти користувачам навчитися користуватися комп’ютерами та електронними ресурсами. З огляду на нестачу достатньої кількості ресурсів для людей з особливими потребами, Посольство США відкрило перші центри в Україні з публічним доступом до Інтернету для людей з обмеженнями зору в 2005 році (див. відео з центру для людей з особливими потребами м. Сторожинець, а також відео з публічної бібліотеки м. Вознесенськ Миколаївської області, де сліпа дівчина використовує LEAP-центр для участі у Національному шоу талантів). Програма “Інтернет для читачів публічних бібліотек (LEAP)” стала попередником амбітної програми «Бібліоміст», що фінансується фондом Білла і Мелінди Гейтс і представлена в Україні нашими друзями в програмі IREX, у співпраці з Агентством США з міжнародного розвитку (USAID),  Українською бібліотечною асоціацією (УБА) та Міністерством культури України.

Посол США Джон Теффт знайомиться з новими пристроями для читання під час ярмарку

Усі ми сьогодні знаємо, що учорашній тип бібліотеки не може бути моделлю майбутнього. Технології відкривають нові двері кожного дня. В цьому році моя донька подарувала мені на свято електронну книжку (E-reader). Хоча я затятий прихильник старої школи друкованих книг … але я читаю з свого E-Reader, і  переконаний, що ці пристрої будуть благом для книг. Сьогодні на інформаційному стенді Відділу преси, освіти та культури Посольства США є кілька електронних книг, щоб продемонструвати, як бібліотеки  США використовують ці нові пристрої, пропонуючи нові послуги своїм користувачам. 

Як буде розвиватися книга, і як бібліотеки, куратори знань, будуть розвиватися  разом із ними – це питання наразі дуже захоплююче. Без сумніву, значення громадських установ, що надають  відкритий доступ до інформації для громади буде ще більшим в майбутньому, ніж в минулому. Публічні бібліотеки відіграють важливу роль у забезпеченні того, щоб не було “заможних” чи “ненезаможних” в глобальному суспільстві знань сьогоднішнього дня. Дякую всім присутнім на цьому заході  та бажаю плідного і продуктивного дня, а також дізнатися багато нового про інновації в бібліотечній справі і електронному врядуванні.» 

Для отримання додаткової інформації про ярмарок, натисніть тут. Також пропонуємо до перегляду декілька надихаючих відео нашого LEAP-центру в публічній бібліотеці м. Рогатин Івано-Франківської області під назвою “Мрії здійснюються” Дивитись тут, тут, тут чи тут.

Уряд України робить рішучий крок до прозорості та підзвітності перед громадянами

Автор посту: Посол США в Україні Джон Ф. Теффт

Джеймс Медісон, четвертий президент США

” Народний уряд без інформації для народу, або можливості її отримувати –  це лише пролог до фарсу чи трагедії, або, можливо, і до того і іншого. Знання завжди буде перемагати невігластво, і люди, що хочуть самі бути собі керівниками, повинні озброїти себе силою, яку дає знання.”

Джеймс Медісон, четвертий президент США і автор Біллю про права Конституції США.

3 лютого 2011 року Україна вступила до спільноти демократичних держав, які визнали право громадян на отримання інформації про діяльність свого уряду, забезпечуючи таким чином його підзвітність. Підписання президентом Януковичем Закону про доступ до публічної інформації – це обіцянка українському народу, а зокрема журналістам та громадянському суспільству, що їхнє право знати та поширювати інформацію про те, що влада робить від їх імені, тепер юридично закріплене і буде поважатися. Тепер починається найскладніша частина: вровадження закону належним чином  і забезпечення того, щоб політики та чиновники не послабили закон, навмисно приховуючи неналежну поведінку за ширмою конфіденційності. Хоча ні один уряд не може виконувати свою роботу із захисту безпеки та процвітання своєї країни без таємниці, головним в цьому є забезпечення присвоєння інформації статусу кофіденційної тільки відповідно до законних правил.  Уникання незручних становищ у політичному чи особистому плані  (або й злочинна діяльность!) не можуть бути законними підставами до втаємничення інформації.

Тоді як моя країна була заснована в 1776 році Декларацією незалежності, а потім і сміливою заявою: “Уряди, засновані людьми, черпають свої законні повноваження зі згоди керованих”, Швеція була першою країною, яка цього ж року проголосила перший у світі закон про свободу інформації. Сполучені Штати не мали такого закону на федеральному рівні аж до часу, поки президент Ліндон Джонсон не підписав Закон про свободу інформації (Freedom of Information Act) 4 липня 1966, на 190 років пізніше, ніж була підписана Декларація незалежності США. Це був лише третій такий закон у світі, після Швеції та Фінляндії, і тоді його було визнано революційним, але з того часу близько 80 інших країн наслідували цей приклад. Новий український закон, як і Закон про свободу інформації США гарантує громадянам та іноземцям право на отримання копії урядових документів протягом встановленого періоду часу після запиту. Тільки деякі види інформації можуть зазнати обмежень у доступі, наприклад, з міркувань національної безпека або дотримання конфіденційності окремих громадян.

Закон про свободу інформації США передбачає, що всі документи федерального уряду відкриті для доступу, і кожен штат США має свій аналогічний закон забезпечення доступу громадськості до інформації. З самого початку закон успішно застосовувався, навітьколи це було дуже невигідно для уряду. Наприклад, через два роки після події завдяки Закону про свободу інформації  було оприлюднено подробиці різанини у Май Лай (My Lai) у В’єтнамі. Разом з цим відкритість уряду збільшилася, коли у 1996 році президент Білл Клінтон підписав додаток до закону, який включав і доступ до цифрової інформації. Наступного дня після присяги, президент Обама підписав меморандум для виконавчої влади, в якому зазначено: “Закон про свободу інформації повинен адмініструватися з чіткою презумпцією: в разі виникнення сумнівів відкритість має переважати.”

Новий український закон виданий для того, щоб журналісти могли виконувати свою роботу без перешкод, щоб громадянське суспільство могло отримувати інформацію у такий спосіб, щоб це допомагало у здійсненні подальших реформ, а також, щоб громадяни України загалом мали можливість знати, що їхні представники роблять від їх імені. Кожен громадянин тепер зможе надіслати запит на інформацію до уряду, монополії чи бізнес-структури, які фінансуються з державного бюджету і влада має надати відповідь не пізніше ніж через п’ять днів з дня отримання запиту, або-  у надзвичайних ситуаціях – протягом 48 годин. Я сподіватимусь, що президент Янукович і уряд України робитимуть все від них залежне для забезпечення реалізації нового закону, що гарантуватиме ширший доступ громадян України до інформації.