Група «Potomac Fever» і важливе значення Місяця гідності ЛГБТ

Автор: Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт

Read in English

Відкриття концерту групи «Potomac Fever» під час Днів Америки у Львові, 27 травня, 2016 року
Відкриття концерту групи «Potomac Fever» під час Днів Америки у Львові, 27 травня, 2016 року

Кожного червня по всій Америці ми відзначаємо Місяць гідності ЛГБТ – лесбійок, геїв, бісексуалів і транссексуалів. Як представники Сполучених Штатів за їх межами, наші дипломати пропонують до уваги громадськості освітні й культурні програми, які підвищують обізнаність із проблемами людських прав ЛГБТ водночас удома й  за кордоном.

Цього року я мав честь підтримати сміливу ініціативу команди нашого Відділу преси, освіти і культури, яка полягала в тому, щоб запросити акапельний ансамбль хору чоловіків-геїв з Вашингтона «Potomac Fever». У кінці травня, в рамках проведення нашого фестивалю «Дні Америки» у Львові, я мав змогу стояти на сцені Філармонії поруч із мером Андрієм Садовим та губернатором Олегом Синюткою і представляти цей хор геїв. Давайте на хвилинку глибше замислимось над цим великим кроком для всіх, хто працював над цією подією. Лише три місяці тому у Львові відбулися бурхливі протести, що зірвали запланований захід за участю спільноти ЛГБТ. І саме тут, в одному з найпрестижніших залів Львова,  я представляв хорову групу геїв з 14 учасників. Це був просто ще один доказ того, наскільки швидко Україна змінюється на краще. І я дуже ним пишаюся.

Концерт групи «Potomac Fever» під час Днів Америки у Львові, 27 травня, 2016 року
Концерт групи «Potomac Fever» під час Днів Америки у Львові, 27 травня, 2016 року

Для Посольства США ця програма стала унікальною й важливою нагодою познайомити українців з американськими геями не тільки тому, що вони є американськими геями, але й тому, що вони представляють найкращі сторони Америки – з усіма її талантами й розмаїттям. Хоча в ідентичності групи «Potomac Fever» літера «Г» з абревіатури «ЛГБТ» відіграє важливу роль, однак вона не є визначальною. І ми хотіли, щоб Україна це побачила. Їхня музика та розказані ними історії відображають боротьбу за людські права представників ЛГБТ, роблять її гуманістичною і знайомою. Спільнота ЛГБТ в Україні щодня стикається з такими самими проблемами, і ми сподіваємось, що програма «Potomac Fever» принесла з собою відчуття солідарності й надії.

Марш Рівності, Київ, 12 червня, 2016 р.
Марш Рівності, Київ, 12 червня 2016 року

Той факт, що 12 червня у Києві пройшов великий і мирний Марш Рівності, переконує мене в тому, що це саме так. Це було величезне досягнення для всіх, хто брав у ньому участь, від місцевих активістів до міських урядовців і працівників правоохоронних органів. Приймаючи європейські цінності інклюзивності й терпимості, ви продемонстрували світові, що Україна – це Європа. І ця любов перемагає.

 

Advertisements

Крим: Кремль пригнічує меншини

Джерело: IIP State

Read in English

До вашої уваги п’ята з п’яти статей циклу матеріалів про ціну дій Росії в Криму.

Використовуючи широке трактування закону про протидію екстремізму в Росії, російський уряд намагається оголосити групи релігійних меншин в Криму “екстремістами”. Кримських татар, католиків та віруючих Української православної церкви переслідують і позбавляють майна через їхню віру.

Втрати, пов’язані з діями Росії в Україні, є реальними.
Зупинимо російську агресію.
Залишаймося єдиними заради України.

Дізнатися більше про втрати України через дії Росії можна тут: #UnitedforUkraine

Крим: насильницькі зникнення

Джерело ShareAmerica

Read in English

До вашої уваги друга з п’яти статей циклу матеріалів про ціну дій Росії в Криму.

З початку незаконної окупації Криму Росією Human Rights Watch [одна з провідних правозахисних організацій у світі] зафіксувала в Криму не менше 15 випадків викрадення або зникнення безвісти кримських татар або проукраїнських активістів.  Human Rights Watch також вважає, що справжня кількість набагато вища.

Втрати, пов’язані з діями Росії в Україні, є реальними.

Зупинимо російську агресію. Залишаймося єдиними заради України.

Дізнатися більше про втрати України через дії Росії можна тут: #UnitedforUkraine

Життя і спадщина Мартіна Лютера Кінга

Джерело: ShareAmerica

Read in English

Мартін Лютер Кінг, молодший присвятив своє життя ненасильницькій боротьбі за расову рівність в Сполучених Штатах. В третій понеділок січня в США відзначається свято – День Мартіна Лютера Кінга, щоб ушанувати його спадщину, а також обговорити проблеми громадян, які працюють волонтерами у своїх громадах.

Початок подорожі

Двоповерховий жовтий будинок з коричневими віконницями і ганком (Служба національних парків)
Двоповерховий жовтий будинок з коричневими віконницями і ганком (Служба національних парків)

Кінг народився 15 січня 1929 року в родині баптистських служителів, ріс в Атланті в часи, коли закони Джима Кроу зробили сегрегацію та дискримінацію для чорношкірих на Півдні повсякденною реальністю.

Кінг якраз навчався у коледжі Морхаус в Атланті, коли він дійшов думки, що релігія може стати потужним каталізатором соціальних змін. Перед поверненням на Південь, де він служив пастором баптистської церкви на Декстер авеню в Монтгомері, штат Алабама, Кінг отримав докторський ступінь у Школі теології Бостонського університету.

Сьогодні місце народження Кінга в Атланті є Національною історичною пам’яткою.

Боротьба за громадянські права в 1950-і роки

Мартін Лютер Кінг поклав руку на плече хлопчика  під час демонстрації на вулиці (© AP Images)
Мартін Лютер Кінг поклав руку на плече хлопчика
під час демонстрації на вулиці (© AP Images)

Кінг допоміг організувати автобусний бойкот в Монтгомері, який закінчився тим, що Роза Паркс була арештована за відмову поступитися своїм місцем в автобусі білому пасажиру. Після того як Верховний суд скасував закони сегрегації в автобусах Алабами в 1956 році, Кінг став співзасновником Конференції Християнських лідерів Півдня і почав пропагувати  ненасильницькі дії у боротьбі за громадянські права по всьому Півдню. Він перебував під впливом філософії Махатми Ганді, тому в 1959 році відправився в Індію.

Культова фігура 1960-х рр

Кінг сидить і дивиться удалечінь через грати  тюремної  камери (Національний архів)
Кінг сидить і дивиться удалечінь через грати тюремної камери (Національний архів)

Приєднавшись до свого батька, пастора баптистської церкви Ебенезера в Атланті, Кінг продовжував використовувати свої ораторські здібності для закликів покінчити із сегрегацією і правовою нерівністю. Протягом 1960-х років його неодноразово затримували під час ненасильницьких протестів в Алабамі, Флориді та Джорджії. Якось, після одного з таких арештів у 1963 році, Кінг написав листа з Бірмінгемської в’язниці, в якому виклав моральну основу руху за громадянські права. У серпні того ж року він виголосив свою знамениту промову «У мене є мрія» перед 200 000 зібранням у Національному Моллі у Вашингтоні.

Кінг веде натовп демонстрантів через  міст (© AP Images)
Кінг веде натовп демонстрантів через міст (© AP Images)

7 березня 1965 року отримало назву «Кривава неділя» через те, що протестуючих, які вийшли на захист своїх виборчих прав, було побито місцевою поліцією, щойно вони перетнули міст Едмунда Петаса в Сельмі, штат Алабама. Вчинене над ними насильство змусило їх повернутися назад, але цей випадок призвів до ще масштабнішого маршу за виборчі права, організованого Кінгом (на фото), що розтягнувся на 87 км від Сельми до Монтгомері.

Громадянські права: перемоги

Кінг бере ручку для підписання у Ліндона Джонсона (© AP Images)
Кінг бере ручку для підписання у Ліндона Джонсона (© AP Images)

У 1964 році президент Ліндон Джонсон підписав Акт про громадянські права, який забороняв дискримінацію під час працевлаштування, в громадських місцях та інших сферах життя. Кінг взяв участь у церемонії підписання цього закону (фото). Він також продовжував наполягати на тому, щоб афро-американцям надали виборчі права і не позбавляли їх права голосувати через існуючу дискримінаційну практику, тести грамотності. Отже, в 1965 році Джонсон підписав Закон про виборчі права. Кінг отримав Нобелівську премію миру в 1964 році.

Вбивство

Труна Мартіна Лютера Кінга серед натовпу проводжаючих (© AP Images)
Труна Мартіна Лютера Кінга серед натовпу проводжаючих (© AP Images)

4 квітня 1968 року Кінга вбили на балконі готельного номера в Мемфісі, штат Теннессі. На його похорон через Атланту йшли тисячі людей, супроводжуючи повозку з його труною, яку віз запряжений мул.

У статті «Заповіт надії», опублікованій після його смерті, Кінг закликав афро-американців продовжити боротьбу ненасильницькими методами, але також попередив, що «справедливості для чорношкірих не може бути досягнуто без радикальних змін у структурі суспільства».

Спадщина Кінга: ненасильницький протест

Мартін Лютер Кінг і Коретта Кінг у натовпі на вулиці (© AP Images)
Мартін Лютер Кінг і Коретта Кінг у натовпі на вулиці (© AP Images)

У своєму радіозверненні під час поїздки до Індії у 1959 році Кінг сказав: “Сьогодні ми вже не можемо обирати між насильством і ненасильством; це – або ненасильство, або неіснування». Його філософія була натхненна ненасильницькими засобами Ганді, який прагнув таким чином покінчити з британським правлінням в Індії. У свою чергу, Кінг надихав інших змінювати суспільство ненасильницькими засобами, наприклад, рух солідарності проти радянської окупації в Польщі, боротьбу Нельсона Мандели проти апартеїду в Південній Африці.

Мартін Лютер Кінг виступає під час Маршу на Вашингтон у 1963 році (© AP Images)
Мартін Лютер Кінг виступає під час Маршу на Вашингтон у 1963 році (© AP Images)

Спадщина Кінга: боротьба з упередженнями

У 1963 році під час Маршу на Вашингтон, Кінг виголосив, що всі люди мають бути судимі «не за кольором шкіри, а за вчинки». Центр Кінга в Атланті  – це живий пам’ятник його баченню світу, вільного і рівного, з розширеними можливостями, де є боротьба з расизмом, а також припинення всіх форм дискримінації.

Спадщина Кінга: соціальна справедливість

Мартін Лютер Кінг читає проповідь (© AP Images)
Мартін Лютер Кінг читає проповідь (© AP Images)

Інститут досліджень та освіти Мартіна Лютера Кінга, молодшого Стенфордського університету – це домівка проекту, який має повну колекцію виступів Кінга, його листування та інші рукописи. Інститут також брав участь в Ініціативі навчальних програм та спільноти Ганді-Кінг, які використовують життя та ідеї Кінга для залучення соціальних активістів по всьому світу, що працюють над проблемами прав людини.

Президент Обама і перша леді Мішель Обама малюють відомі вислови Мартіна Лютера Кінга, молодшого, беручи участь у проекті спільноти добровольців (© AP Images)
Президент Обама і перша леді Мішель Обама малюють відомі вислови Мартіна Лютера Кінга, молодшого, беручи участь у проекті спільноти добровольців (© AP Images)

Спадщина Кінга: служіння іншим людям

У США, День Мартіна Лютера Кінга – це національний день служби. Американцям радять відзначати цей день «не як вихідний день, а як корисний для громади», в який можна зробити щось для покращення життя інших людей. Президент Обама сприяє розвитку волонтерства як способу допомогти відповісти на виклики, що стоять перед нашим світом.

 Афро-американець біля Меморіалу Мартіна Лютера Кінга (© AP Images)
Афро-американець біля меморіалу Мартіна Лютера Кінга (© AP Images)

Мрія, втілена у життя

Національний меморіал Мартіна Лютера Кінга був побудований поруч із меморіалом Лінкольна, де Кінг виголосив свою відому промову «У мене є мрія». Меморіал спонукає відвідувачів замислитися про життя і спадщину Кінга.

Разом з Україною: надія, поступ та важкий шлях попереду

Автор посту: Пейдж Александер, Заступник Адміністратора USAID у справах країн Європи та Євразії 

Read in English

У середині вересня я мала змогу відвідати Україну та на власні очі ознайомитися з програмами нашого Агентства, що покликані сприяти критично важливим заходам з відбудови та реформування країни. З цієї поїздки я повернулася не лише з кращим розумінням цих проектів та усвідомленням їх важливості, але й з глибокими враженнями від сили та стійкості українців, перед якими сьогодні лежить важкий шлях.

Протягом цього візиту мені випала нагода побувати у Дніпропетровську – місті, яке знаходиться лише за кілька сотень кілометрів від зони конфлікту у Східній Україні, де тисячі громадян були вимушені залишити свої домівки після початку бойових дій між українськими військами та сепаратистами, підтримуваними Росією.

Під час відвідин розташованого у Дніпропетровську центру для внутрішніх переселенців, який був створений та працює завдяки зусиллям волонтерів, я була вражена велетенським бажанням та готовністю українців, незалежно від їхньої професії чи рівня матеріального добробуту, допомогти своїм співгромадянам та зробити свій внесок до цієї справи.

На сьогодні центр надає одяг та харчі, а також забезпечує можливість тимчасового проживання для понад 21 тис. переселенців, які їдуть на Дніпропетровщину з сусідніх   Донецької та Луганської областей.

Я мала змогу познайомитися з жінкою на ім’я Марія та її маленькою дочкою, які були змушені полишити свій дім у Горлівці поблизу Донецька, та вже кілька тижнів перебувають у Дніпропетровську.  Вона каже, що доля переселенців є нелегкою, але дуже вдячна за те, як їх прийняли у Дніпропетровську. Нині Марія сама працює у центрі як волонтерка, надаючи допомогу новоприбулим переселенцям.

Під час свого перебування у дніпропетровському центрі для переселенців, Заступник Адміністратора USAID у справах країн Європи та Євразії Пейдж Александер мала змогу поспілкуватися з жінкою на ім'я Лідія, яка була змушена залишити своє рідне місто, але сподівається невдовзі повернутися додому. Лідія дякує громадській організації «Допомога Дніпра» та центру для переселенців за надану допомогу. Фото: Роман Воронович, USAID
Під час свого перебування у дніпропетровському центрі для переселенців, Заступник Адміністратора USAID у справах країн Європи та Євразії Пейдж Александер мала змогу поспілкуватися з жінкою на ім’я Лідія, яка була змушена залишити своє рідне місто, але сподівається невдовзі повернутися додому. Лідія дякує громадській організації «Допомога Дніпра» та центру для переселенців за надану допомогу. Фото: Роман Воронович, USAID

На початку червня цього року, центр у середньому приймав близько ста переселенців на день. Сьогодні ця кількість зросла до трьохсот, тож центр потребує підтримки.  Координуючи свої дії з українською владою, Уряд США вже відгукнувся на необхідність забезпечити допомогу близько 271 тис. людей, які були змушені залишити свої домівки в результаті конфлікту.  Для того, щоб полегшити становище новоприбулих переселенців, яким немає більше до кого звернутися, центрові у Дніпропетровську та ще кільком подібним до нього закладів будуть надані ліжка та інші меблі, а також кухонна техніка. Окрім того, USAID розробляє плани щодо ремонту двох поверхів будівлі центру, що дасть змогу розмістити ще 200 переселенців.

Заступник Адміністратора USAID у справах країн Європи та Євразії Пейдж Александер та керівник Благодійного фонду «Допомога Дніпра» Владислав Макаров підписали Меморандум про взаєморозуміння, на основі якого USAID забезпечить кошти для допомоги ще 200 переселенцям. Фото: Роман Воронович, USAID
Заступник Адміністратора USAID у справах країн Європи та Євразії Пейдж Александер та керівник Благодійного фонду «Допомога Дніпра» Владислав Макаров підписали Меморандум про взаєморозуміння, на основі якого USAID забезпечить кошти для допомоги ще 200 переселенцям. Фото: Роман Воронович, USAID

У дні Майдану, тисячі українців повстали проти корупції та зловживань влади, вимагаючи свободи та демократії у своїй країні. Протягом свого нинішнього візиту я переконалася у тому, що громадяни України готові зробити свій внесок до дій нової влади.  На одній з наших зустрічей у кімнаті майже не залишилося порожніх місць, бо на неї зібралися десятки представників громадянського суспільства; багато з них представляли організації, які вже користуються  нашою підтримкою у розбудові їхнього потенціалу до просування та здійснення громадського контролю за поступом реформ у таких сферах, як децентралізація влади, підвищення її прозорості та покращення стану охорони здоров’я.  Багато з цих громадських активістів вкладають свої сили та бажання не лише у забезпечення підзвітності влади – вони також допомагають цій владі піклуватися про переселенців, та навіть надають харчі й одяг для української армії.  Ці люди справді продовжують боротьбу за гідність українців, яка розпочалася на Майдані, і саме вони є одним з головних джерел моєї надії на позитивне майбутнє України.

У Києві Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська (ліворуч) та Заступник Адміністратора USAID у справах країн Європи та Євразії Пейдж Александер взяли участь у відкритті проекту USAID  з захисту прав людини.  Фото: Роман Воронович, USAID
У Києві Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська (ліворуч) та Заступник Адміністратора USAID у справах країн Європи та Євразії Пейдж Александер взяли участь у відкритті проекту USAID з захисту прав людини. Фото: Роман Воронович, USAID

Хоча 16 вересня цього року парламент України не зміг ухвалити закон про боротьбу з корупцією, ключові державні посадовці як і раніше налаштовані на те, щоб прокласти шлях до нової України. Я мала честь провести зустріч з новообраним міським головою Києва Віталієм Кличком – певна, що дехто з вас пам’ятає його як багаторічного чемпіона світу з боксу у надважкій вазі. Сьогодні пан Кличко вступив на політичний ринг, та просуває важливі реформи, аби подолати корупцію і марнотратство у чотиримільйонному місті Києві.  Нині USAID подвоює свої зусилля, щоб стати важливим партнером Києва у антикорупційній діяльності – зокрема, у розбудові систем електронного врядування; нещодавно до України прибув радник нашого Агентства, який забезпечить допомогу у цій справі міській владі Києва, Адміністрації Президента України та Міністерству регіонального розвитку.

Уряд США налаштований і далі надавати Україні як короткотермінову, так  і стратегічну допомогу у той час, коли лідери країни змушені йти на важкі жертви, аби побудувати стабільну, демократичну і заможну країну, на яку заслуговують її громадяни.

Під час перебування Президента України Петра Порошенка у Вашингтоні 18 вересня ц.р., Президент Обама оголосив про надання нового пакету допомоги загальною вартістю 53 млн. доларів, та звернувся до Конгресу з запитом надати ще 45 млн. доларів на допомогу Україні у наступному фінансовому році. Цього року вартість критично важливої американської допомоги Україні вже склала 291 млн., а у травні ц.р. Уряд США надав Україні кредитну гарантію на суму 1 млрд. доларів.

Разом з іншими установами Уряду США, USAID тісно співпрацює з місцевими партнерами та міжнародними донорами у наданні екстреної допомоги, що має забезпечити найбільш нагальні потреби України.  Разом ми зможемо полегшити становище переселенців та доправити гуманітарну допомогу до районів конфлікту у Східній Україні.

USAID докладає всіх зусиль до того, щоб допомогти Україні підготуватися до важкого зимового сезону, здійснюючи цілу низку заходів – від заміни старих вікон, що допоможе забезпечити тепло у оселях, до роботи з фахівцями підприємств електроенергетики, аби знизити ризики відключення електроенергії внаслідок браку палива. Ми також готуємося до того, щоб надати допомогу у проведенні парламентських виборів у жовтні цього року – для того, щоб були почуті всі голоси та представлені інтереси всіх українців.

Паралельно з виконанням цих нагальних завдань, USAID як і раніше сприятиме Україні у здійсненні важливих реформ, необхідних для того, щоб покласти край корупції, забезпечити децентралізацію влади та реформування конституційної системи.

На довший термін часу, USAID і далі співпрацюватиме з владою України у побудові заможної країні зі стабільною економікою, високопродуктивним сільським господарством та вищим рівнем енергоефективності.

За останні місяці Україна здійснила суттєвий поступ за багатьма напрямами. Парламент країни одноголосно підтримав Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, яка передбачає реформування економіки, судової влади та фінансового сектору згідно з законодавством та нормами ЄС. Україна виконала низку домовленостей, досягнутих під час переговорів у Мінську про припинення вогню, що дозволить покласти край втраті людських життів на сході країни.  У травні цього року відбулися вільні та справедливі президентські вибори, а нині держава готується до історичних парламентських виборів.

Втім, незважаючи на ці успіхи, перед країною і досі стоять суттєві проблеми.

Навіть у ситуації, коли влада України змушена відстоювати суверенність і територіальну цілісність країни та водночас вирішувати нагальні потреби своїх громадян, вона не повинна забувати про головний заклик Майдану, та мусить виконувати свої обіцянки у сфері боротьби з корупцією, забезпечення верховенства права, прозорості та підзвітності держави.

Сьогодні Україна переживає критичний момент, і якщо вірити історичному досвіду, то час для виконання цих обіцянок у нової української влади є обмеженим. На довгому шляху, який лежить попереду, країна може досягти успіху лише за умови ухвалення та реалізації складних реформ. Сполучені Штати Америки, та зокрема USAID, сподіваються, що на цьому шляху вони і далі залишатимуться потужним і відданим партнером України.

У США випустили поштову марку на честь борця за права геїв Гарві Мілка

1 червня 2014 року

Read in English

harvey-milk-stamp22 травня в Білому Домі було презентовано поштову марку із зображенням правозахисника Гарві Мілка. Мілк (1930-1978) став одним з перших американських політиків, який відкрито зізнався у своїй гомосексуальній орієнтації, коли його обрали до Наглядової ради Сан -Франциско у 1977 році.

Його досягнення надихали ЛГБТ-спільноту в Сполучених Штатах та інших країнах у той час, коли її члени зазнавали загальної ворожості і дискримінації.

Політична кар’єра Мілка трагічно обірвалася менш ніж за рік після його вступу на посаду, коли його і мера Сан -Франциско Джорджа Москоне було вбито 27 листопада 1978 року. У 2009 році Мілк був посмертно нагороджений Медаллю свободи від Президента Обами.

Поштова марка зображує Мілка на фоні його фотомагазину у Сан-Франциско близько 1977 року.

На презентації Постійний представник США в ООН Саманта Пауер сказала, що тоді як Президента Обаму характеризують двома словами – надія і зміни – важко дібрати інші слова, які б більш лаконічно характеризували Гарві Мілка – лідера, активіста, борця, обраного політика.”

«Надія і зміни, – додала Пауер, – означають більш справедливий, добріший, світ – не лише для деяких людей, але для всіх”.

Фото надано Фондом Харві Мілка.

Джерело: IIP Digital | U.S. Department of State

Еволюція України

Автор посту: Рік Стенгел, заступник Держсекретаря з питань публічної дипломатії та зв’язків з громадськістю, @Stengel

21 травня 2014  року

Read in English

Виборча дільниця в Україні
Виборча дільниця в Україні

У неділю українці підуть на виборчі дільниці, щоб проголосувати за нового президента. Але це просте твердження не охоплює всієї важливості цих виборів. Голосування 25 травня – це не просто випробовування їхньої боротьби за зміни і провісник майбутнього України, що вже немало, це також розмежувальна лінія між світовою боротьбою за свободу і репресійними силами, між можливістю громадян обирати власне майбутнє і нав’язуванням цього майбутнього.

Отже, це не просто чергові вибори. Це визначальний момент в довгій історії України. Йому передує анексія Криму і спроби Росії дестабілізувати ситуацію в країні і завадити голосуванню. Вже протягом декількох тижнів російські ЗМІ транслюють вигадані історії про «неонацистський бэспрэдэл» і країну на межі громадянської війни, в той час як Кремль закликає сепаратистів на сході захопити владу під дулом пістолета.

Минулого тижня я відвідав в Україну, щоб особисто переконатися. Я побачив спокійний, але знервований Київ. Люди займалися своїми справами, пили каву у вуличних кафе, відводили дітей до школи. Але вони були трохи стурбовані через вибори. Це й не дивно. Від цих виборів багато залежить.

Поки я був у Києві, я пройшовся Майданом, вшанував пам’ять Небесної Сотні, протестуючих, які полягли у боротьбі за насправді представницьку владу. Я зустрів молодих українців, які брали участь у протестах і які втратили друзів у боях. Я говорив з однією студенткою, яка розповіла, що вона завжди непритомніла, коли бачила кров, але під час протестів записалася волонтеркою доглядати поранених у тимчасовому шпиталі на Майдані і жодного разу не знепритомніла. Вона сказала, що бачила достатньо крові на все життя, і тепер вона спрямовує зусилля для розбудови демократичного майбутнього для своєї країни. Куди б я не пішов, всюди я бачив тихий патріотизм і віру в те, що Україна буде процвітати, якщо люди будут висловлювати свою волю.

Графіті на стіні будівлі біля Майдану в Києві символізує бажання українців перетворити їх боротьбу за зміни в еволюцію своєї країни, травень 2014
Графіті на стіні будівлі біля Майдану в Києві символізує бажання українців перетворити їх боротьбу за зміни в еволюцію своєї країни, травень 2014

Вибори, що відбудуться у неділю, є найкращим шляхом до політичного зцілення України. Опитування показують, що понад 70 відсотків українців хотіли б залишитися недоторканими як нація. Вибори мають стати протиотрутою від беззаконня, створеного Росією і сепаратистами, які, здається, більше розхитують країну, ніж сприяють її розбудові. Всі, з ким я спілкувався у Києві, хочуть мати націю, яка включає голоси меншин, і яка дивиться у напрямку і сходу і заходу. Вони відкидають ідею, що мають обрати один або інший напрямок.

Вибори ніколи не бувають ідеальними, і ці також не будуть такими. Не обійдеться без збоїв, і деякі люди залишаться вдома і не голосуватимуть на сході, де відбувається залякування офіційних представників виборчих комісій, а в деяких місцях відбулися навіть їх викрадення. Росія також заявила про те, що голосування в Криму не відбудеться. Але замість того, щоб перешкоджати  голосуванню, сепаратисти мали б висловити свою думку в кабіні для голосування. Історія 21-го століття показує, що, зрештою, скринька для голосування є більш потужною зброєю, ніж кулі. Цими вихідними близько 400 мільйонів людей у ​​Європі будуть реалізують своє право на голосування під час європейських парламентських виборів – українці заслуговують на такі ж права щодо волевиявлення.

Більше 200 років тому, Томас Пейн написав, що “право на волевиявлення шляхом голосування … є основним правом, завдяки якому інші права будуть захищені.”  Нехай ці вибори стануть для українського народу початком, а не кінцем можливості обирати і будувати своє майбутнє. Вони мають не тільки втілювати волю українського народу, але і бути двигуном для захисту прав меншин. Це – майбутнє України.