Американка в Україні: роздуми про річницю від дня народження Тараса Шевченка

Автор посту:  Полетта Волш,  Асистент прес-аташе Посольства США

Read in English

Музей Тараса Шевченка в Києві, 2017 р.Для звичайного мандрівника, приїзд в нову країну – це завжди неповторний досвід. Нові місця і запахи, перспективи свіжих пейзажів і архітектури, можна офіційно заявити – пригода розпочалася. Дипломати, мабуть, найкращі дослідники в історії, від Ібн Батута, Макіавеллі до Бенджаміна Франкліна. Вони залишають свою батьківщину, представляючи своїх лідерів, і йдуть на службу з глибоким розумінням інших народів і культур.

Я приїхала в Україну якраз напередодні Нового року. Добре закутавшись від холоду, я розпочала своє знайомство з містом. Мої колеги з посольства надихнули мене вести блог про свої відкриття Києва та України.

IMG_0157 copy9 березня українці відсвяткували 203-ю річницю від дня народження Тараса Шевченка, улюбленого поета, письменника і громадського активіста, якого часто називають батьком української літератури. З цієї нагоди дипломати посольства США записали на відео кілька віршів Шевченка. Згодом, разом із групою дипломатів посольства, до якої також долучилася посол Марі Йованович і її мати, пані Надія, я відвідала музей Шевченка, щоб дізнатися про нього більше.

IMG_0168Музей Тараса Шевченка розташований в улюбленому Шевченком Києві, в особняку, що колись належав багатому цукровому магнату. Це безпосереднє сусідство найповнішої колекції артефактів, картин і речей із життя Шевченка в оточенні розкоші, викликає почуття парадоксальності і болю. Для українців, Шевченко – головний національний герой. Син кріпака, і одночасно письменник і художник, поет і в’язень, Шевченко був знаменитістю і політичний діячем, який, врешті решт, повернувся додому, в містечко неподалік від Канева, щоб бути похованим там після смерті. Для  нового покоління українців, народжених після радянської епохи, вихованих із почуттям національної ідентичності, які досягли повноліття в епоху Євромайдану, мрія Шевченка про свободу України резонує з новою силою. Музей однаково надає можливість як іноземцям, так і місцевим громадянам, познайомитися із Шевченком та зробити висновки з його праць про минуле і майбутнє України.

IMG_0248Отже, музей розміщується в одній із чудових будівель Києва, яких багато на вулицях, вимощених бруківкою у старому місті. Спочатку, ви потрапляєте в сучасний скляний атріум, з достатньою кількістю місця для колекції сучасного мистецтва. Піднявшись на другий поверх мармуровими сходами, можна оглянути кімнати музею, прикрашені картинами, малюнками і книгами. Я дізналася про історію козацької України, а потім,  крок за кроком, про різні етапи життя Шевченка. Історія життя Тараса Шевченка добре відома в Україні. Народився в 1814 році, Шевченко виріс у злиднях, осиротів у віці 11 років, але незважаючи на це, йому вдалося отримати освіту, будучи учнем викладача і диякона. Ранні роки його життя залежали від примх господарів, але згодом життя у Вільнюсі стало більш продуктивним, бо він мав змогу брати уроки малювання. Його наступна подорож зі своїм господарем в російську столицю, Санкт-Петербург, буквально змінила його життя. Шевченка прийняли до Імператорської Академії мистецтв, де він почав навчатися живопису. Що ще більш важливо для історії української літератури, він почав писати вірші. Згодом, він познайомився з іншими українцями – художниками з діаспори, а також з тим, хто купив йому свободу в 1838 році. У 1840 році була опублікована його перша збірка віршів – «Кобзар». Це було початком нового розділу в його житті, який згодом привів до конфлікту з російською імператорською сім’єю та іншими представниками правлячого класу, чий патронат був йому потрібен, щоб вижити. Пізніше він писав вірші українською мовою, де критично висловлювався щодо кріпосницької системи і режиму царя Миколи I. Шевченко відбув шість років в колонії суворого режиму в Новопетрівському. Після звільнення він повернувся в Санкт-Петербург, де продовжував писати аж до своєї смерті у віці 47 років 10 березня 1861 року, за сім днів до звільнення кріпаків від рабства.

IMG_0253Але чого саме боялася Російська імперія? Я почала шукати ті вірші, які резонували в той час так, як і зараз, щоб зрозуміти українську ідентичність і серце, яке прагне свободи.

Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.

Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу… отойді я
І лани, і гори —
Все покину і полину
До самого бога
Молитися… а до того
Я не знаю бога.

Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
І мене в сем’ї великій,
В сем’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.

Тарас Шевченко
25 грудня, 1845 р.
в Переяславі

Про Музей Тараса Шевченка в Києві website, FB, VK

 

Advertisements

Харків: не піддаватися стереотипам та прокладати шлях до майбутнього України

Автор: Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт

Read in English

Ядерна дослідницька установка «Джерело нейтронів», Харків, березень 2016 року
Ядерна дослідницька установка «Джерело нейтронів», Харків, березень 2016 року

На цьому тижні я мав честь відвідати Харків разом із президентом Порошенком для запуску завершального етапу підготовки до введення в повну експлуатацію ядерної дослідницької установки «Джерело нейтронів», на яку Сполучені Штати виділили 73 мільйони доларів і яка значно розширить дослідницькі можливості відомого Харківського фізико-технічного інституту. Цей візит, і особливо зустріч з активними молодими поліцейськими добровольцями, що зараз проходять тренінг для майбутньої служби у Слов’янську, Краматорську та Сєвєродонецьку, знову показав мені, як швидко змінюється Україна і яким застарілим та недолугим став російський «наратив» географічного поділу України. Динамічна енергія Харкова, яку я помітив, а також всі цікаві проекти, що зараз здійснюються там, ще раз підтверджують мої сподівання щодо майбутнього України.

Моєю першою зупинкою у візиті разом із Президентом була ядерна дослідницька установка «Джерело нейтронів» у Харківському фізико-технічному інституті. Більше року тому, в грудні 2014-го, я вперше відвідав це місце разом із помічником Держсекретаря США Роуз Геттемюллер. Тоді цей проект ще був на стадії розробки, і треба було багато чого зробити, перш ніж установка «Джерело нейтронів» могла розпочати роботу. Зараз цей проект на заключній стадії із завершеним будівництвом фізичної конструкції. 73 мільйони доларів, які США інвестували в цю найсучаснішу установку, нададуть Україні нові дослідницькі можливості, а також здатність виробляти ізотопи для промислового і медичного застосування прямо тут, в Україні. Мої найкращі вітання перш за все блискучим вченим інституту, які були нашими ключовими партнерами у перетворенні цього захоплюючого проекту на реальність, що знаменує ще одну віху у двадцятирічній історії нашого науково-технічного співробітництва з Україною. І багато чого ще попереду. Українські вчені продовжують тісну співпрацю з Національними лабораторіями США, включно із Національною лабораторією в Оак Рідж і Національною лабораторією Айдахо, щоб перейти від монтажу обладнання на об’єкті до введення його в експлуатацію та запуску на повну потужність. Ядерна дослідницька установка «Джерело нейтронів» буде служити платформою для підготовки нового покоління ядерних експертів в Україні і продовжувати славні традиції передового досвіду в галузі прикладної і теоретичної фізики, що завжди вирізняло Харківський фізико-технічний інститут з моменту його заснування в 1928 році.

У моїй розмові з президентом Порошенком під час візиту я закликав його підтримати всі кроки, необхідні для введення об’єкту до експлуатації у 2016 році, щоби українці могли скористатися повним потенціалом науково-дослідного центру. Саміт з ядерної безпеки 2016 року, проведення якого заплановане на 31 березня і 1 квітня у Вашингтоні, округ Колумбія, буде для президента Порошенка нагодою підтвердити – а світові це визнати – що міжнародне лідерство України у питанні ядерного нерозповсюдження і безпеки зберігається.

З церемонії запуску фінального етапу проекту «Джерело нейтронів» ми поїхали на зустріч із курсантами патрульної поліції, що проходять тренінг у Харкові, і мали нагоду поспостерігати за їх складним (з великою кількістю активних вправ) базовим курсом підготовки. Група, яку ми бачили, поїде на службу в патрульній поліції в Донецьку і Луганську області, в тому числі у Краматорськ, Слов’янськ та Сєвєродонецьк. Мене дуже вразили ці патріотично-налаштовані молоді чоловіки і жінки, які уособлюють наступне покоління українців, що візьме майбутнє країни до своїх рук. Як і курсанти в інших містах, вони прагнуть завоювати довіру своїх співгромадян, а також гарантувати безпеку в громадах. Я неймовірно пишаюся підтримкою Сполученими Штатами нової патрульної поліції по всій території України, адже вона відіграє важливу роль у сприянні відновленню довіри українського народу до державних установ – це один із її найцінніших внесків до поступу українського суспільства. І це особливо важливо в громадах східної частини України, де неспровокована агресія Росії створила таку розруху і загрожувала – але безуспішно, я міг би додати – знищити довіру людей до свого уряду. Але всупереч намірам Росії, Україна сильніша і згуртованіша, ніж будь-коли, і ці курсанти є живим доказом цього.

Тренінговий центр патрульної поліції Харкова, березень 2016 року
Тренінговий центр патрульної поліції Харкова, березень 2016 року

Харків є одним з багатьох міст України, що запроваджує реформи для залучення інвестицій і створення робочих місць у своєму регіоні, і це було видно під час нашого відвідання “Турбоатому”, виробника турбін і одного з тих харківських підприємств, що забезпечує тисячі робочих місць у своїх гігантських цехах недалеко від центру міста. З одного боку, “Турбоатом” має довгу історію, але з іншого – він винаходить себе заново: він уклав угоди з американськими фірмами, у тому числі з “Весттінґаузом” і “Голтеком”, на модернізацію енергетичної інфраструктури України і утвердження її сталої енергетичної незалежності. “Весттінґауз” допомагає “Турбоатому” модернізувати ядерні реактори України, що підвищить частку чистої енергії, яка надходить до національної електроенегретичної мережі, та сформує цінний досвід для інших країн з російськими реакторами, в тому числі країн Європи; “Голтек”, тим часом, спільно з “Турбоатомом” розробляє для внутрішніх і міжнародних ринків системи зберігання використаного ядерного палива. Вразила на “Турбоатомі” величезна кількість українських прапорів, а також зворушлива данина співробітникам-ветеранам ATO – ще одне заперечення неправдивого твердження Росії про розділеність України. Я радий бачити, що українські та американські компанії працюють разом, як у прикладі “Турбоатому”, щоб допомогти Україні використовувати свій величезний потенціал у виробництві вітчизняної енергії і зменшенні залежності від імпорту обладнання з Росії, і сподіваюся, що ми побачимо ще тіснішу співпрацю у майбутньому.

Перед Україною яскраве майбутнє – вона продовжує спростовувати стереотипи Росії про схід і захід та презентує єдину Україну. Моя поїздка до Харкова послужила нагадуванням про те, наскільки більш згуртованою стала Україна за останні два роки, об’єднавшись навколо чіткого вибору на користь європейської ідентичності і у відповідь на агресію Росії. Україна досягла визначного прогресу, хоч це надто часто не помічають через щоденні драматичні повороти внутрішньої політики. І ніде це не є більш справедливим, ніж у Харкові. В аеропорту, якраз перед вильотом до Києва, у мене була можливість порозмовляти з губернатором Ігорем Райніним. Як я вже зазначав у моєму останньому блозі про Харків (минулого вересня), я дуже радий мати там такого сильного партнера, відданого справі реформ і боротьби з корупцією. Коли ми прощалися, губернатор Райнін сказав мені з явною гордістю, що “Харків рухається вперед.” Мій візит дуже ясно мені показав, наскільки це вірно.

Харків: східний кордон європейської демократії

Автор: Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт

Read in English

Наприкінці минулого тижня я відвідав Харків, вперше з моєї останньої поїздки в грудні минулого року.  Сніг взимку може бути дуже гарним, але маю зізнатися, погода влітку все ж таки набагато краща! І що я побачив – це місто, повне розумних, мотивованих людей, які хочуть бути частиною далекоглядної України на шляху реформ, яка рухається у напрямку Європи.

Мій візит розпочався із зустрічі з губернатором Ігорем Райніним. У нас була гарна дискусія, і я дуже пишаюся тим, що зустрів такого сильного партнера, який глибоко відданий боротьбі з корупцією та реалізації реальних реформ з метою зробити Харківську область важливою частиною сучасної європейської України.

7-й щорічний Міжнародний економічний форум, Харків, 4 вересня 2015 року
7-й щорічний Міжнародний економічний форум, Харків, 4 вересня 2015 року

Після зустрічі ми поїхали на 7-й щорічний Міжнародний економічний форум, який став чудовою можливістю зібрати разом уряд та бізнес, місцевий та міжнародний. Я особливо зрадів нагоді нарешті зустрітися і поговорити з місцевим підприємцем Олександром Ярославським, чий готель Прем’єр Палас став домівкою для форуму. Також був приємно здивований, коли дізнався з розмови з керівником Харківського національного університету про те, що він провів кілька місяців в моєму рідному місті Ла-Хойя (місті-центрі досліджень і розробок, як і Харків, відомому також однією з найвищих концентрацій Нобелівських лауреатів), в Університеті штату Каліфорнія в Сан-Дієго. Губернатор Райнін і міністр внутрішніх справ Арсен Аваков у своїх виступах твердо висловилися про необхідність продовження реформування, і я також був дуже вдячний міністру Авакову за щирі слова про підтримку України з боку США, що продовжує здійснювати зміни, які люди вимагали на Майдані і продовжують вимагати сьогодні. Як сказав міністр Аваков, стратегічне партнерство між Сполученими Штатами та Україною базується на діях, а не тільки на словах.

7-й щорічний Міжнародний економічний форум, Харків, 4 вересня 2015 року
7-й щорічний Міжнародний економічний форум, Харків, 4 вересня 2015 року

У своєму виступі на форумі (з повним текстом якого ви можете ознайомитися тут), я підкреслив роль Харкова як ключового регіонального центру, що, завдяки своєму розташуванню, може працювати і на схід, і на захід, а також може і повинен відігравати провідну роль в інтеграції України у світову економіку. Я також підкреслив величезну конкурентну перевагу, яку має Харків в результаті бурхливого розвитку ​​ІТ-сектора і висококваліфікованих ІТ-фахівців. Я згадав про проекти, які ми впроваджуємо у Харкові – “Жінки, вперед!”, що підтримують жінок-підприємців,  АгроІнвест – проект вирощування та збору врожаю соняшнику, програму підтримки для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які знайшли притулок у Харкові. Але одним проектом я особливо пишаюся – це найсучасніша установка «Джерело нейтронів» з виробництва медичних ізотопів, яка створена за фінансової підтримки Сполучених Штатів у розмірі понад $70 млн доларів і є символом потужного минулого й майбутнього Харкова у галузі ядерних технологій. І, звичайно ж, я надзвичайно задоволений перебігом проекту патрульної поліції Харкова (про що мова піде нижче).

Під час наших зустрічей та виступу на форумі, я постійно чув від губернатора Райніна та його радників тверду рішучість рухатися в бік європейських інститутів і стандартів у рамках єдиної України, враховуючи всеохоплюючу децентралізацію, що є пріоритетом центрального уряду країни. Губернатор також переконливо стверджував, що прогрес щодо реформ та боротьби з корупцією в Харкові більший, ніж у будь-якій іншій області. Одним із таких символів швидких змін у Харкові стала нова патрульна поліція, яку я відвідав під час  візиту.

Поліцейська академія в Харківському національному університеті внутрішніх справ, Харків, 4 вересня 2015 року
Поліцейська академія в Харківському національному університеті внутрішніх справ, Харків, 4 вересня 2015 року

Разом із міністром Аваковим і губернатором Райніним я відвідав Поліцейську академію в Харківському національному університеті внутрішніх справ, де курсанти патрульної поліції проходили навчання. Сполучені Штати вже надали $15 млн. доларів на підтримку ініціативи українського уряду по створенню патрульної поліції. Я був у захваті від того, що поліцейські зі служби дорожнього патрулю мого рідного штату Каліфорнія проводять навчання кандидатів (разом із офіцерами департаменту поліції Х’юстона), мені пощастило побачити курсантів у дії під час «тактичних демонстрацій», включно із високо-ризикованими затриманнями автомобілів.

Поліцейська академія в Харківському національному університеті внутрішніх справ, Харків, 4 вересня 2015 року
Поліцейська академія в Харківському національному університеті внутрішніх справ, Харків, 4 вересня 2015 року

У розмові з курсантами, багато з яких залишили гарну роботу з метою допомогти будувати майбутнє свого міста, я був вражений очима цих молодих чоловіків і жінок, в яких світилася спрага до серйозних, радикальних реформ, на проведення яких вони розраховують з боку свого уряду, а також на підтримку від міжнародного співтовариства. Їхній оптимізм та ентузіазм одразу приваблював, і я не здивувався, коли почув від міністра Авакова, що ця група курсантів патрульної поліції була однією з найсильніших, які він бачив по всій країні. Це було неймовірно

Поліцейська академія в Харківському національному університеті внутрішніх справ, Харків, 4 вересня 2015 року
Поліцейська академія в Харківському національному університеті внутрішніх справ, Харків, 4 вересня 2015 року

надихаючим – бачити цих молодих людей, які опанували контроль над своїм майбутнім і які будують таку Україну, яку її громадянам так давно хотілося побудувати – за принципами верховенство права і європейськими стандартами,  на відстані якихось20 хвилин від кордону з Росією.

Після візиту до курсантів у нас був час для ще однієї важливої зустрічі з внутрішньо переміщеними особами, які переїхали до Харкова з Донецької та Луганської областей і які отримують допомогу від «Станції Харків» – нашого партнера за проектом USAID. Відвідання «Станції Харків» стало пріоритетом  моєї поїздки, оскільки надзвичайно важливо зосередитися на важких обставинах, з якими стикаються біженці, а також знайти способи допомоги їм. Люди, яких я зустрів, були вдячні за отриману допомогу, а також за теплий прийом від мешканців Харкова, але їх розповіді були трагічними: сім’ї розірвані, життя зруйноване штучною війною, якої вони ніколи не хотіли. З їх розповідей я почув про зростаючу гуманітарної катастрофу в окупованому Донбасі, беззаконня і високі ціни на споживчі товари, окрім самої небезпеки військового конфлікту.

Як і курсанти, а також всі інші, з ким я зустрівся в Харкові, вони хочуть бути частиною демократичної, єдиної, європейської України. І що найбільше вразило в Харкові, як ніде в країні, це  те, що люди створюють: нові структури відповідальності перед українським народом, регульовані верховенством права,  які застосовуються не заради збагачення однієї сім’ї, але заради побудови кращого майбутнього для своїх дітей. І, як я сказав курсантам патрульної поліції, Україна  – не самотня в цьому, вона має підтримку та сподівання уряду і народу Сполучених Штатів Америки.

Одеса: перехрестя багатьох національностей з надзвичайним потенціалом

Автор: Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт

Read in English

Посол США Джеффрі Пайєтт під час прес-конференції з губернатором Міхеілом Саакашвілі, Одеса, 6 липня 2015 року
Посол США Джеффрі Пайєтт під час прес-конференції з губернатором Міхеілом Саакашвілі, Одеса, 6 липня 2015 року

Минулої неділі та понеділка я мав гарну нагоду знову відвідати Одесу, чудове багатонаціональне місто на узбережжі України, з надзвичайним потенціалом. Це була моя перша поїздка до Одеси після пожежі в Будинку профспілок, і мені дуже хотілося дізнатися про зміни, проведені новою адміністрацією області.

У неділю по обіді я скористався порадами деяких моїх фоловерів у Твітері і відвідав крамнички та пляжі Аркадії. Приємно бачити так багато родин на прогулянці (а також велику кількість американських прапорів та футболок!) – щоправда, я не відвідав  надзвичайно стрімкі водяні атракціони, будівництво яких майже завершено. Я також скористався нагодою і долучився до натовпу туристів і місцевих жителів під час прогулянки Дерибасівською – однією з визначних та надзвичайно улюблених вулиць України.

Мій понеділок розпочався з українського громадянського суспільства. Я хотів почути думки молодих, орієнтованих на реформи лідерів громадянського суспільства, та дізнатися більше про їх зусилля щодо впровадження позитивних змін, які ми всі хочемо бачити в Україні.

Після цього ми поїхали до офісу губернатора, де я підкреслив підтримку Сполученими Штатами зусиль обласної адміністрації щодо подолання корупції та проблем державного управління, які завжди були перешкодою для економічного розвитку Одеси. Я багато говорив з губернатором Саакашвілі про те, як Сполучені Штати планують підтримати ці зусилля в майбутньому – запросити тренерів, аби допомогти створити нову патрульну службу в Одесі, допомогти сформувати антикорупційну робочу групу в рамках обласної адміністрації, а також підтримати інші ініціативи з покращення управління, викорінення корупції і зміцнення верховенство права, включно із новою програмою грантів для представників громадянського суспільства.

Посол США Джеффрі Пайєтт у Центрі адміністративних послуг, Одеса, 6 липня 2015 року
Посол США Джеффрі Пайєтт у Центрі адміністративних послуг, Одеса, 6 липня 2015 року

Я також був радий нагоді відвідати новий Центр адміністративних послуг – координаційний центр обласної адміністрації, покликаний створити атмосферу прозорості та встановленню практик, які забезпечують рівні умови і гарантований  доступ до державних послуг. Сонячний атріум будівлі нагадав мені вислів одного із суддів Верховного суду США про те, що “сонячне світло – кращий засіб дезінфекції”. Всі, з ким я коли-небудь мав розмову в Україні,  могли розповісти історії про дрібну корупцію, яка впливала на процес отримання державних послуг. Головна мета Центру – показати, що уряд повинен служити інтересам громадян, а не навпаки. Це фундамент, на якому базується ця ініціатива.

Після зустрічі з мером та обговорення його ініціатив, які мають підтримати зусилля по боротьбі з корупцією (що я дуже вітаю!), я попрямував до порту, де зустрівся з офіційними представниками митниці, а також відвідав нещодавно розширене зерносховище. Це одразу нагадало мені про величезний невикористаний потенціал цієї частини України. Кожного разу, коли я відвідую Одесу, я розумію, що це космополітичне місто, яке має зв’язки з усім світом. Вона має бути процвітаючим шлюзом не тільки для морської торгівлі України, але насправді для всіх країн Центральної та Східної Європи. І я гадаю, у неї є потенціал знову відродити статус міста – глобального перехрестя світових шляхів.

Посол США Джеффрі Пайєтт на борту військового фрегата
Посол США Джеффрі Пайєтт на борту військового фрегата “Гетьман Сагайдачний”, Одеса, 6 липня 2015 року

Родзинкою моєї поїздки став час, який я провів на борту військового фрегата «Гетьман Сагайдачний», щоб віддати данину поваги від ВМС США морякам України, які щойно відсвяткували День військово-морського флоту України. Почесна варта справила на мене незабутнє враження. Я також був зворушений виконанням гімну США військовим оркестром на палубі корабля і надзвичайно вдячний за гостинність адміралу Гайдуку.

Наприкінці мого візиту до Одеси я мав нагоду поспілкуватися із членами Американської торгової палати про майбутній бізнес-форум Україна-США, що відбудеться у Вашингтоні наступного тижня за участі Міністра торгівлі США і Торгової палати США.

Посол США Джеффрі Пайєтт під час зустрічі з представниками Американської торгової палати, Одеса, 6 липня 2015 року
Посол США Джеффрі Пайєтт під час зустрічі з представниками Американської торгової палати, Одеса, 6 липня 2015 року

Цього разу я повернувся з Одеси з почуттям оптимізму. Найголовніше для мене – це настрій, який я відчув від людей з усієї області, не тільки від губернатора і його оточення, але від різних людей. Це – готовність зосередитися на проведенні реформ і прагнення співпрацювати з міжнародним співтовариством.

Найголовніші речі я почув від членів українського громадянського суспільства. Вони твердо вірять в те, що це не показуха, але реальні зміни вектору дій і тону з боку влади Одеси.

Всюди, де я побував в Україні, я бачив прагнення до змін, позбавлення від корупції, усунення бар’єрів і перешкод на шляху ведення бізнесу, які мали такий згубний вплив на країну протягом дуже багатьох років. Я сказав губернатору з упевненістю, що допоки він проводитиме реформи, він відчує активну підтримку від мене і моїх колег. Ми бачимо тут реальні можливості – ми чекаємо на зміни. І допоки Україна продовжуватиме свій шлях у напрямку реформ, Сполучені Штати надаватимуть їй підтримку на шляху до більш демократичного, процвітаючого, європейського майбутнього.

Створення кращого світу шляхом багатосторонньої дипломатії

Автор посту: Н. Кумар Лахавані, фахівець з управління інформаційними системами

Read in English

ModelUNЯ дуже зрадів, коли отримав листа від директора Корпусу Миру Дага Тешнера, в якому він запрошував мене взяти участь у таборі Моделі ООН (Model United Nations), організованому добровольцями Корпусу Миру США в Україні. Я вирішив узяти вихідний за свій рахунок і поїхати в  Одесу на конференцію. Це була унікальна нагода виступити перед майбутніми лідерами України і зустрітися з волонтерами Корпусу Миру та іншими тренерами табору, що нечасто трапляється у житті.

Конференція Моделі ООН складалася з тижня заходів, які надавали найкращим учням старших класів виняткову можливість дізнатися про глобальні проблеми, розвинути навички ведення переговорів і дебатів, знайти гарних друзів з усіх куточків України.

Це була коротка поїздка! Я забронював авіаквиток до Одеси на ранок суботи і квиток на зворотний потяг, щоб повернутися до Києва в неділю. Відділ преси, освіти і культури Посольства США

порадив мені підготувати доповідь про дипломатію, волонтерство та розвиток навичок комунікації і ведення переговорів. Знаючи, як багато зусиль віддають своїй службі за кордоном добровольці Корпусу Миру, я хотів у своїй презентації поговорити про важливе значення волонтерства.

MUNdiscussion1Я прилетів до Одеси рано-вранці в суботу і менш ніж за дві години дістався на таксі до табору в Одеській області. Шістдесят учасників, 20 волонтерів Корпусу Миру та 10 тренерів якраз працювали в робочій групі, де обговорювали прийняття спільної резолюції Моделі ООН. Учасники були представниками різних країн: від Анголи до Афганістану, від Куби до Хорватії, від Панами до  Пакистану. Тут можна було спостерігати за складною організаційною роботою і зусиллями, яких докладали волонтери Корпусу Миру Лукас Хенке, Наталі Гмітро та Джулі Деніелс до вдалого проведення заходу.

Учасники табору Моделі ООН працювали протягом усього тижня, щодня від 7 ранку до 10 вечора. Вони обговорювали парламентські процедури, міжнаціональні зустрічі, глобальні виклики і голосували за різні резолюції. В таборі проводилися цікаві вечірні заходи: шоу талантів, “Проекти з усього світу”, спілкування біля багаття.

MUN-Meetingconclusion1Мені надали подіум у суботу, щоб я міг поговорити з учасниками про “дипломатію, демократію і значення допомоги іншим на добровільних засадах”. Після виступу учасники протягом  45 хвилин могли ставити мені запитання. Того самого дня мене запросили для участі в тренінгу щодо боротьби з корупцією. Під час тренінгу учасники обговорювали загальне поняття корупції, висловлювали свої думки про корупцію в Україні та її причини й ділилися ідеями про те, як викорінити корупцію в своїх країнах. Під час рольових ігор учасники намагалися дослідити, на що схожа корупція і як люди можуть працювати над тим, щоб Україна звільнилася від неї. Особливо йшлося про успіх Грузії у скороченні корупції.

Наприкінці тренінгу про боротьбу з корупцією я отримав листа подяки за підписом учасників, які висловили мені свою вдячність за подорож до табору в Одеській області та за мою лекцію.

Потім волонтер Корпус Миру посадив мене на маршрутку. В руках у мене був лист подяки – найцінніший подарунок з табору. Двогодинна поїздка маршруткою назад в Одесу була дуже виснажливою, але цей лист змусив мене зрозуміти, що поїздка була варта того!

Громадські служби та волонтерство в Україні: допомога дітям з особливими потребами

Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт вітає представникфв "Надії" у Дрогобичі
Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт вітає представників “Надії” у Дрогобичі

Автор посту: Ліза Штайнгоєр, волонтер Корпусу миру з питань розвитку громади, Дрогобич, Львівська область

Read in English

В «Надії», неурядовій організації, яка спеціалізується на роботі з дітьми та молоддю з особливими потребами (м. Дрогобич, Львівська область), Сполучені Штати асоціюються з багатьма позитивними емоціями. Організація, яка працює з 1991 року, протягом багатьох років отримувала підтримку з різних джерел, в тому числі за рахунок грантів США та іншу гуманітарну допомогу. У червні 2012 року, коли я прибула до цієї організації в якості першої волонтерки Корпусу миру, відносини цієї неприбуткової організації  зі Сполученими Штатами ще більше зміцніли.

Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт спілкується з представниками "Надії" у Дрогобичі
Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт спілкується з представниками “Надії” у Дрогобичі

Корпус миру та «Надія» надали мені чудову можливість для спільної роботи над проектами розвитку місцевої громади і одночасно брати участь у програмі культурного обміну. Одразу після прибуття у Дрогобич я була вражена гостинністю та відкритістю  місцевої організації та громади. Люди не жаліли свого часу, аби послухати і зрозуміти те, що я хотіла сказати, незважаючи на мою погану українську. Я стала частиною їх життя і вони дійсно здивували мене тим, що почали називати мене «наша Ліза». Вони навіть пішли далі і почали брати до уваги американські свята у розкладі роботи організації, щоб ми могли їх святкувати разом.

Зайве говорити, що, коли в «Надії» дізналася, що новий посол США в Україні Джеффрі Пайєтт незабаром приїде в гості, всі дуже зраділи. Того ранку в понеділок, біля будівлі «Надії» зібралися більше двадцяти вихованців з особливими потребами, волонтерів і батьків, які з нетерпінням чекали на візит посла Пайєтта. Ми практикували вітання «Welcome to Nadiya» англійською кілька разів до його приїзду, і всі дуже пишалися, коли змогли в унісон привітати посла.

Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт  з представниками "Надії" у Дрогобичі
Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт з представниками “Надії” у Дрогобичі

Посол Пайєтт уважно прослухав інформацію про наші проекти за останній рік, які ми здійснювали завдяки підтримці уряду США, і привітав нас з нашими успіхами. Потім ми провели йому короткий тур по нашій організації та запросили на чашку чаю ​​з молоддю та волонтерами. Усім було дуже приємно чути стільки позитивних зауважень від посла. І навіть зараз, усі ще продовжують говорити про візит посла до «Надії».

Ми, жителі Дрогобича, хотіли б подякувати послу Пайєтту за те, що Ви знайшли час та завітали до нас у «Надію»! Я впевнена, що цей день залишиться в пам’яті на довгі роки.

Посол Теффт відвідує “Дні Америки” в Донецьку

Автор посту: Тім Пергальски, співробітник політичного відділу Посольства США

Read in English

Донецьк
Донецьк

Нещодавно я мав нагоду разом з Послом США в Україні Джоном Теффтом відвідати Донецьк, промислове місто на сході України.  Донецьк – це місто «сталі», або український Піттсбург, який свого часу виграв від значних державних інвестицій в його інфраструктуру. Дороги у центрі міста (на відміну від Києва, що гірше фінансується) гарної якості, а також ми спостерігали як працівники комунальної служби скрізь займалися засіванням трави та висадкою квітів на клумбах. Однак, Донецьку, який було засновано у 1869 році валлійцем Джоном Х’юзом, що побудував тут вугільні шахти та металургійні заводи, не вистачає історичних будівель, яких дуже багато в інших містах України.

Відкриття фотовиставки Івана Дудкіна "Неочікувана Америка" фотовиставку в Центрі "Вікно в Америку" в Донецькій обласній бібліотеці
Відкриття фотовиставки Івана Дудкіна “Несподівана Америка”  в Центрі “Вікно в Америку” в Донецькій обласній бібліотеці

Посол Теффт відвідав Донецьк, щоб взяти участь у культурному заході “Дні Америки” в Донецьку, кількаденному фестивалі американської культури в місті. Було цікаво чути запитання від студентів під час освітнього ярмарку (всіх завжди цікавлять візи!), а також, на мій подив, я дізнався, що студенти в Донецьку грають в американський футбол. Посол також відкрив фотовиставку, в якій можна було побачити Америку очами українського фотохудожника. Ми зустрілися з мером і губернатором Донецька, і що мене здивувало найбільше, під час обох зустрічей було багато журналістів, які охоче записували все, що губернатор і посол говорили один одному.

8659289401_52485d1cb1_c
Зустріч з Олександром Лук’янченко, мером Донецька

Ми також відвідали волонтера Корпусу миру, який викладає в Донецькому інституті туризму. Посол відповів на запитання студентів, які показали своє бездоганне володіння англійською мовою. Ми також відвідали два проекти, що фінансуються Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Перший проект допомагає Апеляційному суду Донецької області підвищити прозорість судового процесу. Головний суддя розказав багато про поліпшення за останні кілька років, завдяки значній суммі гранту USAID та партнерству з місцевими НУО,  які

Посол Теффт відвідує туберкульозну лікарню в Донецьку
Посол Теффт відвідує туберкульозну лікарню в Донецьку

проводили незалежні опитування користувачів, щоб визначити, чи вважають вони справедливим розгляд їх справ у суді.  На думку користувачів, чесність і прозорість в суді поступово зростає, це визнали навіть ті, хто програв свої справи, а також знижується рівень корупції. Ми також відвідали туберкульозну лікарню, яка удвічі знизила смертність від туберкульозу в Донецькій області протягом останніх десяти років, з тих пір як лікарня працює з USAID. У лікарів і персоналу в лікарні відчувалась справжня пристрасть до своєї роботи, коли вони розказували послу про різні проекти, які вони здійснюють. У день наших відвідин, в лікарні якраз проводили аудит представники ВООЗ, щоб оцінити, чи можна буде на базі лікарні зробити тренінговий центр. Всі ці візити ще раз показали, наскільки важливі наші зусилля, і як кілька невеликих проектів можуть  мати велике значення в житті багатьох людей.

Під час польоту назад, я мав змогу зібрати до купи усі враження від поїздки і зрозуміти, як багато ми побачили за ці три дні: у нас було 19 різних заходів, але цього виявилося замало для того, щоб осягнути все, що ми хотіли побачити. Я зрозумів, що хочу ще раз приїхати в Донецьк, побачити Донбас,  відвідати інші місця в Україні, щоб розказати про неї більше.