Група «Potomac Fever» і важливе значення Місяця гідності ЛГБТ

Автор: Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт

Read in English

Відкриття концерту групи «Potomac Fever» під час Днів Америки у Львові, 27 травня, 2016 року
Відкриття концерту групи «Potomac Fever» під час Днів Америки у Львові, 27 травня, 2016 року

Кожного червня по всій Америці ми відзначаємо Місяць гідності ЛГБТ – лесбійок, геїв, бісексуалів і транссексуалів. Як представники Сполучених Штатів за їх межами, наші дипломати пропонують до уваги громадськості освітні й культурні програми, які підвищують обізнаність із проблемами людських прав ЛГБТ водночас удома й  за кордоном.

Цього року я мав честь підтримати сміливу ініціативу команди нашого Відділу преси, освіти і культури, яка полягала в тому, щоб запросити акапельний ансамбль хору чоловіків-геїв з Вашингтона «Potomac Fever». У кінці травня, в рамках проведення нашого фестивалю «Дні Америки» у Львові, я мав змогу стояти на сцені Філармонії поруч із мером Андрієм Садовим та губернатором Олегом Синюткою і представляти цей хор геїв. Давайте на хвилинку глибше замислимось над цим великим кроком для всіх, хто працював над цією подією. Лише три місяці тому у Львові відбулися бурхливі протести, що зірвали запланований захід за участю спільноти ЛГБТ. І саме тут, в одному з найпрестижніших залів Львова,  я представляв хорову групу геїв з 14 учасників. Це був просто ще один доказ того, наскільки швидко Україна змінюється на краще. І я дуже ним пишаюся.

Концерт групи «Potomac Fever» під час Днів Америки у Львові, 27 травня, 2016 року
Концерт групи «Potomac Fever» під час Днів Америки у Львові, 27 травня, 2016 року

Для Посольства США ця програма стала унікальною й важливою нагодою познайомити українців з американськими геями не тільки тому, що вони є американськими геями, але й тому, що вони представляють найкращі сторони Америки – з усіма її талантами й розмаїттям. Хоча в ідентичності групи «Potomac Fever» літера «Г» з абревіатури «ЛГБТ» відіграє важливу роль, однак вона не є визначальною. І ми хотіли, щоб Україна це побачила. Їхня музика та розказані ними історії відображають боротьбу за людські права представників ЛГБТ, роблять її гуманістичною і знайомою. Спільнота ЛГБТ в Україні щодня стикається з такими самими проблемами, і ми сподіваємось, що програма «Potomac Fever» принесла з собою відчуття солідарності й надії.

Марш Рівності, Київ, 12 червня, 2016 р.
Марш Рівності, Київ, 12 червня 2016 року

Той факт, що 12 червня у Києві пройшов великий і мирний Марш Рівності, переконує мене в тому, що це саме так. Це було величезне досягнення для всіх, хто брав у ньому участь, від місцевих активістів до міських урядовців і працівників правоохоронних органів. Приймаючи європейські цінності інклюзивності й терпимості, ви продемонстрували світові, що Україна – це Європа. І ця любов перемагає.

 

Advertisements

У США випустили поштову марку на честь борця за права геїв Гарві Мілка

1 червня 2014 року

Read in English

harvey-milk-stamp22 травня в Білому Домі було презентовано поштову марку із зображенням правозахисника Гарві Мілка. Мілк (1930-1978) став одним з перших американських політиків, який відкрито зізнався у своїй гомосексуальній орієнтації, коли його обрали до Наглядової ради Сан -Франциско у 1977 році.

Його досягнення надихали ЛГБТ-спільноту в Сполучених Штатах та інших країнах у той час, коли її члени зазнавали загальної ворожості і дискримінації.

Політична кар’єра Мілка трагічно обірвалася менш ніж за рік після його вступу на посаду, коли його і мера Сан -Франциско Джорджа Москоне було вбито 27 листопада 1978 року. У 2009 році Мілк був посмертно нагороджений Медаллю свободи від Президента Обами.

Поштова марка зображує Мілка на фоні його фотомагазину у Сан-Франциско близько 1977 року.

На презентації Постійний представник США в ООН Саманта Пауер сказала, що тоді як Президента Обаму характеризують двома словами – надія і зміни – важко дібрати інші слова, які б більш лаконічно характеризували Гарві Мілка – лідера, активіста, борця, обраного політика.”

«Надія і зміни, – додала Пауер, – означають більш справедливий, добріший, світ – не лише для деяких людей, але для всіх”.

Фото надано Фондом Харві Мілка.

Джерело: IIP Digital | U.S. Department of State

Толерантність, повага та свобода для всіх

Автор посту: Девід Янг, спеціаліст з правових питань, Агентство США з міжнародного розвитку 

Read in English

idaho17 травня цього року у світі відзначатимуть Міжнародний день боротьби з гомофобією та трансфобією (International Day Against Homophobia and Transphobia – IDAHO) на підтримку лесбіянок, геїв, бісексуалів та трансгендерів (ЛГБТ) та їх спільнот у всіх країнах світу. Ця подія покликана сприяти розвитку толерантності, поваги  та свободи у всьому світі, незалежно від сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності.

Уряд США сповідує бачення, згідно з яким ЛГБТ повинні мати можливість жити гідним життям, у атмосфері поваги до їхніх прав людини, у світі, де відсутні дискримінація, переслідування та насильство.  У такому світі до прав людини, притаманних ЛГБТ, ставляться з пошаною; вони можуть брати повноцінну участь у демократичному прийнятті рішень на рівні власних сімей, громад та країн, мають рівний доступ до можливостей сталого заможного життя, до економічних ресурсів і активів та, поряд з іншими громадянами – до систем освіти, охорони здоров’я та інших основних послуг, які є необхідними для забезпечення добробуту та розвитку особистості. ЛГБТ та їхні союзники можуть об’єднатися для того, щоб обстоювати принципи рівного ставлення до всіх людей – незалежно від їхньої сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності чи гендерного вираження.

В Україні, Уряд США сприяє реалізації програм, які запобігають насильству, дискримінації та порушенням прав людини, спрямованим проти ЛГБТ. Зокрема, Посольство надає гранти невеликого розміру громадським організаціям ЛГБТ та допомагає їхнім лідерам вдосконалити свої навички завдяки участі у навчальних заходах та програмах стажування у США. В рамках своїх проектів підтримки громадянського суспільства в Україні, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) співпрацює з громадськими організаціями, у т.ч. і з тими, які займаються проблемами ЛГБТ, аби сприяти їхній правозахисній діяльності. Окрім того, проект USAID у сфері розвитку незалежних засобів масової інформації в Україні здійснює моніторинг та оприлюднення даних про діяльність ЗМІ, пов’язану з гендерними питаннями, а також з висвітленням життя ЛГБТ та итих проблем, з якими вони стикаються. USAID також підтримує програми боротьби з торгівлею людьми, у межах яких надається допомога тим ЛГБТ, що можуть потерпіти від такої злочинної діяльності.

Сьогодні перед Україною стоїть багато проблем. Підтримка боротьби з гомофобією та ухвалення законів, що запобігають дискримінації ЛГБТ, здатні не лише покращити життя українських ЛГБТ, але й посилити здатність України вирішувати ці проблеми завдяки кращому бізнес-клімату для іноземних інвестицій та подальшій лібералізації візового режиму з Євросоюзом. Уряд США сподівається на продовження співпраці з Урядом України та усіма її громадянами у забезпеченні подальшого захисту прав ЛГБТ.

Скасування Закону про захист шлюбу: ще один крок у напрямку покращення прав людини

Автор посту: Доріс Ернандес, інтерн Політичного відділу Посольства США

Read in English

http://www.theadvocatesforhumanrights.org/identifying_violations_treaties.html

У своїй промові, виголошеній 16 серпня 1967 року, лідер боротьби за громадянські права Мартін Лютер Кінг заявив: “Арка моралі всесвіту довга, але, зрештою, вона схиляється до справедливості”. 26 червня Верховний суд США визнав неконституційним федеральний Закон про захист шлюбу (Defense of Marriage Act (DOMA)), який відмовляв у рівному юридичному захисті подружнім парам з нетрадиційною сексуальною орієнтацією. Коментуючи рішення суду, Державний секретар Джон Керрі повторив слова Мартіна Лютера Кінга: “Незважаючи на невдачі на цьому шляху, арка нашої історії щодо цього сьогодні, можливо, як ніколи близько нахилилася до інтеграції та рівності”.

Ситуація із Законом про захист шлюбу нагадує історію боротьби за рівність у Сполучених Штатах, а також демонструє волевиявлення громадян, які й сьогодні заохочують свій уряд захищати рівні права для всіх. Коли Закон про захист шлюбу було прийнято в 1996 році, він водночас заборонив дію понад 1000 федеральних законів із захисту прав одностатевих пар, які мали юридичне право одружуватися в певних штатах. У відповідь активісти і громадські групи використовували всі можливі інструменти, доступні для громадян у демократичному суспільстві, щоб чинити тиск на уряд, задля забезпечення рівних прав для всіх. Протягом майже двох десятиліть вони організовували інформаційно-пропагандистські кампанії, писали листи обраним представникам в уряді, ініціювали вибори з метою внесення змін у державні та місцеві закони, проводили рекламні заходи у засобах масової інформації, подавали позови до судів і використовували інші стратегії для забезпечення рівних прав. Внаслідок цього вони допомогли підвищити суспільну обізнаність у питанні про нерівність цього закону, змінити громадську думку та правове поле, підготували підґрунтя для винесення Верховним судом США постанови щодо неконституційності Закону про захист шлюбу.

Успіх цих громадських груп свідчить і про те, який вплив можуть мати громадські кампанії із захисту прав людини в разі звернення до своїх урядів. В Україні Посольство США допомагає громадським організаціям проводити тренінги та інші освітні заходи, спрямовані на правозахисну діяльність. Такі програми включають в себе підтримку громадської активності, незалежних засобів масової інформації, вдосконалення підзвітності судової системи та законодавчого процесу. Через зміцнення демократичних інститутів активісти в Україні допомагають створити умови, які можуть надати рівний захист усім громадянам з боку закону і права.

Постанова Верховного Суду щодо Закону про захист шлюбу була не тільки успіхом для адвокатів та прихильників рівних прав у Сполучених Штатах, а й підтвердженням того, що громадські активісти як в Америці, так і в усьому світі, насправді можуть здійснити реальні зміни у сфері захисту прав людини. Процес може тривати роками, і це іноді вимагає узгоджених зусиль сотень і тисяч відданих громадян на всіх рівнях. Але, як свідчить врегулювання Закону про захист шлюбу, хоча арка історії й довга, проте якщо громадяни активно займаються усуненням несправедливості, вони справді можуть нахилити цю арку до справедливості.

Наука сексуальності

IDAHO-rr_tcm7-115931Автор посту: Джек Фішер, спеціаліст з прав людини  

Read in English

Оскільки Сполучені Штати зараз знаходяться в процесі боротьби за те, як наше суспільство буде  вирішувати питання громадянських прав лесбійок, геїв, бісексуалів і транссексуалів (ЛГБТ), здається, що паралельні дискусії з подібних проблем сьогодні відбуваються і в Україні. Сорок років тому в США в жодному штаті не було законів, які б захищали ЛГБТ від дискримінації у сфері роботи або житла, у жодному штаті не було дозволу на цивільні або одностатеві шлюби, Американська асоціація психологів і досі вважає гомосексуалізм психічним розладом, а поліція проводила обшуки барів, які відвідували ЛГБТ.  Якщо ЛГБТ хотіли займати державні посади, служити в армії або працювати в урядових установах, вони не могли відкрито говорити про свою сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність. Оскільки українці починають відкрито обговорювати свої власні закони щодо ЛГБТ, важливо, щоб ті, хто приймає участь у дискусії, мали доступ до найкращих джерел науки про сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність, аби зробити найбільш свідомий вибір з усіх можливих варіантів. В цій статті наведено непоганий, на наш розсуд, огляд наукового  визначення сексуальну орієнтації.

Гомосексуалізм – не є власним вибором людини

Більшість геїв повідомляють, що вони мали інакші почуття у дитинстві та під час статевого дозрівання, і розуміли, що їх сексуальні почуття спрямовані, в основному, або виключно до тих, хто є одної з ними статі. Багато гетеросексуалів не роблять свідомий вибір  “бути” гетеросексуалами, а геї не роблять вибір “бути” геями. Більшість геїв повідомляють про тривалий період боротьби з тим, що вони геї, намагаючись  приховати свою сексуальність через соціальне тавро ганьби на цей статус. Саме через цей внутрішній конфлікт кількість спроб і фактичних самогубств серед ЛГБТ молоді значно вища, ніж серед загального населення. Деякі дослідження стверджують, що 30-40% ЛГБТ підлітків хоч раз робили спробу самогубства, що в чотири рази вище, ніж той же показник серед гетеросексуальних підлітків. За великим рахунком, нема ніякого сенсу обирати ту сексуальність, яка суттєво знижує статистичну ймовірність  знайти супутника життя, піддається підвищеному ризику насильства або залякування, яка перешкоджає вільному і повному здійсненню громадянських і людських прав, і яка, ймовірно, призведе до конфлікту або розриву з найближчими членами сім’ї і друзями.

Гомосексуалізм – це не хвороба або розлади, і це не заразно

У 1974 році в Діагностичному і статистичному посібнику з психічних розладів, першоджерела, яке використовується американськими і багатьма іншими психологами та психіатрами, гомосексуалізм було виключено з категорії “психічні розлади.” Це було пов’язано із збільшенням кількості досліджень, які показали, що гомосексуальність є природженою, незмінною, і не заважає здоровій людині вести  повноцінне життя. Ті, хто виступають проти надання батьківських прав представникам ЛГБТ, стверджують, що вони не повинні мати можливість виховувати дітей, тому що, швидше за все, вони виховають гомосексуалів. Але у 2005 році дослідження дітей, вихованих одностатевими парами показало, що ці діти не відрізняються від дітей, які виховуються в сім’ях з матір’ю і батьком, а також не мають ознак, що вони в майбутньому стануть геями.

Гомосексуалізм не можна змінити або «вилікувати»

Десятиліття досліджень “відновлювальної терапії” гомосексуалізму показали, що спроби змінити сексуальність людини не є ефективними, і часто призводять до несприятливих психологічних побічних ефектів. Наприклад, у дослідженні “відновлювальної терапії” 2002 року, тільки 3% учасників повідомили про те, що вони успішно змінили свою сексуальну орієнтацію. Інформація від цих трьох відсотків була прийнята тільки на слово, без спроби виміряти їх фізіологічні і сексуальні потяги до осіб тієї ж статі. Кілька високопоставлених осіб, які повідомили, що в результаті “відновлювальної терапії”  “вилікували” свою гомосексуальність, пізніше відмовилися від своїх слів.

Генетика, очевидно, грає важливу роль в гомосексуалізмі, але немає певного “гену гомосексуальності”

Дослідження ідентичних близнюків виявили, що приблизно половина близнюків, сестра або брат якого є геєм або лесбійкою, може бути геєм чи лесбійкою. Якби існував визначальний “ген гомосексуальності”, то ця цифра була б 100%, оскільки однояйцеві близнюки мають однакові гени. Однак, враховуючи, що оцінка гомосексуалізму в загальному діапазоні населення від 1 до 3%, це факт дозволяє припустити, що існує  сильний генетичний компонент гомосексуалізму. Деякі дослідження показують, що генетичний маркер Xq28 можуть відігравати певну роль у чоловічій гомосексуальності, хоча це заперечується іншими дослідженнями. Епігенетичні фактори, ймовірно, також частково пояснюють існування гомосексуалізму. Епігенетика – це наука про те, що в той час як будь-яка людина має тисячі генів, тільки деякі з них можуть бути активними, в той час як інші залишаються “вимкненими”. Гормональні зміни під  час появи та розвитку зародку на ранньому етапі можуть “перемикати або вмикати” певні гени, і це може бути поясненням того, що один близнюк гомосексуальний, а інший – ні. Порядок народження також, відіграє роль у гомосексуалізмі. Бланшар і Классен повідомляли у 1997 році, що кожен старший брат збільшує шанси людини стати гомосексуалістом на 33%, що, можливо, пов’язано з тим, що вплив жіночого гормону на кожний наступний рецесивний чоловічий ембріон змінюється. І нарешті, виявилося, що існують суттєві відмінності в структурі мозку у гомосексуалістами та гетеросексуалів. Дослідження Саймон Левей показали, що гіпоталамуси чоловіків-гомосексуалістів близькі за розмірами до гіпоталамусів жінок-гетеросексуалів, а гіпоталамуси лесбійок близькі за розмірами до гіпоталамусів чоловіків-гетеросексуалів. Ці відмінності в структурі мозку можуть також частково пояснити виникнення гомосексуалізму.

Гомосексуалізм не запозичений із Заходу

Гомосексуальна поведінка спостерігалася в кожній культурі, в кожному суспільстві, в будь-який період часу в історії. Антропологи Стівен Мюррей і Уїлл Роско повідомляли про те, що жінки в Лесото (Африка) формують довгострокові та соціально прийнятні  статеві стосунки, що називаються motsoalle. В 2400 році до н.е. єгипетські парубки Хнумхотеп та Нянхнум (Khnumhotep і Niankhkhnum) були увічнені в серії барельєфів, цілуючи один одного в оточенні інших. Гомосексуалізм був зображений в літературі та мистецтві Стародавнього Китаю і Японії, Таїланду. Тайські королі часто мали серед коханців жінок та чоловіків.

Навіть у Сполучених Штатах, обговорення гомосексуалізму викликає сильні пристрасті та суперечки, і багато людей стверджують, що одностатеві відносини є аморальними, або небезпечними для суспільства і традиційної сім’ї. Тим не менш, шляхом обговорення ми прийшли до розуміння важливості захисту права всіх людей вільно виражати свою думку, право на свободу зборів, право жити без страху перед насильством.

17 травня відзначається Міжнародний день проти гомофобії і трансфобії.