Стаємо «зеленими» у справах великих і малих: Посольство США в Києві відзначає Тиждень Землі прибиранням парку і природоохоронними ініціативами

Автори посту: Джозеф Розенштейн– заступник керівника Відділу менеджменту і координатор Зеленої команди; Речел Етвуд Мендіола – заступник аташе з питань культури і координатор роботи Зеленої команди з громадськістю.

Read in English

Посол Джефф Пайєтт очолив відзначення Посольством США Дня Землі – 2014 прибиранням частини парку «Нивки»
Посол Джефф Пайєтт очолив відзначення Посольством США Дня Землі – 2014 прибиранням частини парку «Нивки»

У середу 30 квітня Посол Джефф Пайєтт очолив відзначення Посольством США Дня Землі – 2014 прибиранням частини парку «Нивки», розташованого прямо навпроти Посольствапо вулиці Ігоря Сікорського. У проекті благоустрою взяли участь 25 американських працівників Посольства, місцеві співробітники і члени їхніх родин разом із представниками Київської міської адміністрації. Ми збирали сміття, зокрема бите скло, кришки від пляшок, пластикові та інші відходи, і вичистили одну з головних доріжок парку для пішоходів. Парк «Нивки» було засновано понад 100 років тому, а в 1972 році йому було надано статус місцевого природного заповідника. Тут налічується понад 90 видів дерев. Цей парк – давній улюбленець мешканців прилеглих територій.

Прибирання парку організувала Зелена команда Посольства США в Києві. Як активістам Зеленої команди, нам було приємно бачити, скільки наших колег та членів їхніх родин приєдналися до нас, щоб зробити свій внесок у життя парку і у діяльність нашої спільноти, допомагаючи підтримувати парк як чисте, здорове і безпечне місце, яке значить для нас так багато, адже ми перебуваємо з ним у тісному сусідстві і постійно тут ходимо. Не щодня можна побачити Посла з мітлою!

Це прибирання – лише один із багатьох заходів, які проводить Посольство, щоб продемонструвати свою екологічну відповідальність. Державний секретар Керрі сказав: «Цього року День Землі звертає особливу увагу на міста, адже те, як міста світу відреагують на проблему зміни клімату, матиме величезне значення. Передбачається, що приблизно 5,2 мільярда людей житимуть у міських спільнотах світу на 2050 рік. Будівельні норми й вимоги до споживання електрики, до систем громадського транспорту і землекористування допоможуть визначити, чи впораємось ми з цією глобальною проблемою. Державний департамент зобов’язався виконати свою частину роботидля озеленення міст по всьому світу». В рамках«Дипломатичної ініціативи озеленення» Державного департаменту Посольство втілило «зелені практики» в усі види діяльності нашої місії. Ось лише кілька прикладів того, що ми робимо:

  • Ми будуємо «зелене» Посольство, з екологічною системою даху і природним ландшафтом із дощовими садами, які затримують і попередньо обробляють дощові потоки.
  • Ми встановили енергоефективні сушилки для рук, щоб зменшити використання паперових рушників.
  • Наша система автоматизації будівлі утримує наші бойлери вимкненими протягом тривалого часу, знижуючи споживання енергії й газу.
  • Ми безпечно замінили тисячі люмінесцентних ламп, які містять шкідливу ртуть.
  • У нас є сенсори руху, які контролюють освітлення в коридорах, частині офісів і кімнат.
  • Ми купуємо папір на місці, а не привозимо його зі США, що зменшує споживання газу і забруднення від транспорту.
  • Ми дбаємо про повторне використання відходів і нещодавно відвідували компанію, яка сортує для повторного використання наші паперові, пластикові, скляні й металеві відходи.
  • У себе вдома ми використовуємо дистилятори, щоб зменшити використання води у пляшках, але, оскільки ці прилади не є енергоефективними, ми замінюємо дистилятори водяними фільтрами, які вимагають менших енергетичних затрат, скорочуючи викиди вуглецю.
  • Минулого року ми започаткували садок нашої спільноти. Більшість із нас виросли у містах, де доступ до природи був обмеженим, і за допомогою цього садка ми зможемо більше дізнатися про те, як ростуть харчові культури, і водночас пояснити нашим дітям, як важливо дбати про довкілля.

Але це тільки те, що ми робимо всередині нашого Посольства. Ми також намагаємось допомогти Україні й українцям поліпшувати їхнє довкілля за допомогою різних проектів, таких як, наприклад, удосконалення природоохоронного законодавства та регулювання екологічно чистої енергії, економії енергії, зменшення викидів CO2 і розвиток альтернативних джерел стабільно чистої енергії.

Щоб дізнатися більше і розповісти нам про те, що ви робите для поліпшення довкілля, перегляньте наш нещодавно випущений фільм Посольство США в Україні відзначає День Землі!

 

Advertisements

Посольство США у Києві відзначає День Землі разом з Лісовою службою США та українською молоддю

Автор посту: Міша Марторана, спеціаліст з питань навколишнього середовища, науки, технологій та охорони здоров’я Посольства США

Read in English

Посол Теффт висаджує дерева з ректором Національного університету біоресурсів і природокористування Дмитром Мельничуком.
Посол Теффт висаджує дерева з ректором Національного університету біоресурсів і природокористування Дмитром Мельничуком.

Посольство США протягом тижня відзначало День Землі лекціями, освітніми кампаніями та публічними акціями. Цього року нам пощастило приймати у себе в гостях делегацію у складі членів Управління міжнародних програм Лісової служби США та колишнього голови цієї служби Дейла Босуорта (2001–2007), які очолили групу представників Посольства під час не однієї, як зазвичай, а двох церемоній посадки дерев у День Землі.

Перший День Землі, що відзначався 22 квітня 1970 року, було задумано як одночасний «практичний урок» в університетах по всій країні. Автор цього задуму, сенатор Гейлорд Нельсон зі штату Вісконсин, відчув потребу діяти після того, як побачив наслідки розливу нафти у Санта-Барбарі, штат Каліфорнія, у 1969 році. До 1990 року День Землі вже перетворився на міжнародний рух, а у 2012 році його відзначили більш як 1,5 мільярда людей у190 країнах. У 2013 році у волонтерських заходах Посольства США в Києві взяло участь понад 450 українців, що отримало широке висвітлення у ЗМІ.

Члени Молодіжної ради розмальовують свої «екосумки».
Члени Молодіжної ради розмальовують свої «екосумки».

Заступник радника з економічних питань Посольства Елізабет Хорст відкрила наші заходи з нагоди Дня Землі 18 квітня лекцією на тему екологічної публічної дипломатії уряду США. Пані Хорст спілкувалася приблизно з 35 молодими фахівцями і студентами університетів у рамках Ініціативи молодіжного розвитку Посольства – програми, яка інформує молодих українців про роль США у сфері міжнародних і внутрішніх питань, таких як продовольча безпека, НАТО й міжнародні відносини. Пані Хорст розповіла про дії Державного департаменту та інших державних установ США, покликані сприяти розвиткові раціональної екологічної політики й управління в усьому світі і про наші зусилля, спрямовані на пом’якшення наслідків зміни клімату й екологічних катастроф.

У неділю 21 квітня Молодіжна рада Посольства США провела інтерактивну кампанію, присвячену Дню Землі, в рамках якої покупцям супермаркету в обмін на їхні одноразові пластикові пакети роздали сотні екологічно чистих сумок багаторазового використання. Період повного розкладу поліетиленових пакетів, які здебільшого використовуються в продуктових магазинах і на ринках у США та Україні, може тривати 400–1000 років. Натомість багаторазові сумки можна використовувати сотні разів, і розкладаються вони значно швидше, ніж звичайні поліетиленові пакети. Протягом усього дня тривали майстер-класи з прикрашування сумок, проводилась гігантська еко-головоломка для дітей, грала жива музика, всім, хто хотів, розписували обличчя фарбами і хною, а також готувався банер, на якому люди могли написати своє побажання Землі. Кампанію було прихильно сприйнято публікою і широко висвітлено місцевій пресі.

Дівчатка-скаути з мішками зібраного сміття на Андріївському узвозі.
Дівчатка-скаути з мішками зібраного сміття на Андріївському узвозі.

У заході взяли участь і діти співробітників Посольства. Близько 30 дітей з посольської групи дівчаток-скаутів, до якої входять дівчатка 7–11 років із різних країн, та члени їхніх сімей приєдналися до волонтерів, які прибирали два парки, прилеглі до Андріївського узвозу. Ці парки й історичні місця навколо 250-літньої церкви Св. Андрія є популярною туристичною принадою.

Співробітники Посольства висаджують сосни разом зі студентами в лісогосподарстві.
Співробітники Посольства висаджують сосни разом зі студентами в лісогосподарстві.

Кількаденне святкування завершилося двома церемоніями посадки дерев у День Землі, 22 квітня. Вранці посол Теффт приєднався до колишнього голови Лісової служби США Дейла Босуорта й інших представників ЛС США та співробітників Посольства для проведення подальших зустрічей і посадки дерев у Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Посол Теффт і пан Босуорт разом із ректором Дмитром Мельничуком та головою Державної агенції лісових ресурсів України Віктором Сівцем, а також студентами і представниками

засобів масової інформації, посадили дерева на під’їздах до університету. Потім було проведено круглий стіл та сесії запитань і відповідей, під час яких майже 100 студентів і викладачів дізналися про підходи Лісової служби США до раціонального лісокористування. Більше про навчальні й інші програми Національного університету біоресурсів і природокористування можна дізнатися тут.

Директор Управління міжнародних програм Лісової служби США Валдіз Е. Мезаініс висаджує сосни разом зі студентами.
Директор Управління міжнародних програм Лісової служби США Валдіз Е. Мезаініс висаджує сосни разом зі студентами.

По обіді делегація Лісової служби США і представники відділу Департаменту сільського господарства, Економічного відділу, Департаменту енергетики та  Відділу з питань преси, освіти і культури Посольства взялися до справи, щоб допомогти заступникові голови Державної агенції лісових ресурсів України Ярославу Макарчуку, іншим працівникам агенції і студентам посадити сотні сосен у лісовому господарстві поблизу Києва. Церемонію було організовано Держагенцією в рамках її щорічної кампанії “Майбутнє лісу в твоїх руках”, започаткованої в 2006 році. Агенція лісового господарства проводить круглі столи, посадку дерев, прес-конференції, лекції, концерти, щоб підкреслити необхідність збереження лісів і раціонального природокористування. Представники Посольства та Лісової служби США допомагали співробітникам Лісового агенції та студентам рити ями та одне за одним висаджувати деревця з додаванням вітамінних мінеральних добрив.  Більше інформації про кампанію можна знайти на сайті Держлісагенції тут.

Фотографії із заходів святкування Дня Землі Посольством можна подивитися на нашій Flikr сторінці.

Святкуймо Всесвітній день водних ресурсів!

Автор: Даг Морроу, помічник аташе з питань культури

Недавня стаття в газеті New York Times, змусила мене замислитися над важливістю води, не тільки для нашого повсякденного життя, але й для долі країн і промисловості. У статті описана величезна смуга центральної частини США, від Південної Дакоти до Техасу, під якою знаходиться одна з найбільших у світі водоносних структур, Ogalalla. До 1930-х років ця область була відома як Велика американська пустеля, і фермери, які намагалися там господарювати, часто зазнавали повного краху. Зокрема, так сталося під час знаменитої бурі, яка отримала назву “Чаша Пилу” на початку 1930-х років, коли були підняті величезні хмари верхнього шару ґрунту, ораного плугами. Ця буря прокотилися по частині Сполучених Штатів, жахаючи хмарою пилу, висотою в милю.

Водоcпад Селйяландсфосс на півдні Ісландії. Автор: Амнон Айхельберг. (Фотографія National Georgraphic)

У 1930 році завдяки масштабній кампанії з використання Ogalalla для зрошення цей регіон перетворився на один із найбільш стабільних і продуктивних. Це стало однією з найкращих сільськогосподарських історій успіху в світі. Цей регіон Сполучених Штатів нині постачає більшу частину худоби, кукурудзи, сої, пшениці. Але така щедрість не вічна. Ця пустеля вимагає великих обсягів води для підтримки продуктивності. Загалом, фермери осушують водоносний горизонт Ogalalla на 23 см на рік, але природний рівень підживлення водоносного горизонту (на скільки водоносний горизонт поповнюється за рахунок дощової води щороку) – тільки 0,61-150 мм на рік, залежно від регіону. У результаті, деякі експерти вважають, що протягом 20-и років, увесь водоносний горизонт зникне!

Захисники виробників сільськогосподарської продукції стверджують, що якщо не використовувати наявні водні ресурси, то вони не приноситимуть нікому користі, вони прости будуть у наявності. Екологи стверджують, що будь-яка діяльність людини повинна враховувати довгострокову перспективу, щоби уникнути пошкодження і екосистем, і суспільства. Незалежно від точки зору, ясно, що ще протягом нашого життя ми побачимо радикальні зміни в галузі сільського господарства в цьому регіоні Сполучених Штатів, і фермери повинні бути готові перейти до інших видів фермерства, або всім разом переїхати.

Через те, що глобальний клімат продовжує змінюватися, вчені очікують, що вологі регіони стануть ще більш вологими, а сухі – ще більш сухими. Це може посилити конфлікти між регіонами, де вже існує нестача води. Бангладеш і Пакистан, наприклад, сильно залежать від води з річок, які починаються в індійських Гімалаях. Протягом останніх 40-а років Індія успішно гатила греблі на цих річках для зрошення і отримання енергії. Ці греблі дають їй можливість контролю над обсягом води, яка тече в Бангладеш та Пакистан. Досі Індія була спроможна ділитися цими водами зі своїми сусідами на диво добре, проте, якщо підвищення температури зменшить загальну кількість талих льодовикових вод, а населення в усіх трьох країнах швидко зростатиме, конфлікт може бути неминучим.

Озеро Шеосар у формі серця, 4142 м, рівнина Деосай, Пакістан. Автор: Атіф Саєд. (Фотографія National Georgraphic)

Центральна Азія – інший регіон, де ймовірно побачити політичні конфлікти навколо водних ресурсів. Кордони Узбекистану, Таджикистану, Туркменістану і Киргизстану заплутані в клубок, який дуже нерівно ділить річки та водні ресурси. Таджикистан і Узбекистан вже мали дипломатичні конфлікти навколо нової греблі в Таджикистані, яка, на думку Узбекистану , призведе до зниження потоку води в цю країну. З іншого боку, такі місця, як Гавайї, Бангладеш, Бірма, Філіппіни, Гвінея та Індонезія зараз отримують так багато опадів, що їхня найбільша проблема полягає в тому, як уникнути руйнівних сезонних повеней і осушити якнайбільше води.

У цей Міжнародний день води давайте будемо вдячні, що ми отримуємо тут, в Україні, опадів рівно стільки, скільки потрібно!

Проект USAID «Реформа міського теплозабезпечення»: «Збережи тепло – збережи Україну!»

Автор: Ерін Конкорс, Старший радник з питань комунікацій Місії USAID в Україні

Коли у 90-ті роки я працювала в Україні волонтером у організації, що надавала гуманітарну допомогу, я відкрила для себе багато різних способів боротьби з холодом під час довгої української зими. Тоді я винаймала невелику квартиру на Лівому березі і змушена була випробовувати різні методи, винайдені в Україні для того, щоб обігріти приміщення – бо регулювати температуру у ньому я жодним чином не могла. Для того, щоб врятуватися від холоду, я відчиняла духовку старенької газової плити та вмикала її на повну потужність, забивала щілини у віконних рамах поролоном та зверху заклеювала їх паперовою стрічкою. І навпаки – коли міська система опалення починала давати більше тепла, і водночас на вулиці наставала відлига, мені доводилося прочиняти вікна, щоб у квартирі було не так жарко та задушно.

В Україні вкрай необхідно реформувати систему постачання тепла, і це я можу стверджувати на власному досвіді. Починаючи з 2009 року, американський уряд надає Україні фінансову та технічну допомогу у цій справі за проектом «Реформа міського теплозабезпечення», який працює під орудою Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Його мета – сприяти перетворенням у галузі постачання тепла, завдяки чому громадяни, державні установи та промислові підприємства отримуватимуть послуги вищої якості. Проект розрахований на чотири роки та покликаний допомогти Україні розв’язати цілу низку проблем – від вдосконалення неефективної нормативно-правової бази до заміни застарілого обладнання ТЕЦ та котелень, встановлення лічильників і контрольних приладів, поліпшення методів управління тепловими мережами та зменшення залежності від імпорту енергоносіїв. Continue reading “Проект USAID «Реформа міського теплозабезпечення»: «Збережи тепло – збережи Україну!»”