Три роки, дві нації-партнери, одна місія

Джерело: Європейське Командування Збройних сил США

Read in English

Автор: майстер-сержант Чарльз Ларкін, ВПС США
Європейське Командування Збройних сил США
Штутгарт, Німеччина, 5 травня 2015 року

Три роки тому Європейське Командування Збройних сил США об’єднали кілька військових об’єктів, розташованих по всій Європі. Після того, як частину об’єктів закрили і будівлі спорожніли, офісні меблі, комп’ютери, ліжка й інші меблі та обладнання накопичилися на складах. Один з таких складів належав Управлінню воєнного співробітництва міністерства оборони США в Італії.

150427-F-LG216-003
Виступ посла США в Україні на церемонії відкриття Центра суспільної освіти у Вінниці

Завдяки зусиллям Європейського Командування Збройних сил США й Управління воєнного співробітництва міністерства оборони США деякі з цих речей нещодавно знайшли новий притулок у Вінниці, Україна. 27 квітня представники посольства США в Україні, Європейського Командування Збройних сил США, місцевого уряду і неурядових організацій зібралися на церемонії відкриття відновленого Центру суспільної освіти у Вінниці.

Проект розпочався у 2012 році із запиту від місцевої неурядової організації. Вони хотіли побудувати ресурсний центр у своїй області, який би займався питаннями охорони здоров’я і освіти молоді серед соціально-вразливого населення. Також громадський центр займається проблемами внутрішньо переміщених осіб і торгівлі людьми. За даними Міністерства юстиції США торгівля людьми з метою сексуальної експлуатації – яку часто називають сучасною формою рабства – це багатомільярдний злочинний бізнес в Україні. Торгівля жінками та дітьми з цією ж метою є серйозною проблемою, що зачіпає сотні тисяч жертв та їхні родини. Continue reading “Три роки, дві нації-партнери, одна місія”

Advertisements

150-річчя Прокламації про звільнення

Автор посту: Луї Сідебака, Посол з особливих доручень, Офіс з моніторингу та протидії торгівлі людьми Держдепартаменту США

Read in English

150 років тому Президент Авраам Лінкольн видав Прокламацію про звільнення
150 років тому Президент Авраам Лінкольн видав Прокламацію про звільнення

Першого січня ми відзначили 150-річчя з дня виголошення президентом Авраамом Лінкольном Прокламації про звільнення, яка надала свободу мільйонам чоловіків, жінок та дітей, які до того часу перебували в рабстві. Півтора століття потому президент Обама заявив, що своєю прокламацією Лінкольн «підтвердив довгострокову прихильність Сполучених Штатів справі свободи. Як тоді, так і зараз, ми, як і раніше, повні рішучості добиватися того, щоб усі чоловіки, жінки і діти мали можливість реалізувати цей найбільший з дарів».

Однак, ми ще далеко не досягли своєї мети – звільнити світ від будь-яких сучасних видів рабства. Приблизно 27 мільйонів людей є жертвами сучасного рабства, також відомого як торгівля людьми. Цей злочин проявляється по-різному: домашнього працівника насильно утримують в будинку господарів, або чоловіка примушують займатися рабською працею в рибальському човні, або молоду дівчину примушують до проституції в публічному будинку, або хлопчика змушують служити солдатом. Яку б форму вона не приймала, по своїй суті, торгівля людьми – це злочинна експлуатація, що позбавляє своїх жертв свободи і гідності. Сучасне рабство зустрічається у всіх країнах світу, і кожен уряд зобов’язаний на нього реагувати.

Адміністрація Обами прихильна боротьбі із сучасним рабством у себе вдома і за кордоном, практикуючи так званий «підхід трьох “П”» – переслідування торговців, допомога їх жертвам і запобігання цьому злочину в майбутньому (prosecuting traffickers, protecting their victims, and preventing this crime in the future). Ми також прагнемо стати партнерами урядів, які приймають цю проблему всерйоз, і співпрацюємо із зацікавленими особами в громадянському суспільстві, релігійних громадах та приватному секторі, які привносять у нашу боротьбу свої унікальні можливості та досвід. Основна частина нашої роботи полягає в залученні уваги громадськості до цієї проблеми і участю активістів у виявленні, припиненні і запобіганні цього злочину.

Ми продовжуємо цю боротьбу, відзначаючи річницю Прокламації про звільнення. Державний Департамент спільно з Національним центром свободи «Підземна залізниця» в Цинциннаті (штат Огайо) створив фільм «Шлях до свободи», що показує паралелі між торгівлею людьми та періодом рабства в Сполучених Штатах. Від Конго та Мексики до Непалу наші посольства і консульства відкривають свої двері, щоб показати людям цей фільм, пролити світло на цю проблему і спонукати більше людей внести свій внесок у боротьбу з сучасним рабством.

Цей фільм можна переглянути за посиланням: 


Більше інформації: http://www.state.gov/j/tip

Зрештою, якщо ми хочемо досягти успіху в боротьбі із сучасним рабством, ми повинні діяти всі разом, аби навчитися виявляти цей злочин, знати, що робити, коли ми є його очевидцями, і не дозволяти йому заподіювати шкоду нашим громадам. І ми повинні надати повну підтримку цій боротьбі. Як сказав президент Обама, у «боротьбі з торгівлею людьми ми захищаємо одне з основних прав людини». Сполучені Штати зберігають відданість цій роботі, і ми сподіваємося, що ви станете нашим партнером в цих зусиллях.

Одеса у червні: навчання «Сі Бриз», обдаровані діти у «Ластівці» та щільний графік упродовж чотирьох днів в одному з найкращих міст України

Автор посту: Посол США в Україні Джон Теффт 

Як і більшості людей, мені подобається, коли у вихідні дні можна відпочити зі своєю родиною, але є моменти, коли робота вимагає від мене заповнити весь цей час щільним розкладом і поїздками, та я і не заперечую. Гарним прикладом цього стало 3-7 червня, коли Марієла і я відвідали Одесу, одне з моїх найулюбленіших міст в Україні. Це була моя третя поїздка до цього відомого міста на узбережжі. Як і влітку минулого року, основною метою мого візиту була підтримка спільних американо-українських військово-морських навчань, відомих як «Сі Бриз», але ми зробили ще багато чого іншого під час цього візиту. Графік на цих вихідних виявився дуже щільним, розпочавшись з програми для послів, організованої Генеральною дирекцією з обслуговування іноземних представництв (ГДІП). Далі у п’ятницю ввечері ми мали чудову нагоду відвідати Одеський оперний театр, який, як мені сказали, є близьким родичем опери у Відні з архітектурної точки зору. Марієла і я – великі шанувальники балету, отже ми отримали чудову нагоду побачити з близька молодих зірок одеського балету.

Наступного ранку я приєднався до дипломатичного корпусу, який вирушив з візитом до одеського губернатора та обласної ради. Нам розповіли про інвестиційні плани Одеської області. Пізніше я мав приватні зустрічі з мером Одеси, паном Костусєвим та губернатором, паном Матвійчуком. Вони обидва підкреслили важливість інвестицій в Україну та в Одеську область. Це тема, над якою я серйозно працюю, тому я висловив деякі з наших занепокоєнь щодо інвестиційного клімату та боротьби з корупцією на всіх рівнях. І мер і губернатор погодилися з тим, що це важливі питання, і я сподіваюсь на співпрацю з ними,  аби сприяти економічному розвитку Одеської області.

Пізніше в суботу, у перерві між засіданнями, я мав нагоду пообідати з відомим диригентом Одеської філармонії, паном Хобартом Ерлом та його дружиною. Пан Ерл живе в Одесі протягом майже двох десятиліть, але при цьому він залишився справжнім американцем. Я був дуже гордий з того, що один з моїх земляків робить значний внесок у культурне життя Одеси, і я сподіваюся, що наступного разу, коли я буду в Одесі, я зможу побачити його оркестр в дії. Після обіду Марієла і я відвідали місцеву неприбуткову організацію під назвою “Віра, Надія, Любов”, яка працює над проблемами торгівлі людьми та охорони громадського здоров’я, за підтримки місії  Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в Україні. Зустріч з молодими людьми, що працюють там, схвилювала нас. Торгівля людьми є одною з найбільших ганебних проблем нашого часу, і її можна подолати лише завдяки відданій праці таких добровольців, як вони.

У неділю вранці ми трохи прогулялися Одесою, оглядаючи визначні пам’ятки, а потім здійснили невеликий круїз на кораблі, що курсує вздовж узбережжя Одеси. Поїздка була організована нашими українськими колегами, тому на кораблі було біля тридцяти іноземних послів. Це була чудова нагода побачити порт та гарні пляжі вздовж берегової лінії. Щоб завершити день таким же приємним чином, я зустрівся з групою молодих та яскравих українців у дуже гостинному ресторані Одеси “Компот” на знаменитій Дерибасівській вулиці. Ці молоді хлопці та дівчата – випускники програми обміну для майбутніх лідерів (FLEX), яка надає школярам з України та інших держав колишнього Радянського Союзу можливість навчатися в американських середніх школах протягом одного року. Після довгої і цікавої розмови з ними один з випускників цієї програми взяв у мене інтерв’ю для міської газети Одеси «Думская».  

Понеділок ми з Марієлою розпочали візитом в дитячий протитуберкульозний реабілітаційний центр «Ластівка», де ми взяли участь у церемонії завершення проекту гуманітарної допомоги за сприяння Європейського командування збройних сил США (EUCOM) разом з капітаном Грегорі Зелінски.  Церемонія включала розрізання стрічки перед новим баскетбольним майданчиком та короткі виступи директора і головного лікаря «Ластівки» Григорія Степанчука, заступника мера Одеси Олени Павлової, капітана Зелінськи та мого. Після того як капітан закинув перший баскетбольний м’яч на майданчику, діти клініки показали нам фантастичний концерт з піснями, танцями і пародіями, а потім, у відповідь, оркестр Шостого флоту США влаштував чудовий концерт для них.

Після цього я був присутній на офіційному відкритті військово-морських навчань «Сі Бриз – 2011», під час якого виступили адмірал Віктор Максимов, головнокомандувач Військово-морських сил України, заступник командувача ВМС США у Європі та Африці контр-адмірал Кеннет Нортон, заступник голови мера Одеси Микола Ільченко, а також заступник начальника Генерального штабу українських збройних сил віце-адмірал Ігор Кабаненко. Навчання «Сі Бриз – 2011» спільно організовані українськими та американськими військово-морськими силами і спрямовані на покращення безпеки і стабільності в Чорноморському регіоні за рахунок підвищення можливостей Партнерства заради миру (PFP) і регіональних сил безпеки на Чорному морі. Цього року у масштабних багатонаціональних військово-морських навчаннях у Чорному морі з 6 по18 червня беруть участь представники повітряних, сухопутних та морських сил з 13 країн світу. Згодом я дав інтерв’ю з цих питань одеському телеканалу «Новая Одесса». 

Увечері Марієла і я зустрілися з багатьма учасниками навчань «Сі Бриз – 2011», політичними і культурними лідерами Одеси та багатьма іншими на військовому кораблі США «Anzio», протиракетному крейсері, що базується в Норфолку (штат Вірджинія), і належить до другого флоту ВМС США. «Anzio» названий на честь висадки десанту на плацдармі в Анціо (Італія) під час Другої світової війни 22 січня 1944 року. Я маю особистий інтерес до тієї військової кампанії, тому що мій батько був одним з американських солдатів, які брали у ній участь. Капітан Джон Дорі, командир корабля, і його команда організували прекрасний вечір в одеській бухті, і це було чудовим завершенням нашого візиту до перлини Чорного моря. Я вже з нетерпінням чекаю на свій наступний візит до Одеси.

Поїздка до Чернігова: програма із захисту свідків та боротьби із торгівлею людьми за фінансової підтримки США та зустріч з енергійними місцевими журналістами

Автор посту: Посол США в Україні Джон Теффт

Як справжнього ветерана багатьох країн колишнього Радянського Союзу, мене цікавить  історія цього регіону, і нещодавно у мене була нагода відвідати дійсно чудове місто – Чернігів,  який був одним з важливих центрів періоду Київської Русі. Це місто приблизно в 90 хвилинах їзди від Києва, напрочуд приємна поїздка, особливо в ті дні, як 11 травня, коли погода була теплою і ясною.

Посол Теффт під час презентації програми захисту свідків у Чернігові

Я розпочав свій візит із церемонії розрізання стрічки під час відкриття нової системи перевірки свідків у Чернігівському апеляційному суді. Суд було оснащено окремою кімнатою для свідків, де жертви торгівлі людьми, або свідки інших серйозних злочинів, могли б безпечно давати свідчення за допомогою відеозв’язку без необхідності безпосереднього контакту з обвинуваченою особою. Наразі, тільки третина жертв торгівлі людьми в Україні співпрацює з правоохоронними органами, і головною причиною відсутності такої співпраці є стурбованість щодо відсутності захисту. Система дозволяє штучно спотворювати голос або зображення, в той час як судді мають свій окремий монітор,  де  вони можуть бачити особу ясно. Голова апеляційного суду, Садіг Тагієв (випускник програми “Відкритий світ“), пояснив нам, що система цього типу, дозволить суду краще задовольнити міжнародні стандарти захисту свідків. Зараз у нього вже є великі плани щодо цієї системи: в кінці цього місяця він хоче залучити студентів для проведення тренувальних судів. Запровадження цієї системи було профінансовано Бюро Держдепартаменту з міжнародної боротьби з наркотиками та правоохоронної діяльності, і є однією з п’яти систем, що вже були встановлені Міжнародною організацією з міграції. Хоча це обладнання призначено переважно для жертв торгівлі людьми, воно може бути успішно застосовано і для свідків інших тяжких злочинів, де конфіденційність допомагає запобігти повторному звинуваченню або не відчувати загрози від підсудного.

Посол Теффт під час презентації програми захисту свідків у Чернігові

Після суду я зустрівся з губернатором Чернігівської області, Володимиром Хоменко та мером Чернігова Олександром Соколовим. Губернатор свого часу вивчав історію свого регіону, тому висловив занепокоєність проблемами збереження історичних місць та пам’яток у цьому регіоні, а також навколишнього середовища. Як і багато хто в країні, він стурбований тим, як позиціонувати цей регіон з економічної точки зору, аби змінитися з постачальника сировини на виробника повного циклу сільськогосподарських та м’ясних продуктів. У нас відбулася цікава дискусія, оскільки мій рідний штат Вісконсін свого часу стикався  із схожими проблемами.

Після короткої екскурсії містом, аби можна було зробити декілька гарних знімків історичного “Валу” (в центрі міста),  ми завітали до Чернігівською прес-клубу, де мали нагоду зустрітися із групою місцевих журналістів з друкованих, радіо та інтернет-видань, щоб відверто поговорити про свободу преси в регіоні. Це була група дуже енергійних та небайдужих осіб. Журналісти висловили свої думки з широкого кола питань,  деякі з них висловили невдоволення відсутністю доступу до державних посадових осіб, в той час як інші говорили, що така ситуація склалася внаслідок відсутності професіоналізму серед журналістів. Деякі члени прес-клубу заявляли, що журналісти не можуть отримати належний доступ до урядовців та публічної інформації. Інші наголошували на тому, що журналісти повинні мати кращу освіту, або у формі тренінгів, або поліпшення знань українського законодавства щодо преси та публічної інформації. 

У відповідь на питання журналістів, я поділився своєю власною точкою зору на новини в Сполучених Штатах, в тому числі наголосив, що американці виграють від того, що отримують  інформацію з різних джерел новин і часто влаштовують бурхливі дебати щодо суспільноважливих питань. Деякі журналісти висловилися щодо поступового розвитку в Україні різноманітних джерел інформаціії та новин, а також розказали, що альтернативні погляди теж представлені в засобах масової інформації в регіоні. Ми закінчили нашу розмову, обговорюючи роль Інтернет-новин в усьому світі та в Україні. 

Я і раніше бував у Чернігові як турист, і ця поїздка підтвердила те, що я вже знав: це гарне місто, багате історією та красою, і варте короткої одноденної поїздки з Києва!

Церемонія вшанування українців, які зробили свій внесок до боротьби з торгівлею людьми

Автор посту:  Ерін Конкорс, радник Місії USAID з питань зв’язків з громадськістю

Посол Теффт нагороджує медаллю «За хоробрість та особистий внесок» консула Анатолія Писаревського
Посол Теффт нагороджує медаллю «За хоробрість та особистий внесок» консула Анатолія Писаревського

Цього сніжного вечора Київський академічний театр ляльок виглядав як казковий будинок – саме таке враження справляли яскраво освітлені башти з годинниками, вкриті снігом галявини та чудернацькі скульптури. Але замість того, щоб побачити дитячу виставу, у якій фігурки рухаються за примхою рук актора, мені довелося познайомитися з розповідями зовсім іншого ґатунку і переконатися, що у світі досі не все гаразд. Ляльками у цих історіях виступали живі люди, вивезені з власної країни заради грошей, а ляльководами – ті, хто позбавив їх свободи. У цей день Міжнародна організація з міграції (МОМ) вже п’ятий рік поспіль відзначала тих, хто зробив вагомий внесок до боротьби з торгівлею людьми. Ця подія, яка відбулася 2 грудня – у Всесвітній день боротьби за скасування рабства – мала привернути суспільну увагу до проблеми торгівлі людьми та віддати шану тим людям і організаціям, які налаштовані до реальної боротьби з цим злом та довели свою рішучість сміливими вчинками.

За даними МОМ, Україна є країною походження та транзиту, а останнім часом все більше стає і країною призначення для чоловіків, жінок та дітей, які потрапляють у лабети торгівців. У своїй промові керівник місцевого представництва МОМ Манфред Профазі згадав, що починаючи з 1991 року від торгівлі людьми потерпіли понад 110 тис. громадян України.

Фото надано Ксенією Симоновою
Фото надано Ксенією Симоновою

У театрі приглушили світло, і разом з українськими урядовцями та іноземними дипломатами, лідерами громадських організацій та іншими учасниками церемонії я спостерігала за виступами акторів, танцюристів і музикантів. Вони виражали своє власне бачення того, як сучасне рабство обриває людські зв’язки, калічить душі та здоров’я. Найбільше враження на мене справила дивовижна пісочна анімація у виконанні Ксенії Симонової – переможниці минулорічного конкурсу «Україна має талант». У її миттєвих картинах перед нами поставали жінки, чоловіки та діти, оплетені путами торгівців, їхній смуток та біль, але й надія на те, що разом держава та громадянське суспільство здатні кинути потужний виклик злочинцям.      

Першу нагороду («За хоробрість та особистий внесок»), яку спільно вручали Посол США Джон Теффт та директор Департаменту консульської служби МЗС України Андрій Олефіров, отримав Анатолій Писаревський – другий секретар з консульських питань Посольства України в Індонезії, який разом зі своїми колегами добився звільнення потерпілих від торгівлі людьми у цій країні. Працівники консульської служби швидко відгукнулися на поневіряння 19-річної студентки з Києва, яка думала, що їде працювати моделлю, а замість того була примушена займатися проституцією. Завдяки сміливим діям дипломатів вона та ще кілька молодих жінок з України, Росії, Узбекистану та Молдови були звільнені з полону злочинців.   

За словами Манфреда Профазі, сьогодні в Україні швидко поширюються нові різновиди сучасного рабства – зокрема це і примусова праця, і кримінальна торгівля людськими органами. Що стосується незаконного вивезення людей, то зараз ця загроза є реальною не лише для молодих дівчат та дітей, але навіть для жінок та чоловіків похилого віку.  

Уряд Сполучених Штатів Америки вже понад десять років підтримує заходи по боротьбі з торгівлею людьми в Україні. У центрі уваги цих програм перебувають такі питання, як просвіта громадян, технічна та матеріальна допомога правоохоронним органам і громадським організаціям, а також суспільна реінтеграція потерпілих, що включає професійну підготовку та створення нових робочих місць. За цей час 125 колишніх потерпілих створили 105 власних підприємств у таких галузях, як сільське господарство, будівництво, освіта та інші. У співпраці з мережею громадських організацій, що налічує 30 таких об’єднань, були визначені 2670 потерпілих; вони отримали допомогу, психологічну підтримку та послуги, завдяки яким змогли знову влитися у суспільство.