Святкування Різдва і Дня дітей в Колорадо

Автор посту: Чандалі Віньярд, працівник політичного відділу Посольства США в Києві

Read in English

День дітей в Колорадо
День дітей в Колорадо

Грудень – особливий місяць для всіх американців, незалежно від їх релігійної належності чи місця проживання. Найбільше під час свят у моєму рідному місті Боулдер, штат Колорадо, я люблю сяйво величезної  зірки, яку запалюють над містом з боку гір між Днем подяки і Новим роком. Боулдер – одне з незвичних міст Сполучених Штатів, розташоване біля підніжжя величних Скелястих гір. Воно привертає велику увагу найрізноманітніших верств населення, особливо тих, хто цікавиться  альтернативними методами лікування, здоровим способом життя і любить проводити багато часу на свіжому повітрі. Мої батьки переїхали до Боулдера в 1970-х рр. іще молодими людьми і приєднались до буддійської спільноти Шамбала, яка є однією з найбільших буддійських громад у Сполучених Штатах.

Оскільки родина моєї матері має єврейське східноєвропейське коріння, а  родина батька належала до християн англо-французького походження, ми завжди святкували разом Різдво та День дітей під час буддійського свята Шамбали, яке припадає на день зимового сонцестояння 21 грудня. Прикрашати оселю до свята, як правило, починали десь у середині грудня, коли мама нарешті приносила додому ялинку, куплену на одному з численних ялинкових базарів міста. Моя мама має насправді одну з найкращих колекцій різдвяних прикрас, яку я коли-небудь бачила, де є і гарно оздоблені скляні кульки, які родина моєї бабусі привезла в Сполучені Штати з Польщі, й нові прикраси, що їх упродовж багатьох років ми збирали разом із бабусею, мамою і сестрою. Я добре пам’ятаю, як ми діставали зі сховку коробки з прикрасами, одну за одною розгортали ретельно запаковані іграшки, сподіваючись, що кожна з них може

Вівтар Шамбали
Вівтар Шамбали

стати найулюбленішою, і намагалися знайти для них ідеальне місце на ялинці. Ми не забували і про верхівку дерева, яку, зазвичай, прикрашали у кілька ярусів золотими кулями у формі цибулини з червоним і срібним орнаментом, які колись купила в Росії моя прабабуся. Щойно ми закінчували прикрашати ялинку, як приходив час облаштовувати наш «вівтар» до Дня дітей. Для цього поруч із ялинкою ми ставили невеликий столик, укритий золотисто-жовтою  атласною тканиною, оскільки золотий – це королівський колір буддистської Шамбали. На столик поміщали короля і королеву Шамбали, дві вишукано вдягнені ляльки, а також інші важливі речі: свічки, гілки ялівцю, ладан, цукерки та інші невеликі предмети, сакральні для нашої сім’ї.

Оскільки ми святкували і Різдво, і День дітей, за традицією в нашій родині ніколи не відкривали ніяких подарунків у День дітей, хоча в мене були друзі, які це робили. Під час святкування Дня дітей ми разом із сім’єю йшли в головний буддійський центр Боулдера, центр Шамбали, щоб відвідати заходи на честь цього свята. Головною подією Дня дитини була вистава, яку грали члени нашої громади, виконуючи ролі  короля Рігдена й королеви Шамбали, тигра, лева, дракона і гаруди, вигаданої буддійської тварини. Ігрові майданчики було розкидано навколо чарівного міста Калапи – столиці Королівства Шамбали. Загалом, щороку сюжет вистави трохи відрізняється від попереднього, але завжди підкреслює значення душевного підйому, щедрості, доброти і життєрадісності. Король із Королевою влаштовують грандіозний банкет для всіх дітей і сімей Королівства, щоб наголосити на особливій ролі дітей і провести рік теплом, світлом та веселощами. За сюжетом, Король і Королева можуть дарувати подарунки дітям, як це робить Санта у християнській традиції. На святкування Дня дітей спільноту Шамбали надихнули не тільки язичницьке відзначення середини зими, але також японські свята – День хлопчика і День ляльки, два весняних дні, коли хлопчики й дівчатка певного віку отримують у храмі спеціальні подарунки.

Для мене Різдво 25 грудня – не релігійне свято, але день, який я можу провести разом із сім’єю, розгортаючи подарунки, милуючись гарно вбраною ялинкою і насолоджуючись святковими стравами. Всі члени нашої сім’ї протягом кількох тижнів обирають подарунки одне для одного; ми любимо гарно загортати їх у папір і прикрашати стрічками, незалежно від їх розміру. Після того, як подарунки розпаковано, ми часто ходимо в кіно або граємо в настільні ігри перед святковою вечерею. Хоча ми не готуємо спеціальних різдвяних страв, цей день неможливо уявити без печива. Ми з мамою обираємо кілька рецептів печива з різдвяних номерів старої колекції журналів для гурманів. На різдвяну вечерю у нас, як правило, подають смажену яловичину з молодою картоплею, французький багет із свіжим зеленим салатом, пиріг і печиво на десерт.

Тепер, коли я вже доросла і живу далеко від дому, мої традиції святкування змінились. Якщо я не можу поїхати додому на канікули, я дістаю власну колекцію прикрас і оздоблюю невелику ялинку. Я зараз не святкую День дітей, оскільки ще не маю дітей і не практикую буддизм. Проте я хотіла б святкувати його знову, коли у мене з’являться свої діти, тому що воно займає особливе місце в моєму серці, а ще через те, що мені подобається сама ідея святкування Дня дітей.

Веселого вам усім Дня дітей та Різдва!

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s