Херсонес: Збереження минувшини задля пошанування майбутнього

Автор посту: Рейчел Етвуд Мендіола, заступник аташе з питань культури

Read in English

Херсонес
Херсонес

Довга й розмаїта історія України отримала чергову відзнаку завдяки недавньому внесенню Херсонеса у список Світової спадщини ЮНЕСКО. Приєднавшись до інших численних об’єктів ЮНЕСКО в Україні, Херсонес є пам’яткою не лише української минувшини, але й ролі багатьох цивілізацій, які протягом тисячоліть існували на цій землі.

Заснований близько 2500 років тому, в шостому столітті до н.е., грецькими поселенцями з Гераклеї Понтійської, Херсонес має довгу історію. Його назва походить від грецького слова херсонесос, що означає “півострів”. Він розташований у місцевості, нині відомій як Кримський півострів (у давні часи – Таврія), біля сучасного Севастополя на березі Чорного моря.

Грецька колонія починала своє існування як демократичне суспільство (в основному), яким керували виборні урядовці, що називались архонтами, і рада – так звана колегія деміургів. З часом держава стала більш олігархічною, а влада сконцентрувалася в руках архонтів.

Після цих перших кількох сотень років колонія багато разів змінювалась. У кінці другого століття до н.е. вона потрапила в залежність від Босфорського королівства. Згодом, із середини першого століття, вона перейшла під опіку Риму – до 370-х років н.е., коли її захопили гуни. На початку Середньовіччя (близько V століття) Херсонес увійшов до складу Візантійської імперії, вистояв під час турецької облоги у in 581 році, та згодом, у 980-х роках, був завойований Київською Руссю. Після Четвертого хрестового походу, який закінчився у 1204 році, колонія потрапила в залежність від Трапезундської імперії, перед тим як перейти під генуезький контроль на початку ХІІІ ст. Війська хана Ногая розграбували місто в 1299 році, а приблизно ще через сто років колонію було знищено воєначальником Золотої орди Єдигеєм і вона занепала назавжди.

100_2350
Херсонес

Перебуваючи під владою Риму і Візантії, Херсонес був популярним місцем заслання для тих, хто обурювався тодішнім урядом. Крім того, він став місцем легенд. Як розповідає одна з них, після того, як Володимир Великий захопив колонію, він погодився на евакуацію міста лише за умови, що йому віддадуть як дружину сестру Василя II (візантійського імператора з 976-го по 1025 рік). Однак, для того, щоб одружитися з імперською принцесою, Володимир був змушений прийняти християнську віру.

Не дивно, що, маючи таку довгу й цікаву історію, Херсонес став об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Відповідний сертифікат було підготовано в Парижі і вручено на спеціальній церемонії у Севастополі 20 вересня. Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт звернувся до всіх присутніх на церемонії:

“Від імені Посольства США я хочу привітати національний заповідник “Херсонес” і його працівників за їхні визначні досягнення, внаслідок чого культурно-історичну пам’ятку, якою вони опікуються, було визнано об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО. Коли “Античне місто Херсонес Таврійський і його хору (сільськогосподарську околицю)” було внесено до списку ЮНЕСКО 23 червня, це був великий день не лише для України, але й для всіх тих, на кого вплинула класична грецька цивілізація, де вперше зародилась ідея демократії.

Мені дуже приємно й те, що Інститут класичної археології Техаського університету в Остіні під керівництвом професора століття в галузі класичної археології Джозефа Картера відіграв надзвичайно важливу роль у появі Херсонесу на мапі світу і приверненні до нього уваги ЮНЕСКО завдяки своїм розкопкам, публікаціям і тривалій тісній співпраці з українськими працівниками Національного заповідника. Це чудовий приклад того, що може зробити успішне американсько-українське партнерство на користь усього світу.

Минулого року Посольству США вдалося привезти Джона Джеймсона – старшого археолога Національної служби парків США, який спеціалізується на розробці інтерпретаційних програм, – у Національний заповідник “Херсонес”, щоб дослідити нові шляхи, якими цю пам’ятку можна зробити якомога доступнішою для публіки, і водночас мінімізувати той вплив, що його це зростання уваги може на неї справити. Я чекаю на можливість невдовзі самому приїхати в Херсонес і з’ясувати, що ще ми можемо зробити, щоб допомогти вам зберегти ваш заповідник для світу.

Раніше цього місяця я з великим задоволенням відвідав Дрогобич, щоб надати грант від Посольського фонду зі збереження культурної спадщини церкві святого Юрія, яка була однією з восьми українських дерев’яних церков, що їх було внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО того самого дня, коли ви отримали цю велику відзнаку. І так само, як ми допомагаємо зберегти цей чудовий дерев’яний шедевр у Карпатах для майбутніх поколінь, я сподіваюсь на спільну працю з нашими українськими й американськими партнерами, спрямовану на збереження й утримування цього кримського архітектурного дива в гарній формі протягом наступних 2500 років. Вітаю вас!”

Це велике досягнення, що так багато історичних і культурних пам’яток України одержали всесвітнє визнання. Слід сподіватися, що внесення Херсонесу до списку Світової спадщини ЮНЕСКО сприятиме його збереженню і підтримуватиме поглиблення досліджень на користь майбутніх поколінь.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s