Позитивна сила хіп-хопу в Україні

Автор посту: Артур Еванс, заступник аташе з питань культури Посольства США

Read in English

IMG_1810Нещодавно я разом із послом Джеффрі Пайєттом з сім’єю та десятком тисяч глядачів на Майдані Незалежності мав нагоду подивитися чемпіонат світу з брейкдансу. За сприяння “Берн батл скул” (Burn Battle School) сотні молодих українських бі-боїв і бі-герл “билися” (змагалися) у чотирьох номінаціях: найкращий бі-бой серед юніорів, чоловіків, жінок і команд. Я був вражений популярністю цієї події, рівнем кваліфікації українських брейк-дансерів. Ще більше вразило мене те, що, незважаючи на жорстку конкуренцію, атмосфера загалом була позитивною, я б сказав, навіть святковою, і нагадувала мені гру в американський футбол у моєму рідному Огайо.

IMG_2483Посольство США виступало одним зі спонсорів заходу, тому наш Посол мав честь вручити нагороду за перше місце в молодіжній категорії. Переможцем став 10-річний танцюрист із Києва Андрій Кирилін. Це був маленький подвиг з боку Андрія. Молодіжна команда складалася в основному з 16-річних  учасників, і багато з конкурсантів були майже в два рази більшими за Андрія. Але у брейкдансі, який вимагає підготовки, інновацій та швидкості, кмітливість “Давида” часто краща за силу “Голіафа”. Перемога Андрія – це свідчення тривалих років його навчання у київській танцювальній студії “Kinder Crew”. Щоб підтримати Андрія, за лаштунками, разом із його дорослими наставниками, тренерами і членами сім’ї, зібралося багато друзів з команди “Kinder Crew”.

Хіп-хопу і його продовженню – брейкдансові доводилося постійно виборювати собі чесний імідж, почасти через “бандитський” мотив, який затьмарив інші аспекти руху, а почасти через неправильне уявлення про бі-боїнг. І коли мій похід на Майдан щось мені довів, то це, напевно, те, що брейкданс може бути позитивним прикладом для молоді в Україні. Як би запекло не змагалися команди, проте, коли музика зупинялася й оголошували переможця, конкуренти, незалежно від кольору шкіри або місця проживання, завжди збиралися в центрі сцени, тиснули одне одному руки, обіймалися й демонстрували інші ознаки взаємоповаги.

IMG_0990Позитивні аспекти брейкдансу мають американське коріння. Брейкданс зародився на околицях Нью-Йорка 1970-х рр., а його статус “вуличного” танцю означав, що тоді не було ні тренерів, ні команд, ні ліги чемпіонів. Для охочих бі-герл чи бі-боїв потрапити у брейкдансери було легко, але стати класним брейкдансером – важко. Треба було у когось вчитися. Побалакайте з будь-яким досвідченим бі-боєм чи бі-герл “старої” школи про те, як вони дізналися про брейкданс, і вони посміхнуться й без вагань назвуть імена найкращих бі-боїв минулого покоління: людей, які колись їх надихнули, взяли під своє крило й запросили стати частиною “команди”, яка допомогла їм піднятися на вищий щабель. “Кожен когось навчає” – тиха мантра брейкдансерів, яка все ще залишається в силі.

IMG_3345Мабуть, окрім “Massive Monkees” з Сіеттла (штат Вашингтон), жодна команда так добре не засвоїла слоган “Кожен когось навчає”. Посольство США з гордістю підтримало їхню участь від нашої країни в командній першості “Берн батл скул” (Burn Battle School) у Києві. “Massive Monkees” часто перемагали у міжнародних змаганнях. Але вони відрізняються від інших команд тим, що змогли перетворити свій успіх на можливості для всієї своєї спільноти і, зокрема, для наступного покоління. Один із прикладів – це їхня громадська організація “Extraordinary Futures”, яка використовує танець як засіб навчання самодисципліні, підвищення довіри та розширення світогляду у дітей з групи ризику. Останніми роками вони навіть використовували підтримку міста і краудсорсинг, аби  перетворити свою танцювальну студію із влучною назвою “Маяк” на громадський центр, який має програми продовженого дня для школярів, танцювальні групи, класи з музики та мистецтва. Не дивно, що мер Сіеттла нещодавно започаткував  День “Massive Monkees” на  їхню честь.

«Massive Monkees» привезли з собою цей дух громадянської активності до Києва. Протягом трьох днів вони дали кілька майстер-класів, відвідали літні табори, презентували показ фільмів про хіп-хоп, взяли участь у журі на танцювальних конкурсах і виступили перед тисячами молодих українських глядачів. Вони говорили про різноманітність брейкдансу і продемонстрували його здатність ламати бар’єри й розвивати молодь. Однак “Massive Monkees” не самотні у своїх прагненнях. Їхню поїздку було підтримано національною мережею українських команд брейкдансу і танцювальних студій. Під час кожного заходу до них приєднувалися ветерани українського брейкдансу, які ділилися власним досвідом із молоддю, виступали в ролі їхніх тренерів і наставників.

Зрештою, можна сказати, що “Берн батл скул” (Burn Battle School) у цьому році мала шалений успіх, тому що у змаганнях взяли участь сотні дітей і ще тисячі прийшли подивитися на шоу. Але найголовніше – вони довели, що брейкданс живе і процвітає в Україні. Місцеві бі-бої і бі-герл створили активну спільноту, яка простирається від Києва до Севастополя, від Львова до Луцька… і це дуже добре!

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s