20 років успіху: історії від наших випускників програми FLEX – “Навчання за кордоном зробило мене більш зрілим емоційно і духовно й допомогло розширити свій світогляд”

FLEX LogoЦя історія є частиною серії записів у блозі, присвячених 20-й річниці Програми обміну майбутніх лідерів (FLEX) в Україні. FLEX – програма обміну №1 для школярів від уряду Сполучених Штатів. Більше інформації про американські програми обміну можна дізнатися тут

Автор посту: Артем Сухоруков,  Програма обміну майбутніх лідерів  2002-2003, Старша школа Інки, Ешвіл, Північна Кароліна

Read in English

Артем Сухоруков з друзями
Артем Сухоруков з друзями

Ви не уявляєте, які враження я отримав від поїздки у США та відвідування місцевої школи. Хлопець із провінційного містечка на півночі України, я не міг втратити такої можливості. За програмою FSA FLEX–2003 мене зарахували до середньої школи Енка у місті Олбані, штат Північна Кароліна. Навчання за кордоном зробило мене більш зрілим емоційно і духовно й допомогло розширити свій світогляд. За цей час я цілком переглянув своє ставлення до життя та світу. В мене з’явилося багато друзів і партнерів, стосунки з якими я підтримую досі.

В Америці я став абсолютним відмінником, переможцем інтелектуального шоу, учасником конференції GLOBSEC і слухачем академії НАТО, делегатом до штаб-квартири НАТО на державному рівні – всі ці мої найбільші досягнення стали можливими саме завдяки програмі обміну. Я був би зовсім іншою людиною, якби не взяв у ній участі.

Висловлюю найщирішу подяку за надану мені  можливість конкурувати з моїми однолітками з різних країн і заявити про себе. Цей досвід я пронесу через усе життя. Я дякую всім, хто допомагав мені під час перебування у США, і сподіваюсь, що й інші українські учні отримають неабияку користь завдяки цій унікальній програмі.

Згадуючи День пам’яті

Автор посту: Джон Енгстром, радник з правових питань

Read in English

День відзнаки
День відзнаки

День пам’яті для мене – особливо важливе свято. День пам’яті у США відзначають таким же чином, як і травневі свята в Україні – протягом довгих вихідних, коли  сім’ї та друзі можуть зібратися разом на пікнік або інші розваги. Але для багатьох, головна мета Дня пам’яті  – вшанування пам’яті усіх загиблих у війнах американців, часто втрачається через святковий настрій.

Цього року 19 листопада відзначатиметься 150-річчя промови президента Лінкольна в Геттісберзі, яка, на думку багатьох, була найкращою американською промовою усіх часів. Лінкольн виголосив свою коротку промову при освяченні кладовища для солдатів Союзу, які були вбиті на початку року в битві при Геттісберге. У своєму виступі, Лінкольн красномовно пояснив, що всі американці мають пам’ятати в День Пам’яті:

«Це для нас, хто залишився живим. . . бути тут, щоб завершити роботу, яку ті, хто воював тут, не встигли. Це ми, хто має бути тут, присвятивши себе великому завданню, що залишилося для нас від тих шанованих загиблих, чия відданість справі, за яку вони боролися до останнього, була найвищою. Ми маємо добре розуміти, що вони не померли марно, і що уряд народу задля народу ніколи не має зникнути з землі.»

День пам’яті почали відзначати після Громадянської війни, щоб вшанувати пам’ять загиблих у тій війні. Оскільки «рани війни» між Північчю та Півднем ще не загоїлися, Дні пам’яті на Півночі і на Півдні спочатку відзначали в різні терміни, зазвичай, згадуючи загиблих, які померли тільки захищаючи свою сторону. Але кожного разу під час церемоній весняні квіти клали на всі могили загиблих. Після Першої світової війни, коли між Півднем і Північчю все ще тривав процес примирення, було визначено один день, в який згадували  усіх військових, загиблих в усіх війнах США. Той день спочатку називали  День відзнаки, але зараз його всі знають як День пам’яті.

Pic2У результаті останніх досліджень, Єльський історик Девід Блайт описав святкування  самого першого Дня пам’яті. Коли Громадянська війна добігала кінця, армія Конфедерації почала утримувати ув’язнених на відкритому кінно-спортивному треку в Чарльстоні (штат Південна Кароліна). Не дивно, що умови життя були поганими і принаймні 250 ув’язнених померли від дизентерії, інших хвороб та антисанітарії. Ці солдати були потім поховані у братській могилі на території цього ж кінно-спортивному треку.

Коли війна майже закінчилася, місто Чарльстон (де війна почалася в квітні 1861 р.) було практично знищено, коли його знову захопило військо Союзу. У той час, багато з білого населення міста втікло, залишивши позаду тисячі чорних громадян, переважно колишніх рабів, яких було звільнено Прокламацією про звільнення Лінкольна. Багато хто з колишніх рабів розуміли, що сталося на кінно-спортивному треку, і вони вирішили  збудувати великий білий паркан навколо нього. Над входом вони зробили напис: «Замучені під час перегонів». Згодом вони розкопали братську могилу і зробили належне перепоховання солдатів Союзу.

54-го чорношкірий піхотний полк штату Массачусетс
54-го чорношкірий піхотний полк штату Массачусетс

1 травня 1865 року, майже через місяць після закінчення війни,  більше ніж 10 тисяч чорношкірих жителів Чарльстону разом з білими місіонерами та вчителями, пройшли маршем вулицями міста у напрямку нового кладовища на території колишнього кінно-спортивного треку. Парад очолювали 3 тисячі чорношкірих дітей з квітами та піснею “Тіло Джона Брауна” (Джон Браун був відомим противником рабства, а основна мелодія пісні така ж сама, як і в Військовому гімні Республіки). На жаль, практично ніяких записів того, що було сказано під час тієї першої церемонії Дня пам’яті, не зберіглося, але репортер з Нью-Йорк Триб’юн описав цю подію так: «поминальний марш друзів та тих, хто в скорботі, якого Південна Кароліна чи, навіть, Сполучені Штати ще ніколи до цього не бачили». Учасники маршу співали спірічуелз та читали уривки з Біблії. Після церемонії  солдати повернулись до своїх вправ, а інші учасники розійшлися на пікніки. Серед учасників параду і церемонії були солдати 54-го чорношкірого піхотного полку штату Массачусетс, який прославився завдяки фільму “Слава” з Дензелем Вашингтоном, Морганом Фріменом та Меттью Бродеріком в головних ролях.

Від себе особисто хочу додати, що я святкую День пам’яті в США у досить незвичний спосіб. Я захоплююсь і часто беру активну участь у реконструкції подій Громадянської війни, а також є членом групи, що представляє військовий корабель  «U.S.S. Michigan Marine Guard». Я часто перевтілююсь у роль морського піхотинця або сержанта, який служив під час Громадянської війни на першому броньованому кораблі військово-морського флоту ВМС

Реконструкція Громадянської війни у День пам'яті
Реконструкція Громадянської війни у День пам’яті

США. Це цікаве хобі, тому що багато американців поняття не мають, що американські морські піхотинці брали участь в Громадянській війні. Під час святкування Дня пам’яті до нашої морської піхоти, зазвичай, приєднуються більше тисячі інших реконструкторів Громадянської війни (Союзу та Конфедерації) у триденному заході в Greenfield Village в Дірборні (штат Мічиган). Greenfield Village – це великий історичний парк схожий на Пирогово в Києві. Під час реконструкції солдати проживають в таборах,  подібних до тих, які були під час Громадянської війни. Ми намагаємося перевтілюватися у наших персонажів та грати якомога природніше та ближче до історичних фактів, аби показати «живу історію» нашим глядачам. Це, зазвичай, дуже спекотливі та виснажливі ​​вихідні, з постійними військовими тренуваннями, а також реконструкцією кількох грандіозних битв, в яких бере участь артилерія, кавалерія та піхота.

У День пам’яті, опівдні, на великій зеленій галявині Greenfield Village, обидві армії виступають один проти одного зупиняючись біля символічного кладовища. В той час як всі солдати стоять по-стійці «струнко», жінки-реконструктори повільно обходять всіх військових, кладучи на символічні могили квіти від імені Сполучених Штатів на честь усіх американців, які “віддали свої життя та найвищу міру відданості”. Після цієї церемонії, всі справжні військовослужбовці та ветерани запрошуються на галявину з реконструкторами, де їм висловлюють подяку за службу у збройних силах США. Ця проста церемонія завжди надихала мене, і як казав президент Лінкольн: «Це для нас, хто залишився живим. . . бути тут, щоб завершити роботу, яку ті, хто воював тут, не встигли. Це ми, хто має бути тут, присвятивши себе великому завданню, що залишилося для нас від тих шанованих загиблих, чия відданість справі, за яку вони боролися до останнього, була найвищою.»  Ці слова варто пам’ятати не тільки в День пам’яті, але і протягом року.

20 років успіху: історії від наших випускників програми FLEX – “Мої нинішні успіхи є прямим результатом волонтерської діяльності.”

FLEX Logo

Ця історія є частиною серії записів у блозі, присвячених 20-й річниці Програми обміну майбутніх лідерів (FLEX) в Україні. FLEX – програма обміну №1 для школярів від уряду Сполучених Штатів. Більше інформації про американські програми обміну можна дізнатися тут

Автор посту: Ірина Лисенко,  Програма обміну майбутніх лідерів  2002-2003Старша школа Фрутленда, Фрутленд, Айдахо

Read in English

Бути волонтером, щоб мати змогу допомагати людям, і знаходити для цього нові, змістовні і стабільні способи, – ця ідея глибоко проникла у моє життя. Все почалося, коли я стала учасником програми FLEX у 2002–2003 рр. Я провела незабутній рік у місті Фрутленд, штаті Айдаго, де працювала волонтером у громадській бібліотеці і брала участь у кампанії збору коштів для бездомних. Іще тоді я вирішила, що продовжу цю роботу після повернення зі США.

Мої нинішні успіхи є прямим результатом волонтерської діяльності. Я була волонтером в Україні в різних проектах з 2004 року. В 2007–2009 рр. я 10 місяців працювала волонтером Європейської волонтерської служби (ЄВС) в Люксембурзі. Там я намагалася сприяти розвиткові міжрелігійного діалогу, досліджувала випадки дискримінації іноземних студентів на студентському ринку праці. А ще навчала англійській мові китайських та африканських студентів. Це був справді веселий і успішний проект!

Ірина Лисенко, випускниця програми FLEX
Ірина Лисенко, випускниця програми FLEX

Через рік, у 2008 році, я заснувала молодіжну неурядову організацію «Іскра» в Миколаєві. «Іскра» працює в сфері міжкультурного і міжрелігійного діалогу і є організацією, яка спрямовує діяльність волонтерів і яку фінансує Європейська комісія в рамках Європейської волонтерської служби. З 2008 року я допомогла 29 молодим українцям знайти справу, яку вони полюбили, і місце у довгостроковому волонтерському проекті за кордоном.

У 2009–2010 рр. я стала волонтером служби «Примирення заради миру» у Гданську, Польща. Я організовувала для німецьких молодіжних груп відвідування території колишнього концтабору «Штутгоф», перекладала тури по архівах «Штутгофа» з польської на німецьку мову, відвідувала літніх людей, які пережили концтабори.

Сьогодні я студентка магістерської програми «Мир і розв’язування конфліктів» в Університеті Марбурга, Німеччина. Водночас я працюю волонтером у міжнародній мережі молодіжних організацій і планую й надалі займатися волонтерською роботою. І я дуже вдячна долі за рік, поведений у США, який повністю змінив мої погляди на те, як я можу допомагати людям і бути корисною для них!

Наука сексуальності

IDAHO-rr_tcm7-115931Автор посту: Джек Фішер, спеціаліст з прав людини  

Read in English

Оскільки Сполучені Штати зараз знаходяться в процесі боротьби за те, як наше суспільство буде  вирішувати питання громадянських прав лесбійок, геїв, бісексуалів і транссексуалів (ЛГБТ), здається, що паралельні дискусії з подібних проблем сьогодні відбуваються і в Україні. Сорок років тому в США в жодному штаті не було законів, які б захищали ЛГБТ від дискримінації у сфері роботи або житла, у жодному штаті не було дозволу на цивільні або одностатеві шлюби, Американська асоціація психологів і досі вважає гомосексуалізм психічним розладом, а поліція проводила обшуки барів, які відвідували ЛГБТ.  Якщо ЛГБТ хотіли займати державні посади, служити в армії або працювати в урядових установах, вони не могли відкрито говорити про свою сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність. Оскільки українці починають відкрито обговорювати свої власні закони щодо ЛГБТ, важливо, щоб ті, хто приймає участь у дискусії, мали доступ до найкращих джерел науки про сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність, аби зробити найбільш свідомий вибір з усіх можливих варіантів. В цій статті наведено непоганий, на наш розсуд, огляд наукового  визначення сексуальну орієнтації.

Гомосексуалізм – не є власним вибором людини

Більшість геїв повідомляють, що вони мали інакші почуття у дитинстві та під час статевого дозрівання, і розуміли, що їх сексуальні почуття спрямовані, в основному, або виключно до тих, хто є одної з ними статі. Багато гетеросексуалів не роблять свідомий вибір  “бути” гетеросексуалами, а геї не роблять вибір “бути” геями. Більшість геїв повідомляють про тривалий період боротьби з тим, що вони геї, намагаючись  приховати свою сексуальність через соціальне тавро ганьби на цей статус. Саме через цей внутрішній конфлікт кількість спроб і фактичних самогубств серед ЛГБТ молоді значно вища, ніж серед загального населення. Деякі дослідження стверджують, що 30-40% ЛГБТ підлітків хоч раз робили спробу самогубства, що в чотири рази вище, ніж той же показник серед гетеросексуальних підлітків. За великим рахунком, нема ніякого сенсу обирати ту сексуальність, яка суттєво знижує статистичну ймовірність  знайти супутника життя, піддається підвищеному ризику насильства або залякування, яка перешкоджає вільному і повному здійсненню громадянських і людських прав, і яка, ймовірно, призведе до конфлікту або розриву з найближчими членами сім’ї і друзями.

Гомосексуалізм – це не хвороба або розлади, і це не заразно

У 1974 році в Діагностичному і статистичному посібнику з психічних розладів, першоджерела, яке використовується американськими і багатьма іншими психологами та психіатрами, гомосексуалізм було виключено з категорії “психічні розлади.” Це було пов’язано із збільшенням кількості досліджень, які показали, що гомосексуальність є природженою, незмінною, і не заважає здоровій людині вести  повноцінне життя. Ті, хто виступають проти надання батьківських прав представникам ЛГБТ, стверджують, що вони не повинні мати можливість виховувати дітей, тому що, швидше за все, вони виховають гомосексуалів. Але у 2005 році дослідження дітей, вихованих одностатевими парами показало, що ці діти не відрізняються від дітей, які виховуються в сім’ях з матір’ю і батьком, а також не мають ознак, що вони в майбутньому стануть геями.

Гомосексуалізм не можна змінити або «вилікувати»

Десятиліття досліджень “відновлювальної терапії” гомосексуалізму показали, що спроби змінити сексуальність людини не є ефективними, і часто призводять до несприятливих психологічних побічних ефектів. Наприклад, у дослідженні “відновлювальної терапії” 2002 року, тільки 3% учасників повідомили про те, що вони успішно змінили свою сексуальну орієнтацію. Інформація від цих трьох відсотків була прийнята тільки на слово, без спроби виміряти їх фізіологічні і сексуальні потяги до осіб тієї ж статі. Кілька високопоставлених осіб, які повідомили, що в результаті “відновлювальної терапії”  “вилікували” свою гомосексуальність, пізніше відмовилися від своїх слів.

Генетика, очевидно, грає важливу роль в гомосексуалізмі, але немає певного “гену гомосексуальності”

Дослідження ідентичних близнюків виявили, що приблизно половина близнюків, сестра або брат якого є геєм або лесбійкою, може бути геєм чи лесбійкою. Якби існував визначальний “ген гомосексуальності”, то ця цифра була б 100%, оскільки однояйцеві близнюки мають однакові гени. Однак, враховуючи, що оцінка гомосексуалізму в загальному діапазоні населення від 1 до 3%, це факт дозволяє припустити, що існує  сильний генетичний компонент гомосексуалізму. Деякі дослідження показують, що генетичний маркер Xq28 можуть відігравати певну роль у чоловічій гомосексуальності, хоча це заперечується іншими дослідженнями. Епігенетичні фактори, ймовірно, також частково пояснюють існування гомосексуалізму. Епігенетика – це наука про те, що в той час як будь-яка людина має тисячі генів, тільки деякі з них можуть бути активними, в той час як інші залишаються “вимкненими”. Гормональні зміни під  час появи та розвитку зародку на ранньому етапі можуть “перемикати або вмикати” певні гени, і це може бути поясненням того, що один близнюк гомосексуальний, а інший – ні. Порядок народження також, відіграє роль у гомосексуалізмі. Бланшар і Классен повідомляли у 1997 році, що кожен старший брат збільшує шанси людини стати гомосексуалістом на 33%, що, можливо, пов’язано з тим, що вплив жіночого гормону на кожний наступний рецесивний чоловічий ембріон змінюється. І нарешті, виявилося, що існують суттєві відмінності в структурі мозку у гомосексуалістами та гетеросексуалів. Дослідження Саймон Левей показали, що гіпоталамуси чоловіків-гомосексуалістів близькі за розмірами до гіпоталамусів жінок-гетеросексуалів, а гіпоталамуси лесбійок близькі за розмірами до гіпоталамусів чоловіків-гетеросексуалів. Ці відмінності в структурі мозку можуть також частково пояснити виникнення гомосексуалізму.

Гомосексуалізм не запозичений із Заходу

Гомосексуальна поведінка спостерігалася в кожній культурі, в кожному суспільстві, в будь-який період часу в історії. Антропологи Стівен Мюррей і Уїлл Роско повідомляли про те, що жінки в Лесото (Африка) формують довгострокові та соціально прийнятні  статеві стосунки, що називаються motsoalle. В 2400 році до н.е. єгипетські парубки Хнумхотеп та Нянхнум (Khnumhotep і Niankhkhnum) були увічнені в серії барельєфів, цілуючи один одного в оточенні інших. Гомосексуалізм був зображений в літературі та мистецтві Стародавнього Китаю і Японії, Таїланду. Тайські королі часто мали серед коханців жінок та чоловіків.

Навіть у Сполучених Штатах, обговорення гомосексуалізму викликає сильні пристрасті та суперечки, і багато людей стверджують, що одностатеві відносини є аморальними, або небезпечними для суспільства і традиційної сім’ї. Тим не менш, шляхом обговорення ми прийшли до розуміння важливості захисту права всіх людей вільно виражати свою думку, право на свободу зборів, право жити без страху перед насильством.

17 травня відзначається Міжнародний день проти гомофобії і трансфобії.

Посол Теффт відвідує “Дні Америки” в Донецьку

Автор посту: Тім Пергальски, співробітник політичного відділу Посольства США

Read in English

Донецьк
Донецьк

Нещодавно я мав нагоду разом з Послом США в Україні Джоном Теффтом відвідати Донецьк, промислове місто на сході України.  Донецьк – це місто «сталі», або український Піттсбург, який свого часу виграв від значних державних інвестицій в його інфраструктуру. Дороги у центрі міста (на відміну від Києва, що гірше фінансується) гарної якості, а також ми спостерігали як працівники комунальної служби скрізь займалися засіванням трави та висадкою квітів на клумбах. Однак, Донецьку, який було засновано у 1869 році валлійцем Джоном Х’юзом, що побудував тут вугільні шахти та металургійні заводи, не вистачає історичних будівель, яких дуже багато в інших містах України.

Відкриття фотовиставки Івана Дудкіна "Неочікувана Америка" фотовиставку в Центрі "Вікно в Америку" в Донецькій обласній бібліотеці
Відкриття фотовиставки Івана Дудкіна “Несподівана Америка”  в Центрі “Вікно в Америку” в Донецькій обласній бібліотеці

Посол Теффт відвідав Донецьк, щоб взяти участь у культурному заході “Дні Америки” в Донецьку, кількаденному фестивалі американської культури в місті. Було цікаво чути запитання від студентів під час освітнього ярмарку (всіх завжди цікавлять візи!), а також, на мій подив, я дізнався, що студенти в Донецьку грають в американський футбол. Посол також відкрив фотовиставку, в якій можна було побачити Америку очами українського фотохудожника. Ми зустрілися з мером і губернатором Донецька, і що мене здивувало найбільше, під час обох зустрічей було багато журналістів, які охоче записували все, що губернатор і посол говорили один одному.

8659289401_52485d1cb1_c
Зустріч з Олександром Лук’янченко, мером Донецька

Ми також відвідали волонтера Корпусу миру, який викладає в Донецькому інституті туризму. Посол відповів на запитання студентів, які показали своє бездоганне володіння англійською мовою. Ми також відвідали два проекти, що фінансуються Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Перший проект допомагає Апеляційному суду Донецької області підвищити прозорість судового процесу. Головний суддя розказав багато про поліпшення за останні кілька років, завдяки значній суммі гранту USAID та партнерству з місцевими НУО,  які

Посол Теффт відвідує туберкульозну лікарню в Донецьку
Посол Теффт відвідує туберкульозну лікарню в Донецьку

проводили незалежні опитування користувачів, щоб визначити, чи вважають вони справедливим розгляд їх справ у суді.  На думку користувачів, чесність і прозорість в суді поступово зростає, це визнали навіть ті, хто програв свої справи, а також знижується рівень корупції. Ми також відвідали туберкульозну лікарню, яка удвічі знизила смертність від туберкульозу в Донецькій області протягом останніх десяти років, з тих пір як лікарня працює з USAID. У лікарів і персоналу в лікарні відчувалась справжня пристрасть до своєї роботи, коли вони розказували послу про різні проекти, які вони здійснюють. У день наших відвідин, в лікарні якраз проводили аудит представники ВООЗ, щоб оцінити, чи можна буде на базі лікарні зробити тренінговий центр. Всі ці візити ще раз показали, наскільки важливі наші зусилля, і як кілька невеликих проектів можуть  мати велике значення в житті багатьох людей.

Під час польоту назад, я мав змогу зібрати до купи усі враження від поїздки і зрозуміти, як багато ми побачили за ці три дні: у нас було 19 різних заходів, але цього виявилося замало для того, щоб осягнути все, що ми хотіли побачити. Я зрозумів, що хочу ще раз приїхати в Донецьк, побачити Донбас,  відвідати інші місця в Україні, щоб розказати про неї більше.

Посольство США у Києві відзначає День Землі разом з Лісовою службою США та українською молоддю

Автор посту: Міша Марторана, спеціаліст з питань навколишнього середовища, науки, технологій та охорони здоров’я Посольства США

Read in English

Посол Теффт висаджує дерева з ректором Національного університету біоресурсів і природокористування Дмитром Мельничуком.
Посол Теффт висаджує дерева з ректором Національного університету біоресурсів і природокористування Дмитром Мельничуком.

Посольство США протягом тижня відзначало День Землі лекціями, освітніми кампаніями та публічними акціями. Цього року нам пощастило приймати у себе в гостях делегацію у складі членів Управління міжнародних програм Лісової служби США та колишнього голови цієї служби Дейла Босуорта (2001–2007), які очолили групу представників Посольства під час не однієї, як зазвичай, а двох церемоній посадки дерев у День Землі.

Перший День Землі, що відзначався 22 квітня 1970 року, було задумано як одночасний «практичний урок» в університетах по всій країні. Автор цього задуму, сенатор Гейлорд Нельсон зі штату Вісконсин, відчув потребу діяти після того, як побачив наслідки розливу нафти у Санта-Барбарі, штат Каліфорнія, у 1969 році. До 1990 року День Землі вже перетворився на міжнародний рух, а у 2012 році його відзначили більш як 1,5 мільярда людей у190 країнах. У 2013 році у волонтерських заходах Посольства США в Києві взяло участь понад 450 українців, що отримало широке висвітлення у ЗМІ.

Члени Молодіжної ради розмальовують свої «екосумки».
Члени Молодіжної ради розмальовують свої «екосумки».

Заступник радника з економічних питань Посольства Елізабет Хорст відкрила наші заходи з нагоди Дня Землі 18 квітня лекцією на тему екологічної публічної дипломатії уряду США. Пані Хорст спілкувалася приблизно з 35 молодими фахівцями і студентами університетів у рамках Ініціативи молодіжного розвитку Посольства – програми, яка інформує молодих українців про роль США у сфері міжнародних і внутрішніх питань, таких як продовольча безпека, НАТО й міжнародні відносини. Пані Хорст розповіла про дії Державного департаменту та інших державних установ США, покликані сприяти розвиткові раціональної екологічної політики й управління в усьому світі і про наші зусилля, спрямовані на пом’якшення наслідків зміни клімату й екологічних катастроф.

У неділю 21 квітня Молодіжна рада Посольства США провела інтерактивну кампанію, присвячену Дню Землі, в рамках якої покупцям супермаркету в обмін на їхні одноразові пластикові пакети роздали сотні екологічно чистих сумок багаторазового використання. Період повного розкладу поліетиленових пакетів, які здебільшого використовуються в продуктових магазинах і на ринках у США та Україні, може тривати 400–1000 років. Натомість багаторазові сумки можна використовувати сотні разів, і розкладаються вони значно швидше, ніж звичайні поліетиленові пакети. Протягом усього дня тривали майстер-класи з прикрашування сумок, проводилась гігантська еко-головоломка для дітей, грала жива музика, всім, хто хотів, розписували обличчя фарбами і хною, а також готувався банер, на якому люди могли написати своє побажання Землі. Кампанію було прихильно сприйнято публікою і широко висвітлено місцевій пресі.

Дівчатка-скаути з мішками зібраного сміття на Андріївському узвозі.
Дівчатка-скаути з мішками зібраного сміття на Андріївському узвозі.

У заході взяли участь і діти співробітників Посольства. Близько 30 дітей з посольської групи дівчаток-скаутів, до якої входять дівчатка 7–11 років із різних країн, та члени їхніх сімей приєдналися до волонтерів, які прибирали два парки, прилеглі до Андріївського узвозу. Ці парки й історичні місця навколо 250-літньої церкви Св. Андрія є популярною туристичною принадою.

Співробітники Посольства висаджують сосни разом зі студентами в лісогосподарстві.
Співробітники Посольства висаджують сосни разом зі студентами в лісогосподарстві.

Кількаденне святкування завершилося двома церемоніями посадки дерев у День Землі, 22 квітня. Вранці посол Теффт приєднався до колишнього голови Лісової служби США Дейла Босуорта й інших представників ЛС США та співробітників Посольства для проведення подальших зустрічей і посадки дерев у Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Посол Теффт і пан Босуорт разом із ректором Дмитром Мельничуком та головою Державної агенції лісових ресурсів України Віктором Сівцем, а також студентами і представниками

засобів масової інформації, посадили дерева на під’їздах до університету. Потім було проведено круглий стіл та сесії запитань і відповідей, під час яких майже 100 студентів і викладачів дізналися про підходи Лісової служби США до раціонального лісокористування. Більше про навчальні й інші програми Національного університету біоресурсів і природокористування можна дізнатися тут.

Директор Управління міжнародних програм Лісової служби США Валдіз Е. Мезаініс висаджує сосни разом зі студентами.
Директор Управління міжнародних програм Лісової служби США Валдіз Е. Мезаініс висаджує сосни разом зі студентами.

По обіді делегація Лісової служби США і представники відділу Департаменту сільського господарства, Економічного відділу, Департаменту енергетики та  Відділу з питань преси, освіти і культури Посольства взялися до справи, щоб допомогти заступникові голови Державної агенції лісових ресурсів України Ярославу Макарчуку, іншим працівникам агенції і студентам посадити сотні сосен у лісовому господарстві поблизу Києва. Церемонію було організовано Держагенцією в рамках її щорічної кампанії “Майбутнє лісу в твоїх руках”, започаткованої в 2006 році. Агенція лісового господарства проводить круглі столи, посадку дерев, прес-конференції, лекції, концерти, щоб підкреслити необхідність збереження лісів і раціонального природокористування. Представники Посольства та Лісової служби США допомагали співробітникам Лісового агенції та студентам рити ями та одне за одним висаджувати деревця з додаванням вітамінних мінеральних добрив.  Більше інформації про кампанію можна знайти на сайті Держлісагенції тут.

Фотографії із заходів святкування Дня Землі Посольством можна подивитися на нашій Flikr сторінці.

Жінки-підприємиці: наступна рушійна сила української економіки?

Автор посту: Малгорзата Вульф, спеціаліст економічного відділу Посольства США

Read in English

1
Форум: “Жінки-підприємиці: наступна рушійна сила української економіки?”

У цей перехідний період для професійних ролей жінок в Україні, багато жінок шукають можливостей для самостійного опікування про своє майбутнє. Мені пощастило приєднатися до більш ніж 160 українських жінок-підприємців, власників малих і середніх підприємств, 12 квітня під час форуму: “Жінки-підприємиці: наступна рушійна сила української економіки?”  Моє серце сповнилося надією, коли я бачила як десятки активних жінок з ентузіазмом обговорювали сесії конференції, ініціювали нові професійні контакти, обмінювалися візитками, демонструючи те, що жінки в Україні є важливою частиною економіки і майбутнього.

2
Заступник Державного секретаря з громадських зв’язків Тара Соненшайн відкрила форум

Заступник Державного секретаря з громадських зв’язків Тара Соненшайн відкрила форум надихаючою промовою про важливість жіночого лідерства. Мета форуму – сприяння зростанню важливої ролі українських жінок у забезпеченні економічного зростання України, підвищення довіри до жінок-підприємців та забезпечення практичного  інструментарію для подальшого розширення їх прав і можливостей. Учасникам була надана можливість поспілкуватися, обмінятися досвідом і обговорити стратегічні інвестиції в економічний потенціал жінок.

4
Міністр соціальної політики Наталія Королевська відкрила форум

Міністр соціальної політики Наталія Королевська у своїй промові підкреслила: “Рівні права та можливості для жінок і чоловіків – це глобальне питання.” Вона також зазначила, що гендерна рівність є особливо важливию під час світової економічної кризи і доповіла, що її міністерство працює над проектом закону, який надасть 30% квоту для жінок у державному секторі.

Під час робочих сесій форуму експерти дали можливість учасникам обмінятися особистим досвідом і поділитися історіями успіху. Під час однієї з перерв на каву, одна жінка підійшла до мене і сказала: “Коли ви робите бізнес, ви думаєте, що ви одна, оточена своїми дрібними проблемами. Але дуже тішить чути те, що інші жінки борються з тими ж проблемами. Це добре, що є можливість говорити про це. І це надає тобі сил!”

3
Форум: “Жінки-підприємиці: наступна рушійна сила української економіки?”

Дві з сесій форуму було зосереджено на зв’язку (connectivity) – однієї з трьох “Сі”, про які згадувала у своїй промові заступник Державного секретаря з громадських зв’язків Тара Соненшайн, тоді як дві інші є впевненість (confidence) і громада (community). Одна з панельних сесій була орієнтована на наставництво як ефективний інструмент зростання майбутніх лідерів, тоді як інша – на мережі як ключового фактору успіху. Під час першої панельної сесії було зроблено наголос на тому, що в якості наставника ви «повертаєте суспільству те, що ви отримали” – вашу освіту і досвід. Наставництво може служити людям різного віку і це слід розглядати як загальний обсяг інвестицій в жінок.

Розкриття талантів жінок, яких я бачила на форумі, можуть допомогти Україні повністю реалізувати свій економічний потенціал. Як сказала у своєму виступі заступник Державного секретаря з громадських зв’язків Тара Соненшайн: «Розширення можливостей жінок – це дуже розумно. Один із способів зрозуміти, як задавати розумні питання сьогодні, не задавати питання “чому жінки?” – а запитати:”чому не жінки?”.