Майбутнє Криму – зелені поля

Автор посту: Джейсон Гілпін,  Агентство США зміжнародного розвитку USAID

Read in English

Цей рів в Роздольному  буде заповнений водою в літній період. Води будуть спрямовані в Крим з Дніпра з використанням існуючих систем зрошення. Кошти USAID  будуть використані для розробки інфраструктури, яка дозволить транспортувати воду з каналу в сади неподалік.
Цей рів в Роздольному буде заповнений водою в літній період. Води будуть спрямовані в Крим з Дніпра з використанням існуючих систем зрошення. Кошти USAID будуть використані для розробки інфраструктури, яка дозволить транспортувати воду з каналу в сади неподалік.

Для тих з нас, хто завжди мав доступ до чистої води, він сприймається як щось абсолютно природнє – ми відкриваємо кран, і звідти тече вода, яку ми використовуємо для приготування їжі, для того, щоб прийняти ванну, полити квіти чи газон, і навіть не думаємо про те, який складний шлях вона пройшла, перш ніж потрапити до нашої оселі. Але безумовно на нашій планеті є багато людей, які мають постійно думати про воду, тому що ніколи не мали її вдосталь, і у кращому випадку були змушені раз у раз носити її з місцевого колодязя.

Ці заходи дозволять використовувати насос в Первомайському для зрошення колгоспних угідь, що є економічною базою сільських громад  з 300 чоловік.
Ці заходи дозволять використовувати насос в Первомайському для зрошення колгоспних угідь, що є економічною базою сільських громад з 300 чоловік.

Але є і такі села та міста, зокрема у країнах колишнього Радянського Союзу, які колись мали стабільне водопостачання, але нині відчувають на собі наслідки руйнування інфраструктури, тоді як споживання води у них не зменшується, а навпаки зростає. Особливо наочним це є у невеликих містах та селах Криму.

Крим – це привабливий регіон з цілою низкою дуже різноманітних екосистем, ландшафтів, кліматичних умов, етнічним та культурним розмаїттям. Свого часу я був волонтером Корпусу миру США, і два роки прожив у Севастополі – місті, розташованому на південно-західному узбережжі півострова. За цей період мені довелося відвідати чимало сіл та містечок, де працювали наші партнери – члени громадських організацій, а також інші волонтери, тож мені на власні очі довелося побачити, як багато мешканців сільських громад Криму змушені цілими днями, а то й тижнями обходитися без води, особливо влітку.  У багатьох селах вода подається за графіком – кілька днів на тиждень, і то лише одну-дві години на добу.  У цей короткий час люди вважають за розкіш навіть нашвидкуруч прийняти душ, бо їм треба наповнити водою як можна більше пластикових банок та пляшок – щоб вистачило до наступної подачі.  Вода у бутлях, що продається у супермаркетах, є надто дорогою для пересічного мешканця кримського села, дохід якого зазвичай складає не більше 200 доларів на місяць.  Окрім того, сьогодні до Криму приїздить все більше туристів, тому у літній період навантаження на систему постачання води, і без того переобтяжену, ще більше зростає.

Колодязі і водна інфраструктура у Криму створена за радянських часів і потребує лише покращення або ремонту, щоб зробити їх корисними.
Колодязі і водна інфраструктура у Криму створена за радянських часів і потребує лише покращення або ремонту, щоб зробити їх корисними.

При цьому не можна сказати, що у Криму бракує води – це доволі посушливий регіон (у середньому за рік тут випадає не більше 400 мм опадів), зате у ньому існують значні запаси підземних вод та працюють канали, якими вода надходить з півночі – з однієї з приток Дніпра. Проблема полягає в тому, що у періоди високого сезонного попиту той обсяг води, який постачається з водогонів та водоносних шарів ґрунту, є недостатнім. Особливо складною ситуація стає навесні та влітку, бо сільські мешканці використовують значну кількість води для поливу овочів та фруктів на своїх присадибних ділянках – а без них теж не обійтися, бо це – суттєве джерело додаткових доходів.

Змінити цю ситуацію на краще покликаний проект Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Стале водопостачання для сільського господарства Криму», що його з липня минулого року впроваджує наш український партнер – організація «Інститут розвитку аграрних ринків». Він успішно демонструє те, що на основі прозорого планування і потужної підтримки з боку місцевих громад, навіть за незначного вкладення коштів можна здійснити вдосконалення інфраструктури, які забезпечать надійне водопостачання малих міст та селищ Криму.  В рамках цієї програми мають бути реалізовані демонстраційні проекти у трьох районах автономії: Сакському, Первомайському та Роздольненському.

Керівники проекту пояснюють майбутнє зеленішого Криму під час візиту  в Перв
Керівники проекту пояснюють майбутнє зеленішого Криму під час візиту в Перв

Наприкінці лютого разом зі своїми колегами з USAID я побував у тих місцевих громадах, які були визначені у якості партнерів проекту. У Сакському районі ми мали змогу поспілкуватися з його основними учасниками, і один з місцевих фермерів зауважив, що це дуже важлива програма з точки зору підвищення врожаїв та доходів місцевих мешканців, і що вони з великим ентузіазмом сприймають можливість нарешті отримати надійне постачання води для своїх громад.

З багатьох точок зору, завдання проекту є дуже простими: у більшості територіальних громад треба просто подати воду з існуючих джерел постачання – тих же каналів – до садиб на території села з використанням звичайних труб та насосів. Завдяки цьому мешканці зможуть поливати свої присадибні ділянки технічною водою і не обтяжуватимуть систему постачання питної води.

А от у одній з громад Первомайського району, де нам довелося побувати, ставиться більш масштабна мета – використати потенціал проекту для забезпечення водою великих територій сільськогосподарських земель, які перебувають у комунальній власності, тобто відновити ту інфраструктуру, яка існувала за радянських часів, і використати її для зрошення ділянок, на яких нині працюють 30 місцевих сімей.  Завдяки цьому має пожвавитися економічне життя у навколишніх громадах, а мешканці сусіднього села (близько 300 осіб) отримають дуже потрібні робочі місця.  Ми мали змогу на власні очі побачити різницю між зрошуваною та незрошуваною ділянками, і вона була доволі очевидною та зрозумілою – на одній все буяло зеленню, а друга мала бляклий брунатний колір.

Поле на передньому плані -  зрошуване, тоді як на задньому - ні
Поле на передньому плані – зрошуване, тоді як на задньому – ні

З розвитком туризму у Криму, зростатиме і потреба у воді. З економічної точки зору конче необхідно, щоб у цьому регіоні існував план надійного постачання питної води до тих міст, які є туристичними центрами, і водночас забезпечував сільськогосподарським виробникам можливість для зрошення їхніх культур – бо лише за цієї умови Україна зможе реалізувати свою перспективну роль як житниці Європи.

Цей проект є особливо унікальним тому, що Місія USAID в Україні впроваджує його за підтримки програми «Гранти на потреби розвитку». Це – механізм, призначений саме для підвищення потенціалу місцевих організацій, аби по завершенні гранту вони накопичили достатньо досвіду і навичок для того, щоб зберегти та примножити результати тих ініціатив, які були розпочаті за кошти USAID. В рамках цих заходів, наш місцевий партнер зміцнює свої внутрішні інструменти контролю, процеси управління, нарощує кадрові ресурси – що у майбутньому дозволить йому самостійно виконувати подібні програми та досягати потрібних результатів.

У кінцевому рахунку, ми не лише сприяємо кращій водозабезпеченості Криму, але й допомагаємо місцевим громадським організаціям використовувати їх власні навички та ресурси для того, щоб підтримати подальший розвиток цього життєво важливого регіону України.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s