Незвичайна дружба

Автор: Лері Соча, консульський офіцер

Read in English

Портрет Айри Олдріджа, автор Тарас Шевченко
Портрет Айри Олдріджа, автор Тарас Шевченко

Раніше цього місяця, відвідуючи Національний музей Тараса Шевченка, я був здивований, коли побачив портрет американця, написаний власноруч Тарасом Шевченком. Я був ще більш здивований, що цим американцем був не посол США, який гуляє Санкт-Петербургом, чи багатий промисловець під час свого великого європейського турне, а афроамериканський актор – Айра Олдрідж. «Як могли ці двоє зустрітися?», –  негайно задавався я питанням. Географічні, культурні та соціальні бар’єри мали запобігти перетину їхніх шляхів, але тут була ця картина афроамериканського актора з Нью-Йорка, який дивився на мене в центрі Києва.

Олдрідж і Шевченко зустрілися взимку 1858-1859 рр., обидва далеко від своєї батьківщини. Олдрідж виріс у Нью-Йорку, вільна людина, але все ж таки в умовах расової дискримінації тих днів. Шевченко, якому було заборонено повертатися до рідної України, прибув до Санкт-Петербурга після довгих десяти років вигнання на Уралі.

Можна сказати, це був їхній творчий геній, який звів їх разом. У 1858 році Олдрідж вже був одним з найвідоміших акторів у Європі. Він дебютував на лондонській сцені в 1825 році в головній ролі шекспірівської п’єси «Отелло». Його обличчя не потрібно було фарбувати чорною фарбою, як зазвичай це робили для інших акторів, які грали цю роль. Отримуючи критику в пресі, і не в останню чергу це було через колір його шкіри, глядачі прийняли Олдріджа з ентузіазмом. У 1852 році він почав своє турне континентальною Європою та став першою людиною зі шкірою не білого кольору, який блискуче грав ролі шекспірівських білошкірих героїв. Його гра принесла йому славу. Король Бельгії Леопольд I став покровителем Олдріджа. Король Фрідріх-Вільгельм III нагородив його прусською золотою медаллю за заслуги у мистецтві та науці. Коли Олдрідж прибув до столиці Росії в 1858 році, він був одним із найбільш високооплачуваних акторів свого часу.

Шевченко також полонив увагу аудиторії. Серед друкований творів його «Кобзар», опублікований у 1840 році, хвалили за ясність думки, витонченість і вирази. Серед живопису, «Мальовнича Україна» захоплювала своїми реалістичними деталями важких умов повсякденного українського життя. Проте, в той час як Шевченко, отримував похвалу від громадськості, він викликав гнів політичної еліти, і аж до 1858 року не повертався до Санкт-Петербурга.

6 грудня 1858 року Шевченко писав: «Африканський актор зараз тут, він робить чудеса на сцені. Він показує нам життя Шекспіра». У компанії друзів, а деколи і в розмові сам на сам, два великі митці провели багато днів разом протягом короткого проміжку часу впродовж двох місяців. Записи тих часів розповідають про їхні жваві дискусії і як їхні перекладачі намагалися з усіх сил, щоб не відставати. Шевченко і Олдрідж виконували пісні один одного – традиційні українські народні мелодії і негритянські спірічуелс (духовні пісні афроамериканців). Олдрідж позував з різних нагод у студії Шевченка, результати цього висять у Національному музеї Тараса Шевченка в Києві і в театрі Айри Олдріджа на території студентського містечка Університету Говарда у Вашингтоні, округ Колумбія.

Історія Айри Олдріджа і Тараса Шевченка – це історія про дружбу, але також і історія про свободу. Обидва шукали свободу в силі своїх слів. Обидва черпали натхнення з реальної людської боротьби, рабства і кріпацтва. Це були люди, які випередили свій час, і приклади яких надихають нас, у наш час.

2 thoughts on “Незвичайна дружба

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s