Інавгурація американського президента

Автор: Наталія Сміт, консульський офіцер

Read in English

Озираючись назад, на першу інавгурації Обами 20 січня 2009 року, я пригадую дві речі – як мені було дуже холодно і як мене обпалювали сльози гордості й щастя, що текли по обличчю. Я – американка російського походження, народилася в Мурманську і я маю знати, як виживати в екстремальних температурах, тому за кілька днів до інавгурації я послухалася поради друзів і купила спеціальні обігрівачі, які підходять до рукавиць і шкарпеток та допомагають зберігати тепло. Мій чоловік, співробітник дипломатичної служби, почав підготовку ще раніше – з тих пір, як пройшли президентські вибори у листопаді 2008 року, він щодня телефонував до офісів Конгресу у Флориді і запитував про безкоштовні квитки на інавгурацію. Його завзятість, нарешті, принесла свої плоди – ми стали гордими володарями двох квитків (зі всього лише 280 000 таких квитків) на Церемонію інавгурації – 2009 у Національному Молі, синьому секторі.

Ми вийшли з будинку о сьомій ранку 20 січня 2009 року, одразу після того, як прибула няня, аби доглядати нашого маленького сина. Місто було переповнене, і повітря було насичене очікуванням. Це було схоже на 4 липня, Новий рік і Великдень в один день – у більшості з нас, які були там, було почуття національної гордості, нового початку і чудесного відродження духу нації – ніколи раніше я не відчувала подібного. Люди співали, вітали один одного, обіймалися. Весь діловий центр не працював, проте декілька кав’ярень залишилися відкритими, аби пригощати безкоштовною кавою та легкими закусками.

Пізніше я прочитала, що приблизно 1,8 млн. людей прийшли до Національного Молу в той день, і я не здивована. Скрізь були довгі черги, а заходи безпеки були дуже суворими. Ми повинні були терпляче чекати своєї черги протягом години на морозі і пройти через багато бар’єрів і металодетекторів, перш ніж нарешті потрапити до нашої синьої зони, стрибаючи від захоплення, немов підлітки (хоча, може це були обігрівачі, які обпікали наші ноги через шкарпетки). Ми стояли досить близько до ганку будівлі Капітолію і навіть бачили капелюх Арети Франклін, коли вона співала (вона є відомою соул-співачкою, яка також виступала на похоронах Мартіна Лютера Кінга).

Національний Мол в День інавгурації 2009 року
Національний Мол в День інавгурації 2009 року

Опівдні почалася церемонія присяги. Скрізь були величезні екрани, які проектували присягу і інавгураційну промову президента, що відбувалися на сходах Капітолію для всіх тих, хто дивився церемонію в дальніх кутках Національного Молу або вдома по всій Америці і у всьому світі. Але навіть якби ми й пропустили момент, ми могли б практично читати все це на обличчях наших сусідів у синьому секторі, або побачити в захоплених жестах тих, хто заліз на дерева, щоб краще бачити обраного президента. Багато хто з нас плакав – всі там присутні голосували за цього чоловіка, щоб він став лідером нашої країни, щоб допоміг нам покращити ситуацію в країні, відстоювати те, у що ми віримо. І це було особистим тріумфом для кожного з нас – бачити його там, на сходах Капітолію. Хіба це не те, що називається демократією?

Незабаром після церемонії присяги люди отримали ще один шанс побачити президента і першу леді, які йшли разом з інавгураційним парадом по Пенсільванському авеню. Заходи безпеки були настільки суворими у той день у 2009 році, що ми не змогли перетнути Національний Мол, аби потрапити на Пенсільванське авеню, і замість цього були змушені відправитися додому, аби розповісти нашому сину про те, як це – побачити наживо, як твориться  історія!

Мій син, до речі, який не зміг приєднатися до нас у Національному Молі у день інавгурації, отримав особисту аудієнцію з президентом – коли президент Обама приїхав до Пекіна в 2010 році і обмінявся кількома словами виключно з моїм хлопчиком, як можна побачити на цій фотографії:

Друга інавгурація Обами у понеділок, 21 січня 2013 року, як очікується, буде меншою за кількістю охочих побачити – всього лише (!) від 600 000 до 800000 осіб, але я впевнена, що вона так само буде величною, як і у 2009 році. У цьому році в день інавгурації моя сім’я буде в Україні і буде дивитися урочистості по телевізору. Напевно буде концерт, схожий на той, що був на інавгурації 2009 року – безкоштовний концерт “We Are One” («Ми – єдині»), що відбувся тоді біля меморіалу Лінкольна і в якому брали участь Бейонсе, Мері Джей Блайдж, Шакіра, Джон Бон Джові, U2, Ашер і багато інших. Опівдні за вашингтонським часом (округ Колумбія) розпочнеться церемонія інавгурації, після неї – інавгураційна промова президента, в якій буде викладено погляди і цілі президента Обами щодо нашої країни на найближчі чотири роки. Інавгураційний парад можна побачити на Пенсільванському авеню 21 січня о 2:30, і вам не потрібні квитки, аби насолоджуватися ним. У понеділок ввечері в столиці країни відбудеться серія інавгураційних балів, і я не можу дочекатися, аби побачити, яку сукню обере Мішель Обама!

Цікаві факти про інавгурацію президента США:

В Конституції США зазначено, що новий президент повинен прийняти присягу або виступити з урочистою заявою перед вступом на посаду.

Інавгурація завжди відбувається 20 січня, але якщо вона випадає на неділю, то головний суддя Верховного суду США приведе до присяги обраного президента у приватному порядку в неділю, а потім публічно – наступного дня, у понеділок.

Віце-президент першим складає присягу, за ним, приблизно опівдні інавгураційного дня   присягу складає новообраний президент, саме відтоді офіційно починається новий президентський термін.

Церемонія інавгурації включає в себе уривки молитов і музику, а також читання поезій.

Після церемонії інавгурації, якщо це перший термін нового президента, попередній президент і перша леді покидають Капітолій, щоб почати нове життя.

Одразу ж після приведення до присяги, президент і віце-президент відвідають обід, організований обома палатами Конгресу США.

Після обіду в Конгресі, президент пройде з парадом по Пенсільванському авеню від Капітолію до Білого дому. Деякі президенти йдуть з парадом весь шлях, деякі тільки частину, в залежності від погоди.

Святкування інавгурації триває в середньому десять днів, п’ять днів до і п’ять днів після інавгурації.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s