Чому припинення насильства проти жінок і дівчат має стати глобальним пріоритетом

 Автор посту: Посол з особливих доручень щодо глобальних жіночих питань Меланні Вервір
Посол з особливих доручень щодо глобальних жіночих питань Меланні Вервір
Посол з особливих доручень щодо глобальних жіночих питань Меланні Вервір

Read in English

Насильство проти жінок і дівчат впливає на Україну так само, як і на Сполучені Штати і на будь-яку іншу країну. Гендерно орієнтоване насильство – це глобальна пандемія, яка перетинає всі етнічні, расові, соціально-економічні й релігійні кордони і не знає меж.

Гендерно орієнтоване насильство включає в себе фізичне, сексуальне і психологічне зловживання; погрози; примус; свавільне позбавлення свободи; економічні утиски, чи то в суспільному, чи то в приватному житті. До типів гендерно орієнтованого насильства можуть належати домашнє насильство; сексуальний примус і збочення; сексуальне насильство над дітьми; секс-торгівля і примусова праця; зневага; жорстоке поводження з літніми людьми.

Одна із трьох жінок у світі протягом свого життя зазнає якоїсь із форм гендерно орієнтованого насильства. Шокуюче і брутальне насильство над Оксаною Макар та її вбивство трьома молодими чоловіками в березні ілюструє найгірший тип насильства протии жінок і привертає негайну увагу до потреби вживання невідкладних заходів. На відміну від випадку з Макар, засоби масової інформації часто не звертають належної уваги на інші вияви насильства, тому що вони звичні й поширені. Наприклад, насильство з боку інтимного партнера є найпоширенішою формою насильства, а спонсороване ООН опитування визначило, що 33 відсотки українських жінок стикалися у своєму житті з домашнім насильством. Найбільша кількість жертв називає супутнім фактором образливих дій вживання алкоголю, а 75 відсотків жертв ніколи не зверталися по допомогу чи підтримку з приводу домашнього насильства.

Сексуальне насильство часто використовується і як тактика війни. В умовах гуманітарної кризи і надзвичайних ситуацій цівільні жінки і діти часто стають найвразливішими до експлуатації, насильства і зловживання через свою стать, вік і статус у суспільстві.

Фізичне насильство значно збільшує ризик серйозних жіночих захворювань – проблем репродуктивного здоров’я, викиднів, хвороб, які передаються статевим шляхом. Дослідження по країнах свідчать, що ризик ВІЛ-інфікування серед жінок, які зазнали насильства, може бути втричі вищим, ніж серед тих жінок, які насильства не переживали.

Жінки-інваліди удвічі або втричі частіше страждають від психологічного і сексуального насильства, ніж жінки без особливих потреб.

Гендерно орієнтоване насильство витягує з бюджетів значні соціальні кошти. Проведене в Об’єднаному Королівстві у 2004 році дослідження з’ясувало, що загальна пряма і непряма вартість домашнього насильства становить до 23 мільярдів фунтів на рік, або 440 фунтів на людину. Запобігання насильству проти жінок і переслідування його приносить величезні дивіденди в довгостроковій перспективі. Американський Закон про насильство проти жінок, що примножував зусилля щодо розстеження і переслідування таких злочинів, за приблизними підрахунками, зекономив понад 16 мільярдів доларів з моменту його прийняття у 1994 році.

Насильство проти жінок і дівчат – це не просто гендерна чи економічна проблема; вона охоплює питання міжнародних прав людини і національної безпеки. Нам потрібні закони, які б увели кримінальну відповідальність за такі дії. Ці закони повинні виконуватись і примушувати людей відчувати відповідальність, адже безкарність часто підживлює насильство.

Вживання заходів щодо насильства проти жінок і дівчат

Акція “16 днів проти гендерного насильства”, яка починається 25 листопада, надає всім нам можливість поновити наші зобов’язання щодо звільнення жінок і дівчат від насильства, незалежно від того, чи воно відбувається за зачиненими дверима, чи як публічна тактика залякування. Чи воно відбувається поряд із нами, чи на віддалі від нас, –насильство проти жінок і дівчат уражає нас усіх – як чоловіків, так і жінок. Державний секретар Клінтон сказала: “Настав час для всіх нас узяти на себе відповідальність не просто засуджувати таку поведінку, а зробити конкретні кроки до її припинення, зробити її соціально неприйнятною, усвідомити, що це некультурно; це злочинно”.

Ми всі повинні працювати разом — міжнародна спільнота, уряди, багатосторонні організації й адвокати на низовому рівні, – звернутися до проблеми насильства і всіляко йому запобігати. Багато держав прийняли закони, спрямовані проти гендерно орієнтованого насильства. Наступним важливим кроком є спільна робота з підвищення ефективності виконання цих законів з метою посилення відповідальності і боротьби з безкарністю. Ми повинні активізувати пропаганду і налагодити тіснішу взаємодію між політиками і працівниками галузі. Ми повинні вповноважити дівчат говорити від свого імені і навчити хлопців говорити від імені їхніх сестер. Ми мусимо підтримувати залучення чоловіків, хлопців та інших важливих і впливових осіб – так само як і релігійних лідерів – до вирішення проблеми насильства, його попередження і зміни  гендерних підходів. Зрештою, ми мусимо подолати глибоко вкорінену гендерну нерівність, яка мовчки дозволяє або активно пропагує насильницькі й дискримінаційні дії.

Лідерська роль уряду США

Сполучені Штати досягли істотного прогресу у своїх зусиллях, спрямованих проти гендерно орієнтованого насильства в усьому світі, завдяки розробленню Національного плану дій США з питань жінок, миру й безпеки; масштабної Ініціативи щодо гендерно орієнтованого насильства і оцінки Надзвичайного плану Президента з боротьби зі СНІДом (PEPFAR); діяльності Президентської міжвідомчої цільової групи з моніторингу торгівлі людьми і боротьби з нею; і зусиллям із включення програм щодо гендерно орієнтованого насильства у дії гуманітарного реагування.

У серпні 2012 року Сполучені Штати випустили найпершу Стратегію із глобального запобігання гендерно орієнтованому насильству і реагування на нього, разом із виконавчим наказом про її виконання, підписаним Президентом Обамою. Ця стратегія об’єднує всі можливості американського уряду, спрямовані на визначення, координування, інтегрування і максимальне використання зусиль і ресурсів США по всьому світу.

Ми мусимо визнати, що насильство проти дівчат і жінок – це, в основі своїй, проголошення їхнього низького статусу в світі. Припинення насильства вимагає підвищення статусу жінок і дівчат і вивільнення їхнього потенціалу як агентів змін у своїх спільнотах.

Сполучені Штати зробили гендерну рівність і розширення прав та можливостей жінок ключовим питанням своєї міжнародної політики. Держави не можуть досягати прогресу, коли половина їхнього населення маргіналізована, принижена і є об’єктом дискримінації.  Очевидно, що розширення прав і можливостей жінок є запорукою побудови стабільного, демократичного суспільства; підтримки відкритого й відповідального уряду; подальшого миру й безпеки у світі; розвитку гнучкої ринкової економіки; вирішення актуальних медичних та освітніх проблем.  Коли жінки й дівчата можуть жити без насильства і мають рівні можливості в освіті, охороні здоров’я, працевлаштуванні й участі в політичному житті, вони піднімають свої сім’ї, свої спільноти і свої держави і діють як агенти змін. Як сказала Держсекретар Клінтон, “Інвестування в потенціал жінок і дівчат усього світу – це один із найпевніших шляхів досягнення глобального економічного прогресу, політичної стабільності і зростання добробуту для жінок – і чоловіків – у всесвітньому масштабі”.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s