Автор: Джанін Балекджіан, стажист консульського відділу
Ні, «штати, що коливаються» (swing states), не мають нічого спільного із свінг-танцями. Але у них є все, аби вплинути на кінцевий результат президентських виборів. Під час виборів на пост президента, на відміну від виборів на будь-яку іншу посаду уряду, загальна кількість голосів визначається не шляхом всенародного голосування, а за кількістю голосів виборців. У колегії виборців кожен штат має певне число голосів виборців, виходячи з чисельності населення штату, і ці голоси віддаються тому кандидату в президенти, який переможе в результаті всенародного голосування в цьому штаті (див. пост в цьому блозі за минулий тиждень).
Через колегію виборців, деякі штати на президентських виборах мають більше значення, ніж інші. Штати, які мають велику кількість населення, відповідно мають і більше голосів виборців, тому вони є більш важливими для кандидатів на перемогу. Багато штатів мають передбачуваний характер голосування: наприклад, у Нью-Йорку майже завжди голосують за кандидата від демократів, і в Техасі майже завжди голосують за кандидата від Республіканської партії. Штати, в яких важко передбачити результати та характер голосування, називають «штатами, що коливаються». Саме на цих штатах кандидати зосереджують більшу частину своєї уваги та ресурсів.
Громадська думка весь час змінюється, тому і результати голосування в «штатах, що коливаються»ніколи не бувають однаковими і відрізняються від виборів до виборів. Час від часу можуть відбуватися ще більш драматичні зміни. Наприклад, під час виборів 1888 року Нью-Йорк був «штатом, що коливається»! Якщо загальнонаціональні настрої, що вимірюються опитуваннями громадської думки, значно коливаються у бік одного з кандидатів або партії, «штатів, що коливаються» буде значно менше. Не існує остаточного списку таких штатів, але Колорадо, Невада, Вісконсін, Пенсильванія, Огайо, Вірджинія, Флорида та Нью-Гемпшир – всі вони, на думку більшості політичних аналітиків, вважаються «штатами, що коливаються» . (Нейт Сілвер є одним з таких аналітиків, який займається статистичним моделюванням перебігу голосування у своєму блозі.)
Через те, що «штати, що коливаються», можуть забезпечити вирішальну кількість голосів виборців, кандидати по декілька разів навідуються до цих штатів під час кампанії, а також витрачають набагато більше на рекламу в них, ніж вони роблять в тих штатах, де вони впевнені у своїй перемозі або програші. Кандидати, зазвичай, відвідують штати, в яких вони впевнені, що переможуть, для того, щоб активізувати свій основний електорат. Вони це також роблять, аби допомогти кандидатам від їх партії в інших гонках, наприклад, на пост сенаторів або губернаторів. Але не тільки кандидати звертають увагу на «штати, що коливаються». Це роблять також і виборці, які є впевненими прихильнивами тієї чи іншої партії і хочуть попрацювати волонтерами на їх користь. У Нью-Йорку, і консерватори і ліберали добровільно працюють волонтерами в сусідньому штаті Пенсильванія, телефонуючи виборцям або відвідуючи їх домівки, оскільки вони знають, що все те, що вони можуть зробити в Нью-Йорку навряд чи вплине на результати голосування в їх рідному штаті.
Волонтери, які не хочуть їздити в інші штати, можуть не турбуватися через це. Такі штати, як Нью-Йорк, досить передбачувані на президентських виборах, але вибори в Конгрес, Сенат та інші місцеві перегони можуть бути дуже різними. У 2010 році під час позачергових виборів у штаті Массачусетс, одному із найліберальніших штатів у США, в Сенат обрали республіканця Скотта Брауна (а кілька років тому, вони зробили Мітта Ромні своїм губернатором). Тому, незалежно від того, де живе людина в США, цікаві виборчі перегони можуть чекати на них вже за рогом.