Одинадцята річниця 11 вересня: 11 днів пам’яті. День п’ятий: Епіцентр 9/11 у Пентагоні

Автор: Вільям Гендерсон, керівник відділу з правоохоронних питань

Read in English

Злодіяння і трагедія – такі перші асоціації, що спадають на думку, коли йдеться про 11 вересня 2001 року. Але ж ми знаємо, що насправді це був також день героїзму і надзвичайної відданості обов’язку. Більшість героїв добре відомі. У Нью-Йорку Пожежне управління зреагувало швидко і відважно і багато його працівників віддали свої життя того дня. У повітряному просторі над Пенсільванією група пасажирів рейсу 93 авіакомпанії «Юнайтед» дала бій убивцям, що захопили літак. А у Вашингтоні Арлінгтонське пожежне управління кинулося на допомогу буквально за хвилини після того, як авіалайнер врізався у будівлю Пентагону.

Проте, з незрозумілих для мене причин, одна група відважних людей залишалася здебільшого поза увагою у тижні безпосередньо по тих жахливих подіях. Агентство захисту службовців, тоді відоме як Захисна служба Міноборони – це фактично поліцейські сили, що відповідають за безпеку і дотримання правопорядку у Пентагоні. Буквально за секунди по тому як рейс 77 авіакомпанії «Амерікен Ейрлайнз» врізався у стіну будівлі, десятки поліцейських Захисної служби мчали до місця катастрофи.

Я того ранку був у своєму кабінеті в Пентагоні. Мої обов’язки як цивільного юриста Міністерства оборони включали роботу з правових питань із Захисною службою, отже я чітко знав чого вони хотять від працівників Пентагону у випадку надзвичайної ситуації – покинути будівлю і не плутатись під ногами. Я також знав, що вони самі робитимуть – йтимуть просто назустріч небезпеці.

Наступними днями багато з цих поліцейських офіцерів розповідали мені про те, через що їм довелося пройти. Один офіцер не міг забути жінку, яка бігла йому на зустріч, а шкіра плавилася на її простягнутих руках. Інші офіцери першими увійшли до конференц-залу, де навколо столу у кріслах залишились сидіти обвуглені тіла. Дехто з офіцерів отримав опіки й пухирі, коли шукав за пораненими серед руїн залитих сумішшю авіаційного гасу, води і інших речовин.

Хоча на обличчі кожного з офіцерів були очевидні ознаки нелюдської напруги, вони зупинялись навіть щоб просто перевести подих. Експерти з безпеки непокоїлися, що терористи запланували нові теракти незабаром після першої хвилі. Захисна служба залишалася на передовій боротьби за безпеку Пентагону. У той же час продовжувалися зусилля з гасіння вогнищ пожежі, потім, протягом тижнів, – із пошуків тисяч фрагментів людських тіл, і Захисна служба також відігравала ключову роль контролі доступу на місце трагедії.

Будівля Пентагону після теракту

Важливо, звичайно, відзначити що і інші працівники Пентагону виконували свою частину роботи. Наприклад, 12 вересня, хоча у будівлі усе ще палала пожежа і двічі оголошувалася евакуація через повідомлення про літаки, що тимчасово виявилися не ідентифікованими, пролітаючи поблизу, тисячі самовідданих державних службовців повернулися на свої робочі місця. І десятки з них ще й вишикувалися в чергу здавати кров у відділку «Червоного хреста» організованому в будівлі.

Я намагаюся заповнити свою пам’ять про той жахливий період в історії нашої Батьківщини думками про усіх героїв Нью-Йорку, Пенсільванії і Вашингтону. Але коли я думаю про найперші моменти того дня у Пентагоні, я особливо згадую відвагу і професіоналізм чоловіків і жінок, які служили у Захисній службі Міноборони.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s