Національна конвенція Демократичної партії в ході історії

Автор посту: Джанін Балекджіан, стажист консульського відділу

Read in English

Цього року національна конвенція Демократичної партії розпочнеться 3 вересня в місті Шарлотта (Північна Кароліна), в штаті, де президент Обама на 0,3% виграв більше голосів в 2008 році (перший демократ, який одержав перемогу в цьому штаті після Джиммі Картера в 1976 році). Оскільки президенту Обамі досі не було висунуто жодного серйозного суперника, а токож Джо Байден знову буде висуватися кандидатом  у віце-президенти, найцікавіші новини на цій конвенції очікуються саме тоді, коли із промовами почнуть виступати інші демократи. Але конвенції Демократичної партії не завжди були такими формальними, як зараз. Насправді, деякі з найбільш значущих політичних подій в країні траплялися в минулому саме під час Демократичних конвенцій.

Вільям Дженнінгс Брайан під час своєї промови "​​Золотий Хрест"
Вільям Дженнінгс Брайан під час своєї промови   “​​Золотий Хрест”

Історію Демократичних конвенцій створили сторонні політичниі рухи. Більше ста років тому на з’їзді Демократичної партії в 1896 році Вільям Дженнінгс Брайан виголосив одну з найвідоміших промов в історії США, відому як “Золотий Хрест” (“Cross of Gold” ), в якій він шалено засуджував золотий стандарт. Брайан перебував під сильним впливом ідей Народницької або популістської партії, офіційним політичним проявом народницького руху, який вважав як республіканців, так і демократів, корумпованими представниками  золотої ери політиків, представлених, в основому, багатими банкірами та власниками залізничної галузі. Народницький рух та партія були рушійною силою для багатьох пересічних американців і формулювали те, чого вони хочуть від політичної системи, яка повинна була їм служити. Популістський рух був в значній мірі представлений працівниками сільського господарства, хоча в ньому було і декілька прихильників серед промислових робітників.

Основною характеристикою популізму стала вимога покинути золотий стандарт для того, аби  звільнити потік грошової маси. В офіційну програму партії популістів також входили націоналізація залізниць, прямі вибори сенаторів і 8-годинний робочий день (до речі, друга і третя цілі з тих пір стали законом США). Сама популістська партія, зазвичай,  програвала на виборах на національному рівні, але також мала чималий вплив на ліве крило Демократичної партії. Вільям Дженнінгс Брайан і його промова “Золотий Хрест” були результатом цього впливу. Брайан використовував християнські метафори протягом усієї промови, а в кінці ще й згадав Ісуса Христа: “Ви не повинні накладати

Промоційні матеріали передвиборчої кампанії Вільяма Дженнігса Брайана
Промоційні матеріали передвиборчої кампанії Вільяма Дженнігса Брайана

на чоло праці терновий вінець, ви не повинні розпинати людство на золотом хресті!” Делегати відповіли на виступ Брайана з бурхливими оплесками, і пройшло майже 25 хвилин, поки відновився порядок на цій конвенції. До виступу Брайана вважалося, що він має мало шансів на перемогу в номінації, але делегати проголосували за нього як за кандидата від демократів партії. Перемога Брайана на з’їзді була справжнім символом для народницького руху, допоки він програв вибори  республіканцю Вільяму Мак-Кінлі.

Протестуючі під час Національного з'їзду Демократичної партії 1968 року
Протестуючі під час Національного з’їзду Демократичної партії 1968 року

Найбільш помітним з’їздом Демократичної партії 20-го століття була конвенція 1968 року, що відбулася на тлі атмосфери національної кризи. Чинний президент-демократ Ліндон Джонсон оголосив, що не буде балотуватися на другий термін, відкриваючи можливість  для номінації іншим демократам. Роберта Кеннеді, популярного ліберала і брата Джона Кеннеді, було вбито під час передвиборної кампанії, а Мартіна Лютера Кінга  також було вбито раніше цього року. Як це було в 1896 році, Конвенція 1968 року відбулася в політичному середовищі, де велика частина населення не довіряла  жодній із сторін. Хіпі, активісти руху за мир, і студенти-радикали часто йшли далеко ліворуч від Демократичної партії, а демократи продовжували надавати підтримку війни у ​​В’єтнамі, проти якої висловлювали протест мільйони американців по всій країні. Під час конвенції, яка проходила в Чикаго, група радикалів, відомі як йіппі влаштували 10-тисячну акцію протесту перед будівлею конвенції, а мер Дейлі викликав 23000 поліцейських і солдатів Національної гвардії, аби протистояти їм. Спалахнуло насильство, підбурюване діями  поліцейських, які використовували так багато сльозогінного газу проти протестуючих, що він досяг кандидата від демократів Губерта Гамфрі в кімнаті готелю Гілтон. ЗМІ засудили жорстокість поліції, ведучого CBS News Дена Разера навіть було побито, але зловживання владою з боку поліції Чикаго і мера було затьмарене тривалим дебатами з приводу війни у ​​В’єтнамі та міськими суперечками.

На щастя, ніякого насильства в масштабах 1968 року з тих пір на жодній конвенції не відбувалося. Президент Обама не має суперників цього разу, як кандидат від демократів, але той, хто спостерігатиме за ходом конвенції може сподіватися на таку ж яскраву промову, яка була виголошена Вільямом Дженнінгсом Брайаном. *

* Або, можливо, ви зможете отримати уявлення про наступного президент-демократа? Основні доповідачі на конвенціях 1988 і 2004 рр., Білл Клінтон і Барак Обама, через чотири роки стали президентами США.

One thought on “Національна конвенція Демократичної партії в ході історії

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s