50 Штатів за 50 Днів: Вірджинія – багатство історії і різноманіття

Автор: Джеймс Вулф, Прес-аташе Посольства США

Read in English

Емблема штату Вірджинія
Емблема штату Вірджинія

У ті часи, коли відбувалося становлення колоній у Сполучених Штатах Америки, Вірджинія мала найбільшу кількість населення, і її лідери чітко окреслилися у перші дні нової країни. Серед батьків-засновників країни від Вірджинії були генерал Джордж Вашингтон, який повів Континентальну Армію до перемоги у війні за незалежність, а також з гідністю служив першим президентом країни, Томас Джефферсон, автор Декларації про Незалежність, він служив Державним секретарем при Вашингтоні, став третім президентом країни, а також здійснив Купівлю Луїзіани, тим самим збільшивши територію країни більше, ніж вдвічі. До речі, чотири з перших п’яти президентів США були з Вірджинії, а також жоден штат не мав стільки своїх синів, які стали президентами, ніж Вірджинія – 8 (близько від неї, на другому місці Огайо – 7, по 4 від Масачусетсу і Нью-Йорку).

Купівля Луїзіани
Купівля Луїзіани

Джеймстаун, Вірджинія, заснований у 1607 році, був місцем першої вдалої спроби британців заснувати постійне поселення на Північноамериканському континенті. Колонія Роанок, також у Вірджинії, була заснована у 1586 році, потім покинута і заснована знову у 1587 році, після чого її мешканці зникли безвісти, через що вона отримала назву «Зникла колонія». (Форт і невеличкі плантації сасафрасу (американського лавра) були засновані у 1602 році на острові Каттіханк, у Массачусетсі, але були швидко полишені). Джеймстаун був заснований на узбережжі Джеймс-Рівер, названої на честь англійського короля Якова І, у ньому вироблявся перший американський експорт до Європи після того, як капітан Джон Сміт винайняв декількох польських і німецьких склодувів і суднобудівників, які приєдналися до колонії у 1608 році (зрештою поляки провели перший успішний робітничий страйк у Новому Світі, вимагаючи і отримавши право на голосування, яке зазвичай належало лише англійським засновникам).

Вірджинська компанія керувала колонією до тих пір, поки король Яків І не скасував королівську хартію у 1624 році, два роки після того, як сталася Індіанська різанина 1622 року (індіанцями племені поватан), в результаті якої було знищено близько третини колоністів. Джеймстаун був колоніальною столицею з 1616 по 1699 роки (з декількома перервами), коли столиця перемістилася поблизу Вільямсбурга, де у 1693 році був заснований коледж Вільяма і Мері (другий найстаріший університет у США після Гарварду). Назву місто і коледж отримали на честь короля Вільяма ІІІ і Королеви Мері.

Коледж Вільяма і Мері
Коледж Вільяма і Мері, фото 1902 року

Саме через коледж Вільяма і Мері я вперше насправді познайомився з Вірджинією (і Джеймстауном) – я переїхав туди після двох років навчання у Каліфорнійському університеті у Лос-Анджелесі, аби закінчити свою бакалаврську освіту. Відчуття історичності місця – одне із перших вражень, що справляється на людину, яка приїжджає до, як наразі називається, «колоніального Вільямсбурга», де головна центральна частина міста і стара частина кампусу коледжу Вільяма і Мері виглядають майже так само, як на початку ХVIII століття. Також тут швидко засвоюєш, що Томас Джеферсон – лише найбільш видатний з багатьох відомих випускників університету (з поміж своїх інших звершень, він також заснував Вірджинський університет, який став суперником коледжу Вільяма і Мері у тому ж штаті Вірджинія). Освіту у коледжі Вільяма і Мері також отримали президенти США Джеймс Монро та Джон Тайлер, головний суддя Верховного суду США Джон Маршалл, спікер Палати представників США Генрі Клей, а також 16 американських державних діячів, які підписали Декларацію про незалежність (а Джордж Вашингтон отримав сертифікат інспектора і пізніше працював ректором). Серед видатних випускників також засновник Массачусетського інституту технологій Вільям Бартон Роджерс, зірка Daily Show (Дейлі Шоу – американське сатиричне шоу) Джон Стюарт та актриса Глен Клоуз. Колоніальний Вільямсбург став найбільшим туристичним місцем, відомим своїм музеєм під відкритим небом з артистами і майстрами, одягненими у одяг колоніальних часів і розмовляючими у стилі того часу.

Звичайно ж, Вірджинія має набагато більше чого запропонувати відвідувачам, ніж цей шматочок своєї ранньої історії. На південному сході Хемптон Роудз, Нортфолк та Вірджинія Біч ведуть до гирла Чесапікської затоки і Атлантичного океану, вони також є домівкою значного регіонального торгового порту та військових баз США. На заході у горах Блу Рідж та долині Шенандоа можна покататися на лижах взимку, зайнятися скелелазінням, а також здійснити подорож по Аппалачській стежці. З пляжів на північно-східному півострові, поділеного між штатами Меріленд і Делавер (півострів Делмарва), можна побачити острови Чінкотіг і Ассатіг, де подорожуючі можуть розміститися в наметах поруч із дикими поні, які населяють острови (а також крадуть залишену без нагляду їжу).

Арлінгтонське військове кладовище
Арлінгтонське військове кладовище

Столиця штату – місто Річмонд – було столицею сепаратиської Конфедерації Штатів Америки під час громадянської війни. У багатьох частинах штату можна оглянути місця знаменитих битв громадянської війни, серед них найбільш відомі – битви при Фредеріксбурзі і Манассасі. У Вірджинії відбулося найбільше битв, ніж у будь-якому іншому штаті, це і битва при Бул-Рані, Семиденна битва, битва при Чансеросвілі, а також фінальна битва при Аппоматоксі, де генерал Роберт Е. Лі здався генералові Улісу С. Гранту. Старе угіддя родини Лі було перероблено на Арлінгтонське Національне кладовище, що знаходиться через річку Потомак від міста Вашингтон, округ Колумбія, та є головним військовим кладовищем країни.

Територія, відома як Північна Вірджинія, є не лише західним передмістям міста Вашингтон, округ Колумбія. Тут розташовано багато федеральних служб, включаючи штаб-квартири Міністерства оборони у відомому Пентагоні та Центрального розвідувального управління у Ленглі. Мальовнича велосипедна стежка веде вздовж річки Потомак від Арлінгтона, через Старе місто Александрія, до Маунт-Вернон, родинного угіддя Джорджа Вашингтона, яке є наразі музеєм з могилою, де зберігаються його останки. Північна Вірджинія є також домівкою для багатьох інтернет і телекомунікаційних компаній. У той час, коли у давнину основною продукцією Вірджинії були бавовна і тютюн, сьогодні найбільший експорт штату складають комп’ютерні мікрочіпи.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s