У 70-ті роковини трагедії Бабиного Яру уроки Голокосту залишаються актуальними

Автор посту: Посол США в Україні Джон Теффт

Виставка «Голокост від куль: масові розстріли євреїв в Україні 1941–1944»

8 вересня я взяв участь у відкритті виставки «Голокост від куль: масові розстріли євреїв в Україні 1941-1944», розгорнутої в «Українському Домі» в центрі Києва. «Голокост від куль» уже показували в Парижі, Брюсселі, Нью-Йорку та інших містах, і тепер вперше демонструютьїї Україні . Організація цієї виставки в Києві насправді виявилася справою спільних міжнародних зусиль. Ключову роль відіграв Фонд Віктора Пінчука за підтримки та у партнерстві з Меморіалом Шоа (Memorial de la Shoah), організацією «Яхад-Ін Унум», а також посольствами Ізраїлю, Франції, Німеччини та Сполучених Штатів Америки. Інші учасники проекту: Український центр вивчення історії Голокосту, Інститут візуальної історії та освіти Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії, а також Центр з вивчення історії та культури східно-європейських євреїв.

Цього року міжнародне співтовариство разом з Україною відзначатиме 70 роковини трагедії массового знищення людей у Бабиному Яру. Відкриття виставки «Голокост від куль» в Києві надає унікальну можливість українцям побачити та дізнатися більше про важкий і болісний момент в історії країни, який переважно замовчували або піддавали цензурі в радянські часи. Той факт, що Україна пережила приголомшливі людські втрати під час Другої світової війни, ретельно задокументовано, однак вплив Голокосту, і, зокрема, масових вбивств євреїв та інших жертв нацистських солдатів в Україні, все ще є відносно новою темою для підручників з історії та незручним моментом в історії для багатьох. Завдяки таким виставкам, як «Голокост від куль», можна розширити обізнаність громадськості та розповісти про Голокост представникам молодших поколінь.

Виставка «Голокост від куль: масові розстріли євреїв в Україні 1941–1944»

Проект «Голокост від куль» базується на праці римсько-католицького священика з Франції отця Патріка Дюбуа та його організації «Яхад-Ін Унум». Одними з найбільш значущих і гуманістичних аспектів виставки є свідчення звичайних українців, записані на відео, які були свідками або якимось чином мали відношення до українського Голокосту. Коли ми з дружиною Марієлою відвідали виставку, моєю першою думкою під час перегляду свідчень була така – як близько до згасання було полум’я колективної пам’яті, коли отець Дюбуа розпочав брати ці інтерв’ю. Всі, хто давав свідчення, вже досить похилого віку, останні з представників покоління, яке жило у тойперіод.   Контраст між звичайністю, нормальністю оповідачів — бабусь, дідусів, селян, старих подружжів, які закінчують речення один одного — і страхітливістю  спогадів — розстріли, трупи, переховування сусідів, втрата друзів — вражає і пригнічує. Відчуваєш також тремтіння, коли дізнаєшся про вік свідків у підписах, рахуєш в голові, і розумієш, що вони були просто дітьми, коли бачили ці страшні події, багатьом з них навіть не було і десяти років.

На сьогоднішній день організація «Яхад-Ін Унум» провела опитування понад 2000 свідків масових знищень і визначила розташування сотні масових поховань, багато з яких раніше були невідомі. У 2010 році Посольство США надало грант Інституту візуальної історії та освіти Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії та Українському центру вивчення історії Голокосту на створення освітньої програми під назвою «Лицем до лиця з минулим». Завдяки цій програмі інформацію про Голокост можна буде знайти далеко за межами проекту «Голокост від куль», надаючи можливість українським вчителям та студентам отримати доступ до свідчень та інших матеріалів. Програма також ґрунтується на мережі з 3200 вчителів, яку було створено Українським центром вивчення історії Голокосту, що пройшли підготовку з методики використання відео свідчень у класі. Вчителі, які беруть участь в проекті «Лицем до лиця з минулим», взяли участь у семінарах, де навчилися робити порівняльний аналіз різних джерел (наприклад, використовувати різні відео свідчення), а також інших навичок критичного мислення у викладанні уроків з теми  Голокосту. Це дозволяє студентам краще працювати із матеріалом та робити свої власні висновки. Навчальний план «Лицем до лиця з минулим» також використовується для підготовки гідів, які проводять групові екскурсії виставкою «Голокост від куль». Це молоді історики з місцевих університетів, які добровільно віддають свій час, аби більше дізнатися про те, що сталося під час Голокосту, та розповісти про це українцям.

Нещодавно нам з Марієлою випала велика честь приймати у себе на урочистій вечері делегацію Меморіального музею Голокосту США. Ця делегація перебувала в Києві в рамках десятиденної поїздки по місцях Голокосту в Австрії, Україні та Польщі. У ході візиту вони також завітали на виставку «Голокост від куль». Хоча багато людей з цієї делегації вже були знайомі з роботами отця Дюбуа (фотографіями та іншими документами з архівів музею, які є частиною виставки), тим не менше вони були зацікавлені в тому, щоб подивитися на цей проект через українську призму та дізнатися,  як Україна дає сробі раду з цією главою своєї історії.

Марк Людвіг, скрипаль Бостонського симфонічного оркестру, грає колискову, написану Гідеоном Кляйном. Київ, 13 вересня 2011 р.

Родзинкою візиту делегації  на виставку «Голокост від куль» стала можливість для усіх її членів, і ветеранів-активістів, і прихильників викладання теми Голокосту, послухати екскурсію, яку для них провели чотири студенти: Олександра Дідух, Ольга Колесник, Ігор Подольський і Марина Бацман. Олександра, Ольга, Ігор та Марина щойно завершили своє навчання в рамках  програми  «Лицем до лиця з минулим» і провели цікаву  екскурсію виставкою (англійською мовою!). Мушу зазначити, що делегація Меморіального музею Голокосту США дуже хотіла ще поспілкуватися з цими чудовими молодими людьми, і під час прийому в моїй резиденції молоді екскурсоводи протягом кількох годин розповідали представникам Музею про свою роботу та мотивацію попрацювати на виставці «Голокост від куль». Одна з гідів так прокоментувала свій основний мотив взяти участь у проекті: “Здатність України прийняти і зрозуміти Голокост, а також ставлення до меншин, показує нам те, як країна може розвинутися у відкрите суспільство”.

Частиною нашого прийняття на честь делегації Меморіального музею Голокосту США був короткий музичний номер одного з її членів. Марк Людвіг, скрипаль Бостонського симфонічного оркестру, а також  історик музики, який присвятив більшу частину своєї професійної кар’єри дослідженню та виконанню музики, написаної під час Голокосту. Гості та члени делегації зібралися навколо Марка, який заграв колискову, написану Гідеоном Кляйном. Обдарованому чеському піаністу і композитору Кляйну було всього 25 років, коли він помер у Фюрстенгрубе (Fürstengrube), одному із допоміжних таборів Освенцима, в січні 1945 року. Протягом двох хвилин ми слухали солодко-меланхолійні ноти  музики Гідеона і зрозуміли, як багато було втрачено. Раніше в поїздці Марк також грав колискову Кляйна під час візиту делегації до Бабиного Яру, де стоїть гідний пам’ятник, присвячений жахливій трагедії.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s