Виставка “Шляхи милосердя” в Музеї Великої Вітчизняної війни

Автор посту: Посол США в Україні Джон Теффт

У п’ятницю, 11 квітня 2011, року я взяв участь у церемонії відкриття виставки “Шляхи милосердя” в Музеї Великої Вітчизняної війни, яка відбувається за підтримки Міністерства культури України та за участі представників посольств Нідерландів, Великобританії та Німеччини в Києві. Серед інших спонсорів проекту – Міжнародний Центр Менно Сімонс (Нідерланди) та Центральний Комітет Менонітів США.

Ця виставка об’єднує три історії з однією загальною темою, а саме історію міжнародного співробітництва українських, американських та голландських громадян, які надавали допомогу та матеріали під час та після Другої світової війни. Оригінальні стьобані ковдри ручної роботи виставлені разом із архівними матеріалами Музею Великої Вітчизняної війни, яких ніхто ще не бачив – фотографії, листи та інші предмети, що розповідають історії осіб, які ризикували життям задля допомоги іншим.

Я був дуже зворушений історіями ковдр, зшитих у Сполучених Штатах добровольцями і відправлених Ен Кенінг-Тіхелаар, голландській жінці, чиї особисті переконання привели її до участі в русі Опору та доброчинної діяльності, такої як надання притулку біженцям з України. Коли я блукав по виставці, я був у захваті від сповненої співчуття та заплутаної мережі відносин, які кінець кінцем приводили до цих ковдр, зшитих спільнотою північноамериканських менонітів для передачі військової допомоги у Європу та до укриттів, і зокрема, для самих менонітів, що рятувалися втечею від режиму Радянського Союзу в Україні. Прості стьобані ковдри ручної роботи, які були створені для того, щоб зігрівати, потрапили в музей ніби просто з домашнього ліжка. Простота цих домашніх предметів нагадує нам, що героїзм може виникати з окремих актів співчуття і доброти.

У своєму вступному слові я згадав про хоробрість українських солдатів, що воювали під час Другої світової війни і сподіваюся, що покоління, які отримали свободу завдяки цій боротьбі, ніколи не забудуть про жертви, яких вона коштувала. Ця виставка – спосіб зберегти живу пам’ять і підкреслити мужність та відвагу багатьох перед обличчям смерті та руйнувань. Я закінчив свій виступ так: “Кожне покоління має свою війну. Ми сподіваємося, що історії цих ковдр надихнуть  молодих людей на те, щоб запитати: «А що ми можемо зробити сьогодні, аби поділитися своїм милосердямз іншими»».

Я закликаю вас всіх знайти час у своєму щільному життєвому графіку та зупинитися на мить, пригадавши цей важливий момент в історії, та відвідати виставку. Виставка “Шляхи милосердя”  триває до 24 червня 2011 в Музеї Великої Вітчизняної війни у м. Київ по вул. Лаврській 24.

Ярмарок інноваційних бібліотечних послуг та електронного врядування

Автор посту: Джон Теффт, Посол США в Україні

“Стрибни, і мережа підхопить тебе”. Джон Берроуз (“LEAP, and the net will appear.” John Burroughs) Англійська абревіатура LEAP (Library Internet Access Program) проекту «Інтернет для читачів публічних бібліотек» співпадає із словом «стрибнути». 

Посол США Джон Теффт спілкується з українськими ЗМІ на ярмарку

Я був заінттригований, коли мене запросили до участі в церемонії відкриття першого в історії українських бібліотек Ярмарку інноваційних бібліотечних послуг та електронного врядування в Українському Домі 11 квітня 2011 року. Це була чудова нагода розповісти 800 бібліотекарям, присутнім на ярмарку, про наші серйозні плани щодо  бібліотек та вільного доступу до Інтернету в Україні. Витяг з промови, з якою я виступив у понеділок, наведено нижче. З повним текстом промови ви можете ознайомитися тут, а також переглянути фотографії більше 40 стендів на ярмарку, де бібліотеки демонстрували свою діяльність.

«Я хотів би подякувати організаторам цього заходу, програмі «Бібліоміст», і особливо Деборі Джейкобс з Фонду Білла і Мелінди Гейтс, моєму хорошому другу послу Бобу Пірсону, президенту IREX,  заступнику Міністра культури Вікторії Лісничій, а також голові комітету Верховної Ради з питань духовності та культури Володимиру Яворівському.

Хоча ми  представляємо різні професії та організації, я можу з упевненістю сказати, що всі ми поділяємо любов до письмового слова, бібліотек і бібліотекарів. Наш президент також розділяє цю думку. У 2005 році, будучи ще сенатором від штату Іллінойс, Президент Обама сказав про бібліотекарів наступне: “Бібліотекарі, вартові істини та знання, мають бути віддячені за їх роль справжніх борців за недоторканість приватної інформації, грамотність, самостійність мислення, і, перш за все, читання.” Нещодавно в своєму зверненні «Про стан країни» президент Обама згадав про своє прагнення зробити бездротовий Інтернет доступним для 98 відсотків американців протягом наступних п’яти років. Він вважає, і я не можу з цим не погодитися, що необмежений доступ до Інтернету допоможе бізнесу рости швидше, студентам дізнаватися більше, а також є важливим елементом інфраструктури громадської безпеки. 

З 2001 р. Уряд Сполучених Штатів виділив понад 1 млн. 500 тис. доларів на покращання доступу громадян України до інформації шляхом відкриття у публічних бібліотеках 147 Інтернет-центрів, безкоштовних для читачів, за програмою “Інтернет для читачів публічних бібліотек (LEAP)”. За цією програмою бібліотеки отримують фінансування до 10 тисяч доларів на придбання техніки, програмного забезпечення, оплату послуг провайдера на два роки. Інтернет-центри також проводять тренінги, щоб допомогти користувачам навчитися користуватися комп’ютерами та електронними ресурсами. З огляду на нестачу достатньої кількості ресурсів для людей з особливими потребами, Посольство США відкрило перші центри в Україні з публічним доступом до Інтернету для людей з обмеженнями зору в 2005 році (див. відео з центру для людей з особливими потребами м. Сторожинець, а також відео з публічної бібліотеки м. Вознесенськ Миколаївської області, де сліпа дівчина використовує LEAP-центр для участі у Національному шоу талантів). Програма “Інтернет для читачів публічних бібліотек (LEAP)” стала попередником амбітної програми «Бібліоміст», що фінансується фондом Білла і Мелінди Гейтс і представлена в Україні нашими друзями в програмі IREX, у співпраці з Агентством США з міжнародного розвитку (USAID),  Українською бібліотечною асоціацією (УБА) та Міністерством культури України.

Посол США Джон Теффт знайомиться з новими пристроями для читання під час ярмарку

Усі ми сьогодні знаємо, що учорашній тип бібліотеки не може бути моделлю майбутнього. Технології відкривають нові двері кожного дня. В цьому році моя донька подарувала мені на свято електронну книжку (E-reader). Хоча я затятий прихильник старої школи друкованих книг … але я читаю з свого E-Reader, і  переконаний, що ці пристрої будуть благом для книг. Сьогодні на інформаційному стенді Відділу преси, освіти та культури Посольства США є кілька електронних книг, щоб продемонструвати, як бібліотеки  США використовують ці нові пристрої, пропонуючи нові послуги своїм користувачам. 

Як буде розвиватися книга, і як бібліотеки, куратори знань, будуть розвиватися  разом із ними – це питання наразі дуже захоплююче. Без сумніву, значення громадських установ, що надають  відкритий доступ до інформації для громади буде ще більшим в майбутньому, ніж в минулому. Публічні бібліотеки відіграють важливу роль у забезпеченні того, щоб не було “заможних” чи “ненезаможних” в глобальному суспільстві знань сьогоднішнього дня. Дякую всім присутнім на цьому заході  та бажаю плідного і продуктивного дня, а також дізнатися багато нового про інновації в бібліотечній справі і електронному врядуванні.» 

Для отримання додаткової інформації про ярмарок, натисніть тут. Також пропонуємо до перегляду декілька надихаючих відео нашого LEAP-центру в публічній бібліотеці м. Рогатин Івано-Франківської області під назвою “Мрії здійснюються” Дивитись тут, тут, тут чи тут.

Публікація Звіту про дотримання прав людини за 2010 рік

Автор посту: Бенджамін Беррі, офіцер політичного відділу Посольства США

Сьогодні у Вашингтоні Державний Секретар Клінтон оприлюднить Звіт про дотримання прав людини за 2010 рік. Документ складається зі Звітів по окремим країнам, і торкається 190 націй. Інформацією зі звітів користується Уряд США при розробці політичних рішень; на неї також можуть посилатися інші уряди, міжнародні та неурядові організації, правозахисники та журналісти. Метою звітів є підтримання зусиль з боротьби з порушеннями прав людини в усьому світі, допомога окремим країнам у зміцненні правозахисних можливостей, та привернення уваги до тих країн, які не відповідають міжнародним стандартам захисту прав людини. Звіт про дотримання прав людини є одним з елементів ширших зусиль, докладених Президентом Обамою, щоб зробити дотримання прав людини головним компонентом порядку денного зовнішньої політики США. В цьому прагненні адміністрація Обами не самотня: питання захисту прав людини підтримують багато видатних та високоповажних американців з обох політичних партій.

Звіти, які будуть оприлюднені сьогодні, оцінюють ситуацію у кожній країні окремо, спираючись на універсальні міжнародно-правові стандарти, і кожен звіт може розглядатися як окремий документ. Країни не порівнюються одна з одною, і у загальному звіті групуються за регіоном та за алфавітом.

Під час зустрічі у листопаді у Києві, Заступник Помічника Державного Секретаря з питань прав людини Томас Мелія дарує Заступнику Голови Адміністрації Президента України Андрію Портнову примірник книги за власною редакцією, в якій оцінюється підтримка США принципів індивідуальних свобод та прав людини

Кожен звіт вивчає ситуацію з дотримання прав людини урядом країни, якої він стосується. Як аташе з питань прав людини Посольства, мене часто запитують, чи Сполучені Штати звертають увагу на дотримання прав людини у своїй власній країні. Це справді так. За останній час була проведена поглиблена самоперевірка у рамках процесу Універсального періодичного огляду з боку Ради ООН з прав людини у Женеві. Звіт, який США надали Раді минулого року можна прочитати тут, а з додатком до звіту, переданим Раді цього місяця, можна ознайомитися тут. У звітах відображені результати широких консультацій з громадськістю, проведених по всій країні, та окреслені сфери, в яких Сполучені Штати могли б покращити свої стандарти.

На додаток до власної оцінки уряду, відкрита, демократична система США дозволяє американським громадянам і жителям інших країн коментувати політику США без будь-яких побоювань. Американська урядова система не є безпомилковою, але в ній вбудовані механізми самокорекції, а саме: сильне громадянське суспільство, енергійні та вільні засоби масової інформації, незалежні гілки влади, включаючи судову, та добре укорінені принципи верховенства права.

Феєричний початок місяця для шанувальників джазу! Незрівнянне виконання Чіка Коріа та Гері Бертона

Автори посту: Хезер Фабрікант, заступник Аташе з питань культури та Тім Стендард,  заступник Аташе з питань культури Посольства США


Квітень – це місяць поціновувачів джазу, і безсумнівно в Києві він розпочався цього року феєрично. Один з найбільш відомих джазових музикантів світу, Чік Коріа та неймовірно талановитий вібрафоніст Гері Бертон  розважали захоплену публіку своїм першокласним виконанням 7 квітня в Палаці «Україна». Дует виконав підбірку стандартних та нових творів, що відображали вплив на його творчість таких відомих музикантів як Дейв Брубек, Антоніо Карлос Джобім, і навіть Моцарт та група «Бітлз».


 Квітень було названо місяцем шанувальників джазу десять років тому для того, щоб віддати шану цьому унікальному американському жанрові. Цьогорічна тематика зосереджена на внеску у джазову музику жінок, які своєю творчістю допомогли збудувати більш справедливу та рівноправну націю. Упродовж квітня концерти, ретроспективи та святкування в США та в усьому світі вшановують джазові традиції та джазову культуру. Відчути дух цьогорічних святкувань можна натиснувши тут. Цьогорічне гасло «Джаз: Народжений в Америці. Улюблений в усьому світі» підходить і для України, де цінування джазової музики має свою тривалу історію, що веде нас до нинішнього київського виступу відомих джазових виконавців, таких як Чік Коріа та Гері Бертон.   


Приблизно 55 років тому адміністрація президента Ейзенхауера відправила свого першого Посла Джазу, відомого трубача Діззі Гіллеспі (Dizzy Gillespie) за кордон.  Гіллеспі  привіз джазову музику та ідеї толерантності і міжетнічного порозуміння до таких країн як Іран, Греція та Туреччина і відкрив нову захоплюючу еру музичної дипломатії.  


 На початку 1960-их, влада у Москві відмовила уряду США в першій пропозиції надіслати до Радянського Союзу Луіса Армстронга. Натомість, Кремль врешті-решт дозволив Бенні Гудману та його оркестру гастролювати по Радянському Союзу. Під час своїх гастролей в СРСР у 1962 році, група Гудмана виступила з 4-ма концертами в Києві в Палаці Спорту перед своїми захопленими фанами, засипаючи після концертів кожної ночі (чи радше кожного ранку) в готелі «Москва». Наслідуючи приклад Гудмана, Ерл «Фата» Гайнс виступив в Україні в 1966 році, так само як і легендарний Дюк Еллінгтон в 1971 році. Відразу після розпаду Радянського Союзу багато джазових виконавців виступали з комерційними концертами в Україні, де джазова традиція має багато послідовників.


 Упродовж декількох останніх років Посольство США в Києві посприяло організації візитів до Києва й інших українських міст американських джазменів та представників інших музичних стилів, в тому числі квартеті Райана Коена, Гербі Хенкока, Мері Уілсон, і зараз Чіка Коріа та Гері Бертона. Окрім того, завдяки програмам Державного департаменту США як «Дорога ритму» та «Посли культури»,  багате розмаїття таких американських музичних стилів, як реп, блуграсс, кантрі та рок-н-ролл звучать в усьому світі.


 В той же час, сотні тисяч американців, які відвідують Вашингтон (округ Колумбія) щоліта мають змогу насолоджуватися музичними традиціями різних країн під час Смітсонівського фольклорного фестивалю. Варто також зазначити, що українська група з Закарпаття буде виступати там цього року, а Україну також запрошено представити свою музику та культуру влітку 2014 року. Запрошуємо Вас відвідати виставку Смітсонівського фольклорного фестивалю, що проходить в Музеї Івана Гончара в Києві!

Міжнародна туристична виставка UITT

Автор посту: Константін Дубровські, віце-консул Посольства США в Україні 

Нещодавно моїм колегам та мені пощастило бути запрошеними на XVII щорічну Міжнародну туристичну виставку UITT «Україна – Подорожі та Туризм».  Це найбільша подія туристичної індустрії в Україні.  Представники зі всього світу зібралися під одним дахом для налагоджування контактів, зустрічі з потенційними клієнтами, а також пошуку нових міжнародних шляхів для збільшення обсягів туризму та інвестицій у своїх країнах.

Цього року виставка UITT проходила в Міжнародному виставковому центрі з 23 по 25 березня.  Виставка виправдала наші сподівання.  Представники більш , ніж 50 країн світу вітали відвідувачів різнокольоровими стендами, народними костюмами, піснями, а деякі, навіть, пригощали національними стравами. 

На другий день виставки, Американська комерційна служба (АКС) організувала семінар під назвою Discover America (Пізнай Америку) , та запросила мене зробити презентацію про процес отримання віз США.  Аудиторія в основному складалася з туристичних агенцій та інших організацій, які працюють у туристичному бізнесі.  Після того, як АКС зробила презентацію щодо розширення бізнесу в США, я коротко розповів про процес отримання віз.  Після презентації учасники семінару ставили дуже влучні питання, які були цікавими як для мене, так і для аудиторії.  Рівень розуміння публікою законодавства США був відображений в складності запитань.  Це були серйозні ділові люди, які поділяють наше прагнення сприяти легітимним подорожам до Сполучених Штатів.  Я сподіваюсь, що моя презентація стала корисною для слухачів.

В останній день виставки мої колеги та я мали можливість представляти стенд АКС та відповідати на запитання відвідувачів.  Нам було дуже приємно, що багато відвідувачів зупинялися поговорити з нами.  Люди ставили питання про програми культурного обміну та освітні програми, навчання та роботу в США, і, звичайно, загальні візові запитання.  Деякі підходили просто, щоб представитися та поділитися позитивним досвідом перебування  в Сполучених Штатах.  З нами спілкувалися звичайні люди, учасники програми Fullbright, туристичні агенти, інвестори, майбутні студенти, і, навіть, американці, які подолали довгий шлях до Києва сподіваючись залучити українських туристів до США.  Судячи з того, як нас прийняли на виставці UITT, можна з упевненістю сказати, що інтерес туристів до Сполучених Штатів не знизився.

Участь у цьогорічній виставці UITT була дивовижним досвідом.  Окрім того, що я зустрів багато цікавих людей та провів день зі своїми колегами, я, безумовно, знайшов нові ідеї для відпочинку!

Веб-чат з питань програми Summer Work And Travel

Автор посту: Елісон Ханна, віце-консул США

Нещодавно, моя колега Валентина Шигірт та я мали можливість провести веб-чат з питань програми Summer Work Travel (SWT). Чат був відкритий для широкої громадськості і мав величезний успіх!

Ця подія була розрекламована на офіційному сайті Посольства, на сторінці Посольства в Facebook та за допомогою прес релізу. Число учасників чату перевищило наші очікування – близько 150 студентів та представників місцевих туристичних агенцій з різних куточків України та Білорусі взяли участь у чаті.  Ми отримали близько 250 питань до, під час і після чату. На жаль, у мене не було достатньо часу, щоб відповісти на всі запитання, однак, мені вдалося відповісти на близько ста з них.

У ході чату, я висвітлила різноманітні теми, пов’язані з програмою. Більшість питань стосувалися норм та правил програми. Деякі питання були пов’язані з особистою ситуацією аплікантів, їх шансами на отримання візи. Всі питання були доброзичливими та допомогли мені розкрити суть програми SWT.

Той, хто пропустив пряму трансляцію веб-чату може переглянути його в записі на сайті YouTube.  Незважаючи на те, що відео було розміщено на сайті недавно, його вже переглянуло близько тисячі глядачів. У відповідь на великий інтерес громадськості, ми розмірковуємо над проведенням іще одного веб-чату, присвяченого програмі SWT. Слідкуйте за новинами на нашому вебсайті! 

Враження від міста: Київ очима інтерна Посольства США в Україні

Автор посту: Автор посту: Лиа Ентил, інтерн Відділу преси, освіти та культури Посольства США

Писати своїй родині та друзям про моє нове місцеперебування — Київ було досить нелегкою справою. Як можна  охопити Київ у кількох абзацах звичайної прози та гарненьких словечок?  Ну як можна обмежитися звичним обсягом листа, коли кожну хвилину я абсолютно зачарована чимось новим, захоплюючим та гарним? Я відчуваю, що картина, яку я б могла намалювати для своїх друзів та сім’ї не зможе стовідсодково передати мої враження, і фотографії також не розкажуть усієї правди. Я хочу поділитися своїми враженнями з усіма, кого я знаю, і хто також буде зачараваний цим містом, яке продовжує дивувати і надихати мене кожного дня.

Вулиці Києва вишикувалися архітектурними проявами різних століть і розмовляють зі мною через колір та деталі, які ледве зможуть передати представники сучасних архітектурних витворів: голубі та зелені відтінки старовинних церков …нарцисово-жовті та яскраво-рожеві  урядові будівлі …полинові кольори, яким я навіть назви не підшукаю, прикрашають будівлі на вулицях міста. Навіть стеля при вході до моєї квартири оформлена рельєвами квітів, пофарбованими у  червоний, синій, золотий та зелений кольори, які так часто зустрічаються в українських сувенірах.

Український Дім вночі

Голоси будівель вже цього століття, що височіють за старими, промовляють по-іншому. Нові висотки, в яких розміщуються штаб-квартири корпорацій, офіси та квартири, побудовані з бетону та скла, теж мають унікальні форми, що додають до характеру Києва. Поєднання архітектурних стилів є чудовим та захоплюючим, коли ти йдеш бруківкою звивистих вулиць та провулків міста.

Хрещатик - головна вулиця Києва

Таке рідко можна побачити в інших містах, але виднокрай Києва всіяний куполами старих церков, таких як Михайлівський та Софіївський собори, що блимають золотом у сутінках. Звичайно, коли сонце сідає і в Києві вмикаються мільйони вітрин і підсвіток уздовж бульварів, важко уявити собі, що ти залишаєшся у тому ж самому місці. Ось, наприклад, вечірній Хрещатик, де стікають сині водоспади з Українського дому, стовпи світла світять з пагорба, де розташований Кінопалац, і видно величну анфіладу синього світіння на фасаді  Консерваторії ім. Чайковського – все це робить Київ унікальним і неповторним. 

Коли я нарешті повертаюсь із неба на землю (хоча з висоти вид на місто набагато кращий), на вулицях кипить справжнє життя. Справді самобутній та багатомовний Київ пропонує багато можливостей як для навчання професіоналів та студентів, так і для туристів. Тут показують багато балетів та опер, працює безліч виставок та музеїв, не кажучи вже про пам’ятники, скульптури та інші памя’тки культури та історії, що зустрічаються буквально на кожному кроці. Я постійно дізнаюся щось нове про людей, місця або події, які формували історію та культуру країни.  І поволі  складаю свою власну історію Києва, засновану на історичних фактах та моєму особистому досвіді.

При такому відчутті життя і яскравості міста, ця історія без сумніву наблизить мене до розуміння культури України, а також надасть мені унікальний погляд на її історію, народ та звичаї країни. Київ  – це місто, яке я ніколи не забуду.