Місячник історії жіноцтва: наша історія – наша сила

Автор посту: Лиа Ентил, інтерн Відділу преси, освіти та культури Посольства США

Березнь – місячник історії жіноцтва, у якому відзначаються досягнення жінок протягом усієї історії. Це можливість для людей в усьому світі визнати роль жінок в історії, відзначивши їх завзятість, мужність і творчість як основні джерела сили і мужності перед надзвичайними викликами, що стоять перед світом сьогодні. 

У Сполучених Штатах святкування місячника історії жіноцтва розпочалося в середині 1970-х з офіційного визнання 8 Березня Міжнародним жіночим днем. У 1981 році групи, об’єднані у Національний проект історії жіноцтва, пролобіювали у Конгресі США рішення оголосити свято “Національний тиждень історії жіноцтва”, що включало і 8 Березня. У 1987 році указом президента тиждень став місячником історії жіноцтва, а Конгрес США видав постанову з цього часу святкувати місячник кожного року. У цьому році адміністрація президента Обами опублікувала доповідь, що відзначає 50 років прогресу у цьому питанні.

Міжнародний жіночий день має 100-річну історію святкування жіноцтва у всьому світі. Це свято було започатковано у 1911 році і відзначалося спочатку у Швейцарії, Австрії, Данії і Німеччині, коли більше мільйона людей виступили за права жінок на професійне навчання і роботу, а також для того, щоб покласти край дискримінації за ознакою статі. Зараз, століття пізніше, 8 Березня – це день, коли у всьому світі виступають на підтримку обізнаності у політичному та соціальному аспектах жіночого руху.

З 1975 року, коли Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй оголосила 8 Березня офіційним святом – Міжнародним жіночим днем, кожного року йому призначається окрема тема. У цьому році основна тема  – «Рівний доступ до освіти, професійної підготовки, науки та техніки: шлях до гідної роботи для жінок». Минулі теми були такими: «Світ, вільний від насильства щодо жінок» (1999), «Жінки та ВІЛ/СНІД» (2004), «Інвестування у жінок та дівчат» (2008). 

У грудні 1977 року Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію щодо проголошення Дня ООН з прав жінок і миру в усьому світі, який повинен відзначатися країнами-членами ООН, у відповідності з їхніми історичними та національними традиціями. У резолюції було зазначено дві основні вимоги: визнати, що забезпечення миру і соціального прогресу і повного здійснення прав людини та основних свобод потребує активної участі, рівності і розвитку жінок;  визнати внесок жінок у зміцнення міжнародного миру і безпеки.

Україна є однією з 27 країн, які визнають Міжнародний жіночий день офіційним святом. Ми попросили жительку Києва Тетяну Подобінську-Штик поділитися з нами своїми думками щодо значення для неї Міжнародного жіночого дня.

“Коли Міжнародний жіночий день не за горами, це безумовно впливає на моє життя в ці декілька днів до цього. Очікування на свято завжди краще, ніж саме свято, хоча я люблю і саме свято також. Для того, щоб відчути це свято, потрібно бути жінкою і жити в Україні. Якщо й існує певна дискусія щодо «чоловічого» свята, Дня української армії або Дня захисника Вітчизни, то щодо статусу 8 Березня ні у кого не виникає жодних питань. 

Я повинна зізнатися, що мені дуже не вистачало цього свята, коли я жила за кордоном. В Україні 8 Березня кожна жінка відчуває себе особливою. Рано вранці ви не побачите багато людей на вулицях. Це вихідний день, і люди у себе вдома. Жінки насолоджуються довшим сном зранку, а чоловіки усілякими способами намагаються зробити своїх жінок щасливими. Протягом усього року більшість українських жінок псують своїх чоловіків і дозволять їм поводитися з ними нешанобливо. 8 Березня – це день, коли жінок люблять, піклуються, і думають про них. Можливо, це звучить егоїстично, але я думаю, що українські жінки заслуговують на це свято. Було б краще, якби таке ставлення українських чоловіків до жінок  як 8 Березня тривало весь рік, але зараз у нас є принаймні один день».

Хоча у США цей день і не вважається офіційним святом, по всій країні влаштовується тисячі заходів.

Мелані Вервір, надзвичайний вповноважений посол Держдепатраменту США з глобальних жіночих питань спілкується з українськими жінками

З моменту свого обрання у 2009 році президент США Барак Обама створив посаду держслужбовця в Білому Домі, основне завдання якого консультувати президента і віце-президента з питань насильства в сім’ї та сексуальних нападів в Сполучених Штатах, а також нову посаду в Державному департаменті США – надзвичайного вповноваженого посла з глобальних жіночих питань. Першим призначеним послом стала Мелані Вервір, що зробило її найвищим посадовцем в уряді США з-поміж американців українського походження. Крім того, державний секретар США Гілларі Клінтон започаткувала “Ініціативу 100 жінок: розширення прав і можливостей жінок і дівчаток шляхом міжнародного обміну”, а також нову ініціативу щодо здоров’я матері та дитини. Дізнайтеся більше про це на сайті America.gov. 

У Місячник історії жіноцтва важливо пригадати, як далеко жінки просунулися у своїй боротьбі за рівність, мир і розвиток в умовах численних економічних, соціальних і політичних проблем. У цьому місяці і Міжнародний жіночий день став платформою єдності, співпраці у мережах та мобілізації для конструктивних змін.

До 110 річниці обрання Теодора Рузвельта віце-президентом США 4 березня 1901 року

Автор посту: Марк Гартнер, спеціаліст економічного відділу Посольства США

Теодор Рузвельт, 26-й президент США

Посада президента надає людині необмежений доступ і можливість впливати на політику і майбутнє нації. Теодор Рузвельт, 26-й президент Сполучених Штатів (1901-1909), використовував свій вплив і доступ для модернізації Сполучених Штатів таким чином, що призвело до сильного покращання комерційного клімату та природного середовища, які впливають на розвиток країни й дотепер.

Теодор Рузвельт народився в 1858 році і виріс у динамічний період після Громадянської війни, коли Сполучені Штати швидко модернізували економіку через промислові здобутки, інновації у коммерції та роздрібній торгівлі, а також появи вільної конкуренції ЗМІ по всій країні. Він дуже швидко виріс у політиці та став вченим у молодому віці: його історичні нариси часто публікували у Нью-Йорку, хоча він був наймолодшим представником від штату, він також був активним борцем з корупцією та був обраний губернатором штату Нью-Йорк, коли йому було 41 рік в 1899 році. ( Його далекий родич Франклін Рузвельт, 32-й президент Сполучених Штатів, який перебував на посаді президента у 1933-1945 рр., пройшов подібний шлях, теж обіймаючи свого часу посаду губернатора штату Нью-Йорк).

Усього лише два роки потому, в 1901 році, Рузвельт став лідером Сполучених Штатів (його було обрано віце-президентом 4 березня, а президентом США він став у вересні того ж року, одразу після вбивства президента МакКінлі). Всі умови тоді були як раз створені для того, щоб Рузвельт міг втілити у життя дві надзвичайно потужні реформи в країні. Першою реформою було впровадження антимонопольного Закону Шермана (Sherman Act). Як президент, Рузвельт, нарешті, використав своє право і притягнув до суду зо два десятки монополій, стверджуючи, що вони ведуть нечесну конкуренцію і цим сильно шкодять споживачам. Президент виграв більшість справ, зруйнувавши багато монополій, і створив “рівні умови гри” в численних галузях, що призвело до зниження цін, росту конкуренції, появи бізнес-інновацій, поліпшення рівня життя і економічної свободи для пересічного громадянина США.

Наступне, що надихнуло Рузвельта до впровадження змін – це подальший захист краси природи Сполучених Штатів. Він створив теперішню Національну службу із захисту лісів та 150 ділянок лісів в країні, що охороняються, більше трьох у кожному штаті (тоді США складалися із 45 штатів). Він також створив три національні парки і 18 національних пам’ятників. Одним словом, він захистив більше, ніж 930 000 квадратних кілометрів найгарніших земель США від надмірного використання і деградації навколишнього середовища. Його спадщина урівноважила бажання бізнесу використовувати природні ресурси та бажання любителів природи з усієї країни та світу насолоджуватися ними, водночас, забезпечуючи сталий розвиток економки, і залишаючи ліси здоровими та здатними відновлюватися.