Освіта у Сполучених Штатах: раніше і тепер

Автор посту: Шеріл Бистрянскі, Аташе з питань культури Посольства США

Read in English

У перший навчальний день в Україні ми попросили аташе з питань культури Шарі Бистрянські розповісти про освіту в США і поділитися своїми спогадами про перший день в школі.

Шеріл Бистрянскі, Аташе з питань культури Посольства США
Шеріл Бистрянскі, Аташе з питань культури Посольства США

Сполучені Штати не мають Міністерства освіти або загальнонаціональної освітньої політики. Система освіти США функціонує на рівні штату, а не на національному рівні. В штаті, зазвичай, є державна структура – Департамент освіти або Управління з питань освіти – яка приймає рішення про навчальну програму, підручники, тощо. Хоча у нас є загальнонаціональні правила, які встановлюють вимоги, яким має відповідати навчальний план.

Діти йдуть до школи у 5 років. Зараз популярною є організована дошкільна освіта, і багато дітей розпочинають навчання в 3-4 роки вивчаючи письмо, пісні і числа. Загалом, є початкова школа, яка триває від 5 до близько 11 років, далі – середня школа, потім – наша традиційна старша школа, де ви навчаєтесь протягом 4 років, з 9-го по 12-й клас. А далі – коледж.

Я пам’ятаю свій перший день в школі так, ніби це було вчора. Мені було 5 років. Я була одягнута у фіолетову сукню і білі мереживні панчохи, якими я дуже пишалася. У мене була нова стрижка і зачіска. Також у мене була маленька табличка з зеленого папіру, на якій було написане моє ім’я, моя адреса і мій номер телефону. У нас діяла система розвозки, і в перший день школи першокласники повинні були мати таблички, аби інші знали, куди нас потрібно відвести.  І ось я почула, як наближається автобус, я була дуже схвильована, і я вибігла з дому, побігла до автобусу і… впала. Я спіткнулася на сходинці автобуса, дуже сильно впала, подряпала обидва коліна і порвала панчохи. Я так сильно забилася, що кров лилася по обох моїх ногах. Координатор автобусу підняла мене і посадила на сидіння. І перша, кого я побачила в школі в свій перший день, була медсестра. Страшна історія. (Сміється)

Навчальний рік в США починається в серпні. Коли я ходила до школи, традиційно навчальний рік розпочинався в перший вівторок після Дня праці (відзначається в США в перший понеділок вересня). Але тепер все більше і більше шкіл в Сполучених Штатах переходять на річний шкільний календар або хочуть мати більше канікул протягом навчального року, довші новорічні або весняні канікули, наприклад, тож навчальний рік розпочинається все раніше і раніше.

(AP Photo/Seth Perlman)
(AP Photo/Seth Perlman)

В середньому, учні мають три години одного предмета на тиждень. Коли я навчалася в середній школі, ми мали сім 50-хвилинних уроків на день з 5-хвилинною перервою між ними, аби ми могли вивчати кожен предмет щодня. У старшій школі то були математика, англійська, граматика і склад, англійська література, природничо-наукові предмети, іноземна мова (я вивчала французьку мову). Сьомим уроком мистецтво: чи то хоровий спів, чи то музика, чи то театр. Зараз в школах, де навчаються мої діти і їхні друзі, відходять від системи вивчення предмету щодня і натомість вивчають його три-чотири рази на тиждень. Це дозволяє мати довші за тривалістю уроки і більше часу для занять в лабораторії.

Говорячи про фінансовий бік школи, державні школи в Сполучених Штатах є безкоштовними. Державні школи утримуються за рахунок місцевих податків на нерухомість. Шкільна освіта є обов’язковою, і її забезпечує держава. Є приватні школи, до яких ви можете відправити свою дитину, але вони, як правило, дорогі і уряд не забезпечує навчання там.

Одним з найцікавіших моментів навчання в університеті є можливість зустріти людей, з поглядами яких ви не погоджуєтесь.  Коли ви навчаєтесь у школі, коли ви молоді, ви проводите час з друзями, у вас є своя тусовка, з якою ви на одній хвилі – з людьми, подібними вам. В університеті все це зникає, і вам доводиться навчатися знаходити спільну мову з людьми, які відрізняються від вас. Це трапляється постійно. І це велика зміна.

Back to School Things to Know
(AP Photo/Lynne Sladky)

В університеті отримуєш багато свободи.  Студенти лише на третьому курсі визначаються зі спеціальністю. Перші два роки ви вивчаєте математику, природничі науки, психологію, історію та ін. Лише після цього ви починаєте працювати за програмою своєї першої і другої спеціальності – вивчаєте предмети вашої основної і другорядної навчальної програми. В рамках цих програм є вимоги, які ви маєте виконувати. Моя сестра, яка навчалася долікарській допомозі, і я, яка вивчала міжнародні відносини, перші два роки вивчали приблизно одні й ті самі предмети, але потім в неї було набагато більше органічної хімії, вищої математики, біології, а я вивчала історію й політологію. Щойно ви закінчуєте вивчати загальносвітні предмети, у вас все ще залишається багато часу, особливо протягом останніх двох років навчання, аби підібрати програму відповідно до ваших інтересів. Однак ви маєте робити цей вибір обережно, тому що наприкінці, коли ви вже маєте оцінки, ви вже подзвонили мамі й тату, у вас вже настрій типу “я закінчую університет”, у цей момент ваш декан каже: “Хм, ти не пройшов курс “Введення до соціології”, який був обов’язковим для твого першого курсу. Вгадай що тепер? Ми не видамо тобі диплом, допоки ти не здаси цей предмет.” Сюрприз!

Відділ преси, освіти і культури Посольства США адмініструє і підтримує велику кількість програм обміну.   Багатьом знайома програми імені Фулбрайта, яка є нашою найстарішою програмою. Цього року ми відзначаємо 70 років з моменту її заснування. По роботі ми часто зустрічаємось з викладачами університетів, викладачами іноземних мов, ректорами. Ми просимо їх розповсюджувати інформацію про наші мережі, такі як EducationUSA, які допомагають студентам, зацікавленим у навчанні в США, дізнатися, як це зробити. Наприклад, багато студентів дивуються, що процес подачі заявки на вступ до університету в США може тривати 18 місяців. Ми завжди зацікавлені в тому, аби допомагати людям розширяти такі мережі. Освітній компонент є одним з найкращих в нашій роботі, тому що допомагає нам бути в курсі системи освіти країни, а також бути на зв’язку зі студентами, тому що студенти – це, дійсно, найголовніше. Це те, куди прямує країна. Студенти приведуть вас у майбутнє.

Група «Potomac Fever» і важливе значення Місяця гідності ЛГБТ

Автор: Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт

Read in English

Відкриття концерту групи «Potomac Fever» під час Днів Америки у Львові, 27 травня, 2016 року
Відкриття концерту групи «Potomac Fever» під час Днів Америки у Львові, 27 травня, 2016 року

Кожного червня по всій Америці ми відзначаємо Місяць гідності ЛГБТ – лесбійок, геїв, бісексуалів і транссексуалів. Як представники Сполучених Штатів за їх межами, наші дипломати пропонують до уваги громадськості освітні й культурні програми, які підвищують обізнаність із проблемами людських прав ЛГБТ водночас удома й  за кордоном.

Цього року я мав честь підтримати сміливу ініціативу команди нашого Відділу преси, освіти і культури, яка полягала в тому, щоб запросити акапельний ансамбль хору чоловіків-геїв з Вашингтона «Potomac Fever». У кінці травня, в рамках проведення нашого фестивалю «Дні Америки» у Львові, я мав змогу стояти на сцені Філармонії поруч із мером Андрієм Садовим та губернатором Олегом Синюткою і представляти цей хор геїв. Давайте на хвилинку глибше замислимось над цим великим кроком для всіх, хто працював над цією подією. Лише три місяці тому у Львові відбулися бурхливі протести, що зірвали запланований захід за участю спільноти ЛГБТ. І саме тут, в одному з найпрестижніших залів Львова,  я представляв хорову групу геїв з 14 учасників. Це був просто ще один доказ того, наскільки швидко Україна змінюється на краще. І я дуже ним пишаюся.

Концерт групи «Potomac Fever» під час Днів Америки у Львові, 27 травня, 2016 року
Концерт групи «Potomac Fever» під час Днів Америки у Львові, 27 травня, 2016 року

Для Посольства США ця програма стала унікальною й важливою нагодою познайомити українців з американськими геями не тільки тому, що вони є американськими геями, але й тому, що вони представляють найкращі сторони Америки – з усіма її талантами й розмаїттям. Хоча в ідентичності групи «Potomac Fever» літера «Г» з абревіатури «ЛГБТ» відіграє важливу роль, однак вона не є визначальною. І ми хотіли, щоб Україна це побачила. Їхня музика та розказані ними історії відображають боротьбу за людські права представників ЛГБТ, роблять її гуманістичною і знайомою. Спільнота ЛГБТ в Україні щодня стикається з такими самими проблемами, і ми сподіваємось, що програма «Potomac Fever» принесла з собою відчуття солідарності й надії.

Марш Рівності, Київ, 12 червня, 2016 р.
Марш Рівності, Київ, 12 червня 2016 року

Той факт, що 12 червня у Києві пройшов великий і мирний Марш Рівності, переконує мене в тому, що це саме так. Це було величезне досягнення для всіх, хто брав у ньому участь, від місцевих активістів до міських урядовців і працівників правоохоронних органів. Приймаючи європейські цінності інклюзивності й терпимості, ви продемонстрували світові, що Україна – це Європа. І ця любов перемагає.

 

Відкриті дані для покращення перспектив українського суспільства

Автор: Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт

Read in English

Демо-день Інкубатора відкритих даних «1991»
Демо-день Інкубатора відкритих даних «1991», квітень 2016 року

Минулої п’ятниці мені випала нагода відвідати Демо-день Інкубатора відкритих даних «1991» (1991 Open Data Incubator) у приміщенні бізнес-центру «Євразія». Ця подія стала одним із найсильніших моїх цьогорічних вражень і, безперечно, була головною подією минулого тижня. Інкубатор відкритих даних, заснований неймовірно талановитим Денисом Гурським, об’єднав команди з усієї України для участі у супер-інтенсивній шеститижневій програмі розробки рішень відкритих даних для їх застосування у різних галузях. Цього року 14 команд з Дніпропетровська, Харкова, Києва, Львова й Одеси разом складали плани відкритих даних для сільського господарства, енергоефективності, громадської безпеки, боротьби з корупцією, транспортної галузі. Звичайно, найкращою частиною програми був кінець Демо-дня, оскільки саме тоді можна було дізнатися про те, що придумали команди. І, як завжди, спостереження за динамічними і талановитими фахівцями з технологій надзвичайно надихало. Я дуже вдячний Денисові й Western NIS Enterprise Fund, що діє за підтримки США (а також Microsoft-Україна, в приміщенні якого відбувся Демо-день), за можливість проведення цього заходу, присвяченого проблемі відкритих даних.

Демо-день Інкубатора відкритих даних «1991», квітень 2016 року
Демо-день Інкубатора відкритих даних «1991»

Iнкубатор відкритих даних «1991» є потужним прикладом того, як інноваційна економіка може призводити до прогресивних змін не тільки в бізнесі, а й в усьому суспільстві. Я родом з Каліфорнії, отже, я – технологічний оптиміст. Я спостерігав надзвичайно важливий, трансформаційний вплив технологій протягом близько тридцяти років мого професійного життя. Кожні пару років я намагаюся приїхати в Силіконову долину на день або два, щоб поговорити з людьми, які там живуть, і це завжди  нагадує мені про те, як швидко змінюється світ. Там можна зустріти людей, які мають безмежну уяву і які абсолютно віддані ідеї використання технологій, щоб зробити наш світ кращим. Сьогодні Україна рухається у такому самому темпі, і мені дуже кортить побачити, до чого це призведе.

Демо-день Інкубатора відкритих даних «1991», квітень 2016 року
Демо-день Інкубатора відкритих даних «1991», квітень 2016 року

Відкриті дані – це яскравий приклад багатоцільового підходу, який має переваги в багатьох сферах – у боротьбі з корупцією, впровадженні інновацій, стимуляції економічного зростання, – про все це я почув у розмовах із представниками проектів Інкубатора минулої п’ятниці. Мені було цікаво послухати про AgroMonitor та AgriEye, де новатори використовують інформацію для модернізації та підвищення технологічного рівня сільського господарства, важливої частини економіки України з величезним потенціалом. Мені, оскільки я багато подорожую Україною і провів багато часу на українських дорогах, було цікаво дізнатися про Navizor – навігаційні рішення на основі відкритих даних. Все це приклади того, як технології можуть трансформувати традиційні бізнесові процеси таким чином, щоб створити нові послуги, сприяти економічному зростанню, покращити якість життя.

Україна має все необхідне для того, щоб пройти через фундаментальні перетворення можливостей в економічній площині, в основі яких лежать відкриті дані та інновації, такі самі перетворення, що їх ми бачили в інших країнах. У вас є талановиті і висококваліфіковані інженери й технологи. У вас є екстраординарна ДНК для творчості та інновацій. І у вас є національне прагнення до демократії і сильне громадянське суспільство, яке є незамінним компонентом потужної інноваційної економіки.

Тоді як неймовірно талановиті технологи України розвиватимуть цю інноваційну економіку, Сполучені Штати й надалі будуть вашим сильним партнером. Не зупиняйтеся – ви створюєте майбутнє.

 

Український науково-технологічний центр: 20 років підтримки заради світової безпеки

Автор посту: Саймон Лімаж, заступник помічника Держсекретаря США з питань нерозповсюдження, Держдепартамент США

Read in English

UN_Swords
Статуя “Перекуємо мечі на орала” біля штаб-квартири ООН в Нью-Йорку

Неподалік від будівлі Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку стоїть бронзова статуя людини з мечем, який перетворюється на рало. Це зображення людини, яка прагне покласти край війні і перетворити жахливі знаряддя війни на інструменти для мирних потреб, створив скульптор Вучетич, радянський митець, який народився в Україні. Після розпаду Радянського Союзу в 1990-і роки Україна стала світовим лідером у сфері зусиль, спрямованих на непоширення зброї масового знищення і зробила надзвичайний внесок у глобальний мир і безпеку. Одним із яскравих прикладів цього стала розробка і відкриття Українського науково-технологічного центру (УНТЦ), який зараз відзначає своє 20-річчя. Цей центр сьогодні є справжнім відображенням символізму скульптури Вучетича.

Протягом останніх двадцяти років Молдова, Азербайджан, Грузія, США, Швеція, Канада та «Євроатом» приєдналися до України для створення інноваційного центру, який би спрямовував надбання і знання вчених, що розробляють зброю, на мирний шлях. Сьогодні Український науково-технологічний центр став майданчиком для  співпраці близько 21 000 вчених, з яких майже 12 000 займалися розробкою зброї ще за радянських часів.

Уже понад 20 років основним завданням УНТЦ є підтримка світової безпеки через сприяння громадським науково-технічним об’єднанням, які працюють з проблемами глобальних загроз у галузі безпеки та непоширення зброї. Загалом, УНТЦ підтримує відповідальні дослідження вчених і фахівців з найрізноманітніших дисциплін.

Ось деякі з багатьох досягнень УНТЦ:

  • майже 20-річне партнерство УНТЦ з Національним інститутом раку США дозволило дослідникам розробити методику з вивчення наслідків радіоактивного забруднення після аварії на Чорнобильській АЕС. Отримані результати було використано для захисту дітей від катастрофи на атомній електростанції в префектурі Фукусіма, Японія. Результати обох досліджень публікувалися в поважних наукових журналах.
  • УНТЦ підтримує співпрацю між Україною і Сполученими Штатами в галузі досліджень космічного простору з мирною метою на Міжнародній космічній станції. Ці дослідження включають вивчення аспектів біологічної науки і мікрогравітації. Багато з цих проектів було втілено на базі Міжнародної космічної станції.
  • Вчені УНТЦ продовжують брати участь у здійсненні екологічних оцінок, відновлення і довгострокового моніторингу районів, постраждалих від катастрофи на Фукусімі. Дослідники розробили методи, які дозволяють зменшити обсяг радіоактивних відходів і продовжувати відстежувати прояви радіоактивного забруднення лісових екосистем.

556702_511509175540700_802101174_nМайбутні дослідження буде зосереджено на хімічних, біологічних, радіологічних, ядерних наслідках вибуху, з метою боротьби з терористами, які прагнуть використовувати зброю масового знищення зі злочинною метою. УНТЦ підтримуватиме проекти, які підвищують безпеку патогенів, що викликають ризик поширення; пропагують безпечну і відповідальну поведінку у сфері біологічних наук;  розробляють контрзаходи для подолання захворювань, які швидко поширюються. УНТЦ так само планує підтримувати проекти покращення моніторингу комерційного використання радіоактивних матеріалів у геологічних розвідках нафтових свердловин, а також підвищення безпеки при транспортуванні ядерних матеріалів.

З 1995 року Український науково-технологічний центр отримав фінансування з боку США у розмірі понад  $166 млн. Протягом 20 років Центр став бастіоном боротьби з тими, хто намагається розробити зброю масового знищення шляхом використання найкращих інтелектуальних потужностей регіону. Досягнення цього Центру, можливо, не з’являться на шпальтах центральних газет, але його успіхи важко переоцінити. Більше про Український науково-технологічний центр можна дізнатися тут: www.stcu.int

Харків: не піддаватися стереотипам та прокладати шлях до майбутнього України

Автор: Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт

Read in English

Ядерна дослідницька установка «Джерело нейтронів», Харків, березень 2016 року
Ядерна дослідницька установка «Джерело нейтронів», Харків, березень 2016 року

На цьому тижні я мав честь відвідати Харків разом із президентом Порошенком для запуску завершального етапу підготовки до введення в повну експлуатацію ядерної дослідницької установки «Джерело нейтронів», на яку Сполучені Штати виділили 73 мільйони доларів і яка значно розширить дослідницькі можливості відомого Харківського фізико-технічного інституту. Цей візит, і особливо зустріч з активними молодими поліцейськими добровольцями, що зараз проходять тренінг для майбутньої служби у Слов’янську, Краматорську та Сєвєродонецьку, знову показав мені, як швидко змінюється Україна і яким застарілим та недолугим став російський «наратив» географічного поділу України. Динамічна енергія Харкова, яку я помітив, а також всі цікаві проекти, що зараз здійснюються там, ще раз підтверджують мої сподівання щодо майбутнього України.

Моєю першою зупинкою у візиті разом із Президентом була ядерна дослідницька установка «Джерело нейтронів» у Харківському фізико-технічному інституті. Більше року тому, в грудні 2014-го, я вперше відвідав це місце разом із помічником Держсекретаря США Роуз Геттемюллер. Тоді цей проект ще був на стадії розробки, і треба було багато чого зробити, перш ніж установка «Джерело нейтронів» могла розпочати роботу. Зараз цей проект на заключній стадії із завершеним будівництвом фізичної конструкції. 73 мільйони доларів, які США інвестували в цю найсучаснішу установку, нададуть Україні нові дослідницькі можливості, а також здатність виробляти ізотопи для промислового і медичного застосування прямо тут, в Україні. Мої найкращі вітання перш за все блискучим вченим інституту, які були нашими ключовими партнерами у перетворенні цього захоплюючого проекту на реальність, що знаменує ще одну віху у двадцятирічній історії нашого науково-технічного співробітництва з Україною. І багато чого ще попереду. Українські вчені продовжують тісну співпрацю з Національними лабораторіями США, включно із Національною лабораторією в Оак Рідж і Національною лабораторією Айдахо, щоб перейти від монтажу обладнання на об’єкті до введення його в експлуатацію та запуску на повну потужність. Ядерна дослідницька установка «Джерело нейтронів» буде служити платформою для підготовки нового покоління ядерних експертів в Україні і продовжувати славні традиції передового досвіду в галузі прикладної і теоретичної фізики, що завжди вирізняло Харківський фізико-технічний інститут з моменту його заснування в 1928 році.

У моїй розмові з президентом Порошенком під час візиту я закликав його підтримати всі кроки, необхідні для введення об’єкту до експлуатації у 2016 році, щоби українці могли скористатися повним потенціалом науково-дослідного центру. Саміт з ядерної безпеки 2016 року, проведення якого заплановане на 31 березня і 1 квітня у Вашингтоні, округ Колумбія, буде для президента Порошенка нагодою підтвердити – а світові це визнати – що міжнародне лідерство України у питанні ядерного нерозповсюдження і безпеки зберігається.

З церемонії запуску фінального етапу проекту «Джерело нейтронів» ми поїхали на зустріч із курсантами патрульної поліції, що проходять тренінг у Харкові, і мали нагоду поспостерігати за їх складним (з великою кількістю активних вправ) базовим курсом підготовки. Група, яку ми бачили, поїде на службу в патрульній поліції в Донецьку і Луганську області, в тому числі у Краматорськ, Слов’янськ та Сєвєродонецьк. Мене дуже вразили ці патріотично-налаштовані молоді чоловіки і жінки, які уособлюють наступне покоління українців, що візьме майбутнє країни до своїх рук. Як і курсанти в інших містах, вони прагнуть завоювати довіру своїх співгромадян, а також гарантувати безпеку в громадах. Я неймовірно пишаюся підтримкою Сполученими Штатами нової патрульної поліції по всій території України, адже вона відіграє важливу роль у сприянні відновленню довіри українського народу до державних установ – це один із її найцінніших внесків до поступу українського суспільства. І це особливо важливо в громадах східної частини України, де неспровокована агресія Росії створила таку розруху і загрожувала – але безуспішно, я міг би додати – знищити довіру людей до свого уряду. Але всупереч намірам Росії, Україна сильніша і згуртованіша, ніж будь-коли, і ці курсанти є живим доказом цього.

Тренінговий центр патрульної поліції Харкова, березень 2016 року
Тренінговий центр патрульної поліції Харкова, березень 2016 року

Харків є одним з багатьох міст України, що запроваджує реформи для залучення інвестицій і створення робочих місць у своєму регіоні, і це було видно під час нашого відвідання “Турбоатому”, виробника турбін і одного з тих харківських підприємств, що забезпечує тисячі робочих місць у своїх гігантських цехах недалеко від центру міста. З одного боку, “Турбоатом” має довгу історію, але з іншого – він винаходить себе заново: він уклав угоди з американськими фірмами, у тому числі з “Весттінґаузом” і “Голтеком”, на модернізацію енергетичної інфраструктури України і утвердження її сталої енергетичної незалежності. “Весттінґауз” допомагає “Турбоатому” модернізувати ядерні реактори України, що підвищить частку чистої енергії, яка надходить до національної електроенегретичної мережі, та сформує цінний досвід для інших країн з російськими реакторами, в тому числі країн Європи; “Голтек”, тим часом, спільно з “Турбоатомом” розробляє для внутрішніх і міжнародних ринків системи зберігання використаного ядерного палива. Вразила на “Турбоатомі” величезна кількість українських прапорів, а також зворушлива данина співробітникам-ветеранам ATO – ще одне заперечення неправдивого твердження Росії про розділеність України. Я радий бачити, що українські та американські компанії працюють разом, як у прикладі “Турбоатому”, щоб допомогти Україні використовувати свій величезний потенціал у виробництві вітчизняної енергії і зменшенні залежності від імпорту обладнання з Росії, і сподіваюся, що ми побачимо ще тіснішу співпрацю у майбутньому.

Перед Україною яскраве майбутнє – вона продовжує спростовувати стереотипи Росії про схід і захід та презентує єдину Україну. Моя поїздка до Харкова послужила нагадуванням про те, наскільки більш згуртованою стала Україна за останні два роки, об’єднавшись навколо чіткого вибору на користь європейської ідентичності і у відповідь на агресію Росії. Україна досягла визначного прогресу, хоч це надто часто не помічають через щоденні драматичні повороти внутрішньої політики. І ніде це не є більш справедливим, ніж у Харкові. В аеропорту, якраз перед вильотом до Києва, у мене була можливість порозмовляти з губернатором Ігорем Райніним. Як я вже зазначав у моєму останньому блозі про Харків (минулого вересня), я дуже радий мати там такого сильного партнера, відданого справі реформ і боротьби з корупцією. Коли ми прощалися, губернатор Райнін сказав мені з явною гордістю, що “Харків рухається вперед.” Мій візит дуже ясно мені показав, наскільки це вірно.

Співпраця Відділу з правоохоронних питань Посольства США і Міністерства юстиції України щодо організації центрів безоплатної правової допомоги

Автор посту: Кейт Мак-Фарланд, Бюро з правоохоронної діяльності та міжнародної боротьби з незаконним обігом наркотиків Державного Департаменту США, регіональний офіс Європа–Азія

Read in English

4Бюро з правоохоронної діяльності та міжнародної боротьби з незаконним обігом наркотиків Держдепартаменту США надає підтримку ключовим інститутам кримінального правосуддя України відповідно до європейських і західних стандартів. Серед програм допомоги цього Бюро – створення Координаційного центру із забезпечення правової допомоги (CCLAP), призначеного сприяти реформуванню Міністерства юстиції. Спрямування роботи цієї програми для українців почасти полягає в тому, щоб змінити структуру системи кримінального правосуддя і зробити її більш прозорою і підзвітною.

Однією зі сфер, що їх охоплює програма, є система з надання безоплатної правової допомоги, завдяки якій адвокати, чиї послуги гарантовані Конституцією України, отримують кращу підготовку для задоволення потреб звичайних українських громадян. Громадяни, які не можуть дозволити собі юридичне представництво в суді, отримуватимуть безкоштовну й ефективну юридичну допомогу з боку уряду України. До запровадження системи безоплатної правової допомоги адвокатів частіше сприймали як неофіційних посередників, що вели переговори про розмір хабара між суддями й відповідачами замість того, щоб захищати своїх клієнтів. Сьогодні юристи безоплатної правової допомоги, які пройшли тренінги з вивчення нового Кримінально-Процесуального кодексу України, володіють професійним набором навичок, щоб належно представляти інтереси громадян. Ця програма вже має відчутні результати: з усіх минулорічних виправдувальних вироків в Україні майже дві третини справ було виграно адвокатами безоплатної юридичної допомоги. Ось, наприклад, випадок у Херсоні: адвоката безоплатної юридичної допомоги було призначено для захисту людини, яку помилково звинувачували в убивстві і засудили до довічного ув’язнення. Адвокат дуже професійно діяв під час суду, і зрештою його клієнта було виправдано.

2На підтримку цієї ініціативи Міністерства юстиції Відділ з правоохоронних питань виділяє приблизно 1 млн. доларів на рік для технічного сприяння Центрам безоплатної юридичної допомоги, і це дає їм змогу успішно захищати клієнтів у кримінальних провадженнях. На сьогодні Відділ з правоохоронних питань провів два семінари для тренерів юридичної допомоги, під час яких фахівці навчили їх професійним навичкам з тем, які були для них цікавими, а тренери, в свою чергу, навчать цьому своїх колег у регіонах. Цей формат семінарів для тренерів забезпечив безперервність у навчанні 52 викладачів, які провели понад 100 тренінгів і навчили близько 2000 адвокатів з надання юридичної допомоги по всій території України. У минулому році тренінги було зосереджено на таких актуальних темах, як національна безпека, військові злочини, а також захист у кримінальних справах, що розслідують незаконний обіг і споживання наркотиків.

Щоб отримати додаткову інформацію про центри безоплатної юридичної допомоги, в тому числі про новини й оновлення, список послуг, які вони надають, а також контактну інформацію для регіональних і місцевих центрів, будь ласка, використовуйте посилання: http://legalaid.gov.ua

Американський фолк-гурт в Україні: інтерв’ю з «Лорою Кортезі і Данс Кардз»

Автор посту: Леся Трачук, Відділ преси, освіти та культури Посольства США

Read in English

«Лора Кортезі і Данс Кардз» у Києві, клуб Атлас, березень 2016 року
«Лора Кортезі і Данс Кардз» у Києві, клуб Атлас, березень 2016 року

1-6 березня Україну відвідав американський фолк-гурт із Бостону, штат Массачусетс, «Лора Кортезі і Данс Кардз». Концерти групи відбулися у Харкові і Києві. Крім концертів, музиканти провели майстер-класи та презентації американської фолк-музики.

Лідер гурту Лора Кортезі поділилася з нами своїм думками та враженнями щодо гастрольного туру Україною.

Чому ви вирішили приїхати з концертами до України?

«Лора Кортезі і Данс Кардз» у Києві, клуб Атлас, березень 2016 року
«Лора Кортезі і Данс Кардз» у Києві, клуб Атлас, березень 2016 року

Ми беремо участь у гастрольному турі кількома країнами, організованого програмою «Американська музика за кордоном» за підтримки Державного Департаменту США.
Протягом багатьох років за цією програмою велика кількість американських музикантів відвідала багато країн по всьому світу. Музиканти беруть участь у цій програмі на конкурсній основі. Спочатку проходить відкрите прослуховування. У цьому році заявки на участь у програмі подали понад 400 гуртів. Для наступного «живого прослуховування» обирають меншу кількість учасників, а в фінал потрапляють лише 10 музичних колективів. Програма «Американська музика за кордоном» співпрацює з посольствами по всьому світу, щоб визначити, які групи мають відвідати ту чи іншу країну, в залежності від того, що вони можуть запропонувати місцевій аудиторії. В рамках цієї поїздки, ми вже побували в Естонії і Греції. Цього тижня ми тут, в Україні, а потім збираємося з концертами в Чорногорію.

Які ваші враження від українців, з якими вже встигли зустрітися?

«Лора Кортезі і Данс Кардз» у Києві, клуб Атлас, березень 2016 року
«Лора Кортезі і Данс Кардз» у Києві, клуб Атлас, березень 2016 року

У нас була неймовірна ніч в Харкові [гурт виступив у приміщенні вільного  простору “Фабрика”, зала якого була заповнена вщент] Мабуть, там зібралася найкраща публіка, яку ми бачили протягом всього туру. З самої першої пісні слухачі аплодували. Гадаю, що 70%  були студентами, чи школярами, і це пояснює їх ентузіазм і захопленість, але насправді всі, хто був в залі, співали разом з нами. Був навіть один хлопець, який на наш заклик: «Чи хтось хоче потанцювати?» встав, і почав дуже гарно танцювати. Це було чудово.

Ми також провели майстер-клас і прес-конференцію в Національній академії мистецтв у Харкові. Було багато запитань щодо музичної освіти в Штатах. І в нас була чудова можливість розказати по це, а також про те, що кожне місце відрізняється, кожен штат відрізняється, кожне місто відрізняється, і кожен індивідуальний досвід відрізняється. Нас також запитували про те, як це бути незалежним музикантом, і як заробляти на життя власною справою. Ми також говорили про коріння музики Аппалачі, яку ми граємо. Це суміш шотландської скрипкової музики 17-го століття і африканської музики, які з часом об’єдналися в один музичний напрямок у США.

Ми також зустріли викладача-майстра гри на балалайці. Поспілкувалися і заграли разом, і це було дуже жваво. Він знав декілька мелодій у стилі блуграс, тому нам з ним було весело.

Можете описати свою музику у трьох словах?

Інді. Камерна. Фолк.

Ви знаєте українських музикантів, співаків композиторів? Можливо, у вас є улюблені?

До того, як ми приїхали в Україну, ми дуже мало знали про українську музику. І коли ми готувалися до поїздки, ми шукали українські композиції онлайн. І так натрапили на Червону Руту. Це весела, позитивна пісня, яка має багато різних версій. Ми її ще не вивчили, але вона вже припала нам до душі.