Автор посту: Сьюзан Клірі, Аташе з питань культури Посольства США
Якби ви побачили, як Пітер Ярроу і Марія Бурмака працюють у студії «Кофеїн» над записом трьох пісень до кампанії Пітера «Операція “Повага”», спрямованої проти агресії в школах, ви могли б подумати, що вони співають разом уже багато років поспіль. Але перед тим, як уперше зустрітися 16 грудня, щоб записати пісні, вони спілкувалися лише електронною поштою і слухали музику одне одного. Результати цієї співпраці виявилися настільки природними, що Пітер сказав Марії після першого імпровізаційного виконання пісні «Відповідь вітер відніс»: «Саме так і мало бути!»
Виконавець фольк-музики Пітер Ярроу, один із членів впливової фольк-групи «Пітер, Пол і Мері», цього тижня перебуває в Україні в рамкaх проведення кампанії з навчання школярів толерантності і взаємоповаги через музику. Його пісню «Не смійся з мене» було написано спеціально для цієї програми, яку вже запровадили в себе понад 22 тисячі американських шкіл і яку буде представлено в Україні у партнерстві з Корпусом миру, Асоціацією християнської молоді (YMCA) й українською НУО «Альтернатива В» і за підтримки Відділу преси, освіти і культури Посольства США. Українська версія, виконана Марією Бурмакою і записана у четвер разом із Пітером, виявилася напрочуд гарною і зворушливою піснею, яка має однаковий вплив і на дітей, і на дорослих. А виконані Марією пісні Боба Ділана «Відповідь вітер відніс» і «Крихітний вогник мій» дуже гарно звучать у перекладі.
Студенти другого і третього курсів Музичного інституту ім. Глієра (Катерина Андрєєва, Анна Комлякова, Яна Мельник, Марія Дмитрук, Олександр Мельниченко, Олександр Мариненко, Кирило Сучак, Ігор Бенедик) супроводжували спів Марії для диску, який буде випущено в Нью-Йорку протягом наступного місяця. Студенти провели у студії понад п’ять годин, працюючи разом із Марією й Пітером, і насамкінець проспівали для Пітера кілька українських народних пісень.
У 1999 році Пітер заснував некомерційну організацію під назвою «Операція ”Повага”»: «Не смійся з мене», підгрунтям якої є його пристрасна віра в те, що музика, з її здатністю об’єднувати спільноти і бути каталізатором змін, може стати унікальним організаційним знаряддям і водночас джерелом натхнення для дітей. Проект використовує музику і відео у поєднанні з шкільною програмою морального виховання, щоб боротися з агресією у школах і створювати безпечне середовище для дітей, сповнене співчуття і турботи.
Для Пітера Ярроу вже багато років громадянська діяльність іде пліч-о-пліч з музикою. Разом зі своїми партнерами по групі, Ноелем Полем Стукі й Мері Треверс, Пітер брав активну участь в американському Русі за громадянські права. У 1963 році, під час Маршу за громадянські права у Вашингтоні, очолюваного д-ром Мартіном Лютером Кінгом молодшим, де він виголосив свою історичну промову «В мене є мрія», тріо виконало дві знамениті пісні «Відповідь вітер відніс» і «Якби в мене був молоток». В 1965 році вони були учасниками маршу «Сельма-Монтгомері» в Алабамі. Пітер організував і ряд заходів у рамках Руху за мир, спрямованого проти війни у В’єтнамі, зокрема фестивалі у Медісон Сквер Гарден і на стадіоні «Шей» у Нью-Йорку. Ці зусилля досягли кульмінації у добре відомому нині «Марші за життя» у Вашингтоні, який налічував близько півмільйона учасників і співорганізатором якого Пітер став у 1969 році. Після цього він віддавав свій час і талант вирішенню численних проблем суспільства, таких як боротьба за рівні права і гендерну рівність, за мир, і охорону довкілля, за якісну освіту і послуги хоспісів, проти безпритульності тощо.
На підтримку цієї програми в безкоштовному концерті, який відбудеться в суботу (18 грудня, 2010) в Українському домі, виступить і Марія Бурмака. Разом із Пітером співатимуть його донька Бетані й син Крістофер, які також є професійними виконавцями й музикантами.
Більше фото на сторінці Посольства США у Фейсбук.




Грудень 28, 2010 at 8:24 am
Мене от завжди дивувало, яким чином такі акції мали би досягати своєї мети. Щоби знизити агресію школярів, треба докорінно змінити систему освіти, а як цьому запис альбому допоможе?
Музика дійсно може обєднувати людей і бути каталізатором змін. Але для того, щоби стати популярною серед школярів, вона має асоціюватися в них з протестом (проти вчителів, дурного жорстокого світу, чи проти чого там зараз підлітки протестують). Будучи запропонованою “зверху”, вона буде однозначно відкинута.
Грудень 28, 2010 at 9:01 am
Звичайно ж, запис альбому не зможе подолати проблему агресії в школах, але ж тереба з чогось починати. Як то кажуть, вода камінь точить. Всі великі рухи в суспільстві часто починались з маленьких дій декількох людей. До того ж в проект Операція “Повага” (http://www.operationrespect.org) входить не тільки дія музикою, але ж і виховна (роз’яснювальна) робота з батьками, вчителями,школярами. Проект працює в багатьох школах США (22 000 шкіл наразі). І зауважте, його було запроваджено не “згори” (від міністерства), а з ініціативи музиканта. Чи стане він популярним в Україні – подивимось. Та варто зауважити, що Марія Бурмака під час запису диску та спілкуванням з Пітером Ярроу, була у захваті від цією ідеї і мала наміри впровадити дещо з цієї програми в українських школах.
Грудень 28, 2010 at 10:45 am
“Згори” я маю на увазі – від дорослих.
А ця кампанія спрямована просто на зниження агресії, чи на перенаправлення її в якесь нешкідливе русло? Мене би насторожувала ідея просто перекрити дітям канал викиду агресії – на що ж вони її тоді спрямують?
Грудень 28, 2010 at 11:17 am
На мою думку, кампанія спрямована на те, щоб привернути увагу до цих проблем не після того, що вже сталося, а до того. Питання вирішення конфліктів (в даному випадку серед дітей шкільного віку) завжди було, є і буде актуальним. Очевидно, воно бентежило і Пітера Ярроу, який бачив багато суперечок, агресії та конфліктів протягом свого життя (а йому уже за 70), а це, можливо, і спонукало його до створеня такої кампанії 10 років тому, основним інструментом якої є музика і слова пісні.